Постанова № 56614161, 16.03.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року Справа № 876/1851/15

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Святецького В.В.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хока-Україна» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хока-Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

У листопаді 2014 року позивач ТзОВ «Хока-Україна» звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ДПІ у Шевченківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області (на даний час ДПІ у Шевченківському районі м.Львова ГУ ДФС у Львівській області), в якому просив : 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 31 від 17.10.2014 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивача; 2) зобов'язати відповідача поновити позивача як платника податку на додану вартість з дати її анулювання.

Відповідач ДПІ у Шевченківському районі м. Львова позову не визнав, подав суду першої інстанції заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

З цією постановою суду не погодився позивач ТзОВ «Хока-Україна» та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що оскаржена постанова суду від 14.01.2015 р. прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконною та необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню з підстав наведених у апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що п.1 ст.184 ПК України передбачено виключний перелік підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, де зокрема передбачено, що анулювання відбувається у випадку, якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з ПДВ. Крім того, ПК України не передбачає для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість такої підстави як неподання податкової звітності з ПДВ. Звертає увагу апелянт на те, що позивач ТзОВ «Хока-Україна» за період з вересня 2013 року по серпень 2014 року подавав до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова декларації з ПДВ, з показниками про постачання товарів. У податковій декларації з ПДВ за грудень 2013 року позивач відобразив оподатковувані операції без врахування ПДВ в розмірі 177,40 грн. з контрагентом ТОВ «Денді-Про». Наведені обставини спростовують висновки відповідача про нульові показники та виключають наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 14.01.2015 року та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі та з'явились в засідання суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід задоволити частково.

Так, судом встановлено і підтверджено матеріалами справи, що оскарженим рішенням відповідача № 31 від 17.10.2014 року анульовано реєстрацію платника ПДВ ТзОВ «Хока-Україна», згідно п.п.«г» п.184.1 ст.184 ПК України. Підставою для прийняття вказаного рішення слугували висновки ДПІ у Шевченківському районі м.Львова про те, що платник протягом періоду 2013 року по серпень 2014 року не подає податкові декларації з ПДВ або подає податкові декларацію з ПДВ з показниками, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту (а.с. 4-5).

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивачем ТзОВ «Хока-Україна» не подано належних та допустимих доказів, які б спростували висновки податкового органу про наявність, передбачених п.п.«г» п.184.1 ст.184 ПК України, підстав для прийняття рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, а тому немає підстав для задоволення позову.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується суд апеляційної інстанції, з врахуванням наступного.

Порядок та підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначаються положеннями статті 184 ПК України та розділу 5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 26 від 16.01.2014 р. (чинного на час розглядуваних правовідносин).

Відповідно до пп.«г» п.184.1 ст.184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо, зокрема, особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

З аналізу наведеної норми слідує, що анулювання реєстрації платника податку на додану вартість може бути здійснено контролюючим органом у разі якщо платник податку протягом 12 послідовних податкових місяців взагалі не подавав відповідних податкових декларацій, або якщо він подавав такі декларації та при цьому зазначав в них дані, які свідчили про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту.

Таким чином, податковий орган, здійснюючи анулювання реєстрації платника на додану вартість, висновок про відсутність операцій, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, може зробити виключно на підставі даних, що містяться у відповідних податкових деклараціях, які подані безпосередньо платником податків.

З матеріалів справи видно, що позивач надавав відповідачу податкову декларацію з податку на додану вартість за грудень 2013 року, зі змісту якої слідує, що ним було здійснено операції з придбання товарів у ТзОВ «Хока-Україна», де суми ПДВ становить 177,40 грн. (а.с. 6-14, 29-31).

Факт подання такої декларації відповідачем не спростовано.

При цьому, слід зазначити, що подання недостатньої кількості, на думку податкового органу, підтверджуючих документів щодо реальності задекларованих господарських взаємовідносин, не дає підстав для застосування такого засобу як анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відповідно до п.5.5 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 26 від 16.01.2014 р., рішення про анулювання реєстрації за ініціативою контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт "г" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов'язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Таким чином, оскільки відповідачем не доведено наявності підстав для анулювання реєстрації позивача як платника податку на додану вартість, які передбачені підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України, а тому підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправним та скасування рішення № 31 від 17.10.2014 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Відносно позовної вимоги про зобов'язання відповідача поновити позивача як платника податку на додану вартість з дати її анулювання, то суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що така позовна вимога не підлягає задоволенню.

Так, відповідно до абз.5 п.5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.01.2014р. № 26, підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за ініціативою контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Таким чином, запис в Реєстрі про реєстрацію платника податку на додану вартість може бути здійснено лише після набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

З урахуванням положень частини 1 статті 2 КАС України, позовна вимога про поновлення позивача як платника податку на додану вартість не стосується спірних відносин, а носить перспективний, на думку позивача - ймовірний протиправний характер поведінки відповідача у відносинах із позивачем, у яких право останнього не є порушеним.

З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції від 14.01.2015 року прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Тому, оскаржену постанову суду слід скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задоволити частково.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Хока-Україна» - задоволити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2015 року в адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хока-Україна» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - скасувати та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Хока-Україна» - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області № 31 від 17.10.2014 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Хока-Україна».

У задоволенні решта позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Хока-Україна» - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

В.В. Святецький

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21.03.2016 року.