Рішення № 56612886, 14.03.2016, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2016 р. Справа № 911/411/16

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

при секретарі Литовці А.С.

розглянувши справу № 911/411/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БС», с. Софіївська Борщагівка,

Києво-Святошинський район

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська»,

с. Пухівка, Броварський район

про стягнення 205 031,55 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність від 09.02.2016;

від відповідача: ОСОБА_2 - довіреність від 12.02.2016.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БС» (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (далі - відповідач) про стягнення 205 031,55 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору постачання товару № 55 від 02.10.2015, в частині своєчасної оплати отриманого товару, у звязку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 170 000,00 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 25 794,26 грн. пені, 1 758,69 грн. 3% річних, 7 478,55 грн. інфляційних нарахувань.

Ухвалою суду від 08.02.2016 порушено провадження у справі № 911/411/16 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.

В судовому засіданні 24.02.2016 представником позивача надані документи витребувані судом та підтримані позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання 24.02.2016 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання був повідомлений ухвалою суду від 08.02.2016, яка направлялася на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Про отримання зазначеної ухвали свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення 13.02.2016 поштового відправлення.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи було відкладено на 14.03.2016 о 10 год, 50 хв.

Через канцелярію суду (вх. № 4388/16 від 29.02.2016) від відповідача надійшла зустрічна позовна зава про визнання Договору постачання товару № 55 від 02.10.2015 неукладеним.

Ухвалою суду від 03.03.2016 зустрічну позовну заяву ТОВ «Птахофабрика Київська» до ТОВ «БС» про визнання Договору постачання товару № 55 від 02.10.2015 неукладеним було повернуто без розгляду, оскільки до зустрічної позовної заяви не було додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі та доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Через канцелярію суду (вх. № 5273/16 від 14.03.2016) позивач надав заяву в порядку ст. 22 ГПК України про зменшення позовних вимог, оскільки відповідачем 23.02.2016 було здійснено проплату на суму 1 741,00 грн. та на суму 8 259,00 грн., тому позивач просить стягнути з відповідача основний борг в сумі 160 000,00 грн., а також 25 794,26 грн. пені, 1 758,69 грн. 3% річних, 7 478,55 грн. інфляційних нарахувань.

Зазначену заяву позивача на підставі ст. 22 ГПК України прийнято судом і тому розглядаються вимоги позивача про стягнення з відповідача 160 000,00 грн. основної заборгованості, 25 794,26 грн. пені, 1 758,69 грн. 3% річних, 7 478,55 грн. інфляційних нарахувань.

Представник позивача в судовому засіданні 14.03.2016 підтримав позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, та просив суд задовольнити позовні вимоги повністю.

14.03.2016 через канцелярію суду (вх. № 5276/16 від 14.03.2016) від відповідача надійшла заява від 14.03.2016, в якій відповідач просить суд при розгляді справи здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

На підставі поданої відповідачем заяви та ст. 81-1 ГПК України, в судовому засіданні здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу «Оберіг».

Крім того, відповідачем через канцелярію суду (вх. № 5277/16 від 14.03.2016) надано клопотання від 14.03.2016 про відкладення розгляду справи, оскільки, на думку відповідача, позивачем не наданий детальний розрахунок ціни позову та штрафних санкцій.

Зазначене клопотання відповідача судом не задовольняється, оскільки спростовується наявними у матеріалах справи розрахунками суми штрафних санкцій за кожним рахунком окремо, свій розрахунок штрафних санкцій відповідач не надав.

Відповідач вимоги ухвал суду від 08.02.2016 та від 24.02.2016 не виконав, а саме відзив на позовну заяву не надав.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.03.2016 усно заперечував проти задоволення позову, оскільки у відповідача відсутній увесь пакет документів, а саме ветеринарне свідоцтво та якісне посвідчення на товар.

Дослідивши наявні у справі докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БС» («постачальник», надалі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» («покупець», надалі - відповідач) укладено Договір постачання товару № 55 (надалі Договір), відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого позивач взяв на себе обов`язок протягом дії Договору передавати у власність відповідача сировину для виробництва комбікормів (товар), у кількості та асортименті згідно до підписаних сторонами специфікацій або видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору, а відповідач в свою чергу зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах цього Договору. Загальна вартість цього Договору визначається відповідно до вартості товару, поставленого згідно з підписаними сторонами специфікаціями або видатковими накладними.

Згідно з п.п. 2.2, 2.4 Договору приймання товару за кількістю та якістю здійснюється сторонами на складі відповідача в порядку, що визначається чинним законодавством. Товар постачається у кількості, зазначеній в підписаних між сторонами специфікаціях або видаткових накладних.

Умовами п. 2.6, 2.7 Договору визначено, що для здійснення приймання товару позивач надає відповідачу на кожну партію товару наступні документи: рахунок на оплату, видаткову накладну, товарно-транспортну накладну, якісне посвідчення, ветеринарне свідоцтво Ф-2 (по вимозі відповідача), інші документи за домовленістю сторін. У випадку ненадання свідоцтва по вимозі відповідач має право відмовитись від даної партії товару. Датою постачання товару вважається дата зазначена у відповідній видатковій (товарно-транспортній) накладній.

Пунктом 9.1 Договору визначено, що даний Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2016, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. У випадку, якщо жодна із сторін не повідомить іншу про своє бажання припинити чинний Договір за місяць до закінчення строку його дії, чинний Договір вважаться пролонгованим на один рік.

