Ухвала суду № 56609990, 14.03.2016, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Сичова О.П.

Суддя-доповідач:Моніч Б.С.

УХВАЛА

іменем України

"14" березня 2016 р. Справа № 806/5099/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Моніча Б.С.

суддів: Жизневської А.В.

Котік Т.С.,

при секретарі Єрикаловій О.О. ,

за участю

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_3, Військової частини А 3358 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" грудня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Мііністерства оборони України, Військової частини А-3358 про визнання незаконними та необгрунтованим порушень, що викладені в аудиторському звіті та скасування його в частині, скасування наказу про догану ,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Мііністерства оборони України, Військової частини А-3358, в якому просив:

1. Визнати незаконними та необґрунтованими порушення, що викладені в аудиторському звіті від 19.08.2015 за №234/1/31/40 Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України та скасувати його в частині:

- недоотримання фінансових ресурсів державним бюджетом на загальну суму 29550,00 грн.

- неефективного використання коштів резервного фонду за КПКВ 2101710 "Проведення невідкладних заходів щодо забезпечення національної безпеки" на загальну суму 1 446 916,72 грн. ;

- встановлення інвентаризаційною комісією частини при проведенні перевірки автомобільної техніки нестачі на загальну суму 99726,00 грн. ;

- безпідставності відшкодування податку з доходів фізичних осіб військовослужбовцям після дня звільнення на суму 18507,01 грн.;

- переплати заробітної плати в сумі 43457,11 грн.;

- неналежної уваги інвентаризації військового майна в періоді, що підлягав аудиту, чим було порушено вимоги Інструкції з інвентаризації № 90 та Положення про інвентаризацію військового майна № 748 ;

- встановлення, що існуюча система внутрішнього контролю у військовій частині не відповідала забезпеченню своєчасного попередження втрат ресурсів та допущенню порушень.

2. Скасувати, як незаконний, наказ командира військової частини А3358 №209 від 02 листопада 2015 року про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення, що були виявлені у ході проведення аудиторської перевірки.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.12.2015 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано наказ Командира військової частини А 3358 (по стройовій частині ) № 209 від 2.11.2015 року в частині оголошення догани майору ОСОБА_3

В решті позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_3 та військова частина А3358 подали апеляційні скарги.

ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Військова частина А3358, вважаючи оскаржувану постанову незаконною в частині скасування наказу командира військової частини А3358 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_3, просила її скасувати в названій частині, а у позові відмовити.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційних скарг, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 21.07.2015 року по 19.08.2015 року фахівцями Північно-Східного територіального управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України (далі Управління ) відповідно до розпорядження Директора Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Міністерства оборони України від 08.07.2015 № 234/2777, у військовій частині А3358 було проведено внутрішній фінансовий аудит та аудит відповідності фінансово-господарської діяльності військової частини А3358 за період з 19.09.2013 по 21.07.2015.

За результатами контрольного заходу аудиторами було складено аудиторський звіт від 19.08.2015 за № 234/1/31/40, під час обговорення якого було оформлено протокол розбіжностей. (а.с.20-60)

Одночасно, командуванням військової частини вищевказаний аудиторський звіт було підписано в особі командира військової частини та позивачем , як начальником фінансово-економічної служби, і як результат розгляду звіту, було подано претензію у вигляді обґрунтованих коментарів та пропозицій щодо скасування незаконних положень звіту та вимог, які 01 вересня 2015 року за вих. № 2375/300 (телеграмою) та 02 вересня 2015 року за вих. №1368 (рекомендованим листом) було направлено до Північно - Східного територіального управління ( далі Управління) (а.с.63-78).

В подальшому Управлінням було надано відмову в задоволенні цих коментарів у вигляді висновку № 234/1/3096 від 21.09.2015, який 21 жовтня 2015 року надійшов до військової частини А3358. (а.с.79-85).

Відмовляючи частково у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що аудиторський звіт та додані до аудиторського звіту пропозиції та рекомендації слугують для визначення якості роботи підконтрольного органу (установи), мають рекомендаційний та консультативний характер і не містять обов'язкових для підконтрольної установи вказівок та не можуть вважатись рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні положень статті 17 КАС України, оскільки не зумовлюють виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, діяльність якого перевірялася.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Бюджетного кодексу України внутрішнім аудитом є діяльність підрозділу внутрішнього аудиту в бюджетній установі, спрямована на удосконалення системи управління, запобігання фактам незаконного, неефективного та не результативного використання бюджетних коштів, виникненню помилок чи інших недоліків у діяльності бюджетної установи та підвідомчих їй бюджетних установ, поліпшення внутрішнього контролю.

Основні засади здійснення внутрішнього контролю і внутрішнього аудиту та порядок утворення підрозділів внутрішнього аудиту визначаються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.09.2011 року № 1001 затверджено Порядок утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади (далі - Порядок).

Згідно зазначеного Порядку основним завданням підрозділів внутрішнього аудиту є проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та надання керівникові центрального органу виконавчої влади, його територіального органу та бюджетної установи об'єктивних і незалежних висновків та рекомендацій щодо діяльності підконтрольних органів (установ).

