Постанова № 56609989, 17.03.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2016 р. Справа № 820/10666/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Перцової Т.С.

Суддів: Жигилія С.П. , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Мороз Є.В.,

представників сторін : позивача - Межерицького А.А., відповідача - Іхненко Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2016р. по справі № 820/10666/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Харків"

до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кронекс - Харків" (далі по тексту - ТОВ «Кронекс-Харків», позивач), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області (далі по тексту - Нововодолазька ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області, відповідач), в якому просив суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 25.06.2015 р. № 0000592200, від 25.06.2015 р. №0000602200.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2016 року по справі № 820/10666/15 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Харків" до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення - рішення від 25.06.2015 р. № 0000592200, від 25.06.2015 р. №0000602200.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кронекс-Харків" (юридична адреса: пров. Ващенківський, буд. 28-а, к. 32, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ 38933788) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2703,12 грн. (дві тисячі сімсот три грн. 12 коп.).

Відповідач, не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2016 року по справі № 820/10666/15 скасувати, прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ «Кронекс-Харків».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що ТОВ «Кронекс-Харків» в порушення ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» перевищено граничний строк розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності за зовнішньоекономічним контрактом від 01.04.2014 року № 10/2013 із постачальником ТОВ «Ранок» (Російська Федерація) та за зовнішньоекономічним контрактом від 21.03.2014 р. № 1 із нерезидентом «Europcell GmbH» (Німеччина). Крім того, позивачем у декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, станом на 01.04.2015 року в розділі ІІ «Фінансові вкладення» не відображено інформацію щодо сум коштів, перерахованих за кордон за імпортним контрактом від 01.04.2014 р. № 02-10/2013 р., по якому на звітну дату (01.04.2015 року) перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цього контракту в розмірі 2081949,37 рос. рублів, що є порушенням ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» від 19.02.1993 р. № 15-93. З огляду на викладене, вважає, що до позивача спірними податковими повідомленнями-рішеннями обґрунтовано застосовано штрафні санкції в сумі 179867,55 грн. та 340,00 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з підстав, викладених в останній, просив суд апеляційної інстанції постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2016 року по справі № 820/10666/15 скасувати, прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні просив суд апеляційної інстанції вимоги апеляційної скарги залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "Кронекс - Харків" перебуває на податковому обліку Нововодолазької ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області.

Основним видом діяльності за КВЕД 17.12 є виробництво паперу та картону.

В період з 20.05.2015 року по 26.05.2015 року фахівцями Нововодолазької ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Кронекс - Харків" (код ЄДРПОУ - 38933788) з питань дотримання вимог валютного законодавства по взаємовідносинам з фірмою-нерезидентом ООО "Ранок" (Російська Федерація) за зовнішньоекономічним договором від 01.04.2014 р. № 02-10/2013 за період з 01.03.2015р. по 30.04.2015р. та з фірмою-нерезидентом "Europcell GmbH" (Німеччина) за зовнішньоекономічним договором від 21.03.2014 р. № 1 за період з 21.03.2014 р. по 30.04.2015 р.

За результатами перевірки було складено акт від 03.06.2015 р. № 373/20-20-22-08/38933788, яким зафіксовано порушення вимог податкового законодавства, зокрема:

- ст. 2 Закону України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями), підприємством ТОВ "Кронекс - Харків" перевищено граничний строк розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності по зовнішньоекономічному контракту № 02-10/2013 від 01.04.2014 р., а саме по здійсненим платежам від 19.12.2014 р., від 06.01.2015 р. та від 23.01.2015 р.;

- п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та п. 2 Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 р. № 207 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами" та п.2.3. "Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" затвердженого Наказом ДПА України від 04.10.1999 р. № 542 "Про затвердження порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства", а саме порушено порядок декларування валютних цінностей, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, в результаті чого підприємством ТОВ "Кронекс - Харків" відображено недостовірну інформацію у декларації та здійснено приховування (перекручення звітності) про валютні операції у поданій декларації за 1 квартал 2015 року (№ 9092449012 від 12.05.2015 р.).

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем стосовно позивача були прийняті податкові повідомлення - рішення, а саме: від 25.06.2015 р. № 0000592200, яким донараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення валютного законодавства на суму 179867,55 грн., від 25.06.2015 р. № 0000602200, яким застосовано штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на суму 340,00 грн.

Не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ «Кронекс-Харків» оскаржило їх до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та правомірності.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що господарські відносини між ТОВ "Кронекс - Харків" та ООО "Ранок" здійснювались на підставі контракту купівлі - продажу № 02-10/2013 від 01.04.2014 р.

