Рішення № 56613207, 17.03.2016, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

17132016

Іменем України

РІШЕННЯ

17 березня 2016 року Справа № 927/149/16

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком", код ЄДРПОУ 21560766, б-р Т. Шевченка 18, м. Київ, 01601

В особі Чернігівської філії ПАТ "Укртелеком", код ЄДРПОУ 01189425, пр-т Миру 28, м. Чернігів, 14000

Відповідач:Менська районна державна адміністрація, код ЄДРПОУ 04061624, Червона площа, 6, м. Мена, 15600

Предмет спору: про стягнення 14869,33 грн,

Суддя В.В. Шморгун

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, старший юристконсульт відділу правового забезпечення, довіреність № 2078 від 28.12.2015;

від відповідача: ОСОБА_2, заступник керівника апарату, начальник юридичного відділу апарату, довіреність №01-14/252 від 14.03.2016.

СУТЬ СПОРУ:

Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Чернігівської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» подано позов до Менської районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення 13191,50 грн боргу за надані послуги, 1146,58 грн пені, 169,27 грн - 3% річних, 361,98 грн інфляційних втрат за неналежне виконання зобовязань та судового збору у розмірі 1378,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював оплату за надані позивачем послуги згідно договорів №465 від 30.11.2007 про надання ADSL-доступу до мережі Інтернет за технологією ADSL зєднання, №1 від 01.01.2008 про надання у користування виділених некомутованих каналів (трактів) електрозвязку, №39 від 07.01.2014 про надання телекомунікаційних послуг, чим неналежно виконував умови зазначених договорів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.02.2016 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 17.03.2016.

У відповідності до ст. 58 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути обєднано кілька вимог, звязаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Оскільки, спільною підставою є одні ті самі сторони у Договорах та спільні рахунки, що виставлялись відповідачу, суд дійшов висновку, що вимоги по Договору №465, Договору №1, Договору №39 підлягають сумісному розгляду в одному провадженні.

У судове засідання 17.03.2016 зявились представник позивача та представник відповідача.

Від представників сторін клопотання про фіксацію судового засідання технічними засобами не надходило.

У судовому засіданні представником позивача надано власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, не має справи між тими ж сторонами, про той же предмет та з тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору. Такий документи судом прийнято, залучено до матеріалів справи.

Представником відповідача у судовому засіданні надано відзив на позов №01-14/246 від 14.03.2016, відповідно до якого відповідач визнає позовні вимоги та просить розстрочити виконання рішення про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги терміном на пять місяців (квітень-серпень) у рівних частках. До відзиву відповідачем додано копії планів асигнувань на 2016 рік та копію розпорядження №77-ос від 21.12.2015.

Усі вищевказані документи судом прийнято та залучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні представник позивача виклав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити у повному обсязі. Проти розтрочення виконання рішення представник позивача заперечив.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги позивача у повному обсязі, але пояснив, що задовольнити їх не може, оскільки, видатки Менської районної державної адміністрації здійснюються щомісячно виключно в межах кошторису. Згідно щомісячного плану використання бюджетних коштів оплату за використані телекомунікаційні послуги (в т.ч. погашення заборгованості) можливо здійснювати виключно в межах затверджених сум.

Представник відповідача зазначила, що у кінці року кошти на оплату телекомунікаційних послуг не передбачаються, а тому у 2015 році після погашення заборгованості на виконання рішення суду про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги відповідачу, послуги, які надавились після рішення суду, не оплачувались. У цьому році фінансування Менської районної державної адміністрації для оплати вище зазначених послуг передбачено, однак на рахунки відповідача надходження коштів буде лише в квітні місяці.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановив суд, згідно Статуту Публічного акціонерного товариства «Укртелеком», зареєстрованого державним реєстратором 10.05.2012 № запису 10741050086006797, Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» засноване згідно з наказом Державного комітету звязку та інформатизації України №155 від 27.12.1999 шляхом перетворення відповідно до Указу Президента України №210/93 від 15.06.1993 «Про корпоратизацію підприємства» Українського державного підприємства електрозвязку «Укртелеком» у Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком», яке згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів ВАТ «Укртелеком» №8 від 14.06.2011 перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком». Товариство є правонаступником усіх прав та обовязків державного підприємства «Українське державне підприємство електрозвязку «Укртелеком», ВАТ «Укртелеком» та всього майна, прав та обовязків ДП «Утел» ВАТ «Укртелеком».

