ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 березня 2016 року № 2а-11233/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Потабенко В.А.,
за участю секретаря судового засідання Петрика Р.І.,
за участі представників сторін:
від позивача: Кузьменко А.В., згідно довіреності,
від відповідачів: Іванського В.І., згідно довіреностей,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Янтар" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області, Миколаївської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -
в с т а н о в и в:
товариство з обмеженою відповідальністю "Янтар" (далі - ТзОВ "Янтар", позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області (далі - ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, відповідач-1), Миколаївської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Миколаївська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, відповідач-2), в якому, з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 22.02.2016 року (вх. № 3927), просить про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень:
- ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області № 0000722341/0 від 24.12.2009 року;
- Миколаївської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області № 0000722341/1 від 30.03.2010 року;
- Миколаївської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області № 0000722341/2 від 09.06.2010 року;
- Миколаївської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області № 0000722341/3 від 13.08.2010 року;
- Миколаївської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області № 0000722341/4 від 27.10.2010 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що не погоджується з висновками акта перевірки № 3272/23-409/19141186 від 16.12.2009 року, на підставі якого було винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення, оскільки вважає, що правомірно скористався пільгою, передбаченою п.п.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість", адже продаж позивачем житлових квартир Державній іпотечній установі не був операцією з першої поставки житла. Тому позивач вважає винесені на підставі вищевказаного акта податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, наведених у позові, уточненні до нього та письмових поясненнях, просила позов задовольнити.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, суть яких зводиться до наступного. На думку контролюючих органів, позивачем порушено п.п.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в жовтні 2009 року на загальну суму 628985,00 грн. Зазначене порушення виникло внаслідок неправомірного застосування TзOB "Янтар" передбаченої п.п.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість" пільги по звільненню від оподаткування другої та подальших поставок житла. Звідси, винесені податкові повідомлення - рішення на підставі висновків акта перевірки є правомірними та прийнятими з дотриманням вимог податкового законодавства України, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити в повному обсязі.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини у справі, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що TзOB "Янтар", ЄДРПОУ 19141186, знаходиться за адресою: 81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Чорновола, 14-а.
У період з 08.12.2009 року по 11.12.2009 року відповідачем-1 проведено позапланову виїзну перевірку TзOB "Янтар" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за жовтень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалося в період з 01.09.2009 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено акт № 3272/23-409/19141186 від 16.12.2009 року.
Перевіркою, серед іншого, встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в жовтні 2009 року на загальну суму 628985,00 грн.
На підставі акта перевірки № 3272/23-409/19141186 від 16.12.2009 року ДПІ у Галицькому районі м. Львова винесло податкове повідомлення - рішення № 0000722341/0 від 24.12.2009 року, яким TзOB "Янтар" визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 754782,00 грн. (в тому числі: основний платіж - 628985,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 125797,00 грн.).
Вказане податкове повідомлення - рішення № 0000722341/0 від 24.12.2009 року оскаржене позивачем в адміністративному порядку.
ДПІ у Миколаївському районі 16.12.2009 року отримано заяву форми №1-ОПП про взяття на облік TOB "Янтар" у зв'язку із зміною місцезнаходження товариства. Дане товариство було взято на податковий облік у ДПІ у Миколаївському районі після отримання юридичної справи з ДПІ у Галицькому районі 21.01.2010 року.
ДПІ у Миколаївському районі, керуючись вимогами п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, на підставі рішень ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 4954/10/25-005/126 від 30.03.2010 року, ДПІ у м. Львові № 10745/10/25-005/130 від 09.06.2010 року, ДПА у Львівській області №18282/10/25-005/761 від 13.08.2010 року, ДПА України №11273/6/25-045 від 27.10.2010 року та з метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкових зобов'язань, було винесено податкові повідомлення - рішення № 0000722341/1 від 30.03.2010 року, № 0000722341/2 від 09.06.2010 року, № 0000722341/3 від 13.08.2010 року, № 0000722341/3 від 27.10.2010 року.
Не погоджуючись з висновками перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями, позивач звернувся з даним позов до суду про їхнє скасування.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 2а-11233/10/1370 від 14.03.2012 року, адміністративний позов задоволено повністю.
В подальшому, ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 року постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 року скасовано та прийнято нову, якою у задоволенні позову ТзОВ "Янтар" відмовлено повністю.
Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 03.11.2015 року касаційну скаргу ТзОВ "Янтар" задовольнив частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.03.2012 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.04.2014 року скасував, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, Вищий адміністративний суд України зазначив, що предметом доказування у даній справі, зокрема, мають бути обставини, які свідчать про наявність або відсутність у позивача об'єкта оподаткування податком на додану вартість, а саме, - настання фактичних обставин першої поставки позивачем житла в розумінні п.п.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість".
Колегія суддів касаційної інстанції також зазначила, що недотримання судами першої й апеляційної інстанцій вимог цієї статті призвело до неповного з'ясування фактичних обставин справи, які входять до предмету доказування та мають вирішальне значення для правильного вирішення спору.
Тому, Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 03.11.2015 року наголосив, що під час нового розгляду справи судам попередніх інстанцій необхідно врахувати вищевикладене, надати належну правову оцінку усім обставинам справи, встановити наявність об'єкту оподаткування податком на додану вартість у господарських операціях, здійснених позивачем на підставі укладеного договору, в результаті чого дійти обґрунтованого висновку про наявність чи відсутність підстав для визначення позивачу спірними податковими повідомленням - рішенням суми податкового зобов'язання з ПДВ та, як наслідок, про наявність чи відсутність законних підстав для задоволення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовано рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
Приймаючи рішення у даній справі, суд виходив з наступного.
Спірні правовідносини в даній справі на момент їх виникнення регулювалися Законом України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, який визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.
Так, у відповідності до п.п.3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.
Відповідно до п.п.6.1.1. п. 6.1. ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.
Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).
Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг), згідно п.п.7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Відповідачем зазначено, що позивачем занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість в жовтні 2009 року по першій реалізації житлових квартир.
Як вже було зазначено, Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 03.11.2015 року надано вказівку суду при повторному розгляді справи встановити факт наявності або відсутності у позивача об'єкта оподаткування, а саме настання фактичних обставин першої поставки.
Згідно п.п.5.1.20 п.5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" від оподаткування, серед інших, звільняються операції з поставки житла (об'єктів житлового фонду), крім їх першої поставки.
Для цілей цього підпункту під першою поставкою житла (об'єкта житлового фонду) розуміється:
а) перше передання готового новозбудованого житла (об'єкта житлового фонду) у власність покупця або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) із спорудження такого житла за рахунок замовника;
б) перший продаж реконструйованого або капітально відремонтованого житла (об'єкта житлового фонду) покупцю, який є особою, іншою, ніж власник такого об'єкта на момент виведення його з експлуатації (використання) у зв'язку з такою реконструкцією або капітальним ремонтом, або поставка послуг (включаючи вартість придбаних за рахунок виконавця матеріалів) з такої реконструкції чи капітального ремонту за рахунок замовника.
Норми цього підпункту поширюються також на першу поставку дачних або садових будинків, а також будь-яких інших об'єктів власності, зареєстрованих згідно із законодавством як житло (житловий фонд), індивідуальних гаражів чи індивідуальних місць на гаражних стоянках.
Таким чином, з урахуванням вимог п.п.5.1.20 п.5.1 ст. 5 Закону України "Про податок на додану вартість" та ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.11.2015 року, суду слід встановити, чи дійсно роботи по реконструкції об'єкта - будівлі гуртожитку, що знаходиться за адресою: Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Л. Українки, 21 корпус 2 виконувалися ПП "Будагрогурт". Тобто, слід встановити реальність операції з проведення реконструкції.
Як вбачається з матеріалів справи, TзOB "Янтар" придбано згідно з договором купівлі - продажу від 01.11.2007 року у ТзОВ "Галичина Євробуд" будівлю гуртожитку по вул. Л.Українки, 21/2 у м. Новий Розділ Львівської області за ціною 350000,00 грн., в т.ч. ПДВ 58333,34 грн., про що Новороздільським бюро технічної інвентаризації (ДП "Контур") 08.11.2007 року було видано ТзОВ "Янтар" витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно - придбаний гуртожиток, форма власності - приватна.
Наказом ТОВ "Янтар" від 17.12.2007 року № 01/12 гуртожиток було виведено з експлуатації з метою проведення реконструкції будівлі гуртожитку під житловий будинок.