Згідно умов вказаного договору ООО "Ранок" (Постачальник) зобов'язується поставити макулатуру сортовану марок МС-1А, МС-2А, МС-11В в кількості 5000 (п'ять тисяч) тон (товар), а ТОВ "Кронекс - Харків" (Покупець) - прийняти та оплатити товар на умовах, визначених цим контрактом, згідно специфікації на партію. Договором передбачено, що прийом товару по кількості і якості здійснюється представниками Покупця на підприємстві Покупця. Положеннями п. 3.3 вищевказаного контракту поставлений товар повинен супроводжуватися наступними документами, а саме: рахунок - фактура, відвантажувальна специфікація, сертифікат СТ-1, сертифікат якості.

17.12.2014 р. між ТОВ "Кронекс - Харків" та ООО "Ранок" було укладено додаткову угоду № 1/1 до контракту № 02-10/2013 від 01.04.2014 р.

Постачальник на виконання умов вказаної додаткової угоди передав Покупцю:

- повідомлення про готовність товару до відвантаження: вих. № 0202-22 від 02.02.2015 р., вих. 0603-24 від 06.-3.2015, вих.0803-24 від 09.03.2015 р.;

- рахунок на оплату: № Б000133 від 17 грудня 2014 року, Б 000134 від 26 грудня 2014 року, № 21 від 20 січня 2015 року;

- рахунок - фактуру на оплату вартості товару № Б00000000016 від 02.02.2015 р., № Б00000000009 від 02.02.2015 р., № Б 00000000010 від 02.02.2015 р., № Б00000000012 від 02.02.2015 р., № Б00000000011 від 02.02.2015 р., № Б00000000013 від 02.02.2015 р., № Б00000000014 від 02.02.2015 р., № Б00000000015 від 02.02.2015 р., № Б 00000000016 від 02.02.2016 р., № Б00000000018 від 09.03.2015 р., № Б00000000017 від 06.03.2015 р.;

- специфікації № 35/1, № 32/1, № 33/1, 30/1, № 31/1, № 38/1, № 55/1, № 39/1, № 52/1, № 34/1, № 36/1, № 46 від 02.02.2015 р., № 47 від 24.02.2015 р., № 48 від 04.03.2015 р., № 49 від 26.03.2015 р., № 50 від 31.03.2015 р., № 51 від 03.04.2015 р., № 52 від 13.04.2015 р., № 53 від 23.04.2015 р.;

- акт прийому - передачі товару 02-1,02-2, 02-3, 02-4, 02-5, 02-6, 02-7, 02-8, 03-2, 02-9, 03-1 від 02.02.2015 р., 03-1 від 06.03.2015 р.;

- рахунки на оплату № Б000133 від 17 грудня 2014 року, № Б 000134 від 26 грудня 2014 року, № 21 від 20 січня 2015 року.

Крім того, між позивачем та нерезидентом "Europcell GmbH" (Німеччина) укладено договір поставки від 21 березня 2014 року № 1, за умовами вказаного договору "Europcell GmbH" (Продавець) зобов'язаний продати, а ТОВ "Кронекс - Харків" (Покупець) зобов'язаний купити товар, вказаний у додатку № 1 "Товари" до даного Договору, яке складає невід'ємну частину даного Договору.

На виконання умов договору ТОВ "Кронекс - Харків" здійснено попередню оплату за товар у розмірі 305999,87 доларів США.

Підприємством "Europcell GmbH" (Німеччина) було поставлено товар на територію України на загальну суму 304697,89 доларів США, при цьому решту товару на суму 1301,98 доларів США поставлено не було, а грошові кошти у відповідній сумі повернуто підприємству ТОВ "Кронекс - Харків" 31.03.2015 року.

За визначенням ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Строк та умови завершення імпортної операції без увезення товару на територію України визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті (ч.ч.3, 4 ст.2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті").

