Ухвала суду № 56612672, 21.03.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

21.03.2016

Справа № 910/4915/16

Суддя Турчин С.О., розглянувши позовну заяву Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району" м. Києва

до Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києв;і Відділу Державної виконавчої служби Голосівського районного управління юстиції у місті Києві

про зняття арешту

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство „Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району" м. Києва звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у місті Києві про зняття арешту.

Суд вважає за необхідне повернути позовну заяву з доданими до неї документами без розгляду з наступних підстав.

Пунктом 4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів сплати судового збору у передбаченому порядку та розмірі.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються, зокрема, документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно із ст.ст.1, 2 Закону України “Про судовий збір” судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Статтею 4 вказаного Закону України встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір встановлюється у розмірі 1,5 % ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат. З позовних заяв немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.).

Крім того, відповідно до ст. 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2016 рік” мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня становить 1378,00 грн.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до господарського суду міста Києва з двома вимогами немайнового характеру:

- зняти арешт зі всього майна, що належить КП «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» м. Києва в межах виконавчого провадження;

- зобов’язати Регіональний сервісний центр МВС в м. Києві вилучити з системи «АІС» дані про арешт транспортних засобів, що належать КП ШЕУ Шевченківського району м. Києва (код ЄДРПОУ 31868786), в межах виконавчого провадження.

Так, відповідно до п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року № 7, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Проте, до позовної заяви в якості доказу сплати судового збору додано платіжне доручення № 271 від 12.03.2016 р., відповідно до якого судовий збір сплачено в розмірі 1378,00 грн., тобто фактично лише за одну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, позивачем не надано доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Разом з цим суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню для усунення допущеного порушення, після чого заявник не позбавлений права повторно звернутись з позовною заявою до господарського суду в загальному порядку (ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: позовна заява з додатками на 24 аркушах, в тому числі оригінал платіжного доручення №271 від 12.03.2016 від про сплату судового збору.

Суддя С.О.Турчин