Постанова № 56611247, 14.03.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2016 року № 813/5791/15

о 13 год., 09 хв. м. ЛьвівЛьвівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Палюк М.М., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу № 813/5791/15

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Захід - Фасад - Буд», представник - Яценко С.А.доДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області, представник - Середяк Б.В.провизнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення

Товариство з обмеженою відповідальністю «Захід - Фасад - Буд» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом у якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 30.07.2015 року № 0001282201/11725.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки акту податкового органу про нереальність господарських операцій, на підставі якого прийнято спірне податкове повідомлення рішення, не відповідають фактичним обставинам фінансово-господарської діяльності позивача. Позивач зазначає, що висновки перевірки ґрунтуються на припущеннях про не реальне проведення господарських операцій, а первинні документи надані позивачем до перевірки не взяті до уваги та не вплинули на висновки податкового органу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд позов задоволити повністю.

Позиція відповідача викладена у запереченні на позовну заяву, у якому відповідач просив у задоволенні позову відмовити повністю з підстав, що перевіркою позивача встановлено, проведення безтоварних операцій, проведення лише операцій з оформлення документів без реального факту вчинення господарської операцій, а також за відсутності податкових накладних та інших документів не включення контрагентом сум до податкового зобов'язання по взаєморозрахунках з ТзОВ «Хар - Транс», ТзОВ «Укрторгтрансінвест», ТОВ «Екліпс 2009», ТОВ «Енерджи Прайс», ТОВ «Фірма «Тріум ВТ» та ТОВ «Сіті Гласс», позивачем безпідставно включено до податкового кредиту на загальну суму 869386, 79 грн.

В судовому засіданні представник відповідача заперечення підтримала, зазначила, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають до задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

09.07.2015 року відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Захід - Фасад - Буд», код за ЄДРПОУ 35817159 з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість за період з 01.01.2014 року по 31.05.2015 року. За результатами перевірки складено акт № 274/89/13-07-22-01-10/35817159.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.6. ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 869386, 79 грн., в т.ч. за лютий 2014 року в сумі 3318, 11 грн., за квітень 2014 року в сумі 163788, 8 грн., за травень 2014 року в сумі 14582, 67 грн., за червень 2014 року в сумі 326931, 35 грн., за липень 2014 року в сумі 357432, 53 грн., за грудень 2014 року в сумі 3333, 33 грн.

30.07.2013 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001282201/11725, яким згідно п.п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України на підставі акта перевірки № 274/89/13-07-22-01-10/35817159 від 09.07.2015 року встановлено порушення п. 198.1, п.198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, у зв'язку з чим позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість, всього 1304080,19 грн. в тому числі за основним платежем 869386,79 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 434693,4 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно п. 198.2. ст. 198 цього ж Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3. ст. 198 цього ж Кодексу, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 цього ж Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього ж Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього ж Кодексу.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 цього ж Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч. 1 ст. 9 цього ж Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Стаття 161 КАС України встановлює, що суд крім іншого повинен перевірити кожну обставину, що входить до підстав позову або підстав заперечення, і з'ясувати, якими саме доказами кожна з них підтверджується або спростовується, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Згідно ст. 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього ж Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано суду докази здійснення господарської діяльності з ТОВ «С.А.Буд», а саме: договір субпідряду № 10/03/14/БР від 10.03.2014 року між ТОВ «С.А.Буд» та позивачем, додаткову угоду № 1 від 15.03.2014 року до договору субпідряду № 10/03/14/БР від 10.03.2014 року, додаткову угоду №2 від 02.04.2014 року до договору субпідряду № 10/03/14/БР від 10.03.2014 року, додаткову угоду №3 від 25.04.2014 року до договору субпідряду № 10/03/14/БР від 10.03.2014 року, додаткову угоду № 4 від 17.08.2014 року до договору субпідряду № 10/03/14/БР від 10.03.2014 року.

Для виконання будівельних робіт передбачених договором № 10/03/14/БР від 10.03.2014 року позивачем було придбано товарно - матеріальні цінності та отримано послуги (роботи) від ТОВ «Хар - Транс», ТОВ «Укрторгтрансінвест», ТОВ «Екліпс 2009», ТОВ «Енерджи Прайс» .

