Ухвала суду № 56613019, 21.03.2016, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д

Кіровоградської області

УХВАЛА

21 березня 2016 року справа № 912/4944/15

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.02.2016 року про забезпечення позову у справі № 912/4944/15

за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський", м. Кіровоград

про стягнення 149 697,61 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції);

від позивача - ОСОБА_2, довіреність від 29.12.2015 року (в режимі відеоконференції);

від відповідача - Терещенко Д.Л , довіреність від 20.01.2016 року;

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1.) звернувся до господарського суду з позовною заявою від 17.12.2015 року, яка містить вимогу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Молочний комбінат "Соколівський" (надалі - ТОВ "Молочний комбінат Соколівський") заборгованості по договору про надання послуг від 22.04.2013 року за № 130419-02, з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних, в сумі 149 697,61 грн., з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

11.02.2016 року від позивача до суду надійшло клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, відповідно до змісту якої ФОП ОСОБА_1 просив суд вжити заходів до забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти ТОВ "Молочний комбінат Соколівський" в розмірі 149 697,61 грн.

Ухвалою від 19.02.2016 року господарським судом у складі судді Глушкова М.С. прийнято справу № 912/4944/15 до свого провадження; розгляд справи призначено в судове засідання на 21.03.2016 року о 14 год. 15 хв.; клопотання позивача про вжиття заходів до забезпечення позову призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.03.2016 року о 14 год. 15 хв.

15.03.2016 року на адресу господарського суду від відповідача надійшло заперечення (відзив) від 15.03.2016 року на заяву позивача, у якому ТОВ "Молочний комбінат Соколівський" просить суд відмовити у задоволені заяви про забезпечення позову з тих підстав, що позивачем не доведено суду того факту, що відповідачем вчиняються дії спрямовані на ухилення від виконання рішення суду у даній справі.

В судовому засіданні 21.03.2016 року позивач та його повноважний представник підтримали обставини викладені в заяві про вжиття заходів до забезпечення позову.

Повноважний представник відповідача в судовому засіданні 21.03.2016 року проти поданого клопотання заперечив та підтримав обставини викладені у відзиві на заяву.

Розглядаючи заяву позивача господарський суд враховує наступне.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилався на те, що ТОВ "Молочний комбінат Соколівський" протягом дії договору систематично порушував свої зобов'язання щодо оплати послуг позивача; ухиляється від сплати боргу, який існує фактично протягом двох років; ухиляється від досудового врегулювання спору; під час розгляду справи не надає до суду наявні в нього бухгалтерські документи, які могли б надати суду можливість об'єктивно встановити зміст та призначення готівкових операцій, зазначене дає позивачеві підстави вважати, що дії відповідача спрямовані на ухилення від сплати боргу перед позивачем, що в подальшому може призвести до неможливості виконати рішення суду.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Вичерпний перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 Господарського процесуального кодексу України, серед яких накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачу.

При цьому, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна навести суду обґрунтування, належним чином доведене, необхідності застосування заходів забезпечення позову та мотивування того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

Відповідно до абзацу 2 п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно статей 33-34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (абз. 2 п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Докази у відповідності з ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, повинні відповідати, зокрема, вимогам належності та допустимості.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. В силу ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі позивач не навів обставин для вжиття таких заходів, не підтвердив їх письмовими та належними доказами.

Матеріали справи не містять доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Надання позивачем разом з заявою про забезпечення позову роздруківок статей з Інтернету щодо відповідача не можуть бути належними та достатніми доказами на підтвердження того, що відповідач ухиляється від виконання зобов'язань з контрагентами та має складний фінансовий стан, а також неможливості виконання відповідачем в подальшому рішення господарського суду у даній справі.

За викладених обставин, господарський суд дійшов висновку, що заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.02.2016 року про вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі задоволенню не підлягає.

Поряд з тим, господарський суд звертає увагу позивача та не, що згідно п. 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х ВАЛ И В:

В задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.02.2016 року про вжиття заходів до забезпечення позову у справі № 912/4944/15 відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили в день її винесення.

Суддя М.С. Глушков