З матеріалів справи вбачається, що 30 листопада 2007 року між ВАТ «Укртелеком» та Менською районною державною адміністрацією (надалі-Споживач) укладено договір №465 про надання ADSL-доступу до мережі Інтернет за технологією ADSL-зєднання (далі Договір №465), згідно якого підприємство звязку надає послугу доступу до мережі інтернет, згідно з конфігурацією Додатку 1.

У Розділі I Договору №465 зазначено, що Укртелеком надає споживачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет шляхом включення до порту вузла Інтернет Укртелекому по абонентській лінії за допомогою обладнання ADSL та динамічної (постійної) ІР адреси.

Відповідно до п. 5.1 Договору №465 розрахунок вартості послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів Укртелекому (додаток 1) і залежить від обраного споживачем тарифного плану.

Згідно п. 5.2 Договору №465 споживач проводить оплату за надану послугу щомісяця до 20 числа поточного місяця, на підставі рахунків Укртелекому, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним. Оплата послуги проводиться в грошовій одиниці України. Додатково при виставленні рахунку нараховується податок на додану вартість у розмірі, встановленому законодавством.

При невиконанні п. 5.2 (в разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за весь період затримки, яка обчислюється від вартості неоплаченої послуги у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за весь період затримки. У разі затримки оплати понад один місяць Укртелеком має право через місяць після отримання споживачем письмового попередження відмовити в подальшому наданні послуги та припинити дію договору. Припинення надання послуги та припинення дії договору не звільняє споживача від оплати заборгованості (п.6.9 Договору №465)

01.01.2008 між позивачем та відповідачем укладено договір №1 про надання у користування виділених некомутованих каналів (трактів) електрозвязку (далі Договір №1).

У відповідності до Розділу I Договору №1 Укртелеком надає споживачу в тимчасове платне користування виділений некомутований канал (тракт), а споживач сплачує вартість робіт по організації виділеного каналу (тракту) та середньомісячну плату за надані послуги.

Пункт 5.1. Договору №1 передбачає, що середньомісячна вартість послуги встановлюється згідно з діючими тарифами (Додаток Б). Виставлення рахунків за місяць проводиться, виходячи з фактичної кількості днів в розрахунковому періоді.

Згідно п.5.3. Договору №1 оплата проводиться щомісячно до 20 числа місяця, наступного за звітним шляхом перерахування коштів в грошові й одиниці України на розрахунковий рахунок Укртелекому.

Пунктом 6.5. Договору №1 визначено, що при невиконанні п. 3.2.3 (в разі затримки оплати) споживач сплачує пеню за кожну добу затримки, яка обчислюється від вартості неоплаченої послуги у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня. В разі зазначеної затримки оплати понад один місяць, Укртелеком має право через місяць після отримання споживачем письмового попередження відмовити в подальшому наданні послуг та розірвати даний договір. Припинення надання послуг та розрив договору не звільняє споживача від оплати заборгованості.

07.01.2014 між ПАТ «Укртелеком» та Менською районною державною адміністрацією (далі- Абонент) укладено договір №39 про надання телекомунікаційних послуг (далі Договір №39), згідно Розділу 1 якого Укртелеком зобовязується надавати Абоненту загальнодоступні (універсальні) та інші телекомунікаційні послуги, супутні (додаткові) послуги згідно з переліком і в обсягах, замовлених Абонентом, за встановленими значеннями показників якості (далі Послуги), а Абонент зобовязується своєчасно оплачувати отримані послуги відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 3.4.2 Договору №39 Абонент зобовязаний своєчасно оплачувати отримані Послуги в повному обсязі.

Згідно до п. 4.5 та 4.16 Договору №39 порядок оплати наданих Послуг авансова система оплати. Рахунок на отримані Послуги оплачується Абонентом не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду (при кредитному порядку оплати) та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої авансової оплати.