Позивачем в обґрунтування позовних вимог також надано суду докази здійснення господарської діяльності з ТОВ «Хар - Транс», а саме договір поставки № 71/07 від 17.07.2014 року між ТОВ «Хар - Транс» та позивачем, видаткову накладну № 22 від 23.07.2014 року на суму 54230,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 9038,40 грн.), видаткову накладну №23 від 24.07.2014 року на суму 55925,10 грн. (в т.ч. ПДВ - 9320,85 грн.), видаткову накладну № 24 від 25.07.2014 року на суму 54230,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 9038,40 грн.), видаткову накладну № 25 від 28.07.2014 року на суму 55925,10 грн. (в т.ч. ПДВ - 9320,85 грн.), видаткову накладну № 26 від 29.07.2014 року на суму 54230,40 грн. (в т.ч. ПДВ - 9038,40 грн.), видаткову накладну № 29 від 31.07.2014 року на суму 518413, 50 грн. (в т.ч. ПДВ - 86402,25 грн.), видаткову накладну № 51 від 28.08.2014 року на суму 925590,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 154098,33 грн.), видаткову накладну № 52 від 29.08.2014 року на суму 570297,49 грн. (в т.ч. ПДВ - 95049,59 грн.), податкову накладну № 24 від 31.07.2014 року 518413,50 грн., (в т.ч. ПДВ - 86402,50 грн.), податкову накладну № 42 від 28.08.2014 року 924590,00 грн., (в т.ч. ПДВ - 154098,33 грн.), податкову накладну № 43 від 29.08.2014 року 570297,49 грн., (в т.ч. ПДВ - 95049,59 грн.), платіжні доручення від 22.08.2014 року № 390, від 22.08.2014 року № 391, від 17.09.2014 року № 449, від 17.09.2014 року № 450, від 17.09.2014 року № 451, видаткову накладну № 27 від 30.07.2014 року на суму 55925,10 грн. (в т.ч. ПДВ - 9320,85 грн.), видаткову накладну № 28 від 30.07.2014 року на суму 794112,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 132352,00 грн.), податкову накладна № 23 від 30.07.2014 року 794112,00 грн., (в т.ч. ПДВ - 132352,00 грн.), податкову накладну № 42 від 28.08.2014 року 924590,00 грн., (в т.ч. ПДВ - 154098,33 грн.), податкову накладну № 43 від 29.08.2014 року 570297,49 грн., (в т.ч. ПДВ - 95049,59 грн.).

