Рішення № 56612841, 17.03.2016, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" березня 2016 р.Справа № 916/1501/15-г

за позовом Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"

до відповідача ОСОБА_1 регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті

про стягнення 37123,10 грн.

Суддя Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №2253 від 15.12.2015р.; ОСОБА_3 за довіреністю №2255 від 15.12.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_4 за довіреністю № б/н від 06.01.2016р.; ОСОБА_5 за довіреністю № б/н від 06.01.2016р.

У судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №2253 від 15.12.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_4 за довіреністю № б/н від 06.01.2016р.

СУТЬ СПОРУ: 08.04.2015р. за вх. № 1583/15 Державне підприємство "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація) звернулося до господарського суду з позовної заявою до ОСОБА_1 регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (Служба), в якій просить суд стягнути з останнього 37 123,10 грн., з яких 23 361,67 грн. - сума основного боргу, 8 680,22 грн. - сума інфляційних втрат, 312,17 грн. - 3% річних, 4 769,04 грн. - пеня, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.06.2015р. за вх. № 14244/15 у звязку з неналежним виконанням умов Договору від 01.01.2011р. № 133-28Б/46.

Рішенням господарського суду Одеської області від 23.06.2015р. (суддя Щавинська Ю.М.), залишеним без змін постановою ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 13.08.2015р. позов Адміністрації задоволено частково, стягнуто з відповідача 14458,55 грн. - основного боргу, 255,50 грн. - 3% річних, 6723,56 грн. - інфляційних втрат, 1 грн. пені та 913,50 грн. - судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 23.12.2015р. касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" задоволено частково, рішення Господарського суду Одеської області від 23.06.2015 р. та Постанову ОСОБА_1 апеляційного господарського суду від 13.08.2015 року у справі за № 2916/1501/15-г скасовано та справу направлено на новий розгляд.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 05.01.2016р. призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/1501/15-г та згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу розподілено для розгляду судді Власовій С.Г.

Ухвалою суду від 11.01.2016р. дану справу прийнято до провадження суддею Власовою С.Г. та призначено до розгляду у судовому засіданні.

21.01.2016р. за вх. №1467/16 господарський суд Одеської області одержав письмові пояснення на виконання вимог суду, згідно з якими Позивач акцентує увагу на тому, що Договорами оренди від 12.03.2009р. та 04.02.2010р. передбачені зобовязання Орендаря (Відповідач) здійснювати витрати, які повязані з утриманням орендованих приміщень, у звязку з чим між сторонами спору укладено Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого державного майна від 01.01.2011р. № 133-28Б/46. Також, зауважує, що Відповідач відшкодовує витрати Позивачу на утримання орендованих приміщень пропорційно до займаної ним орендованої площі за Договором оренди згідно розрахунку, які передані Відповідачу актами приймання-передавання, та досі перебувають у користуванні Відповідача, а тому Позивач правомірно виставляє рахунки за Договором від 01.01.2011р. № 133-28Б/46 та ін.

18.02.2016р. за вх. № 4045/16 Відповідач звернувся до господарського суду Одеської області з клопотанням, в якому просить суд відкласти розгляд справи та зобовязати сторін підписати акт взаємних розрахунків за Договором від 01.01.2011р. № 133-28Б/46.

Тією ж датою, за вх. № 4040/16 господарський суд Одеської області одержав письмові пояснення, у відповідності до яких Відповідач просить суд відмовити Позивачу у задоволенні позову з огляду на те, що відповідно до умов Договору від 01.01.2011р. № 133-28Б/46 відшкодування здійснюється пропорційно до займаної орендної площі, а Відповідачем під час проведення ремонту орендованого приміщення площею 35,6 кв.м, було надано згоду на переміщення до іншого приміщення, меншого за своєю площею, а саме 18,0 кв.м та запропоновано Позивачу встановити розрахунок вартості утримання меншого приміщення. Отже, вказані вище рахунки на думку Відповідача не відповідають умовам Договору, оскільки розраховані не відповідно до займаної площі, у звязку з чим у відповідача не виникло зобовязання щодо їх оплати. Щодо нарахованих пені, 3% річних та інфляційних втрат Відповідач зазначає, що вина останнього у несвоєчасному виконанні оплат відсутня, так як Служба фінансується за рахунок коштів державного бюджету, для оплати рахунків Служба отримує кошти з бюджету, платіжні доручення оформлялись та подавались до ДКС Службою своєчасно, проте причини оплати рахунків за оренду ДКС лише 31.03.2015р. відповідачу не відомі та ін.

