Рішення № 56612887, 17.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2016Справа №910/3258/16За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІКЕТС.ЮЕЙ»

до Приватного підприємства «Ракурс «С»

про стягнення 103 819,00 грн.

Суддя Демидов В.О.

За участю представників сторін:

від позивача - Пилипчук М.Т. (довіреність від 18.02.2016);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

25.02.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІКЕТС.ЮЕЙ» звернулося до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного підприємства «Ракурс «С» стягнення суми попередньої оплати у розмірі 103 819,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо своєчасної поставки товару відповідно до договору про № 3 від 28.03.2014.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 26.02.2016 порушено провадження у справі № 910/3258/16 та справу призначено до розгляду на 17.03.2016.

17.03.2016 через загальний відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про приєднання документів до матеріалів справи.

Представник позивача в судове засідання 17.03.2016 з'явився, надав усні пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 17.03.2016 не з'явився, проте через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із несвоєчасним отриманням ухвали суду.

Розглянувши у судовому засіданні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні у зв'язку із безпідставністю, оскільки відповідач вчасно отримав копію ухвали господарського суду м. Києві від 26.02.2016, що підтверджується витягом з УДППЗ «Укрпошта» (відстеження пересилання поштових відправлень), а саме 04.03.2016, у зв'язку із чим клопотання відповідача про відкладення розгляду справи із зазначених підстав не підлягає задоволенню.

З урахуванням фактичних обставин справи, суд вважає за можливим розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 17.03.2016 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

28.03.2014 між Приватним підприємством «Ракурс «С» (далі - виконавець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІКЕТС.ЮЕЙ» (далі - замовник, позивач) укладено договір № 3, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується виконати за завданням замовника роботи з виготовлення столярних/меблевих виробів (далі - вироби) і передати замовнику, а замовник у відповідності до умов цього договору зобов'язується прийняти та оплатити виготовлені вироби, в кількості і комплектації відповідно до специфікації, технічним умовами та ескізами.

Відповідно до умов п. п. 3.2, 3.3 договору згідно з договором, виріб повинен бути повністю виготовлено до 17.04.2014. У разі, якщо з незалежних від виконавця причин (несвоєчасне постачання матеріалів постачальником і т.п.) виконавець не вкладається в установлений термін, він має право перенести термін виконання замовлення з обов'язковим повідомленням замовника (усно або письмово).

Згідно з п. 3.4 договору перед настанням терміну виготовлення виробу виконавець повідомляє замовника про готовність вироби і уточнює місце і час доставки, якщо замовник замовив доставку.

Пунктом 3.14 договору сторони погодили, що приймання виробу оформляється актом прийому-передачі, підписаним обома сторонами. З моменту підписання акту прийому-передачі зобов'язання виконавця перед замовником за цим договором є виконаними.

Відповідно до п. 4.1 договору загальна вартість договору зазначається у додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно з п. 4.4 договору ціни на матеріали, роботи, послуги з доставки, підйому, встановлення визначаються за чинним в момент укладення договору прейскуранту цін. Сума договору визначається при його підписанні і є невід'ємною частиною цього договору. Зазначена сума договору є твердою і не може бути змінена інакше як за додатковою угодою сторін. Оплата здійснюється замовником наступним чином: 1. 100% передоплата; 2. 70 % від суми договору замовник сплачує під час підписання договору, а інші 30 % по факту доставки виробу.

Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 7.1 договору).

Позивач на виконання умов договору та рахунку на оплату №7 від 27.05.2014 перерахував на поточний рахунок відповідача передоплату у розмірі 103 819,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1582 від 29.05.2014.

Таким чином, позивачем здійснено попередню оплату за товар в розмірі 103 819,00 грн.

Матеріали справи містять вимогу позивача №320/2015 від 10.12.2015, направлену на адресу відповідача 15.12.2015, щодо поставки товару, передбаченого рахунком №7 від 27.05.2014 та оплаченого згідно платіжного доручення №1582 від 29.05.2014 у семиденний строк від дня пред'явлення цієї вимоги.

Разом з тим, у зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо своєчасної поставки товару, позивач звернувся до суду з цим позовом, та просив стягнути суму попередньої оплати у розмірі 103 819,00 грн.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з наступних підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

У відповідності з приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку із простроченням виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної поставки товару за договором № 3 від 28.03.2014.

Згідно з ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач на виконання умов договору перерахував на поточний рахунок відповідача попередню оплату 29.05.2014 у сумі 103 819,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1582 від 29.05.2014, яке знаходиться в матеріалах справи.

Згідно з вимогами п. п. 3.2, 3.4 договору виріб повинно бути повністю виготовлено до 17.04.2014, а перед настанням терміну виготовлення виробу виконавець повідомляє замовника про готовність вироби і уточнює місце і час доставки, якщо замовник замовив доставку.

Докази поставки товару, у тому числі у визначені строки на суму отриманої відповідачем попередньої оплати по договору, у матеріалах справи відсутні.

Отже, з наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, здійснив попередньою оплату товару згідно умов договору, а відповідач в порушення умов договору не поставив обумовлений сторонами товар.

Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо поставки товару, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача попередньої оплати відповідно до вимог ст. 693 ЦК України у розмірі 103 819,00 грн.

З огляду на вказане позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Ракурс «С» (03055, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 46/1, кв. 19, код 25398340) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІКЕТС.ЮЕЙ» (79035, м. Львів, вул. Зелена, 186, код 36027535) суму попередньої оплати у розмірі 103 819 (сто три тисячі вісімсот дев'ятнадцять) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 557 (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят сім) грн. 28 коп. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складене та підписане 22.03.2016

Суддя В.О.Демидов