Позивачем в обґрунтування позовних вимог також надано суду докази здійснення господарської діяльності з ТОВ «Укрторгтрансінвест», а саме договір оренди риштування № 39/04 від 10.04.2014 року між ТОВ «Укрторгтрансінвест» та позивачем, договір про виконання роботи № 41/04 від 10.04.2014 року, договір про надання послуг № 12/05 від 12.05.2014 року між позивачем та «Укрторгтрансінвест», договір про надання послуг № 13/05 від 13.05.2014 року між позивачем та «Укрторгтрансінвест», договір про надання послуг № 14/05 від 14.05.2014 року між позивачем та «Укрторгтрансінвест», договір про надання послуг № 15/05 від 15.05.2014 року між позивачем та «Укрторгтрансінвест», договір про надання послуг № 16/05 від 16.05.2014 року між позивачем та «Укрторгтрансінвест», договір про надання послуг № 19/05 від 19.05.2014 року між позивачем та «Укрторгтрансінвест», договір про надання послуг № 20/05 від 20.05.2014 року між позивачем та «Укрторгтрансінвест», договір про надання послуг № 21/05 від 21.05.2014 року між позивачем та «Укрторгтрансінвест», договір про надання послуг № 22/05 від 22.05.2014 року між позивачем та «Укрторгтрансінвест», договір про виконання робіт № 52/05 від 07.05.2014 року між позивачем та «Укрторгтрансінвест», акт надання послуг № 251 від 30.05.2014 року 38946,00 грн., (в т.ч. ПДВ - 6491,00 грн.), акт надання послуг № 252 від 30.05.2014 року 179136,00 грн., (в т.ч. ПДВ - 29856,00 грн.), акт надання послуг № 189 від 30.05.2014 року 270636,53 грн., (в т.ч. ПДВ - 45106,09 грн.), акт надання послуг № 91 від 27.06.2014 року 24606,00 грн., (в т.ч. ПДВ - 4101,00 грн.), акт надання послуг № 92 від 27.06.2014 року 132729,60 грн., (в т.ч. ПДВ - 22121,60 грн.), акт надання послуг № 730 від 01.07.2014 року 130545,60 грн., (в т.ч. ПДВ - 21757,60 грн.), акт надання послуг № 734 від 30.07.2014 року 89251,20 грн., (в т.ч. ПДВ - 14 875,20 грн.), платіжні доручення № 137 від 14.04.2014 року, № 257 від 13.06.2014 року, № 290 від 27.06.2014 року, № 291 від 27.06.2014 року, № 292 від 27.06.2014 року, № 371 від 31.07.2014 року, № 372 від 31.07.2014 року, № 380 від 18.08.2014 року, № 388 від 22.08.2014 року, № 389 від 22.08.2014 року, № 440 від 12.09.2014 року, № 441 від 12.09.2014 року, листи про правильність призначення платежу, акт надання послуг № 222 від 02.06.2014 року 28570,93 грн., (в т.ч. ПДВ - 4761,82 грн.), акт надання послуг № 223 від 02.06.2014 року 42923,36 грн., (в т.ч. ПДВ - 7153,89 грн.), акт надання послуг № 224 від 03.06.2014 року 48314,02 грн., (в т.ч. ПДВ - 8052,34 грн.), акт надання послуг № 225 від 03.06.2014 року 49037,55 грн., (в т.ч. ПДВ - 8172,92 грн.), акт надання послуг № 226 від 03.06.2014 року 42923,37 грн., (в т.ч. ПДВ - 7153, 89 грн.), акт надання послуг № 227 від 04.06.2014 року 48314,02 грн., (в т.ч. ПДВ - 8052,34 грн.), акт надання послуг № 228 від 04.06.2014 року 57951,79 грн., (в т.ч. ПДВ - 9658,63 грн.), акт надання послуг № 229 від 04.06.2014 року 56653,16 грн., (в т.ч. ПДВ - 9442,19 грн.), акт надання послуг № 230 від 05.06.2014 року 48314,02 грн., (в т.ч. ПДВ - 8052,34 грн.), акт надання послуг № 231 від 05.06.2014 року 50900,57 грн., (в т.ч. ПДВ - 8483,43 грн.), акт надання послуг № 232 від 05.06.2014 року 56653,16 грн., (в т.ч. ПДВ - 9442,19 грн.), акт надання послуг № 233 від 06.06.2014 року 48314,02 грн., (в т.ч. ПДВ - 8052,34 грн.), акт надання послуг № 234 від 06.06.2014 року 50900,57 грн., (в т.ч. ПДВ - 8483,43 грн.), акт надання послуг № 235 від 06.06.2014 року 56653,17 грн., (в т.