Постановами правління Національного банку України від 20.08.2014 року № 515, від 20.11.2014 року № 734 та від 01.12.2014 року № 758 встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюється у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постановою Правління Національного банку України від 20.08.2014 №515 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України», яка набрала чинності з 21 серпня 2014 року і діяла до 21 листопада 2014 року, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Наступною Постановою Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року N 734 «Про врегулювання ситуації на валютному ринку України», яка набрала чинності з 22 листопада 2014 року і діяла до 02 грудня 2014 року включно встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Постановою Правління Національного банку України від 01 грудня 2014 року N 758 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», яка набрала чинності 03 грудня 2014 року і діяла до 03 березня 2015 року включно, встановлено, що розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" також здійснюються у строк, що не перевищує 90 календарних днів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що імпортний товар за контрактом із ТОВ «Ранок» № 02-10/2013 від 01.04.2014 р. надійшов до України частково з порушенням строків розрахунків, а саме : 31.03.2015 року надійшов товар на суму 352266,25 рос.рублів, 03.04.2015 року - на суму 472255,00 рос.рублів, 14.04.2015 року - на суму 389755,00 рос.рублів, 20.04.2015 року - на суму 718820,00 рос.рублів, 29.04.2015 року - на суму 57165,00 рос.рублів., граничний строк надходження якого настав 19.03.2015 року, оскільки авансовий платіж по цим операціям здійснено 19.12.2014 року.

Крім того, імпортний товар на суму 4976932,37 рос.рублів, граничний строк якого настав на момент перевірки, від нерезидента не надійшов, у т.ч. товар на суму 443934,37 рос.рублів з граничним строком надходження 19.03.2015 року (авансовий платіж здійснено 19.12.2014 року), на суму 2983000,00 рос.рублів з граничним строком надходження 06.04.2015 р. (авансовий платіж здійснено 06.01.2015 року), на суму 1549998,00 рос.рублів, з граничним строком надходження 23.04.2015 року (авансовий платіж здійснено 23.01.2015 р.).

Також, за контрактом із підприємством "Europcell GmbH" від 21 березня 2014 року № 1 грошові кошти в сумі 1301,98 доларів США, на яку поставка товару не відбулася, повернуто підприємству ТОВ "Кронекс - Харків" 31.03.2015 року, в той час як авансовий платіж було здійснено 26.12.2014 року, тобто, граничним строком надходження товару є 26.03.2015 року.

Таким чином, позивачем було допущено порушення 90-денного строку розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, встановленого вищезазначеними постановами Нацбанку.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Колегія суддів відмічає, що позивачем не заперечуються фактичні дати отримання товару та факт перевищення 90-денного строку розрахунків по імпортному контракту (отримання товару), однак, у спірних відносинах позивач не вбачає порушення зі свого боку податкового законодавства, оскільки вважає, що не повинен нести відповідальність за дії, вчинені його контрагентом, та, крім того, до спірних відносин не застосовуються положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року № 1392, якою встановлено строки та умови завершення імпортної операції без ввезення товару на територію України.

Разом з тим, слід вказати, що в даному випадку індивідуальний характер юридичної відповідальності платника податків не спростовує того, що до спірних відносин підлягають застосуванню норми статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", якою Нацбанку України надано право встановлювати інші, крім 180-денних, строки розрахунків для зовнішньоекономічних імпортних контрактів, і Нацбанк таким правом скористався, встановивши для проведення розрахунків за імпортними операціями резидентів 90-денний строк.

При цьому, Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" прямо встановлено фінансову відповідальність платника податків-резидента за порушення його контрагентом-нерезидентом строків здійснення таких розрахунків.

Відповідно до ч. 2 ст.4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону або встановлені Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що підставою для зупинення строків, передбачених статтями 1, 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", є факт прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, а підставою для несплати пені за порушення відповідних строків - рішення суду про задоволення позову.

Разом з тим, позивач не скористався правом звернення до вищевказаних судових установ, що слугувало б підставою для зупинення строків розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам, а тому повинен нести відповідальність, встановлену Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та відповідними постановами Нацбанку.

З приводу висновків суду першої інстанції про незастосування до спірних відносин постанови Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 року № 1392 "Про затвердження Порядку та визначення строку та умов завершення імпортної операції без увезення товару на територію України", колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.3 Порядку, імпортна операція резидента без увезення товару на територію України вважається завершеною за наявності однієї з таких умов: зарахування виручки, одержаної від нерезидента, на рахунок резидента в уповноваженому банку в разі продажу нерезиденту товару за межами України; подання документів, що підтверджують використання резидентом товару за межами України, перелік яких визначається Національним банком.

Слід відмітити, що позивачем ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції не надано документів, які у розумінні абзацу 2 пункту 3 цього Порядку давали б підстави вважати здійснені позивачем імпортні операції завершеними та виключали б застосування до позивача наслідків у вигляді пені за прострочення розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами.