Строк вирішення спору по справі продовжено на 15 днів у звязку з задоволенням відповідного клопотання представника відповідача, про що винесено відповідну ухвалу суду від 03.03.2015р.

15.03.2016р. за вх. № 6341/16 господарський суд Одеської області одержав письмові пояснення, у відповідності до яких Адміністрація просить суд позовні вимоги у загальній сумі 37 123,10 грн. задовольнити у повному обсязі. Крім того, Позивач підтверджує факт отримання коштів у загальному розмірі 22 352,11 грн., які перераховані на його рахунок на виконання наказу по даній справі від 20.08.2015р., проте як вбачається з матеріалів справи рішення суду від 23.06.2015р., на виконання якого виданий наказ, скасовано та справу передано на новий розгляд. Отже, стягнута за вказаним наказом заборгованість не є підтвердженою рішенням суду, яке набрало закону силу та ін.

Позивач позовні вимоги підтримує з підстав, які викладені у позові, заяві про уточнення позовних вимог, письмових поясненнях та просить суд стягнути з відповідача 37 123,10 грн., з яких 23 361,67 грн. - сума основного боргу, 8 680,22 грн. - сума інфляційних втрат, 312,17 грн. - 3% річних, 4 769,04 грн. пеня.

Відповідач заперечує проти позову з підстав, які викладені у запереченнях на позов, письмових поясненнях та просить суд відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні від 17.03.2016р. за участю представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив наступне:

12.03.2009р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (надалі - Орендодавець) та ОСОБА_1 регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (надалі Орендар) укладений Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до п. 1.1 якого Орендарю в строкове платне користування надано державне нерухоме майно, а саме, частину нежитлового приміщення на першому поверсі будівлі 601/1 загальною площею 21,46 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Южне, ДП „МТП „Южний, що перебуває на балансі ДП „Морський торгівельний порт „Южний, вартістю станом на 01.07.2008р. 15 197,65 грн.

У відповідності до п. 5.9.Договору до обовязків орендаря відноситься здійснювати витрати, що повязані з утриманням орендованого майна та протягом 15 днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

У відповідності до п. 1 Договору про внесення змін до Договору оренди від 12.03.2009р. термін дії цього Договору продовжено до 12.03.2015р. включно.

04.02.2010р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (надалі Орендодавець) та ОСОБА_1 регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (надалі Орендар) укладений Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до п. 1.1 якого останньому в строкове платне користування надано державне нерухоме майно, а саме, нежитлові приміщення на третьому поверсі службово-побутової будівлі 601, площею 35,6 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Южне, ДП „МТП „Южний, що перебувають на балансі ДП „Морський торгівельний порт „Южний вартістю 12 266,36 грн.

Згідно п.5.9 вищезазначеного Договору, орендар зобовязується здійснювати витрати, повязані з утриманням орендованого майна та протягом 15 днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

У відповідності до п. 1 Договору про внесення змін до Договору оренди від 04.02.2010р. термін дії цього Договору продовжено до 04.02.2015р. включно.

На підставі акту приймання-передачі від 12.03.2009р. Відповідачем прийнято у строкове платне користування державне нерухоме майно площею 21,46 кв.м та у відповідності до акту приймання-передачі від 04.02.2010р. останнім прийнято у строкове платне користування державне нерухоме майно площею 35,6 кв.м.

Згодом, на виконання умов вказаних вище Договорів оренди, між ОСОБА_1 регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (Орендар) та Державним підприємством „Морський торгівельний порт „Южний (Порт-балансоутримувач) укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого державного майна №133-28Б/46 від 01.01.2011р., згідно п. 1.1 якого Порт-балансоутримувач забезпечує утримання будівлі з прибудинковою територією за адресою: 65481, Одеська область, м. Южне, ДП „МТП „Южний, в якій знаходиться орендоване орендарем за договором оренди з РВФДМУ по Одеській області від 12.03.2009 року, від 04.02.2010 року державне нерухоме майно, а саме, приміщення будинку 601/1 площею 21,46 кв.м., нежитлові приміщення у будинку 601 корпусу, площею 35,6 кв.м., яке перебуває на балансі Порту-балансоутримувача, а Орендар відшкодовує витрати Порту-балансоутримувача на утримання будівлі, пропорційно займаної ним орендованої площі в цій будівлі, згідно розрахунку.

