Ухвала суду № 56611710, 18.03.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 березня 2016 року Справа № 902/1372/15

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Палій В.В. і Прокопанич Г.К.,

розглянувши матеріали касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Гніванський завод спецзалізобетону", м. Гнівань Тиврівського району Вінницької області (далі - Товариство),

на рішення господарського суду Вінницької області від 17.11.2015 та

постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.01.2016

зі справи № 902/1372/15

за позовом приватного підприємства "Мікатор", м. Київ,

до Товариства

про стягнення 5 251 176,94 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 08.02.2016 № 179/02, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 17.11.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 зі справи № 902/1372/15 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Як зазначено в абзаці першому підпункту 2.21 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Проте до касаційної скарги додано платіжне доручення від 04.02.2016 № 185, в якому у рядку "призначення платежу" зазначено "у справі № 902/1391/15" замість "у справі № 902/1372/15", а тому дане платіжне доручення не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

Пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно з частиною третьою тієї ж статті ГПК України після усунення обставин, зазначених, зокрема, у пункті 4 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.

Враховуючи викладене та керуючись пунктом 4 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу на рішення господарського суду Вінницької області від 17.11.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 25.01.2016 зі справи № 902/1372/15 повернути приватному акціонерному товариству "Гніванський завод спецзалізобетону".

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя Г. Прокопанич