З п. 4.17 Договору №39 вбачається, що Абонент зобовязаний до 20 числа поточного місяця здійснити оплату Послуг у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді. Укртелеком проводить перерахунок суми до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, виходячи з фактично наданих послуг у розрахунковому періоді. Залишок авансу переноситься на наступний розрахунковий період.

У відповідності до п. 5.2 Договору №39 у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом Послуг Абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених Послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення оплати.

Згідно п. 4.7 Договору №39 Укртелеком відкриває в системі розрахунків Абоненту особовий рахунок з певним ідентифікаційним кодом, на якому проводяться розрахунки за весь обсяг наданих Абоненту Послуг, у тому числі доступ до мережі інтернет та передавання даних (за наявності). За згодою сторін та за наявності технічної можливості послуги, які надаються Укртелекомом Абоненту за іншими договорами з надання послуг Інтернет, можуть обліковуватись на цьому особовому рахунку, про що в умовах Договору здійснюється посилання на нього. При виставленні щомісячного рахунка на оплату такі послуги зазначаються окремим рядком.

Позивачем за період з 21.04.2015 по 12.02.2016 надано послуг за вищевказаними договорами на загальну суму 13191,50 грн, що підтверджується єдиними рахунками-актами: за березень 2015 року на суму 1272,71 грн, за квітень 2015 року на суму 1265,20 грн; за травень 2015 року на суму 1272,71 грн; за червень 2015 року на суму 1265,20 грн; за липень 2015 року на суму 1272,71 грн; за серпень 2015 року на суму 1272,71 грн; за вересень 2015 року на суму 1266,16 грн; за жовтень 2015 року на суму 1418,87 грн; за листопад 2015 року на суму 1439,34 грн; за грудень 2015 року на суму 1445,89 грн, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Згідно платіжних доручень від 04.03.2015, 03.06.2015, 04.06.2015, 30.06.2015, 10.08.2015,18.09.2015 відповідачем на виконання рішення господарського суду Чернігівської області №927/508/15 від 14.04.2015 погашено борги попередніх періодів у сумі 238474,00 грн.

За надані послуги по зазначеним вище договорам за період з квітня 2015 року по лютий 2016 року відповідач не сплатив.

Таким чином, відповідач у повному обсязі та у встановлені Договорами терміни вказані рахунки не оплатив. На момент прийняття рішення має заборгованість за отримані з квітня 2015 року по лютий 2016 року телекомунікаційні послуги у розмірі 13191,50 грн.

У судовому засіданні представник відповідача зазначені обставини визнав повністю.

Частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 902 Цивільного кодексу України, виконавець повинен надати послугу особисто.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

З ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вбачається, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надані йому послуги в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 3 Закону України «Про телекомунікації» від 18.11.2003 № 1280-IV сфера телекомунікацій є складовою частиною галузі зв'язку України. Телекомунікації є невід'ємною частиною виробничої та соціальної інфраструктури України і призначені для задоволення потреб фізичних та юридичних осіб, органів державної влади в телекомунікаційних послугах.

Згідно п. 34 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, введеними в дію Постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09.08.2005 «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» (чинних, на момент укладення договорів №465 від 30.11.2007 та №1 від 01.01.2008), надання телекомунікаційних послуг здійснюється за попередньою оплатою (внесення авансу, придбання телекомунікаційних карток тощо) та/або в кредит.

Розрахунки за телекомунікаційні послуги здійснюються на умовах договору або без договору за готівкову оплату (чи за допомогою телекомунікаційних карток тощо) в разі одержання споживачем замовленої за попередньою (авансованою) оплатою послуги.

Відповідно до п. 40 цих Правил плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.

У відповідності до п. 68, 69, 70 Постанови Кабінету Міністрів України № 295 від 11.04.2012 «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» (чинної на момент укладення між сторонами договору №39 від 07.11.2014), (далі Правила) порядок оплати і форма розрахунків за послуги визначаються договором. Оператор, провайдер здійснює розрахунки за всі надані послуги з кожним абонентом окремо (у тому числі з використанням особового рахунка абонента, на якому ведеться облік нарахованих та сплачених коштів). Споживач має право оплатити послуги будь-яким доступним способом відповідно до законодавства.

