Ухвала суду № 56611553, 19.02.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вулиця Солом'янська, 2-а

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №759/21157/14-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/2107/2016 /2014Головуючий у суді першої інстанції: Миколаєць І.Ю.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Побірченко Т.І. 19 лютого 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду м. Києва

у складі: головуючої судді Побірченко Т.І.

суддів Барановської Л.В., Невідомої Т.О. при секретарі Коваленко Н.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року в справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс» до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про усунення перешкод у здійсненні права власності та виселення,-

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року ТОВ «Вердикт Фінанс» звернулося до суду з позовом, в якому просило виселити без надання іншого житлового приміщення ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1, зі зняттям з реєстрації місця проживання всіх вказаних осіб за вказаною адресою та усунути перешкоди у здійсненні ТОВ «Вердикт Фінанс» у праві користування та володіння квартирою АДРЕСА_1, шляхом надання та забезпечення безперешкодного входження та перебування у житловому приміщенні. Посилається на те, що рішенням Апеляційного суду м. Києва від 06.02.2014р., яке набрало законної сили, в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості за кредитним договором від 03.04.2008 року, укладеним між ВАТ «Універсальний Банк розвитку та Партнерства» (правонаступник: ТОВ «Вердикт Фінанс») та ОСОБА_3, звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 03 квітня 2008 року, укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ВАТ «УніверсальнийБанк розвитку та Партнерства (правонаступником якого є ВАТ «БГ Банк, яке відповідно договору відступлення права вимоги відступило свої права ТОВ «Вердикт Фінанс»), а саме: на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, а також припинено право власності іпотекодавців ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на предмет іпотеки, а саме: право власності (право володіння, користування та розпорядження) на спірну квартиру. Позивач зазначає, що наявність вказаного рішення суду та сам договір іпотеки є підставою для реєстрації права власності за ним, що передбачено Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 року. Усім відповідачам було неодноразово направлено письмову вимогу про виселення та передачу позивачу ключів, тобто створення безперешкодного доступу до приміщення. Проте, на даний час відповідачі продовжують використовувати приміщення для проживання, чинять перешкоду ТОВ «Вердикт Фінанс» у фактичному доступі до приміщення. З посиланням на ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України позивач просить задовольнити його вимоги.

Заочним рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року позов задоволено. Усунуто перешкоди у здійсненні ТОВ «Вердикт Фінанс» права користування та володіння квартирою АДРЕСА_1 шляхом надання та забезпечення безперешкодного входження у жиле приміщення та перебування в ньому. Виселено з квартири АДРЕСА_1: ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які проживають у квартирі АДРЕСА_1. Стягнуто зі ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь ТОВ «Вердикт Фінанс» судовий збір у розмірі 243,60 грн. з кожного.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 03 липня 2015 року заяву ОСОБА_3 про перегляд вищевказаного заочного рішення залишено без задоволення.

В апеляційній скарзіОСОБА_3 просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Зазначає, що в даному випадку неможливо застосовувати положення ст.40 Закону України «Про іпотеку», оскільки процедура виселення мешканців житлового будинку чи житлового приміщення, на які звернено стягнення за судовим рішенням, тобто в судовому порядку врегулювання, визначена ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку». Крім того, посилається на те, що існує рішення суду, яке набрало законної сили, між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих підстав, тобто рішення Апеляційного суду м. Києва від 06.02.2014 року, яким позивачу відмовлено у задоволенні позовних вимог щодо виселення відповідачів із вказаного житла, а тому, на думку заявника, суд залишив поза увагою ч.2 ст.205 ЦПК України. Також зазначає, що не був належним чином повідомлений про час та місце проведення судових засідань у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника ТОВ «Вердикт Фінанс» - ХарінаТ.Г., перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням колегії суддів з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 06.02.2014 року ухвалено в рахунок виконання основного зобов'язання щодо оплати заборгованості у розмірі 551 506, 40 грн. за кредитним договором № 78 від 03.04.2008 року, укладеним між ВАТ « Універсал банк розвитку та Партнерства» (правонаступник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Фінанс») та ОСОБА_3, звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки від 03.04.2008 р. укладеного між ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ВАТ «Універсальний банк розвитку та партнерства» (правонаступником якого є ВАТ «БГ Банк», яке відповідно договору відступлення права вимоги відступило свої права ТОВ «Вердикт Фінанс»), а саме: на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею - 71,34 кв.м. та припинити право власності іпотекодавців на предмет іпотеки (а.с.12-17).

Щодо доводів ОСОБА_3 про закриття провадження по справі згідно ст.205 ЦПК України, з огляду на те, що зазначеним рішенням відмовлено ТОВ «Вердикт Фінанс» в частині позовних вимог про виселення слід зазначити наступне.

Вищевказаним рішенням відмовлено у виселенні відповідачів, оскільки на час розгляду справи ТОВ «Вердикт Фінанс» не надало суду належних доказів на підтвердження направлення відповідачам письмової вимоги про виселення та відповідно отримання ними цієї вимоги.

Згідно відомостей Відділу адресно - довідкового бюро ГУ ДМС України в м. Києві, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 18.07.2014р. за рішенням суду зняті з реєстрації у спірній квартирі (а.с.80-83).

Судом встановлено, що 06.03.2014р. ТОВ «Вердикт Фінанс» направило на адресу відповідачів вимогу про добровільне звільнення впродовж місяця спірного житлового приміщення, яка відповідно була отримана відповідачами, що підтверджується матеріалами справи (а.с.56-73), проте відповідачі продовжують проживати у вказаній квартирі до цього часу.

Згідно ст. 40 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулювання на підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.109 ЖК Української РСР, звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення є підставою для виселення всіх громадян, що мешкають у ньому, за винятками, встановленими законом. Після прийняття кредитором рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення шляхом позасудового врегулюванняна підставі договору всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинокчи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги, якщо сторонами не погоджено більший строк. Якщо громадяни не звільняють жиле приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Таким чином, у ТОВ «Вердикт Фінанс» виникло обґрунтоване право на звернення до суду з позовом про примусове виселення відповідачів із займаної квартири на підставі ст.40 Закону України «Про іпотеку».

Оскільки відповідачі, не маючи законних підстав, продовжують проживати в спірній квартирі, в добровільному порядку виселятися відмовляються, тим самим порушуючи права ТОВ «Вердикт Фінанс» як власника спірної квартири, якому за рішенням суду надано право звернути стягнення на предмет іпотеки, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог ТОВ «Вердикт Фінанс» та повне їх задоволення.

Крім того, колегія вважає безпідставними посилання ОСОБА_3 стосовно того, що він не одержував повідомлень про час і місце розгляду справи. В матеріалах справи міститься зворотне повідомлення, в якому зазначено про особисте отримання ОСОБА_3 повістки про виклик до суду (а.с.100), крім того, наявні також зворотні повідомлення про отримання повістки членами сім'ї ОСОБА_3, які є відповідачами по справі (а.с.89-104).

Позовні вимоги належним чином розглянуті судом першої інстанції, всім дослідженим доказам дана належна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на законність ухваленого рішення. Підстав для скасування рішення з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія не знаходить.

Керуючись ст. ст.307,308,313,314,317,319 ЦПК України, колегія,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Заочне рішення Святошинського районного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

В касаційному порядку може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий-

Судді-