Згідно з додатковою угодою від 13.06.2013р №5 до договору №133-28Б/46 від 01.01.2011р. сторону договору Державне підприємство „Морський торгівельний порт „Южний замінено його правонаступником Державним підприємством "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України".

Порт-балансоутримувач зобовязується визначити розмір плати Орендаря за обслуговування, ремонт та утримання Будівлі з при будинковою територією, пропорційно займаної Орендарем площі в цій Будівлі за договором оренди ОСОБА_4. Зобовязаний інформувати Орендаря про зміни розрахунку витрат на утримання Будівлі. У випадку змін Розрахунку за утримання Будівлі, пропорційно займаної Орендарем площі за договором оренди ОСОБА_4, Орендар зобовязується підписати Додаткову угоду з Розрахунком на утримання Будівлі до цього договору, та здійснювати оплату рахунків за послуги Порту-балансоутримувача за цим договором з урахуванням змін, з початку введення Портом-балансоутримувачем в дію цих нових Розрахунків(п.п. 2.1.2., 2.1.3., 2.2.7 Договору).

Пунктом 2.2.3 Договору №133-28Б/46 від 01.01.2011р. встановлено, що Орендар зобовязується не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити щомісячну плату на рахунок Порту-балансоутримувача на підставі рахунків порту за утримання будівлі та прибудинкової території, пропорційно займаної орендарем площі в цій будівлі за договором оренди майна, згідно розрахунку.

Відповідно до п. 3.1 Договору оплата послуг здійснюється не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним місяцем. Орендар зобовязується сплачувати на рахунок Порту-балансоутримувача щомісячну плату за цим договором, згідно рахунків Порту-балансоутримувача за утримання будівлі та прибудинкової території, пропорційно займаної орендарем площі в цій будівлі за договором оренди майна, згідно розрахунку.

При несвоєчасному внесенні плати за послуги згідно цього Договору Орендар сплачує Порту-балансоутримувачу пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати (п. 4.2. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, між Сторонами договору неодноразово були укладені Додаткові угоди та внесені зміни до розрахунку вартості утримання 1 кв.м. будівлі, в т.ч. Додатковою угодою №7 від 23.06.2014р. сторони узгодили вартість утримання 1 кв.м. будівлі за нежитлове приміщення площею 35,6 кв.м. 68,56 грн., за нежитлове приміщення площею 21,46 кв.м. 34,11 грн. В подальшому, додатковою угодою №8 від 03.11.2014р. сторони узгодили вартість утримання 1 кв.м. будівлі за нежитлове приміщення площею 35,6 кв.м. 81,79 грн., за нежитлове приміщення площею 21,46 кв.м. 41,19 грн.

Отже, Позивачем на виконання умов Договору №133-28Б/46 від 01.01.2011р. виставлено Відповідачу рахунки, а саме: 1) №604 від 31.08.2014 року на суму 3807,29 грн., який був отриманий представником відповідача 09.09.2014 року; 2) №653 від 31.10.2014 р. на суму 4554,79 грн., який був отриманий представником відповідача 07.11.2014 р.; 3) №664 від 30.11.2014 року на суму 4554,79 грн., який був отриманий представником відповідача 15.12.2014р.; 4) №677 від 31.12.2014р. на суму 4554,79 грн., який був отриманий представником відповідача 19.01.2015 року; 5) №76 від 31.01.2015р. на суму 4701,72 грн., який був отриманий представником відповідача 18.02.2015р.; 6) №103 від 28.02.2015р. на суму 4701,72 грн., який був отриманий представником відповідача 10.03.2015 року; 7) № 130 від 31.03.2015р. на суму 4 701,72 грн., який отриманий представником відповідача 10.04.2015р.; 8) № 153 від 30.04.2015р. на суму 4 701,72 грн., який отриманий представником відповідача 02.05.2015р.

З матеріалів справи вбачається в т.ч. з виписки по рахунку №26003010284605 від 31.03.2015р., та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті 31.03.2015р. сплачені рахунки №604 від 31.08.2014р. на суму 3807,29 грн., №653 від 31.10.2014р. на суму 4554,79 грн., №664 від 30.11.2014р. на суму 4554,79 грн., а рахунки №677 від 31.12.2014р. на суму 4554,79 грн., №76 від 31.01.2015р. на суму 4701,72 грн., №103 від 28.02.2015р. на суму 4701,72 грн. ним досі не оплачені.