Згідно п.71 Правил у разі надання послуги на умовах попередньої оплати абонент вносить плату до початку фактичного отримання послуги, якщо інше не передбачено договором.

Відповідач визнав позовні вимоги у частині основного боргу, пені, річних та інфляційних в сумі 14869,33 грн.

Оскільки відповідач визнав заборгованість перед позивачем у повному обсязі, крім того, наявність основного боргу відповідача підтверджується доказами, які маються в матеріалах справи, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення 13191,50 грн основного боргу відповідають нормам матеріального права та умовам Договорів, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У свою чергу, п. 6.9. договору № 465 про надання ADSL доступу до мережі Інтернет за технологією ADSL - зєднання від 30.11.2007, п. 6.5. договору №1 про надання у користування виділених некомутованих каналів (трактів) електрозвязку від 01.01.2008 та п. 5.2 договору №39 про надання телекомунікаційних послуг від 07.01.2014 сторонами узгоджено, що у разі несвоєчасної оплати наданих Укртелекомом послуг абонент сплачує пеню, яка обчислюється залежно від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який її нараховано.

На підставі вказаних вище пунктів Договорів, враховуючи норми ст. 36 Закону України «Про телекомунікації», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг» від 11.04.2012, позивачем нараховано пеню у розмірі 1146,58 грн за період з 21.04.2015 по 12.02.2016.

Статтею 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Частинами 4 та 6 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі чи законі.

Також ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

У відповідності до ч. 1 ст. 231 Господарського кодексу України, Законом щодо окремих видів зобовязань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Пунктом 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікації» передбачено, що у разі затримки плати за надані оператором, провайдером телекомунікаційні послуги споживачі сплачують пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно п.72 Правил у разі несвоєчасної оплати за надані оператором, провайдером послуги абонент сплачує пеню, яка обчислюється виходячи з вартості неоплачених послуг у розмірі облікової ставки Національного банку, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Таким чином, суд вважає правомірним нарахування пені у сумі 1146,58 грн, яка підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.

Посилаючись на вказану норму, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних від прострочених сум за період з 21.04.2015 по 12.06.2016 у розмірі 169,27 грн та інфляційних втрат за період з 21.04.2015 по 12.06.2016 у розмірі 361,98 грн.

Попри подібність правової природи ч. 3 ст. 549 ЦК (щодо сплати пені) та ст. 625 цього Кодексу (щодо сплати трьох процентів річних), які в обох випадках застосовуються як відповідальність за порушення грошового зобов'язання, ці правові норми є різними за своєю правовою природою, а тому можуть бути стягнуті незалежно одне від одного.

Нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань здійснено відповідно до норм матеріального права, а тому вимоги позивача про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо пояснень представника відповідача про відсутність бюджетного фінансування, то суд вважає, що така обставина не звільняє його від виконання зобовязань щодо оплати наданих послуг, оскільки така обставина не визначена законодавчо як така, що звільняє від виконання зобов'язання. Так, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України прямо передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

При цьому, суд, також, звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі "ОСОБА_2 ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.05) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.04) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності.

За наведених обставин суд вважає, що вимога позивача про стягнення 13191,50 грн боргу за надані послуги; 1146,58 грн пені; 3% річних від простроченої суми у розмірі 169,27 грн та 361,98 грн інфляційних втрат є правомірною, а позов таким, що підлягає задоволенню.

У відзиві на позов № 01-14/246 від 14.03.2016 представник відповідача просить розстрочити виконання рішення по справі №927/149/15 за позовом Публічного акціонерним товариством «Укртелеком» в особі Чернігівської філії публічного акціонерного товариства «Укртелеком» до Менської районної державної адміністрації Чернігівської області про стягнення 13191,50 грн боргу за надані послуги, 1146,58 грн пені, 169,27 грн - 3% річних, 361,98 грн інфляційних втрат за неналежне виконання зобовязань та судового збору у розмірі 1378,00 грн.

В обґрунтування ускладнення виконання рішення суду заявником (відповідачем у справі) зазначено, що відповідно до ст. 47 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» фінансове забезпечення місцевих державних адміністрацій здійснюється за рахунок Державного бюджету України. Фінансування проводиться за відповідними кодами бюджетної класифікації через управління Державної казначейської служби у Менському районі. Видатки здійснюються помісячно виключно в межах кошторису.