ч. ПДВ - 9442,20 грн.), акт надання послуг № 236 від 09.06.2014 року 50900,58 грн., (в т.ч. ПДВ - 8483,43 грн.), акт надання послуг № 237 від 09.06.2014 року 43899,56 грн., (в т.ч. ПДВ - 7316,59 грн.), акт надання послуг № 238 від 10.06.2014 року 43899,56 грн., (в т.ч. ПДВ - 7316,59 грн.), акт надання послуг № 239 від 10.06.2014 року 50900,57 грн., (в т.ч. ПДВ - 8483,43 грн.), акт надання послуг № 240 від 10.06.2014 року 59178,08 грн., (в т.ч. ПДВ - 9863,02 грн.), акт надання послуг № 241 від 11.06.2014 року 43899,57 грн., (в т.ч. ПДВ - 7316,60 грн.), акт надання послуг № 242 від 11.06.2014 року 47481,15 грн., (в т.ч. ПДВ - 7913,53 грн.), акт надання послуг № 243 від 11.06.2014 року 50900,57 грн., (в т.ч. ПДВ - 8483,43 грн.), акт надання послуг № 244 від 27.06.2014 року 413468,25 грн., (в т.ч. ПДВ - 68911,38 грн.), акт надання послуг № 731 від 30.07.2014 року 345862,80 грн., (в т.ч. ПДВ - 57643,80 грн.), акт надання послуг № 733 від 30.07.2014 року 742818,48 грн., (в т.ч. ПДВ - 123803,08 грн.), податкова накладна № 18 від 14.04.2014 року 194458,80 грн., (в т.ч. ПДВ - 32409,80 грн.), податкову накладну № 19 від 14.04.2014 року 788274,00 грн., (в т.ч. ПДВ - 131379,00 грн.), податкову накладну № 39 від 30.05.2014 року 270636,53 грн., (в т.ч. ПДВ - 45106,09 грн.), податкову накладну № 28 від 02.06.2014 року 42923,36 грн., (в т.ч. ПДВ - 7153,89 грн.), податкову накладну № 29 від 03.06.2014 року 48314,02 грн., (в т.ч. ПДВ - 8052,34 грн.), податкову накладну № 30 від 03.06.2014 року 49037,55 грн., (в т.ч. ПДВ - 8172,92 грн.), податкову накладну № 31 від 03.06.2014 року 42923,37 грн., (в т.ч. ПДВ - 7153,89 грн.), податкову накладну № 32 від 04.06.2014 року 48314,02 грн., (в т.ч. ПДВ - 8052,34 грн.), податкову накладну № 33 від 04.06.2014 року 57951,79 грн., (в т.ч. ПДВ - 9658,63 грн.), податкову накладну № 34 від 04.06.2014 року 56653,16 грн., (в т.ч. ПДВ - 9442,19 грн.), податкову накладну № 35 від 05.06.2014 року 48314,02 грн., (в т.ч. ПДВ - 8052,34 грн.), податкову накладну № 36 від 05.06.2014 року 50900,57 грн., (в т.ч. ПДВ - 8483,43 грн.), податкову накладну № 37 від 05.06.2014 року 56653,16 грн., (в т.ч. ПДВ - 9442,19 грн.), податкову накладну № 38 від 06.06.2014 року 48314,02 грн., (в т.ч. ПДВ - 8052,34 грн.), податкову накладну № 39 від 06.06.2014 року 50900,57 грн., (в т.ч. ПДВ - 8483,43 грн.), податкову накладну № 40 від 06.06.2014 року 56653,17 грн., (в т.ч. ПДВ - 9442,20 грн.), податкову накладну № 41 від 09.06.2014 року 50900,58 грн., (в т.ч. ПДВ - 8483,43 грн.), податкову накладну № 42 від 09.06.2014 року 43899,56 грн., (в т.ч. ПДВ - 7316,59 грн.), податкову накладну № 43 від 10.06.2014 року 43899,56 грн., (в т.ч. ПДВ - 7316,59 грн.), податкову накладну № 44 від 10.06.2014 року 50900,57 грн., (в т.ч. ПДВ - 8483,43 грн.), податкову накладну № 45 від 10.06.2014 року 59178,08 грн., (в т.ч. ПДВ - 9863,08 грн.), податкову накладну № 46 від 11.06.2014 року 43899,57 грн., (в т.ч. ПДВ - 7316,60 грн.), податкову накладну № 47 від 11.06.2014 року 47481,15 грн., (в т.ч. ПДВ - 7913,53 грн.), податкову накладну № 48 від 11.06.2014 року 50900,57 грн., (в т.ч. ПДВ - 8483,43 грн.), податкову накладну № 49 від 27.06.2014 року 413468,25 грн., (в т.ч. ПДВ - 68911,38 грн.), податкову накладну № 395 від 30.07.2014 року 742818,48 грн., (в т.ч. ПДВ - 123803,08 грн.), податкову накладну № 396 від 30.07.2014 року 89251,20 грн., (в т.ч. ПДВ - 14875,20 грн.).