У звязку з невиконанням своїх зобовязань за Договором №133-28Б/46 від 01.01.2011р. позивач звернувся до відповідача з претензією №676/01/102-15 від 11.02.2015 року з вимогою перерахувати на рахунок Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" грошових коштів за договором за рахунками №604, №653, № 664, № 677.

У подальшому позивачем були надіслані відповідачу рахунок №130 від 31.03.2015р. на суму 4701,72 грн., який був отриманий представником відповідача 10.04.2015р. та рахунок №153 від 30.04.2015р. на суму 4701,72 грн., який був отриманий представником відповідача 02.05.2015р.

З огляду на несплату Відповідачем виставлених рахунків на загальну суму 23 361,67 грн., а саме: №677 від 31.12.2014р. на суму 4554,79 грн., №76 від 31.01.2015р. на суму 4701,72 грн., №103 від 28.02.2015р. на суму 4701,72 грн., №130 від 31.03.2015р. на суму 4701,72 грн., №153 від 30.04.2015р. на суму 4701,72 грн., Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення 23 361,67 грн. як суми втрат Балансоутримувача на утримання будівлі пропорційно до займаної ним орендованої площі у цій будівлі, згідно розрахунку.

Відповідач, у свою чергу, в обґрунтування заперечень на позов зауважив про те, що відповідно до Положення про ОСОБА_1 регіональну службу державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, затвердженого Наказом Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України № 34 від 06.02.2012р., остання є державним органом ветеринарної медицини, фінансування та матеріально-технічне забезпечення якої здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, яка обслуговується в Головному управлінні державної казначейської служби України в Одеській області.

Служба своєчасно подала до Головного управління державної казначейської служби України в Одеській області всі необхідні документи для оплати рахунків № 604 від 31.08.2014 року, № 653 від 31.10.2014 року, № 664 від 30.11.2014 року, але ці рахунки були оплачені лише 31.03.2015 року, внаслідок чого вина відповідача у несвоєчасній оплаті цих рахунків відсутня.

Рахунки № 677 від 31.12.2014 року, № 76 від 31.01.2015 року, № 103 від 28.02.2015р. не оплачені відповідачем, оскільки позивач необґрунтовано визначив в них суми, що підлягають оплаті, так як останній при їх визначенні не врахував п. п. 1.1, 2.1.2, 2.2.3, 3.1 договору № 133-28Б/46 від 01.01.2011р. та факт того, що Службою певний час не використовувалося приміщення, яке є предметом договору оренди нерухомого майна від 04.02.2010 року, площею 35,6 кв. м.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 24.09.2014р. Адміністрацією морського порту „Южний були обстежені приміщення, які орендуються ОСОБА_1 регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті та у результаті складено Акт про необхідність передбачення поточного ремонту на підставі дефектного акту №15-2014-3.

07.10.2014р. Позивач запропонував відповідачу тимчасово переміститись у нежитлове приміщення на 4 поверсі адміністративно-побутової будівлі корпусу 601, каб. №74 та в строк до 15.10.2014р. перевести офісне обладнання та офісні меблі, які перебувають в нежитловому приміщенні 3 поверху адміністративно-побутової будівлі корпусу 601, площею 35,6 кв.м, про що свідчить лист №5299/01-121-14.

У відповідь на вищезазначений лист, ОСОБА_1 регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті на адресу позивача був надісланий лист №1099 від 13.10.2014р., згідно якого відповідач не заперечує проти тимчасового переміщення до закінчення ремонтних робіт з нежитлового приміщення 3 поверху адміністративно-побутової будівлі корпусу 601, площею 35,6 кв.м. до нежитлового приміщення на 4 поверсі адміністративно-побутової будівлі корпусу 601, каб. №74 площею 16,2 кв.м. Внаслідок займання відповідачем меншої аніж раніше займані приміщення, було запропоновано адміністрації морського порту „Южний врегулювати дане питання.

Листом №5633/01/102-14 від 21.10.2014р. Южненська філія Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" повідомило відповідача про те, що фінансовим планом адміністрації на 2014 рік запланований поточний ремонт, зокрема, приміщення яке займається службою на 3 поверсі адміністративно-побутової будівлі корпусу 601, площею 35,6 кв.м., саме у 2014 року, у звязку з чим запропоновано в строк до 17.11.2014р. до нежитлового приміщення на 4 поверсі адміністративно-побутової будівлі корпусу 601, каб. №74. Приміщення № 74 відповідає всім санітарним нормам та жодним чином не порушує права Відповідача.