Згідно помісячного плану використання бюджетних коштів оплату за використані телекомунікаційні послуги (у тому числі, погашення заборгованості) можливо здійснювати виключно в межах затверджених сум. Заборгованість районна державна адміністрація має можливість сплатити протягом квітня-серпня 2016 року.

Представник відповідача пояснила, що згідно плану асигнувань, затвердженого для Менської районної державної адміністрації на 2016 рік, кошти на оплату телекомунікаційних послуг на виконання рішень судів про стягнення заборгованості з відповідача (в звязку з своєчасною несплатою даних послуг) стягуються з грошових сум, визначених рядком видатків «Інші видатки» за кодом бюджетної класифікації 5000 (далі - КЕКВ 5000).

Таким чином, управління Державної казначейської служби в Менському районі Чернігівській області стягує грошові кошти лише з тих, які направлені на видатки за КЕКВ 5000, оскільки, інші видатки (оплата праці та оплата комунальних послуг і енергоносіїв), є захищеними видатками, з яких стягнути заборгованість навіть за рішенням суду неможливо. Інших видатків у плані асигнувань не передбачено, та інших грошових коштів на рахунку Менської державної адміністрації немає.

Крім того, представник відповідача як доказ надала плани асигнувань та пояснила, що структуру Менської державної адміністрації Чернігівської області становлять апарат адміністрації і несамостійні відділи, на які затверджується два окремі плани асигнувань (Департаментом фінансів Чернігівської облдержадміністрації й фінансовим управлінням Менської райдержадміністрації). З коштів, які надійшли за цими планами асигнувань, і стягуються кошти за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Наведена норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, повязаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Відповідно до п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст.121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, вирішуючи питання щодо надання розстрочки виконання рішення суду, господарський суд має дотримуватися балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Отже, необхідною умовою задоволення заяви про надання розстрочки виконання рішення суду є з'ясування фінансового стану і можливостей відповідача, дотримання балансу інтересів сторін, дотримання розумно встановлених термінів розстрочки.

Судом зроблено аналіз з діловодства Господарського суду Чернігівської області щодо спорів між цими сторонами, за яким встановлено, що погашення заборгованості на виконання рішень судів про стягнення з Менської райдержадміністрації заборгованості по сплаті телекомунікаційних послуг фактично здійснюється у строки, не менш ніж пять місяців, якщо при цьому не було розстрочки виконання рішення суду.

Таким чином, суд вважає, що наявні порядок та обсяги фінансування відповідача є тими обставинами, які ускладнюють негайне виконання рішення суду, і за таких обставин розстрочка такого виконання не може суттєво вплинути на строки реального задоволення вимог позивача.

Проаналізувавши плани асигнувань відповідача на 2016 рік, суд встановив, що для погашення заборгованості і стягнення судового збору на загальну суму 16247,33 грн достатньо фінансування по видаткам відповідача по липень місяць, а тому у проханні Менської райдержадміністрації розстрочити виконання рішення суду терміном саме по серпень місяць суд необхідності не вбачає.

За наведених обставин, господарський суд вважає за можливе розстрочки Менській районній державній адміністрації виконання рішення суду терміном на чотири місяці (квітень-липень) у рівних частках.

Судовий збір у відповідності до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст. 22, 32-36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Менської районної державної адміністрації (15600, Червона площа, 6, м. Мена, Чернігівської області, код ЄДРПОУ 04061624) на користь Публічного акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, б-р Шевченка, 18, м. Київ) в особі Чернігівської філії ПАТ «Укртелеком» (14000, пр-т Миру, 28, м.Чернігів, код ЄДРПОУ 01189425) заборгованість у розмірі 13191,50 грн, 1146,58 грн пені, 361,98 грн інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 169,27 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1378,00 грн.

Розстрочити виконання рішення у справі №927/149/16 за наступним графіком погашення заборгованості:

4061,83 грн до 30.04.2016

4061,83 грн до 31.05.2016

4061,83 грн до 30.06.2016

2683,84 грн та 1378,00 грн витрат зі сплати судового збору до 31.07.2016

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 22.03.2016.

Суддя В.В.Шморгун