Ухвала суду № 56613000, 21.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51 У Х В А Л А

"21" березня 2016 р. Справа № 911/4236/15

За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія НІКО-ТАЙС на дії відділу ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 27.11.2015 р.

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс

до: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Агропромислова компанія

про стягнення 93096,40 грн.

Суддя В.М. Бабкіна

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, довір. № б/н від 02.06.2014 р.

від відповідача-1: не зявився;

від відповідача-2: не зявився;

від ВДВС: не зявився.

Обставини справи:

Рішенням господарського суду Київської області від 30.10.2015 р. у справі № 911/4236/15 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс до Товариства з обмеженою відповідальністю ПК Трейдсервісгруп та до Товариства з обмеженою відповідальності Агропромислова компанія про стягнення 93096,40 грн. задоволено повністю.

На виконання рішення від 30.10.2015 р., яке набрало законної сили, господарським судом Київської області 27.11.2015 р. було видано відповідні накази. На виконання додаткового рішення від 11.12.2015 р., прийнятого судом, також було видано наказ.

04.01.2015 р. до господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс надійшла скарга № 28-3/12 від 28.12.2015 р. на дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо виконання наказу у даній справі від 27.11.2015 р. про стягнення на користь позивача 5000,00 грн. інфляційних втрат.

У звязку з перебуванням судді Третьякової О.О. у відпустці було проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, за наслідками якого для розгляду вказаної скарги було визначено суддю Бабкіну В.М.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.03.2016 р. було призначено розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія Ніко-Тайс № 28-3/12 від 28.12.2015 р. на 21.03.2015 р.

Скарга мотивована тим, що згідно з приписами ст. 20 ЗУ Про виконавче провадження та маючи докази існування майна боржника, стягувач звернувся до ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 27.11.2015 р. у справі №911/4236/15. При цьому ТОВ Компанія Ніко-Тайс зазначало, що відповідно до постанови ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва, винесеної під час виконавчого провадження № 46949658 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 25.02.2015 у справі № 911/4371/14, за боржником зареєстровано рахунки у фінансових установах, зокрема, в АТ ОСОБА_2 Аваль у м. Києві (01030, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Пирогова, 7-7Б).

Проте, ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві не було взято до уваги вказану у заяві стягувача про відкриття виконавчого провадження інформацію та, в порушення вимог чинного законодавства України, винесено постанову № 49572994 від 08.12.2015 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження, чим фактично унеможливлено виконання рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень (ч. 2 ст. 121-2 ГПК України).

Частиною 3 ст. 121-2 ГПК України передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.

У судовому засіданні 21.03.2016 р. представник скаржника скаргу підтримав та просив суд задовольнити її у повному обсязі, представники відповідачів та ВДВС Шевченківського РУЮ м. Києва не зявилися.

Згідно з ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги на дії органів Державної виконавчої служби.

Дослідивши матеріали скарги ТОВ Компанія Ніко-Тайс № 28-3/12 від 28.12.2015 р. на дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо виконання наказу від 27.11.2015 р. у даній справі, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення зазначеної скарги з огляду на наступне.

Статтею 124 Конституції України та статтею 115 ГПК України передбачено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України „Про виконавче провадження.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну виконавчу службу», державна виконавча служба входить до системи органів Міністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб (далі - рішень) відповідно до законів України. Завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

Стаття 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу.

Стаття 7 Закону України «Про державну виконавчу службу» встановлює обов'язок державного виконавця сумлінно виконувати службові обов'язки, не допускати в своїй діяльності порушення прав громадян та юридичних осіб, гарантованих Конституцією України.

Згідно з ст. 19 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Як вбачається з матеріалів скарги, 07.12.2015 р. стягувач, на підставі ч. 1 ст. 20 Закону України Про виконавче провадження, звернувся до ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві із заявою № 07-8/12 про відкриття виконавчого провадження щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 27.11.2015 р. у справі № 911/4236/15 за місцезнаходженням майна боржника.

При зверненні до ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві із заявою про відкриття виконавчого провадження стягувачем було зазначено, що за боржником зареєстровано рахунки у фінансових установах, зокрема, відкритий поточний рахунок у АТ ОСОБА_2 Аваль у м. Києві (01030, м. Київ, Шевченківський р-н, вул. Пирогова, 7-7Б), місцезнаходження якого підвідомче ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві.

Постановою ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 08.12.2015 р. було відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 27.11.2015 р. у справі № 911/4236/15 про стягнення 5000,00 грн. на підставі п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України Про виконавче провадження у звязку з тим, що виконавчий документ предявлений до виконання не за підвідомчістю, оскільки згідно виконавчого документу місцезнаходження боржника та місце його реєстрації знаходиться в місті Луганську.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону України Про виконавче провадження, виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. У разі якщо боржник є юридичною особою, то виконання провадиться за місцезнаходженням його постійно діючого органу або майна. Право вибору місця виконання між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії з виконання рішення на території, на яку поширюються їх функції, належить стягувачу.

Отже, Законом України Про виконавче провадження встановлено право стягувача обирати місце виконання між кількома органами державної виконавчої служби в залежності від місцезнаходження постійно діючого органу боржника - юридичної особи або місцезнаходження його майна.

Згідно зі ст. 11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання. Державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі - конфіденційну; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Відповідно до ст. 6 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Таким чином, з вищезазначеного вбачається, що виконавчі дії можуть провадитися за місцезнаходженням майна боржника, право вибору місця виконання рішення належить стягувачу, яким було вказано у своїй заяві місцезнаходження майна боржника, що знаходиться на території, на яку поширюється юрисдикція ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, а останній, в свою чергу, зобовязаний вживати передбачені Законом заходи примусового виконання рішення з метою захисту та не допущення у своїй діяльності порушення прав і законних інтересів стягувача.

За таких обставин, суд вважає, що відмова у відкритті виконавчого провадження з підстав, вказаних у постанові ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 08.12.2015 р., є порушенням приписів Закону України Про виконавче провадження, а також прав та охоронюваних законом інтересів стягувача.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до п. 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищезазначене, доводи скаржника про визнання дій ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 27.11.2015 р. у справі № 911/4236/15, котрі виразились у винесенні постанови ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 08.12.2015 р., протиправними, передчасними та незаконними, а також щодо визнання недійсною та скасування постанови ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 08.12.2015 про відмову у відкритті виконавчого провадження є обґрунтованими.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що скарга на дії ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 27.11.2015 р. у справі № 911/4236/15 є обґрунтованою та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 34, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1.Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, АДРЕСА_1, код 38039872) на дії Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 27.11.2015 у справі № 911/4236/15 задовольнити.

2.Визнати дії Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110) щодо винесення постанови від 08.12.2015 р., якою відмовлено у відкритті виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 27.11.2015 р. у справі № 911/4236/15, незаконними.

3.Визнати недійсною та скасувати постанову Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві від 08.12.2015 р., якою відмовлено у відкритті виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 27.11.2015 р. у справі № 911/4236/15.

4.Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі та Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського РУЮ у м. Києві (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110).

Суддя В.М. Бабкіна