Ухвала суду № 56612341, 01.03.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02

У Х В А Л А

01.03.2016 Справа № 905/3210/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали

за заявою

Публічногот акціонерного товариства “Металургійний

комбінат “Азовсталь”

про

розстрочку виконання рішення

у справі

№905/3210/15

за позовом

Публічного акціонерного товариства “Нікопольський завод

феросплавів”

до

Публічного акціонерного товариства “Металургійний

комбінат “Азовсталь”

про

стягнення 711427,42грн.

Представники сторін:

від позивача не з’явився;

від відповідача не заявився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 17.12.2015 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” задоволені частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” пеню у розмірі 449805,73 грн.; 3% річних у розмірі 68847,80 грн. та судовий збір у розмірі 10671,41 грн.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.02.2016 рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2015 залишено без змін.

23.02.2016 на виконання рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2016 видано наказ.

22.02.2016 до господарського суду Донецької області надійшла заява від Публічного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” по справі №905/3210/15 про розстрочку виконання судового рішення від 17.12.2015 на 6 місяців до 31.08.2016, шляхом здійснення наступних платежів:

-суму 88220,83грн. до 31.03.2016;

-суму 88220,83грн. до 30.04.2016;

-суму 88220,83грн. до 31.05.2016;

-суму 88220,83грн. до 30.06.2016;

-суму 88220,83грн. до 31.07.2016;

-суму 88220,79грн. до 31.08.2016.

Ухвалою суду від 23.02.2016 розгляд заяви призначений на 01.03.2016 .

Ухвала господарського суду Донецької області від 23.02.2015 по справі №905/3210/15 надіслана сторонам, про що свідчить відмітка канцелярії на останній.

Заява мотивована значною заборгованістю бюджету перед відповідачем з податку на додану вартість та великою заборгованістю підприємств-контрагентів перед відповідачем, що погіршило фінансове становище відповідача. Крім того, заявник посилається на те, що ведення господарської діяльності відповідача є край ускладненим внаслідок проведення антитерористичної операції у Донецькій області.

На підтвердження своєї заяви заявник надає копії: актів на списання товарно-матеріальних цінностей за січень, лютий, березень 2015 року, акту на списання на витрати від 31.12.2014, актів №№63, 26, 77, 28, 3.

Публічне акціонерне товариство “Металургійний комбінат “Азовсталь” явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечило, про дату час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Представник Публічного акціонерного товариства “Нікопольський завод феросплавів” у судове засідання 01.03.2016 не з'явився, разом з тим подав заперечення на заяву Публічного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь" про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2015 по справі №905/3210/15. Позивач зазначає, відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Також, укладення договору між сторонами відбулося в кінці 2014 року, а його виконання відбулося в 2015, тобто коли проведення антитерористичної операції давно для всіх є загальновідомим фактом.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 Господарського процесуального кодексу України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно приписів ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. (п.7.1.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012)

Норми чинного господарського процесуального законодавства не містять визначення "винятковий випадок", тому це поняття є оціночним.

Згідно з п. 7.2. зазначеної Постанови Пленуму ВГСУ № 9 від 17.10.2012, підставою для розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, виходячи із наведеного, законодавець у будь-якому випадку пов'язує розстрочку виконання судового рішення у судовому порядку з об'єктивними, непереборними, іншими словами - виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

При цьому, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен встановити матеріальні інтереси обох сторін, оскільки невиконання протягом тривалого часу рішення суду порушує матеріальні інтереси стягувача, а також може призвести до негативних наслідків для нього.

Судом відзначається, що особа, яка подала заяву про розстрочку або відстрочку виконання рішення, повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, тобто тягар доказування покладається саме на особу, яка подала заяву про розстрочку виконання рішення. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України.

Суд дослідивши мотиви заяви та додані докази, дійшов висновку про відсутність виключних обставин, наявність яких надавала б підстави для розстрочення виконання рішення на строк 6 місяці, з наступних підстав.

Як вбачається судом з матеріалів справи, станом на момент звернення заявником не вжито заходів хоча б часткового виконання рішення суду в добровільному порядку.

Посилання заявника на тяжкий фінансовий стан підприємства та значну заборгованість підприємства судом не приймаються, оскільки даний факт є результатом господарської діяльності заявника та не може бути прийнятий в якості доказів для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, “державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як “виняткові обставини” (див. §40 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Півень проти України” від 29.06.2004).

При цьому, Європейський суд з прав людини допускає, що “затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається пунктом 1 статті 6 Конвенції” (див. § 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бакай та інші проти України” від 09.11.2004).

Тобто, в будь-якому випадку відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Окрім того, заявником не надано належних доказів в підтвердження того, що у заявника з поважних причин немає можливості виконати рішення у встановлений строк, а також належних доказів на підтвердження того, що така можливість у заявника з”явиться. Подані заявником докази навпаки свідчать про тривале тяжке фінансове становище заявника і про відсутність будь-яких показників для покращення результатів господарської діяльності. Заявником не надано доказів на підтвердження наявності обставин пов'язаних із виникненням загрози банкрутства заявника, відсутність коштів на його банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Отже, суд не знаходить обставин, що забезпечать виконання рішення суду за умови його розстрочення.

Також, судом не приймаються посилання відповідача на проведення антитерористичної операції на території Донецої області, як на обставину, що значно ускладнює ведення господарської діяльності, оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 17.12.2015 по справі №905/3210/15 встановлено, що заборгованість відповдача виникла на підставі договору укладеного сторонами в кінці 2013 року, а його виконання відбулось в кінці 2014 році, тобто коли проведення антитерористичної операції давно для всіх є загальновідомим фактом, проте не зважаючи на вказані опбставини, відповідач бере на себе зобовяз’ання, які виконує проте з порушенням строку.

З огляду на викладене, розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства “Металургійний комбінат “Азовсталь” про розстрочення виконання рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2015 по справі №905/3210/15 на 6 місяців, врахувавши, заперечення позивача, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність значних інфляційних процесів у економіці держави, суд приходить до висновку про відсутність у спірних правовідносинах виняткових обставин, які можуть бути підставою для розстрочки виконання судового рішення.

Разом з тим, заявник не обмежений у праві подати заяву про розстрочення виконання рішення у разі наявності інших виключних обставин.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 86, ст.121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству “Металургічний комбінат “Азовсталь” у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 17.12.2015 по справі №905/3210/15 строком на 6 місяців.

Суддя Д.М. Огороднік