Рішення № 56613228, 17.03.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2016 р.Справа № 916/184/16

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "АВАНТАЖ";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СОТБІ ЛТД"

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 - згідно довіреності №б/н від 03.02.2016р.

ОСОБА_2 - директор

Від відповідача: не зявився.

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство (далі ТОВ ВКП) "АВАНТАЖ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "СОТБІ ЛТД" про стягнення основного боргу у розмірі 290 944грн. та пені у розмірі 21 043грн. 62 коп.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач про час та місце судових засідань був повідомлений за юридичною адресою, але, направлена судом поштова кореспонденція повернута поштою з відміткою "за истечением срока хранения". До повноважень суду не відноситься розшук місцезнаходження сторін у справі. Відзив на позовну заяву від відповідача не надходив.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

09 жовтня 2010р. між ТОВ ВКП "АВАНТАЖ" (далі Постачальник) та ТОВ "СОТБІ ЛТД" (далі Покупець) було укладено Договір поставки №178, умовами якої передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобовязується поставити передати у власність Покупцеві окремими партіями зернові та олійні культури (соя) в кількості, за якістю та за цінами узгодженими Сторонами у Специфікації, яка є відповідним додатком до Договору і є його невід'ємною частиною (далі Специфікація), а Покупець зобовязується прийняти Товар та своєчасно сплатити його вартість (п.1.1 Договору). Поставка здійснюється партіями. Під партією Товару Сторони визначають будь-яку кількість Товару, який призначений для поставки посвідчений відповідними супроводжувальними документами (п.1.2 Договору).

Кількість Товару визначається сторонами в відповідних Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору (п.2.1 Договору).

Розділом 3 Договору сторони погодили ціну Товар, порядок розрахунків та суму договору. Так пунктом 3.1 Договору передбачено, що ціна Товару, що постачається за цим Договором визначається на кожну окрему партію Товару у відповідній Специфікації.

Загальна сума цього Договору складається з загальної вартості всіх поставок Товару за цим Договором, зазначених у Специфікації та закріплених в рахунку і видатковій накладній (п.3.3 Договору).

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату Товару Постачальнику у відповідності до узгоджених Сторонами цін та впродовж строку, визначеного у відповідний Специфікації.

Відповідно до пункту 3.5 Договору платежі за цим Договором здійснюються Покупцем на рахунок Постачальника, зазначений в розділі 12 цього Договору, в безготівковій формі виключно на підставі відповідних рахунків Постачальника.

Постачальник забезпечує поставку Товару партіями на умовах, визначених в відповідній Специфікації (відповідно до вимог Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "Інкотермс" в редакції 2010року) (п.4.1 Договору).

Підпунктом 5.1.1 пункту 5.1 Договору передбачено, що Постачальник зобовязаний передати Покупцю Товар в строки та на умовах, передбачених даним Договором та відповідними Специфікаціями, а Покупець зобовязаний прийняти та оплатити Товар на умовах даного Договору (пп.5.2.1 п.5.2 Договору).

Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін і діє до 31.12.2016р., але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобовязань за цим Договором.

09 жовтня 2015р. сторонами по справі була підписана Специфікація №1 до Договору №178 від 09.10.2015р., згідно якої сторони домовились на поставку товару (Соя) у кількості 40 тон на загальну ну суму 346 000грн.в строк з 09.10-2015р. по 12.10.2015р.

Датою поставки вважається дата відмітки на товарно-транспортній накладній терміналу ТОВ "НПП ЕКОТРАНС". Право власності на Товар та всі ризики, повязані з його втратою чи пошкодження, а також всі витрати на зберігання Товару переходять від Постачальника до Покупця з дати поставки Товару (п 6 Специфікації).

Відповідно до пункту 7 Специфікації супроводжувальними документами на Товар є наступні документи: рахунок-фактура, видаткова накладна, товарно-транспортна накладна, документи що підтверджують якість, перевірку, випробування, специфікацію Товару, карантинний сертифікат, фітосанітарний сертифікат (у випадках передбачених чинним законодавством України).

Пунктом 8 Специфікації передбачено, що відповідно до п.3.4, 3.5 Договору Покупець Здійснює оплату вартості Товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в наступному порядку: Оплата 95 % вартості Товару протягом 3 операційних (банківських) днів з дати поставки Товару, за умови надання Постачальником рахунку на оплату. Остаточний розрахунок протягом 3 банківських днів з дати надання Постачальником оригіналів всіх супроводжувальних документів на Товар, вказаних в п. 7 Специфікації.

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на суму 298 944грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №Р144, довіреністю №4 від 13.10.2015р. та рахунком на оплату №72 від 12.10.2015р. Але, відповідач за поставлений товар розрахувався не в повному обсязі, здійснив оплату лише в розмірі 8 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6 від 16.10.2015р.

