Рішення № 56613504, 21.03.2016, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2016 р.Справа № 924/1014/14Господарський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Димбовського В.В., суддів Заярнюка І.В., Гладія С.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Будвіс, м. Львів

до 1) державного підприємства „Дослідне господарство „Проскурівка Інституту сільського господарства Західного Полісся ОСОБА_1 аграрних наук України, с. Проскурівка Ярмолинецький район

2) товариства з обмеженою відповідальністю „Лампка Агро, с. Великі Зозулинці, Красилівський район

за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 аграрних наук України, м. Київ

за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю „Мрія Центр, с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область

про 1) зобовязання належно виконувати зобовязання за договором про надання послуг №04/04 від 04.04.2014р., укладеного між державним підприємством „Дослідне господарство „Проскурівка Інституту сільського господарства Західного Полісся ОСОБА_1 академії аграрних наук України та товариством з обмеженою відповідальністю „Будвіс шляхом:

- забезпечення вільного доступу до земельних ділянок (площею 1929 га на території Проскурівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області), що належать ДП ДГ „Проскурівка ІСГ Західного Полісся НААН, на яких будуть надаватися послуги ТОВ „Будвіс, техніки, працівників, представників товариства з обмеженою відповідальністю „Будвіс та залучених ним техніки, транспортних засобів, працівників третіх осіб, в тому числі ТОВ „Мрія Центр;

- не чинити перешкод, в тому числі в особі трудового колективу ДП ДГ „Проскурівка ІСГ Західного Полісся НААН, в здійсненні виконання умов договору ТОВ „Будвіс, в тому числі шляхом залучення товариством з обмеженою відповідальністю „Будвіс для виконання зобовязань за договором №04/04 від 04.04.2014р. сил, засобів, техніки та транспортних засобів третіх осіб;

2) визнання недійсним договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014р., укладеним між державним підприємством „Дослідне господарство „Проскурівка Інституту сільського господарства Західного Полісся ОСОБА_1 академії аграрних наук України та товариством з обмеженою відповідальністю „Лампка Агро

Представники сторін:

від позивача: не зявився

від відповідачів: не зявилися

від третіх осіб: не зявилися

Суть спору: позивач звернувся з позовом про зобовязання належно виконувати зобовязання за договором про надання послуг №04/04 від 04.04.2014р., укладеного між державним підприємством „Дослідне господарство „Проскурівка Інституту сільського господарства Західного Полісся ОСОБА_1 академії аграрних наук України та товариством з обмеженою відповідальністю „Будвіс шляхом: забезпечення вільного доступу до земельних ділянок (площею 1929 га на території Проскурівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області), що належать ДП ДГ „Проскурівка ІСГ Західного Полісся НААН, на яких будуть надаватися послуги ТОВ „Будвіс, техніки, працівників, представників товариства з обмеженою відповідальністю „Будвіс та залучених ним техніки, транспортних засобів, працівників третіх осіб, в тому числі ТОВ „Мрія Центр; не чинити перешкод, в тому числі в особі трудового колективу ДП ДГ „Проскурівка ІСГ Західного Полісся НААН, в здійсненні виконання умов договору ТОВ „Будвіс, в тому числі шляхом залучення товариством з обмеженою відповідальністю „Будвіс для виконання зобовязань за договором №04/04 від 04.04.2014р. сил, засобів, техніки та транспортних засобів третіх осіб. Крім того, просить визнати недійсним договір про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014р., укладеним між державним підприємством „Дослідне господарство „Проскурівка Інституту сільського господарства Західного Полісся ОСОБА_1 академії аграрних наук України та товариством з обмеженою відповідальністю „Лампка Агро.

Позивач повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, причини неявки суду невідомі.

Представник відповідача 1 - ДП „Дослідне господарство „Проскурівка, проти позову заперечував. В обгрунтування поданих заперечень посилається на ті обставини, що відповідач 1 не чинив та не чинить перешкод в доступі до земельних ділянок ТОВ „Будвіс, а також виконав інші зобовязання за договором №04/04.

Затримання техніки ТОВ „Мрія Центр, на його думку, було здійснено ДПДГ „Проскурівкою з підстав неповідомлення позивачем відповідача 1 про те, що послуги надаватимуться не ним особисто, а третьою особою, а не з підстав ухилення від виконання договору №04/04.