Колегія суддів вказує, що постанова Кабміну від 05.12.2007 року № 1392 зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а відтак, набрала статусу нормативно-правового акту, є чинною, має загальнообов'язковий характер та підлягає застосуванню до спірних відносин.

При цьому, відповідно до п.1 Порядку, затвердженого цією постановою, його дія поширюється на всіх суб'єктів господарювання - резидентів незалежно від форми власності.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем обґрунтовано застосовано до ТОВ «Кронекс-Харків» штрафні (фінансові) санкції за порушення строків розрахунків по імпортним операціям за зовнішньоекономічними договорами.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що порушення позивачем вимог п.1 ст.9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" та п. 2 Наказу Міністерства фінансів України від 25.12.1995 р. № 207 "Про затвердження форми Декларації про валютні цінності, доходи та майно, що належать резиденту України і знаходяться за її межами", п. 2.3. Порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 04.10.1999 р. № 542 "Про затвердження порядку застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства" відповідача вбачає у порушенні порядку декларування валютних цінностей, що належать резиденту України і знаходяться за її межами - відображення ТОВ "Кронекс - Харків" недостовірної інформації (перекручення звітності) про валютні операції у поданій декларації за 1 квартал 2015 року (№ 9092449012 від 12.05.2015 р.).

А саме, на думку відповідача, позивачем не відображено у декларації інформацію щодо коштів, перерахованих за кордон, по імпортному зовнішньоекономічному контракту № 02-10/2013 від 01.04.2014 року, по якому станом на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення таких контрактів (станом на 01.04.2015 року перевищено строк надходження валютної виручки в сумі 2081949,47 рос.рублів), в результаті чого мало місце приховування (перекручення звітності) про валютні операції.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.12 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (далі по тексту - Декрет № 15-93) валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю.

Валютному контролю підлягають також зобов'язання щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, які випливають з пункту 1 статті 9 цього Декрету.

Згідно з ч.1 ст.9 Декрету 15-93 валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.

Порядок і терміни декларування встановлюються Національним банком України.

Несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції тягне за собою відповідальність, передбачену статтею 16 цього Декрету (ч.2 ст.10 Декрету № 15-93).

У відповідності до ч.3 ст.13 Декрету № 15-93 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику , здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.

Як встановлено частиною 2 статті 16 Декрету № 15-93, до резидентів, нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю, застосовуються такі міри відповідальності (фінансові санкції): за несвоєчасне подання, приховування або перекручення звітності про валютні операції - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України; за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Пунктом 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Нацбанку України від 08.02.2000 р.№ 49, передбачено, що невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність:

- порушення порядку декларування - накладення штрафу в розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порушенням порядку декларування є подання недостовірної інформації або перекручення даних, що відображаються у відповідній декларації, якщо такі дії свідчать про приховування резидентами валютних цінностей та майна, що знаходяться за межами України.

Колегія суддів зазначає, що фактичні обставини, з якими відповідач пов'язує порушення порядку декларування валютних цінностей (порушення 90-денного строку розрахунків в іноземній валюті за імпортним зовнішньоекономічним контрактом № 02-10/2013 від 01.04.2014 р. та невідображення у декларації про валютні цінності інформації про кошти, які були перераховані за кордон по даному імпортному контракту, по якому перевищено встановлені законом строки виконання цього контракту) позивачем по справі не заперечується.

Слід відмітити, що вказані порушення є наслідком невірного тлумачення позивачем положень ст.2 Закону України «Про порядок проведення розрахунків в іноземній валюті» та ненадання належної уваги постановам Нацбанку України, якими встановлено 90-денний строк проведення розрахунків по зовнішньоекономічним контрактам.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем по справі обґрунтовано застосовано до ТОВ «Кронекс-Україна» штрафні санкції в сумі 340 грн. (20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 25.06.2015 р. № 0000592200 про застосування до ТОВ «Кронекс-Харків» пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності в сумі 179867,55 грн. та №0000602200 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 340 грн., діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, з дотриманням вимог ч.3 ст.2 КАС України, а відтак, підстави для скасування вищевказаних податкових повідомлень-рішень відсутні.

У відповідності до п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.202 КАС України неповне з'ясування обставин у справі, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, є підставами для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.

Згідно ч.2 ст.205 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може прийняти нову постанову, якою суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2016 року по справі № 820/10666/15 підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, ст.ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.01.2016р. по справі № 820/10666/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кронекс-Харків» до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Перцова Т.С.Судді Жигилій С.П. Дюкарєва С.В. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 22.03.2016 р.