Позивачем в обґрунтування позовних вимог також надано суду докази здійснення господарської діяльності з ТОВ «Екліпс 2009», а саме договір поставки № 02/06/14 від 02.06.2014 року між ТОВ «Екліпс 2009» та позивачем, видаткову накладну № 286 від 13.06.2014 року на суму 200000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 33333,33 грн.), платіжне доручення № 258 від 13.06.2014 року, податкову накладну № 10 від 13.06.2014 року 200000,00 грн., (в т.ч. ПДВ - 33333,33 грн.).

Позивачем в обґрунтування позовних вимог надано суду докази здійснення господарської діяльності з ТОВ «Енерджи Прайс», а саме договір № 28/04-14 про відступлення права вимоги від 28.04.2014 року між ТОВ «Сефт Плюс», ТОВ «Енерджи Прайс» та позивачем, видаткову накладну № ЕП000000287 від 28.04.2014 року на суму 87496,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 14582,67 грн.), платіжне доручення № 169 від 28.04.2014 року.

Позивачем в обґрунтування позовних вимог також надано суду докази здійснення господарської діяльності з ТОВ «Сити Гласс», а саме договір поставки № 30/07-А/13 від 30.07.2014 року та позивачем, видаткову накладну № 13 від 24.04.2014 року на суму 19908,68 грн. (в т.ч. ПДВ - 3318,11 грн.), товарно - транспортну накладну № ПА- 0000014 від 24.04.2014 року.

Судом враховуються наявні у справі докази та обґрунтування позивачем позовних вимог, оскільки такі оформлені по факту здійснення господарських операцій позивача з його контрагентом та повністю відображають зміст і обсяг зафіксованих ними господарських операцій. Визначальною ознакою в даному випадку є те, що господарські операції із вищевказаними контрагентами позивача спричинили реальні зміни його майновому стані. Відповідачем не спростовано факту використання позивачем у власній господарській діяльності переданого йому товару цим же контрагентами. Відповідачем не спростовано руху активів у процесі здійснення згаданих господарських операцій, про що свідчать зазначені вище докази. Усі господарські операції щодо предмету спору по даній справі відображені у бухгалтерському та податковому обліку.

Щодо висновків відповідача на підставі акта перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 31.07.2014 року за № 2167/26-55-22-10-38544829 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «С.А.Буд», листа ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова від 18.12.2014 року № 8168/7/20-30-22-03/39263648 по ТОВ «Хар - Транс», акта перевірки Ленінської ОДПІ у м. Луганську ГУ Міндоходів у Луганській області від 13.02.2015 року за № 9/12-36-2203 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрторгтрансінвест», акта перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві від 07.08.2014 року за № 2385/26-22-22-10/38655963 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Енерджи Прайс». Суд зазначає наступне, посилання відповідача на акти перевірки та лист є необґрунтованим, оскільки обставини щодо вказаних господарських операцій саме з позивачем податковим органом реально не встановлювались.

Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Складення акту перевірки є службовою діяльністю посадової особи чи посадових осіб на виконання своїх посадових обов'язків із збирання доказової інформації стосовно об'єкта перевірки. Посадова особа чи посадові особи відповідача при складанні акта перевірки, викладає чи викладають свою суб'єктивну оцінку результатів перевірки платника податків. Акти перевірок контрагентів не створюють будь-яких правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав чи обов'язків позивача, оскільки обставини зазначені у актах перевірок контрагентів мають бути встановлені за результатами перевірки саме позивача, та в акті мають бути викладені всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності позивача, як платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

В матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази, які б підтверджували обставини встановлені у вищевказаних актах перевірок.

Крім цього, позивач не несе відповідальності за дії підприємств та організацій, що беруть участь у багатостадійному процесі сплати податків до бюджету. Податкові органи не вправі тлумачити поняття добросовісності платника як таке, що породжує у останнього додаткові обов'язки, не передбачені чинним законодавством.