Позивач, належним чином та в повному обсязі виконував взяті на себе, згідно з умовами Договору зобов`язання, поставивши відповідачу товар на суму 145 600,00 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи видаткова накладна № 410 від 24.10.2015 та товарно-транспортна накладна № 2410 від 24.10.2015, а також на суму 168 259,00 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи видаткова накладна № 411 від 25.10.2015 та товарно-транспортна накладна № 24102 від 24.10.2015. Зазначені видаткові та товарно-транспортні накладні підписані в двосторонньому порядку представниками позивача та відповідача, а також скріплені печатками та штампами юридичних осіб.

Претензій щодо якості чи кількості отриманого товару від відповідача не надходило.

Умовами п.п. 4.1, 4.2 договору визначено, що розрахунки здійснюються відповідачем за кожну партію товару, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 7 календарних днів з моменту постачання, якщо інше не визначено у підписаних сторонами специфікаціях. Ціна товару, що постачається визначається сторонами у видаткових накладних або у підписаних специфікаціях.

Однак, в порушення умов Договору та взятих на себе зобов`язань, вартість товару сплачена відповідачем лише частково. З простроченням строків повністю оплачена видаткова накладна № 410 від 24.10.2015 в сумі 145 600,00 грн., а видаткова накладна № 411 від 25.10.2015 оплачена в сумі 8 259,00 грн., вартість товару в сумі 160 000,00 грн. залишена відповідачем не сплаченою.

Майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

У відповідності до ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на невиконання позивачем умов п.п. 2.6, 3.1 Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, зокрема, в частині ненадання відповідачу всього пакету документів, а саме: якісного посвідчення, ветеринарного свідоцтва по формі Ф-2, що в силу п. 5.2 Договору не тягне за відповідачем обов`язку зі сплати товару.

Досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що згідно з товарно-транспортними накладними, наявними у справі, позивачем поставлено (перевізник ТОВ «Автокар 777»), а відповідачем прийнято, визначений Договором товар і, що відповідні товарно-транспортні накладні підписані позивачем, відповідачем та перевізником, а також скріплені печатками та штампами позивача, відповідача та перевізника, з чого суд приходить до висновку, що відповідачем зазначений товар був отриманий.

Крім того, заперечуючи проти позову відповідачем зазначено, що позивачем в порушення умов Договору не дотримано вимог щодо надання ветеринарного свідоцтва по формі Ф-2 та якісного посвідчення, що в силу п. 5.2 Договору, не тягне за відповідачем обов`язку зі сплати товару.

Умовами п. 2.6 Договору визначено, що на кожну партію товару постачальник, у разі потреби, надає покупцю ветеринарне свідоцтво Ф-2, а у разі відсутності свідоцтва покупець має право відмовитись від отримання такого товару.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно з видатковими та товарно-транспортними накладними, поставлено відповідачу товар, а відповідачем прийнятий такий товар, по якості та кількості без зауважень. Вимоги, щодо надання ветеринарного свідоцтва та якісного посвідчення з боку відповідача не надходило.

Крім того, вже під час розгляду справи у суді відповідачем здійснена часткова оплата товару в сумі 8 259,00 грн., отриманого за видатковою накладною № 411 від 25.10.2015 (рахунок на оплату № 412 від 25.10.2015), що підтверджується бухгалтерською довідкою позивача.

Таким чином, здійснивши часткову оплату отриманого товару, відповідачем підтверджений факт отримання товару по якості без зауважень.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в частині стягнення 160 000,00 грн. заборгованості позовна вимога підлягає задоволенню з огляду на те, що зазначена вимога є доведеною, обґрунтованою та не спростованою відповідачем.

Крім того, у звязку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасної оплати отриманого товару, позивач на підставі п. 5.4 Договору, просить суд стягнути з відповідача 25 794,26 грн. пені за період з 01.11.2015 по 01.02.2015 (розрахунок зроблений по кожній накладній окремо).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 5.4 Договору, у випадку несвоєчасної оплати прийнятого товару, відповідач сплачує на користь позивача пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

На підставі вказаних норм права та п. 5.4 Договору, враховуючи, що розрахунок пені, наявний в матеріалах справи, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 25 794,26 грн. пені за період з 01.11.2015 по 01.02.2016 визнається судом та підлягає задоволенню.

Також, на підставі ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 7 478,55 грн. інфляційних нарахувань та 1 758,69 грн. 3% річних за період з 01.11.2015 по 01.02.2016.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що розрахунок інфляційних нарахувань та 3% річних, наявний в матеріалах справи, є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 7 478,55 грн. інфляційних нарахувань та 1 758,69 грн. 3% річних за період з 01.11.2015 по 01.02.2016 визнається судом та підлягає задоволенню.

Враховуючи наведе вище, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Відшкодування судового збору, відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Птахофабрика Київська» (07413, Київська область, Броварський район, с. Пухівка, вул. Радгоспна, код ЄДРПОУ 05513187) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БС» (08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Чорновола, 46А, код ЄДРПОУ 38979047) 160 000 (сто шістдесят тисяч) грн. 00 коп. заборгованості, 25 794 (двадцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто чотири) грн. 26 коп. пені, 7 478 (сім тисяч чотириста сімдесят вісім) грн. 55 коп. інфляційних нарахувань, 1 758 (одну тисячу сімсот п`ятдесят вісім) грн. 69 коп. 3% річних та 2 925 (дві тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) грн. 47 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено - 21.03.2016

Суддя О.О. Христенко