Окрім того, стверджує те, що жодного разу представники ТОВ „Мрія Центр не приїджали на територію Проскурівської сільської ради з представниками ТОВ „Будвіс, жодного разу ТОВ „Будвіс не повідомляв про укладення ними з ТОВ „Мрія Центр будь-яких договорів. Твердження позивача щодо здійснення відповідачем 1 перешкод йому в доступі до земельних ділянок, на його думку, не підтверджені належними та допустимими доказами.

За цих умов вважає, що позов зобовязального характеру є безпідставним та не підлягає до задоволення, адже не можливо зобовязати особу робити те, що вона і так робила і докази протилежного відсутні.

Посилається на ту обставину, що невиконання умов договору вчинене ТОВ „Будвіс, а не ДПДГ „Проскурівка, а також те, що будь-які активні дії, які б унеможливили доступ позивача до земельних ділянок відповідачем 1 не вчинялися і належні та достовірні докази протилежного позивачем суду надані не були.

Робить висновок про те, що обраний позивачем спосіб захисту права, яке він вважає порушеним, не призведе до відновлення вказаного права у разі задоволення позову, оскільки воно відсутнє, а отже не може бути порушено.

Іншій відповідач 2 - ТОВ „Лампка Агро відзив на позов не подав, повноважного представника в судове засідання не направив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 аграрних наук України в надісланому до суду поясненні проти позову заперечує, посилаючись на його необгрунтованість.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю „Мрія Центр в судове засідання повноважного представника не направила, пояснень по справі не надала.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне.

04.04.2014р. між позивачем та відповідачем 1 було укладено договір про надання послуг №04/04 (надалі договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору визначено, що позивач зобовязався надати наступні послуги, визначені в пункті 1.2 договору з використанням власних чи третіх осіб матеріалів, обладнання та засобами, а відповідач 1 зобовязався прийняти і оплатити надані послуги.

Відповідно до пункту 1.2 договору послугами є: проведення передпосівної підготовки земельних ділянок під сільськогосподарські культури; посів, садіння і підживлення сільськогосподарських культур; обробіток сільськогосподарських культур засобами захисту; збирання врожаю; підготовка продукції до первинної реалізації, тощо.

Згідно з пунктом 1.3 договору, відповідач 1 надає доступ до земельних ділянок (площею 1929 га) позивачу з метою надання послуг згідно цього договору та передає їх картографічне зображення на місцевості; перелік вказаних земельних ділянок загальною площею 1929 га визначається в додатку №1, що є невідємною частиною даного договору.

Як вбачається з пункту 3.1 договору, відповідач 1 зобовязався оплатити позивачу вартість наданих послуг за даним договором не пізніше 10 календарних днів з моменту реалізації відповідачем 1 продукції, вирощеної відповідно до умов цього договору у поточному році, в грошовій формі шляхом перерахування відповідачем 1 коштів на поточний рахунок позивачу або іншим способом не забороненим чинним законодавством, але не виключно шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

У відповідності до пункту 3.3 договору, за сприяння вирощування сільськогосподарської продукції позивач зобовязався сплачувати відповідачу 1 винагороду в розмірі сімсот (700) грн. за 1 га посівної площі, зазначеної в пункті 1.3 договору, за 1 календарний рік, з урахуванням індексу інфляції.

Пунктами 3.4, 4.1 договору визначено, що оплата за сприяння вирощування сільськогосподарської продукції здійснюється щомісячно, в рівних частинах до кінця поточного року; позивач надає послуги у строки, які визначаються циклами вирощування сільськогосподарської продукції.

Згідно пункту 5.1 договору, здавання приймання наданих послуг здійснюється сторонами згідно актів здавання приймання наданих послуг з відображенням вартості понесених витрат.

Відповідно до пункту 6.1.1 договору, позивач зобовязався своїм силами і засобами чи із залученням третіх осіб надати послуги в обсягах і строки, визначені даним договором.

Як визначено підпунктом 6.1.3 договору, позивач зобовязаний для надання послуг залучати власних чи третіх осіб працівників та використовувати власні чи залучені третіх осіб технічні та транспортні засоби.

У відповідності до пунктів 9.1 - 9.2 договору, договір вважаться укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін; строк дії договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 9.1 цього договору та діє до 31 грудня 2018 року.