Після проведення робіт по реконструкції гуртожитку під житлові квартири, Новороздільською міською радою було видано ТОВ "Янтар" свідоцтва на право власності від 17.12.2008 року на житловий будинок по вул. Л.Українки, 21/2 в м. Новий Розділ Львівської області та окремі свідоцтва на квартири, які знаходяться в даному житловому будинку.
У подальшому, у відповідності до договору купівлі - продажу від 20.10.2009 року ТзОВ "Янтар" продало Державній іпотечній установі у власність 18 квартир, що знаходяться за адресою вул. Л.Українки, 21/2 в м. Новий Розділ Львівської обл.
Даний договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі за № 4679.
Згідно п. 2 "Вартість нерухомого майна" договору купівлі - продажу нерухомого майна від 20.10.2009 року продаж зазначеного в цьому договорі нерухомого майна здійснюється за згодою сторін в безготівковій формі за ціною 4101240,00 грн. без ПДВ. (На підставі п.п.5.1.20 Закону України "Про податок на додану вартість", продаж готових квартир, що є предметом даного договору, звільнено від оподаткування ПДВ, у зв'язку з тим, що продаж даних квартир є другою поставкою житла, яка звільняється від оподаткування податком на додану вартість).
Тому, позивачем, посилаючись на положення п.п.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість" при продажі Державній іпотечній установі 18 квартир податок на додану вартість не нараховано.
В декларації з ПДВ за жовтень 2009 року в розділі І "Податкові зобов'язання" р. 4 (операції, які звільнені від оподаткування ст.5) товариством відображено суму 3280992,00 грн. по операції з продажу 18 квартир.
Судом встановлено, що 15.11.2007 року між позивачем та приватним підприємством "Будагрогурт" (далі - ПП "Будагрогурт", підрядник) укладено договір підряду № 15/11-33.
Умовами договору передбачено, що ПП "Будагрогурт" зобов'язується на власний ризик виконати роботи по реконструкції гуртожитку під житлові квартири по вул. Лесі Українки, 21, корпус 2 в м. Новий Розділ, Миколаївського району, Львівської області, а замовник - TзOB "Янтар" - зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її.
Згідно п. 2 договору від 15.11.2007 року підрядник зобов'язаний був виконати будівельні, електромонтажні та сантехнічні роботи на загальну суму 5200000,00 грн.
На підтвердження реальності здійснення ПП "Будагрогурт" послуг по реконструкції гуртожитку під житлові квартири, які в розумінні п.п.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість", є першою поставкою житла, TзOB "Янтар" долучено до матеріалів справи робочий проект реконструкції гуртожитку під житловий будинок по вул. Л. Українки, 21 у м. Новий Розділ, Львівської області, копію змін до робочого проекту - реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вул. Л. Українки, 21 у м. Новий Розділ, Львівської області, копію проекту підключення до міських електричних мереж житлового будинку на 45 квартир по вул. Л. Українки, 21 у м. Новий Розділ, Львівської області та копію робочого проекту 9-ти поверхового житлового будинку за адресою вул. Л. Українки, 21 у м. Новий Розділ, Львівської області, ліцензію ПП "Будагрогурт" на право здійснення будівельної діяльності, а також копії податкових накладних № 1031000071 від 31.10.2008 року на суму 619886,40 грн., в тому числі ПДВ 20%, та № 1128000103 від 28.11.2008 року на суму 687262,80 грн., в тому числі ПДВ 20%.
Крім того, позивачем долучено довідки про вартість виконаних підрядних робіт та акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року, січень 2008 року, лютий 2008 року, березень2008 року, травень 2008, червень 2008 року, серпень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень 2008 року, листопад 2008 року та підсумкову відомість ресурсів за листопад 2008 року, локальний кошторис № 2-1-1 та № 2-1-2, а також відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва.
Факт підтвердження прийняття в експлуатацію об'єкта - житлового будинку по вул. Л. Українки, 21 у м. Новий Розділ, підтверджується актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва від 12.12.2008 року, а факт здійснення оплати - реєстром документів за період з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року та долученими до справи квитанціями.
Оцінюючи подані на підтвердження здійснення робіт з реконструкції гуртожитку документи, суд зазначає про наявність суттєвих недоліків у їх оформленні, а саме відсутність необхідних реквізитів документів.
Так, наявні у матеріалах справи копії довідок про вартість виконаних робіт, акти приймання виконаних підрядних робіт та підсумкова відомість ресурсів за листопад 2008 року містять лише відбитки печаток підприємств та підписи, однак не зазначено посад та прізвищ тих осіб, які засвідчили вказані документи.