Відповідач, у свою чергу, листом №1179 від 07.11.2014 року повідомив про відсутність заперечень щодо тимчасового переміщення до приміщення на 4 поверсі адміністративно-побутової будівлі корпусу 601, каб. №74.

Листом №817/01-102-15 від 18.02.2015р. позивач повідомив відповідача про надіслання на його адресу додаткової угоди №10 до договору №133-28Б/46 від 01.01.2014р. та неможливості визначення термінів виконання ремонтних робіт у приміщенні площею 35,6 кв.м.

Відповідач, з огляду на лист №604 від 16.04.2015р., наполегливо просить Адміністрацію з січня 2015р. проводити розрахунки за Договором № 133-28Б/46 від 01.01.2011р. пропорційно фактично займаній площі; просить перерахувати суми наданих послуг за січень та лютий 2015р. за Договором № 133-28Б/46 від 01.01.2011р. та ін.

З огляду на лист за вих. № 94 від 01.12.2014р., який адресовано Начальнику ОСОБА_1 регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, у листопаді 2014р Відповідачем здійснено переміщення з нежитлового приміщення 3-го поверху адміністративно-побутової будівлі корпусу 601, площею 35,6 кв.м. до нежитлового приміщення на 4 поверсі адміністративно-побутової будівлі корпусу 601, каб. №74.

З огляду на вищевикладене, Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення суми заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат з метою захисту своїх прав.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

У п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обовязків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до вимог ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України.

Як встановлено господарським судом, між ОСОБА_1 регіональною службою державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті, який є орендарем за Договорами оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 12.03.2009р. (щодо оренди частини нежитлового приміщення на першому поверсі будівлі 601/1 загальною площею 21,46 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Южне, ДП „МТП „Южний) та від 04.02.2010р. (щодо оренди нежитлових приміщеннь на третьому поверсі службово-побутової будівлі 601, площею 35,6 кв.м., за адресою: Одеська обл., м. Южне, ДП „МТП „Южний) та Державним підприємством „Морський торгівельний порт „Южний укладений Договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого державного майна №133-28Б/46 від 01.01.2011р. На підставі даного договору Позивач зобовязався забезпечувати утримання будівлі з прибудинковою територією за адресою: 65481, Одеська область, м. Южне, ДП „МТП „Южний, в якій знаходиться орендоване Відповідачем за договорами оренди з РВФДМУ по Одеській області від 12.03.2009р., від 04.02.2010р. державне нерухоме майно, а саме, приміщення будинку 601/1 площею 21,46 кв.м., нежитлові приміщення у будинку 601 корпусу, площею 35,6 кв.м., яке перебуває на балансі Позивача, а Відповідач, у свою чергу, зобовязаний відшкодовувати витрати на утримання будівлі, пропорційно займаної ним орендованої площі в цій будівлі, згідно розрахунку на користь Позивача.

Факт передання орендованих приміщень за Договорами оренди ОСОБА_1 регіональній службі державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті та прийняття їх останньою підтверджений наявними у матеріалах справи актами приймання-передачі від 12.03.2009р. та від 04.02.2010р.

Отже, з огляду на умови вказаних вище Договорів оренди від 12.03.2009р., від 04.02.2010р. та Договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого державного майна №133-28Б/46 від 01.01.2011р., Відповідач зобовязаний сплачувати на користь Позивача витрати на утримання будівлі, пропорційно займаної ним орендованої площі в цій будівлі, згідно розрахунку.

Отже, Позивачем на виконання умов Договору № 133-28Б/46 від 01.01.2011р., виставлено відповідачу рахунки:

-№ 604 від 31.08.2014 р. на суму 3807,29 грн.

-№ 653 від 31.10.2014 р. на суму 4554,79 грн.

- № 664 від 30.11.2014 р. на суму 4554,79 грн.

-№ 677 від 31.12.2014 р. на суму 4554,79 грн.

- № 76 від 31.01.2015 р. на суму 4701,72 грн.

-№ 103 від 28.02.2015 р. на суму 4701,72 грн.

-№ 130 від 31.03.2015 р. на суму 4701,72 грн.

- № 153 від 30.04.2015 р. на суму 4701,72 грн.

Однак, частина виставлених рахунків оплачена відповідачем невчасно, з простроченням, а саме: № 604 від 31.08.2014р. № 653 від 31.10.2014р., № 664 від 30.11.2014р., а інша частина Відповідачем досі не оплачена, у звязку з чим основна заборгованість відповідача перед позивачем складає 23 361,67 грн. як обґрунтовано нарахована у відповідності до умов Договору № 133-28Б/46 від 01.01.2011р.