Відповідно до п. 3 Порядку у центральному органі виконавчої влади для проведення внутрішнього аудиту утворюється як самостійний підрозділ структурний підрозділ внутрішнього аудиту.

В структурі Міністерства оборони України діє Центральне територіальне управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю, яке є бюджетною установою і належить до сфери управління Міністерства оборони України.

Відповідно п. 7.3 Порядку проведення внутрішнього аудиту підрозділами Служби внутрішнього аудиту Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 753 від 14.11.2012 року "Про організацію діяльності з внутрішнього аудиту та затвердження", аудиторський звіт складається за результатами аудиту та містить відомості про хід аудиторського дослідження, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок і рекомендації щодо діяльності підконтрольного суб'єкта залежно від характеру виявлених проблем.

Також, наказом Міністерства фінансів України № 1247 від 04.10.2011 року затверджено Стандарти внутрішнього аудиту, відповідно до п. 6.6. глави 6 яких офіційним документом, складеним за результатами внутрішнього аудиту, є аудиторський звіт документ, який містить відомості про хід внутрішнього аудиту, стан системи внутрішнього контролю, аудиторський висновок. До аудиторського звіту додаються рекомендації щодо удосконалення діяльності установи залежно від характеру виявлених проблем.

Згідно з п. 6.17 Стандартів рекомендації за результатами внутрішнього аудиту повинні містити конструктивні пропозиції про удосконалення тих аспектів діяльності установи, щодо яких проводився внутрішній аудит. Рекомендації за результатами внутрішнього аудиту повинні бути спрямованими на усунення усіх встановлених недоліків, порушень, відхилень та мати на меті удосконалення діяльності установи. Рекомендації повинні базуватись на аудиторських висновках, бути адекватними, чітко формулюватись та мати відповідний алгоритм їх застосування.

Аналізуючи наведені норми, колегія суддів приходить до висновку, що обов'язковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії, є обов'язковість приписів акту для відповідного суб'єкта (суб'єктів), при цьому їх дотримання забезпечується певними правовими механізмами. Оскаржуваний аудиторський звіт таким вимогам не відповідає, оскільки лише фіксує можливе правопорушення.

Водночас сам по собі аудиторський звіт не є обов'язковим для виконання рішенням суб'єкта владних повноважень, не створює, не змінює, не припиняє будь-яких правовідносин. Так само і висновки та рекомендації такого звіту, які є його частиною, слугують для визначення якості роботи підконтрольної установи, мають рекомендаційний та консультативний характер, а тому не створюють жодних правових наслідків для позивача.

Натомість рішенням суб'єкта владних повноважень є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити, породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин та поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.

Але рекомендаціям управління, викладеним в Аудиторському звіті, не властиві вищевказані умови відповідності рішенню суб'єкта владних повноважень.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що аудиторський звіт від 19.08.2015 за №234/1/31/40 не може вважатись рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні положень статті 17 КАС України, оскільки не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для позивача, діяльність якого перевірялася.

Суд апеляційної інстанції також вважає вірним висновок суду першої інстанції про незаконність наказу командира військової частини А3358 №209 від 02 листопада 2015 року про притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани за порушення, що були виявлені у ході проведення аудиторської перевірки з таких підстав.

Порядок накладення та реалізації стягнень визначено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №5551-ХІV. (далі - Дисциплінарний статут ЗСУ).

Цей Статут визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Статтею 1 Дисциплінарного статуту ОВС встановлено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

У свою чергу, за приписами статті 2 Дисциплінарного статуту ОВС підставою дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, визначення якої наведене у статті 1 цього Статуту.

Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень врегульований статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.

Згідно до ст.83 Дисциплінарного статуту ЗСУ на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Встановлення факту невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку для притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності, відноситься до компетенції командирів по відношенню до своїх підлеглих.

За приписами статті 86 Дисциплінарного статуту ЗСУ якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, наявність порушень з боку окремих посадових осіб встановлених аудиторським дослідженням, як підстава для притягнення військовослужбовців до дисциплінарної відповідальності Законом не передбачено.

Крім того, в оскаржуваному наказів не розмежовано рівень відповідальності позивача та інших осіб, в діях яких виявлено ті чи інші порушення. Наказ містить загальне посилання на встановлені звітом порушення, однак з нього неможливо з'ясувати за які конкретно порушення дисципліни стягнення накладено саме на позивача.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційних скарг відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, Військової частини А 3358 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "18" грудня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Б.С. Моніч

судді: А.В. Жизневська

Т.С. Котік

Повний текст cудового рішення виготовлено "21" березня 2016 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,10004

3- відповідачу/відповідачам: Північно-Східне територіальне управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю Департаменту внутрішнього аудиту та фінансового контролю Мііністерства оборони України вул.О.Молодчого,17,м.Чернігів,14013 Військова частина А-3558 Київське шосе,42,м.Житомир,10000

4-третій особі: - ,