Так само відсутні посади та прізвища підписантів і на локальних кошторисах № 2-1-1 та № 2-1-2 та відомості ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва. Щодо локального кошторису № 2-1-1, то на ньому взагалі відсутній відбиток печатки ПП "Будагрогурт". Підписи головного інженера проекту на всіх вищевказаних документах відсутні.
Суд вважає за необхідне наголосити, що згідно акта державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництва об'єкта від 12.12.2008 року, початком робіт з реконструкції є 08.07.2008 року, закінченням - IV квартал 2008 року. Однак, позивач на підтвердження своїх позовних вимог долучив докази за період з грудня 2007 року, що не мають жодного відношення до розгляду даної справи, відтак, не беруться до уваги судом.
З тих самих причин судом не беруться до уваги долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних та рахунків за жовтень - грудень 2009 року, адже, як уже було зазначено, роботи з реконструкції проводилися у період з 08.11.2007 року по грудень 2008 року.
Також, суд наголошує на тому, що в акті державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 12.12.2008 року відсутні відомості про генпідрядника, незважаючи на підпис такого акта членом державної приймальної комісії - ПП "Будагрогурт".
Крім вказаних недоліків наявної документації, суд зазначає про відсутність доказів прийому - передачі проектної документації, відсутність журналу технічного нагляду, загального журналу робіт, який обов'язково ведеться генпідрядником, графіків виконаних робіт, які б мали бути додатком до договору, кошторису на будівництво та акта приймання - передачі об'єкта в цілому тощо.
Водночас, долучені до матеріалів справи робочий проект реконструкції гуртожитку під житловий будинок по вул. Л. Українки, 21 у м. Новий Розділ, Львівської області, копію змін до робочого проекту - реконструкція гуртожитку під житловий будинок по вул. Л. Українки, 21 у м. Новий Розділ Львівської області, копія проекту підключення до міських електричних мереж житлового будинку на 45 квартир по вул. Л. Українки, 21 у м. Новий Розділ, Львівської області та копія робочого проекту 9-ти поверхового житлового будинку за адресою вул. Л. Українки, 21 у м. Новий Розділ Львівської області не є свідченням здійснення робіт по реконструкції гуртожитку ПП "Будагрогурт".
Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до податкового кредиту.
Підпунктом 7.4.5 п.7.4 цієї ж статті встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без урахування податку; з) ставка податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість в ціні товару.
Виходячи із приписів вищевказаної імперативної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.
Водночас, наявність податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції (оприбуткування товару, його оплата, використання у господарській діяльності тощо) не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту відповідного місяця.
Крім того, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Таким чином, наданих позивачем документів недостатньо для висновку про реальність операції з ПП "Будагрогурт". Крім того, такі документи містять суттєві недоліки та не в повній мірі відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, а, отже, не підтверджують реального характеру господарських операцій позивача з його контрагентом.
З огляду на все вищенаведене, суд дійшов переконання, що ПП "Будагрогурт" не виконувало для ТзОВ "Янтар" робіт по реконструкції гуртожитку під житловий будинок по вул. Л. Українки, 21 у м. Новий Розділ Львівської області, тобто, в даному випадку відсутній об'єкт оподаткування ПДВ.
Звідси, продаж позивачем Державній іпотечній установі 18 квартир є першою поставкою житла в розумінні п.п.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість".
Суд зазначає, що згідно зі статтею 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За наслідком розгляду справи суд погоджується з висновками податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.3.1 п.7.3. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в наслідок чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в жовтні 2009 року на загальну суму 628985,00 грн. В акті перевірки правомірно констатовано перший продаж позивачем житлових квартир Державній іпотечній установі, у зв'язку з чим вказано про неможливість застосування пільги, передбаченої п.п.5.1.20 п.5.1 ст.5 Закону України "Про податок на додану вартість".
Звідси, правомірним є застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій відповідно до ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Отже, оскаржувані податкові повідомлення - рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області та Миколаївської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області є правомірними і скасуванню не підлягають.
Відповідно до ст. 94 КАС України, судовий збір слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 33-35, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
у задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 21.03.2016 року.
Суддя Потабенко В.А.
Судове рішення № 56611269, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 15.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-11233/10/1370. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: