Ухвала суду № 56609929, 16.03.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/1840/15

Категорія: 8.1 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Вербицької Н.В., Джабурія О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання нечинним акту опису майна, -

В С Т А Н О В И В:

09.06.2015р. ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області про визнання нечинним акту щодо внесення домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 до податкової застави - акту № 101 (Додаток № 6 до порядку застосування податкової застави органами державної податкової служби) опису майна від 24.05.2011р. стосовно боржника ОСОБА_2, як не належного такому, та належного на праві власності ОСОБА_1 /а.с.52-54/

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внесення домоволодіння за адресою АДРЕСА_1 до податкової застави - акту опису майна від 24.05.2011р. є безпідставним, оскільки зазначений об'єкт з 2010 року належить позивачу на праві власності на законних підставах, тому включення домоволодіння до опису майна боржника підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11.08.2015р. позов задоволений, визнано нечинним акт опису майна № 101 (щодо зміни податкової застави відносно фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) Жовтневої ОДПІ від 24.05.2011р. в частині опису та внесення в податкову заставу житлового приміщення АДРЕСА_1 (житлове приміщення АДРЕСА_1 - пункт 4 розділу «майно, яке вноситься в податкову заставу»).

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального, процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт вважає вимоги позивача необґрунтованими та просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, акт опису майна складений у передбаченому законом порядку на підставі довідки БТІ від 11.05.2011р. №4594 про право власності ОСОБА_3 на спірний об'єкт.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 05.11.1999р. було укладено договір купівлі-продажу № 4240, згідно якого ОСОБА_1 придбала у приватну власність у ОСОБА_3 будинок АДРЕСА_1. /а.с.22/

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.11.2010р. визнаний дійсним договір купівлі - продажу домоволодіння АДРЕСА_1, укладений 05.11.1999р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, від імені якого діяв ОСОБА_4, та зареєстрований на товарній біржі «Нерухомість - Південь» за №4240. /а.с.21/

З метою подальшої реєстрації права власності ОСОБА_1 звернулася до реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції Миколаївської області та отримала рішення про відмову у державні реєстрації прав та їх обтяжень від 20.10.2014р. за №16608620 в зв'язку з наявним записом про обтяження (податкову заставу) на підставі постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 30.06.2011р. про стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 на користь Держави податкової заборгованості в сумі 69514,35грн. /арк.14-16, 19/

На виконання зазначеного рішення суду Жовтневою ОДПІ був складений акт №101 опису майна (щодо заміни предмета податкової застави) від 24.05.2011р. щодо фізичної особи -підприємця ОСОБА_3, в якому серед іншого була внесена податкова застава на житлове приміщення АДРЕСА_1. /а.с.8/

Підпункт 14.1.55 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкову заставу визначає як спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 88.1 та п. 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Пунктом 89.1 ст.89 Податкового кодексу України визначено підстави виникнення права на податкову заставу, зокрема абз.1 пп.89.1.1 вказаної статті передбачено, що право податкової застави виникає в разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку.

Таким чином, податкова застава є способом забезпечення виконання обов'язку зі сплати грошових зобов'язань, при її застосуванні обмежуються права платника податків щодо розпорядження власним майном.

Згідно з п.89.3 ст.89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

Системний аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку про те, що у разі наявності у платника непогашеного податкового боргу податковий орган вправі поширити на майно такого платника в межах суми боргу податкову заставу на підставі відповідного рішення керівника податкового органу. Податкова застава поширюється в першу чергу на майно, яке наявне у власності платника на момент складення акта опису, і лише у разі відсутності у платника достатніх для погашення боргу активів - на майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому. При цьому в другому випадку майно включається до акта опису лише тоді, коли воно фактично буде у власності платника, про що протягом трьох робочих днів з дня отримання відповідного повідомлення від платника орган державної податкової служби приймає відповідне рішення.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000011700/0 від 12 січня 2011 року, прийнятого згідно акту перевірки №1360/17-3041012958 від 26 листопада 2010 року, фізична особа-підприємець ОСОБА_3 має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 69514,35грн.

Довідками КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 29.02.2012р., від 15.03.2016р. підтверджується належність на праві власності ОСОБА_3 домоволодіння АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу №2310 від 10.08.1995р.

В зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_3 в законодавчо встановлені строки суми податкової заборгованості, 24 травня 2011 року податковим керуючим Жовтневої ОДПІ складено акт опису майна №101, згідно якого у податкову заставу вноситься житлове приміщення АДРЕСА_1.

На підставі зазначеного акту опису майна №101 відповідно до вимог діючого законодавства Державним реєстратором внесено відповідні зміни до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень нерухомого майна. /а.с.9/

Однак, судом встановлено, що право власності на спірний об'єкт набуто ОСОБА_1 згідно з договором купівлі-продажу від 05.11.1999р. №4240 та рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 29.11.2010р. про визнання дійсним договору купівлі - продажу домоволодіння АДРЕСА_1.

Відповідно до положень частини 1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Приписами ч.1 ст. 334 Цивільного кодексу України визначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 3 ст. 334 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Згідно ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

З врахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку щодо безпідставності та помилковості податкового обтяження домоволодіння АДРЕСА_1, накладеного по податковим зобов'язанням ОСОБА_3, який не є власником майна, оскільки за приписами ст.89 Податкового Кодексу України право податкової застави поширюється тільки на майно яке перебуває у власності платника податків.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону та вирішив справу по суті правильно, тому постанова суду першої інстанції в порядку ст.200 КАС України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - залишенню без задоволення.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 94 КАС України та відстрочена апелянту, згідно з ст.88 КАС України, сплата судового збору до ухвалення судового рішення у справі за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись, ст.ст. 94, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області за рахунок бюджетних асигнувань до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №:31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030001, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 36,54 грн.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: Н.В. Вербицька

Суддя: О.В. Джабурія