Як вбачається з пункту 9.9 договору, договір може бути розірваний відповідачем 1 в односторонньому порядку у разі невиконання позивачем умов розрахунків, зазначених в пунктах 3.1-3.4 договору, письмово попередивши про це позивача не пізніше як за 1 місяць до моменту розірвання договору.

З матеріалів справи вбачається, що 1 травня 2014 року позивачем було укладено з третьою особою 2 договір про надання послуг №БМ_1.

Відповідно до пункту 1.1 договору №БМ_1, третя особа 2 зобовязалася надати позивачу послуги у рослинництві, із використанням сільськогосподарської техніки з обслуговуючим персоналом на умовах, визначених цим договором, а позивач зобовязався створити належні умови для надання послуг, прийняти їх та оплатити обумовлену договором грошову суму.

Згідно пункту 1.2 договору №БМ_1, третя особа 2 надає позивачу наступні послуги: проведення передпосівної підготовки ґрунту; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур; збирання врожаю сільськогосподарських культур, тощо.

Пунктом 3.1 договору №БМ_1 визначено, що для належного виконання третьою особою 2 умов укладеного з позивачем договору, останній зобовязався надати доступ до земельних ділянок з метою надання визначених договором послуг, передати їх картографічне зображення на місцевості; перелік земельних ділянок, на яких надаватимуться послуги згідно цього договору, визначатиметься в додатку №1, що є невідємною частиною даного договору.

У пункті 1 додатку 1 до договору №БМ_1 зазначено, що позивач надає доступ третій особі 2 до земельної ділянки, що знаходиться на території Проскурівської сільської ради площею 1750 га.

29 травня 2014 року позивачем було направлено на адресу відповідача 1 лист №21 про початок польових робіт з 31 травня 2014 року з проханням відповідача 1 забезпечити доступ до земельних ділянок, зазначених у додатку №1 до договору.

Водночас, 18 червня 2014 року відповідач 1 направив на адресу позивача лист №89, в якому, посилаючись на те, що оскільки позивач в порушення пунктів 3.3, 3.4 договору не здійснював щомісячної оплати винагороди за сприяння вирощування сільськогосподарської продукції, повідомив про розірвання договору з 17 липня 2014 року, відповідно до пункту 9.9 договору.

27 червня 2014 року відповідач 1 уклав з відповідачем 2 договір про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 (надалі Договір №27/06).

Згідно пунктів 1.1, 1.2 договору №27/06 сторони домовилися про організацію виробничого процесу та взаємне виконання робіт і надання послуг в сфері обробітку земельної ділянки сільськогосподарського призначення; відповідач 1, діючи в межах цього договору, бере на себе зобовязання залучити площу земельної ділянки під обробіток землі сільськогосподарського призначення та проводити її регулярне обстеження, утримання її у належному, передбаченому чинним земельним та природоохоронним законодавством стані, залучити наявні у неї обладнання, машини і механізми, інструмент і інвентар, призначені для товарного виробництва і переробки сільськогосподарської продукції, трудові ресурси (працівників), технології (науково-методичне забезпечення), а відповідач - 2 зобовязався із залученням власного фінансування, трудових і матеріальних ресурсів (працівники, сільськогосподарська техніка, машини і механізми, інструмент і інвентар, мінеральні добрива, пестициди і агрохімікати, паливно-мастильні матеріали, посівний матеріал, технології тощо), - провести необхідний комплекс заходів по забезпеченню повного сільськогосподарського циклу вирощування (виробництва) сільськогосподарської продукції, виробництво якої обумовлене цим договором.

Розділом 3 договору №27/06 визначено, що відповідач 1 здійснює залучення земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 1929 га (ріллі), яка знаходяться в постійному користуванні відповідача 1; залучення матеріально-технічної бази (спеціальна техніка, транспорт, обладнання і устаткування, інвентар та інструменти, призначені для сідьськогашряарського виробництва, складські та виробничі потужності) і трудових ресурсів, - у погодженому згідно пункту 2.3 договору порядку; залучення науково-методологічної (технологічної) підтримки; відповідач 2 здійснює: залучення грошових коштів (фінансування), - у погодженому згідно пункту 2.3 цього договору обсязі; залучення матеріально-технічної бази і трудових ресурсів (робітники і спеціалісти, техніка, транспорт і обладнання та запасні частини до них, посівний матеріал, агрохімія, мінеральні добрива, засоби захисту рослин, паливно-мастильні матеріали, інвентар, інструменти та інші товарно-матеріальні засоби сільськогосподарського виробництва), - у погодженому згідно пункту 2.3 цього договору порядку.