Такі дії відповідача позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних законом інтересів, у звязку з чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 290 944грн.

Крім того, позивач зазначає, що відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 Цивільного кодексу України).

Умовами п. 7.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого Товару, Покупець за вимогою Постачальника оплачує останньому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на дату прострочення платежу, від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення.

На підставі зазначеного пункту Договору та норми законодавства позивач нарахував пеню у сумі 21 043грн. 62коп., яку також просить суд стягнути з відповідача.

В обґрунтування позову, позивач також посилається на ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України відповідно, до яких субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Розглянув матеріали справи, на підставі чинного законодавства України, суд доходить до такого висновку:

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту , вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 жовтня 2010р. між ТОВ ВКП "АВАНТАЖ" (далі Постачальник) та ТОВ "СОТБІ ЛТД" (далі Покупець) було укладено Договір поставки №178, умовами якої передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Постачальник зобовязується поставити передати у власність Покупцеві окремими партіями зернові та олійні культури (соя) в кількості, за якістю та за цінами узгодженими Сторонами у Специфікації, яка є відповідним додатком до Договору і є його невід'ємною частиною (далі Специфікація), а Покупець зобовязується прийняти Товар та своєчасно сплатити його вартість (п.1.1 Договору). Поставка здійснюється партіями. Під партією Товару Сторони визначають будь-яку кількість Товару, який призначений для поставки посвідчений відповідними супроводжувальними документами (п.1.2 Договору).

09 жовтня 2015р. сторонами по справі була підписана Специфікація №1 до Договору №178 від 09.10.2015р., згідно якої сторони домовились на поставку товару (Соя) у кількості 40 тон на загальну ну суму 346 000грн.в строк з 09.10-2015р. по 12.10.2015р.

Статтю 712 Цивільного кодексу України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Як встановлено судом, позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу товар на суму 298 944грн., що підтверджується товарно-транспортною накладною №Р144, довіреністю №4 від 13.10.2015р. та рахунком на оплату №72 від 12.10.2015р. Але, відповідач за поставлений товар розрахувався не в повному обсязі, здійснив оплату лише в розмірі 8 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням №6 від 16.10.2015р.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України та ст.526 Цивільного кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 8 Специфікації передбачено, що відповідно до п.3.4, 3.5 Договору Покупець Здійснює оплату вартості Товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника в наступному порядку: Оплата 95 % вартості Товару протягом 3 операційних (банківських) днів з дати поставки Товару, за умови надання Постачальником рахунку на оплату. Остаточний розрахунок протягом 3 банківських днів з дати надання Постачальником оригіналів всіх супроводжувальних документів на Товар, вказаних в п. 7 Специфікації.

За таких обставин, правомірною є вимога позивача щодо стягнення основного боргу в розмірі 95 % вартості поставленого товару у сумі 275 996грн. 80коп.

Що ж до стягнення іншої частини основного боргу за Договором в розмірі 5% вартості поставленого товару у сумі 14947грн. 20коп., то суд відмовляє в її задоволені, з огляду на той факт, що, на думку суду, строк її оплати ще не настав, оскільки матеріали справи не підтверджуються виконання Постачальником п.8 Специфікації, а саме: надання Покупцю супроводжувальних документів на Товар.

Умовами п. 7.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату поставленого Товару, Покупець за вимогою Постачальника оплачує останньому пеню, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на дату прострочення платежу від вартості неоплаченого Товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За приписами ст. 230 Господарського кодексу України учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання штрафні (господарські) санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки обрахований з суми більшої ніж та, яка передбачена умовами Договору, а саме з загальної суми боргу без урахування положень п. 8 Специфікації.

З цих підстав судом було самостійно розраховано пеню та визначено її розмір, а тому стягненню підлягає пеня нарахована за період з 16.10.2015р. по 14.12.2015р. в сумі 19 962грн. 51коп.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачем доказів належного виконання умов Договору до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "АВАНТАЖ" підлягає частковому задоволенню.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 44,49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "АВАНТАЖ" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СОТБІ ЛТД" (65014, м. Одеса, вул.. Белінского, 6Б; код ЄДРПОУ 34444472) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційне підприємство "АВАНТАЖ" (30600, Хмельницька область, Теофіпольський район, смт. Теофіполь, вул.. Шевченка,67; код ЄДПРОУ 21335012) основний борг у сумі 275 996грн. 80коп., пеня 19 962грн. 51коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 4 439грн. 39коп.

3. В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22 березня 2016 р.

Суддя Н.В. Рога