Ухвала суду № 56609928, 22.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа 810/4251/15

Суддя-доповідач Земляна Г.В.

У Х В А Л А

22 березня 2016 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Земляна Г.В., вирішуючи питання про прийняття апеляційної скарги Орендного підприємства «Броварипромжитлобуд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області до Орендного підприємства «Броварипромжитлобуд» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року позов задоволено в повному обсязі. Стягнуто з Орендного підприємства «Броварипромжитлобуд» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за червень-серпень 2015 року в сумі 2 903 (дві тисячі дев'ятсот три) грн. 96 коп.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням представник Орендного підприємства «Броварипромжитлобуд» подав апеляційну скаргу.

Ухвалою судді-доповідача Київського апеляційного адміністративного суду Земляної Г.В. від 26.01.2016 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Особі, яка подала апеляційну скаргу було встановлено строк на протязі п'ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом надання вмотивоване клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважності причин пропуску строків на апеляційне оскарження постанови, та оригінали квитанцій про сплату судового збору у розмірі 2009,70 грн.

11.03.2016 року на адресу суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків. Однак, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню, так як остання не є належним усуненням недоліків апеляційної скарги.

Так, ухвалою судді-доповідача Київського апеляційного адміністративного суду Земляної Г.В. від 26.01.2016 року було зобов'язано апелянта надати оригінали квитанцій про сплату судового збору у розмірі 2009,70 грн.

При цьому, в матеріалах справи наявні копії квитанцій від 27.10.2015 року № 45 на суму 268,40 грн. та від 25.12.2015 року №90 на суму 1071,40 грн. та оригінал квитанції № 124 від 10.03.2016 року на суму 670,00 грн.

Тобто, судовий збір сплачено у розмірі сплату меншому, ніж встановлений чинним законодавством.

Посилання апелянта на копії квитанцій, які наявні в матеріалах справи, від 27.10.2015 року № 45 на суму 268,40 грн. та від 25.12.2015 року №90 на суму 1071,40 грн., суд не може прийняти до уваги, як належні документи, так як з аналізу ч. 6 ст. 187 КАС України, належним підтвердженням факту сплати судового збору при подачі апеляційної скарги є приєднання до неї саме оригіналу документу про його сплату, як це передбачено зазначеним положенням законодавства, а не його копії.

Також слід зазначити, що частиною другою ст.9 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що суддя перед відкриттям (порушенням) провадження у справі має перевірити зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Для практичного застосування вказаної норми Державне підприємство «Інформаційні судові системи» листом від 28 серпня 2015 року № 2275/15 повідомило про вихід нової версії 1.24 комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду». Серед іншого в цій версії програми реалізовано реєстр підтвердження оплат із Державного казначейства України для автоматичного і ручного з'ясування платіжних документів, які надійшли до Державного казначейства України із картками заведеного судового збору.

Разом з тим, перевіривши дані комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», суддею встановлено, що в даній програмі відсутнє підтвердження оплат із Державного казначейства України по копіям квитанцій від 27.10.2015 року № 45 на суму 268,40 грн. та від 25.12.2015 року №90 на суму 1071,40 грн.

При цьому, за позицією Вищого адміністративного суду України, платіжний документ, доданий до заяви, суму коштів по якому не зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України, не може вважатися належним доказом сплати судового збору.

Такого правового висновку дійшов Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 21 вересня 2015 року в адміністративній справі № 800/362/15. Постановляючи ухвалу про залишення позовної заяви без руху, суд, у тому числі, зазначив, що додана до позовної заяви квитанція про сплату судового збору не відповідає квитанції, на підставі якої зараховано кошти до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що не має підстав вважати, що судовий збір за подання позову та клопотання про забезпечення позову сплачено позивачем належним ЧИНОМ.

До аналогічного за змістом правового висновку доходять інші вищі спеціалізовані суди (ухвали Вищого господарського суду України від 10 вересня 2015 року, 50435180. Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 21 вересня 2015 року, 50944341).

Таким чином, незарахування судового збору до Державного бюджету, виявлених у порядку частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" і ненадання оригіналів квитанцій є підставою для повернення апеляційної скарги, так як, апелянт вимоги викладені в ухвалі суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги не виконав.

На підставі ч. 5 ст. 189 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 187 зазначеного Кодексу, застосовуються правила ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржникові.

З урахуванням викладеного і керуючись ст.ст. 108, 187, 189, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Орендного підприємства «Броварипромжитлобуд» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України у м. Броварах та Броварському районі Київської області до Орендного підприємства «Броварипромжитлобуд» про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій вважати неподаною та повернути особі, яка надала апеляційну скаргу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановленні статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Земляна Г.В.