Відповідно до пункту 2.4 договору №27/06, строк спільної обробки землі за цим договором складає 5 років.

Пунктом 9.2 договору №27/06 визначено, що строк дії цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у пункті 9.1 цього договору, та закінчується у строк, визначений пунктом 2.4 договору; у випадку відсутності заяви про припинення даного договору від будь-якої із сторін не менш як за 20 днів до строку закінчення, договір вважається пролонгованим на той самий строк на тих самих умовах.

З огляду на вищеописані обставини та зважаючи на існування договору №27/06 позивач звернувся до суду за захистом порушеного, на його думку, права з позовом до відповідача 1 та відповідача 2 з вимогами щодо забезпечення вільного доступу до земельних ділянок; усунення перешкод у виконанні умов договору та визнання недійсним договір №27/06, укладений між відповідачем 1 та відповідачем 2.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов до наступних висновків.

У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено,що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

В свою чергу частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України: зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Необхідно відмітити те, що згідно пункту 1.1 договору, позивач зобовязався надавати відповідачу 1 послуги, визначені в пункті 1.2 договору з використанням власних чи третіх осіб матеріалів, обладнання та засобами, а відповідач 1 зобовязався прийняти і оплатити надані послуги.

В свою чергу, послугами, відповідно до пункту 1.2 договору є проведення передпосівної підготовки земельних ділянок під сільськогосподарські культури; посів, садіння і підживлення сільськогосподарських культур; обробіток сільськогосподарських культур засобами захисту; збирання врожаю; підготовка продукції до первинної реалізації, тощо.

Відповідно до пункту 1.3 договору, відповідач 1 надає доступ до земельних ділянок (площею 1929 га) позивачу з метою надання послуг згідно цього договору та передає їх картографічне зображення на місцевості; перелік вказаних земельних ділянок загальною площею 1929 га визначається в додатку №1, що є невід`ємною частиною даного договору.

Як вбачається із змісту позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач 1 в порушення взятих на себе зобовязань по договору не допустив його до обробітку земельної ділянки.

Однак, зазначені доводи позивача не знаходять свого підтвердження, з огляду на їх не недоведеність належними доказами та з врахуванням наступного.

Із умов договору вбачається, що відповідач 1 взяв на себе зобовязання надати доступ до земельної ділянки лише позивачу, а не будь-якій іншій третій особі.

Проте, в противагу зазначеного, позивачем не подано доказів, які б свідчили, що саме його (його техніку) відповідач 1 не допустив до обробітку землі.

Позивач, в свою чергу, посилається на те, що ним було залучено техніку третьої особи 2 для виконання покладених на позивача обовязків відповідно до пункту 1.1 договору (укладеного між позивачем та відповідачем 1).

Однак, матеріали справи свідчать про те, що не вбачається, що позивач повідомляв відповідача про будь-які наміри щодо укладення з іншими особами відповідних договорів котрі б були спрямовані на допомогу йому щодо виконання зобовязань позивача по договору.

Окрім того, позивачем лише було направлено на адресу відповідача лист №21 від 29 травня 2014 року про те, що будуть розпочаті польові роботи на полях відповідача 1.

Необізнаність відповідача 1 про укладення позивачем з третьою особою 2 договору та про обсяг повноважень, які були передані третій особі 2, саме на підставі договору, стосовно обробітку землі відповідача 1, спричинило відповідну реакцію відповідача 1 щодо мирного недопущення техніки третьої особи 2, котра на думку відповідача 1 є сторонньою особою з огляду на умови укладеного договору щодо виконання такої роботи позивачем.

В свою чергу, матеріали справи свідчать про те, що відповідачем 1 не було допущено до земельної ділянки саме техніку третьої особи 2, котра, не була стороною договору, і відповідні права та обовязки по договору не набувала, а тому у відповідача 1 виникли певні непорозуміння з приводу появи на його полях техніки третьої особи 2 (а не техніки самого позивача).

Водночас, висновок про результати розгляду звернення ОСОБА_2 від 5 червня 2014 року, затверджений начальником Ярмолинецького РВ УМВС України в Хмельницькій області 4 червня 2014 року (на який посилається позивач) не може слугувати доказом неналежного виконання відповідачем 1 зобовязань за договором, оскільки: по-перше, під час перевірки працівники міліції зясовували лише питання про наявність чи відсутність в діях посадових та інших осіб ознак правопорушення, про що й було складено зазначений висновок; по-друге, працівниками міліції питання правомірного чи неправомірного допуску техніки того чи іншого підприємства під час здійснення вказаної перевірки не вирішувалось, оскільки це не відноситься до компетенції органів внутрішніх справ; по-третє, в даному висновку не встановлено будь-яких фактів щодо неправомірного не допуску техніки позивача на поля, так як і не встановлено будь-яких інших неправомірних дій щодо інших осіб та їх техніки.

З врахуванням наведеного, будь-яких належних та допустимих доказів, котрими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо не виконання відповідачем 1 свого зобовязанння за договором (а саме пункту 1.3 договору щодо доступу до земельних ділянок) внаслідок чого були порушені права позивача, не надано.

Крім того, суд звертає увагу на те, що договором конкретно не визначено, які саме сільськогосподарські роботи повинен виконувати позивач у разі допуску його до земельної ділянки, під які сільськогосподарські культури проводити підготовку земельної ділянки і в чому суть вказаної підготовки.

Також, необхідно відмітити те, що відповідно до ст. 111-12 ГПК України встановлена обовязковість вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції.

При винесенні постанови по зазначеній справі, колегія суддів ВГСУ звернула увагу на те, що залишились без належної уваги, обставини стосовно того, що відповідно до умов договору про надання послуг №04/04 від 04.04.2014р., зокрема, п. 6.1.1 договору, виконавець зобовязався своїм силами і засобами чи із залученням третіх осіб надати послуги в обсягах і строки, визначені даним договором. Виконавець зобовязаний для надання послуг залучати власних чи третіх осіб працівників та використовувати власні чи залучені третіх осіб технічні та транспортні засоби (п. 6.1.3 договору).

Вказаною постановою ВГСУ, зокрема, зазначено, що поза увагою господарських судів попередніх інстанцій залишились приписи ст. 902 ЦК України, відповідно до яких виконавець повинен надати послугу особисто, а у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення умов договору. Судовою колегією ВГСУ зазначено, що при вирішенні спору господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, субєктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також зясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.

На виконання вказівки судової колегії ВГСУ необхідно відмітити те, що рішенням господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №924/972/15 визнано недійсним договір №04/04 про надання послуг від 04.04.2014р., укладений між державним підприємством дослідне господарство Проскурівка Інституту сільського господарства Західного Полісся ОСОБА_1 академії аграрних наук України та товариством з обмеженою відповідальністю „Будвіс. При цьому, місцевий господарський суд виходив з того, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір про надання послуг є фактично договором оренди земельної ділянки. При цьому, сторонами не додержано вимог законодавства щодо порядку передачі в оренду земельної ділянки державної форми власності та змісту договору оренди землі. Відтак, господарський суд дійшов висновку, що договір №04/04 від 04.04.2014 р. є недійсним.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21 січня 2016р. по справі №924/972/15 рішення господарського суду Львівської області від 06.10.2015р. у справі №924/972/15 залишено без змін.

Під час розгляду справи судом надана правова оцінка правовідносинам сторін за договором №04/04 від 04.04.2014р. та встановлено, що матеріалами справи підтверджується, що спірний договір спрямований на встановлення інших цивільно-правових відносин, ніж ті, які передбачені правочином, оскільки за договором №04/04 позивач, якому надана земля в постійне користування для дослідних цілей установ ОСОБА_1 академії аграрних наук України, передав відповідачу у платне користування 1929 га землі з оплатою 112525,00 грн. фактично уклавши договір оренди землі.

Крім того, судом встановлено, що спірний договір №04/04 від 04.04.2014р. не погоджений ОСОБА_1 академією аграрних наук України, таким чином судом встановлено факт укладення позивачем договору оренди земельної ділянки за відсутності у нього достатніх повноважень для вчинення таких дій.

У свою чергу, відповідно до ст. 35 ГПК України, факти встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи не двододяться знову при вирішенні інших спорів.

З врахуванням наведеного, позивачем не подано належних та допустимих доказів про невиконання відповідачем 1 зобовязань за договором (з врахуванням існування преюдиційного факту визнання недійсним договору про надання послуг №04/04 від 4 квітня 2014 року, котрий був підставою для виникнення господарських відносин між позивачем та відповідачем 1), суд приходить до висновку, що в позові позивача про зобовязання належно виконувати зобовязання за договором шляхом: забезпечення вільного доступу до земельних ділянок техніки, працівників, представників позивача та залучених ним техніки, транспортних засобів, працівників третіх осіб, в тому числі третьої особи 2; не вчинення перешкод, в тому числі в особі трудового колективу відповідача 1 в здійсненні виконання умов договору слід відмовити.

Що ж стосується позовних вимог стосовно визнання недійсним договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 (укладеного між відповідачем 1 та відповідачем 2), то судом береться до уваги наступне.

У відповідності до статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

В свою чергу, статтею 204 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд бере до уваги те, що при вирішенні спору про визнання договору недійсним, згідно статті 215 Цивільного кодексу України, необхідним є встановлення наявності тих обставин, з якими закон повязує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, саме на момент вчинення правочину.

Відповідно пункту 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29 травня 2012 року „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон повязує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як було уже встановлено вище, відповідачем 1 було укладено договір про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 з відповідачем 2.

Відповідно до пункту 2.2 Статуту відповідача 1, відповідач 1 є державним сільськогосподарським статутним субєктом підприємницької діяльності, що здійснює дослідну, господарську і комерційну діяльність з метою досягнення позитивних економічних результатів та одержання прибутку.

Згідно пункту 3.1 Статуту, відповідач 1 діє на основі державної форми власності як самостійний субєкт підприємницької діяльності.

В пункті 3.11 Статуту зазначено, що господарство, з урахуванням завдань ОСОБА_1, самостійно вирішує питання своєї діяльності, в тому числі вступає в договірні відносини з іншими установами, підприємствами та організаціями, набуваючи майнові права і відповідні обовязки.

Пунктами 4.2 - 4.4 Статуту передбачені випадки погодження з ОСОБА_3 НААН України питань, які повязані з вилученням або відчуженням землі.

При цьому, пунктом 4.6 та 4.8 Статуту встановлено, що користування землею здійснюється відповідачем 1 відповідно до мети своєї діяльності; земельна ділянка, що перебуває у постійному користуванні господарства та використовується для виробництва товарної сільськогосподарської продукції або іншої господарської діяльності, може використовуватися без зміни цільового призначення субєктами господарювання.

Судом враховується те, що оспорюваний позивачем договір №27/06 відповідно до вимог Статуту відповідача 1 погоджено директором інституту сільського господарства Західного Полісся ОСОБА_1 академії аграрних наук України (про що міститься відмітка на останній сторінці договору).

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності до частини 1 статті 6 Цивільного кодексу України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Пунктом 1.1 договору №27/06 визначено, що його предметом є організація виробничого процесу та взаємне виконання робіт і надання послуг в сфері обробітку земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Пукнтом 4.2 Статуту відповідача 1 передбачено, що лише договори, які передбачають вилучення землі та відчуження майна, погоджуються виключно з ОСОБА_3.

В свою чергу, відповідно до пункту 4.1 договору №27/06 він не обумовлює передачу права володіння, користування чи управління земельними ділянками (не є орендою землі) або рухомим чи нерухомим майном. При укладені спірного договору не відбулося ніякого вилучення або відчуження землі.

Із системного аналізу дослідження умов Статуту відповідача та договору №27/06 суд приходить до висновку, що положення спірного договору не суперечать вимогам чинного законодавства.

Крім того, договір №27/06 не є договором про спільну діяльність, оскільки відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України, за договором про спільну діяльність сторони зобовязуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної спільної мети.

Предметом укладення договору про спільну діяльність є встановлення тривалого та ефективного співробітництва між сторонами договору.

У свою чергу, предметом договору №27/06 (про виробництво сільськогосподарської продукції) є надання відповідачем 2 послуги відповідачу 1 по проведенню необхідного комплексу заходів щодо забезпечення повного сільськогосподарського циклу вирощування (виробництва) сільськогосподарської продукції на залучених для цього відповідачем 1 земельних ділянках. При цьому, відповідач 1 та відповідач 2 домовилися не про взаємне співробітництво, а про взаємне надання послуг одне одному в сфері обробітку земельної ділянки. Тобто, відповідач 1 та відповідач 2 одночасно надають послуги один одному - відповідач 1 надає послугу відповідачу 2, в той час як відповідач 2 надає послугу відповідачу 1, що в свою чергу не заборонено чинним законодавством України і не суперечить положенням статті 6 Цивільного кодексу України.

Таким чином, спірний договір №27/06 укладений за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання його недійсним за приписами статтей 203, 215 Цивільного кодексу України.

В Постанові ВГСУ по данній справі, зокрема зазначено, що вирішуючи спір у даній справі про визнання недійсним договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014р., укладеного між відповідачами, господарськими судами попередніх інстанцій не зясовано, в чому полягає порушення прав та інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся з даним позовом.

Наведені вище судом обставини свідчать про відсутність порушення прав позивача під час укладання договору №27/06 від 27.06.2014р.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Таким чином, позивач, в порушення вимог статтей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог та заперечень.

З врахуванням наведених обставин, суд констатує недоведеність позивачем підставності своїх позовних вимог.

З врахуванням наведених обставин в позові слід відмовити.

Витрати по оплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові товариства з обмеженою відповідальністю „Будвіс, м. Львів до 1) державного підприємства „Дослідне господарство „Проскурівка Інституту сільського господарства Західного Полісся ОСОБА_1 аграрних наук України, с. Проскурівка Ярмолинецький район; 2) товариства з обмеженою відповідальністю „Лампка Агро, с. Великі Зозулинці, Красилівський район, за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - ОСОБА_1 аграрних наук України, м. Київ, за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю „Мрія Центр, с. Васильківці, Гусятинський район, Тернопільська область, про 1) зобовязання належно виконувати зобовязання за договором про надання послуг №04/04 від 04.04.2014р., укладеного між державним підприємством „Дослідне господарство „Проскурівка Інституту сільського господарства Західного Полісся ОСОБА_1 академії аграрних наук України та товариством з обмеженою відповідальністю „Будвіс шляхом: забезпечення вільного доступу до земельних ділянок (площею 1929 га на території Проскурівської сільської ради Ярмолинецького району Хмельницької області), що належать ДП ДГ „Проскурівка ІСГ Західного Полісся НААН, на яких будуть надаватися послуги ТОВ „Будвіс, техніки, працівників, представників товариства з обмеженою відповідальністю „Будвіс та залучених ним техніки, транспортних засобів, працівників третіх осіб, в тому числі ТОВ „Мрія Центр; не чинити перешкод, в тому числі в особі трудового колективу ДП ДГ „Проскурівка ІСГ Західного Полісся НААН, в здійсненні виконання умов договору ТОВ „Будвіс, в тому числі шляхом залучення товариством з обмеженою відповідальністю „Будвіс для виконання зобовязань за договором №04/04 від 04.04.2014р. сил, засобів, техніки та транспортних засобів третіх осіб; про визнання недійсним договору про виробництво сільськогосподарської продукції №27/06 від 27.06.2014р., укладеним між державним підприємством „Дослідне господарство „Проскурівка Інституту сільського господарства Західного Полісся ОСОБА_1 академії аграрних наук України та товариством з обмеженою відповідальністю „Лампка Агро, відмовити.

Головуючий суддя В.В. Димбовський

Суддя І.В. Заярнюк

Суддя С.В. Гладій

Віддрук. 6 прим.: 1 - до справи, 2 - позивачу (м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 200), 3 - відповідачу: ДП "Дослідне господарство "Проскурівка" Інституту сільського господарства Західного Полісся ОСОБА_1 аграрних наук України (Хмельницька область, Ярмолинецький р-н, с.Проскурівка), 4- відповідачу: ТОВ "Лампка Агро" (Хмельницька область, Красилівський район, с.Великі Зозулинці, вул. Леніна, 10), 5 третій особі: ОСОБА_1 аграрних наук України (м.Київ, вул. Васильківська, 37), 6 - третій особі: ТОВ Мрія Центр (с. Васильківці Гусятинського району Тернопільської області).