Посилання Відповідача щодо необґрунтованості нарахування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого державного майна щодо займаної ним орендованої площі, яка фактично з листопада 2014р. менша, ніж передбачена умовами Договору оренди судом до уваги не приймаються, оскільки у відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а в силу вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Умовами Договору №133-28Б/46 від 01.01.2011р. передбачено зобовязання сторін у разі змін розрахунку за утримання будівлі, пропорційно займаної площі, підписати додаткову угоду з розрахунком на утримання будівлі до цього договору та здійснювати оплату рахунків за послуги Позивача за цим договором з урахуванням змін, з початку введення останнім в дію цих нових розрахунків. Проте, як вбачається з матеріалів справи додаткових угод ,що стосуються змін розрахунку за утримання будівлі пропорційно займаної площі між сторонами не укладено .

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, щодо правомірності виставлення Позивачем рахунків саме з врахуванням визначених сторонами умов Договору №133-28Б/46 від 01.01.2011р.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У звязку з неналежним виконанням Відповідачем своїх зобовязань за Договором № 133-28Б/46 від 01.01.2011 р. Позивач нарахував пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобовязання. Водночас вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки.

В силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобовязання є сплата неустойки, зокрема, пені, а в силу вимог ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При несвоєчасному внесенні плати за послуги згідно цього Договору Орендар сплачує Порту-балансоутримувачу пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, за кожен день прострочення, включаючи день оплати у відповідності до п. 4.2. Договору.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку про те, що спеціальні правові наслідки прострочення грошового зобов'язання у вигляді сплати суми заборгованості з врахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми настають, навіть у випадку неможливості виконання боржником грошового зобов'язання, оскільки нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Не приймаються судом до уваги твердження Відповідача щодо відсутності його вини у невчасному здійсненні розрахунків за рахунками з огляду на наступне.

Відповідно до вимог ст. ст. 9, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Тобто, названими нормами права визначений один із загальних принципів договірних правовідносин - принцип свободи договору. При цьому не має значення, які це умови - істотні, або ті, які сторони узгодили виключно за власною згодою. Якщо умова виконання закріплена у договорі, вона є обов'язковою для сторін та є критерієм належності виконання.

Враховуючи те, що між сторонами укладено договір, у Відповідача після укладення Договору № 133-28Б/46 від 01.01.2011 р. виникли передбачені договором зобовязання.

Згідно зі ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання. Особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 617 ЦК).

Держказначейство у даному випадку діє як обслуговуючий відповідача банк, при цьому, спеціальні правила щодо відповідальності банків при здійсненні переказу у вигляді сплати пені передбачені ст. 32 Закону від 5 квітня 2001 р. № 2346-III Про платіжні системи та переказ коштів в Україні, які не виключають застосування ст. 625 ЦК України, а такі висновки сформульовані у постанові Верховного суду України від 15.05.2012 року у справі № 11/446, а також у узагальненні Верховного суду України щодо аналізу практики застосування ст. 625 Цивільного кодексу України в цивільному судочинстві, внаслідок чого протилежні доводи скаржника (Служби) до уваги прийнятими бути не можуть.

Отже, Посиланням скаржника (Служби) на несвоєчасне надіслання рахунків та неправильне визначення в них витрат, що підлягають відшкодуванню, ніяким чином не звільняють останнього від обовязку виконати умови договору щодо відшкодування позивачеві понесених витрат на утримання будівлі та прибудинкової території.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно положень ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розрахунок 3% річних та інфляційних, який здійснений позивачем, перевірений господарським судом та встановлено відповідність цього розрахунку обставинам справи.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст.44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 регіональної служби державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті (65009, м. Одеса, вул. Маршала Говорова, буд. 7, код ЄДРПОУ 00485993) на користь Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Южненської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (65481, Одеська область, м. Южне, вул. Берегова, буд. 11, код ЄДРПОУ 38728549) суму основного боргу у розмірі 23 361 (двадцять три тисячі триста шістдесят одна) грн. 67 коп., 3% річних в сумі 312 (триста дванадцять) грн. 17 коп., суму інфляційних втрат в сумі 8 680 (вісім тисяч шістсот вісімдесят) грн. 22 коп., пеню в сумі 4 769 (чотири тисячі сімсот шістдесят дев'ять) грн. 04 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до ОСОБА_1 апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22 березня 2016р.

Суддя С.Г. Власова