Платник податків, не може нести відповідальності за дії контрагентів за відсутності вини, інакше порушуються основні конституційні засади: дотримання принципу справедливості як невід'ємного елемента верховенства права, індивідуальний характер відповідальності - відповідати має саме той, хто припустився порушення.

Платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. Такі вимоги є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Мета позивача полягала у використанні придбаних робіт, послуг у власній господарській діяльності, які спричинили реальні зміни майнового стану позивача як платника податку.

Відповідачем, належними та допустимими доказами не спростовано мету та реальність здійснення господарських операцій з придбання вищевказаних товарів, а також факту використання позивачем вищевказаних товарів у власній господарській діяльності.

Виникнення права позивача на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктом оподаткування податком на додану вартість за наявності первинних документів бухгалтерського обліку в підтвердження такого проведення.

Надані позивачем докази дають суду достатні підстави для висновку про сплату позивачем сум ПДВ у ціні придбаних товарів у контрагента, платника податку на додану вартість.

Податковий кодекс України не ставить в залежність формування бухгалтерського обліку та податкової звітності від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Якщо контрагенти позивача не виконали свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо контрагентів позивача. Відповідачем невиконання вказаного обов'язку контрагентами позивач жодними належними та допустимими доказами у справі не підтверджено.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з придбання у контрагента робіт, послуг, на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість до податкового кредиту відповідачем також не спростовано.

Інших належних та допустимих доказів порушення позивачем вимог податкового законодавства щодо предмету спору, суд не надано.

Вищевказана податкова інформація не містить жодних даних щодо предмету спору. Іншими податковими органами при формуванні податкової інформації не досліджувалась діяльність позивача, встановлено лише факт неможливості проведення зустрічної звірки тощо. Неможливість реалізації органами державної фіскальної служби визначеної чинним законодавством України компетенції щодо проведення зустрічних звірок не є доказом вчинення порушення податкового законодавства, тим більше особою, якої така зустрічна звірка безпосередньо не стосувалася.

У разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема, у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України (п. 4.4 п. 4 вищезазначених Методичних рекомендацій).

Аналізуючи наведені норми, можна зробити висновок про відсутність у податкового органу повноважень по здійсненню в рамках проведення зустрічних звірок контролю за додержанням податкового законодавства. Зустрічна звірка є заходом інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби.

Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

За умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до об'єктивної зміни складу активів платника податків - покупця, будь-які порушення постачальниками товару правил ведення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення покупця права на валові витрати чи податковий кредит.

Платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на валові витрати чи податковий кредит за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів.

Такий платник не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію.

Нереальність господарських операцій з придбання платником податку товару, укладення покупцем товару договору з метою безпідставного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з понесених витрат за придбання товару має підтверджуватися належними та допустимими доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях.

Акти про неможливість проведення зустрічних звірок контрагента не є джерелом отримання податкової інформації, яка згідно положень ст. 83 Податкового кодексу України визначена в якості підстави для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок. Сама по собі неможливість реалізації органами державної податкової служби визначеної законодавством компетенції щодо проведення зустрічних звірок контрагента платника податку не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства таким платником.

Вказана позиція суду повністю узгоджується із позицію ВАС України викладеною в ухвалі від 02.02.2016 року по справі №/800/62216/14, ухвалі від 15.10.2015 року по справі №/800/52690/14.

З вказаних підстав судом не враховуються заперечення відповідача в межах вимог що є предметом вирішення спору даною постановою.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що позивачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, позовні вимоги позивача до відповідача про визнання протиправними і скасування податкового повідомлення - рішення від 30.07.2015 року за № 0001282201/11725 про донарахування суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1304080, 19 грн. (в т.ч. 869386, 79 грн. - основного платежу, та 434693, 4 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, підлягають задоволенню повністю.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є субєктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області від 30.07.2015 року № 001282201/11725.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Шевченківському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід - Фасад - Буд» (ЄДРПОУ 35817159, вул. Промислова, 52-Е, м. Львів) 19561, 20 грн., судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, набирає законної сили у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена у повному обсязі 21 березня 2016 року.

Суддя Гавдик З.В.