Ухвала суду № 56609871, 22.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/21126/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

22 березня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіної Марини Анатоліївни, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіної М. А. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо не внесення даних позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

- зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» Славкіну М. А. надати до Фонду гарантування вкладів додаткову інформацію про Позивача як вкладника ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2016 року в задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 09 жовтня 2014 року між громадянином України ОСОБА_5 та громадянкою України ОСОБА_3 був укладений договір про відступлення права вимоги №2-0914, відповідно до якого ОСОБА_5 відступив своє право вимоги на частину належних йому грошових коштів у доларах США у сумі 5000 доларів США, що виникло з Договору банківського вкладу «Марафон лояльності» №769459/2014 від 04 квітня 2014 року у доларах США, укладеним з Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

На підставі постанови Правління Національного банку України від 20 листопада 2014 року № 733 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 листопада 2014 року № 123 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «ВіЕйБі Банк», згідно з яким з 21 листопада 2014 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський Акціонерний Банк».

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17 лютого 2015 року № 35 продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «ВІЕЙБІ Банк» по 20 березня 2015 року (включно).

Постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року № 188 прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідування ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк".

На виконання постанови Правління Національного банку України від 19 березня 2015 року №188, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 20 березня 2015 року № 63 "Про початок процедури ліквідації ПАТ"Всеукраїнський акціонерний банк" та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" Славкіну Марину Анатоліївну строком на 1 рік з 20 березня 2015 року по 19 березня 2016 року.

Дізнавшись про відсутність в переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, даних про себе позивач звернулася до Уповноваженої особи з проханням включити його до переліку вкладників та виплатити гарантовану суму відшкодування.

Уповноважена особа листом від 03 квітня 2015 року №15-5212 повідомила, що відповідно до статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладником є лише та особа, з якою або на користь якої було укладено договір банківського вкладу, а тому особа, якій було відступлено право вимоги за договором банківського вкладу, не може набути статусу вкладника, який має право на отримання відшкодування за вкладом за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відступлення права вимоги було здійснено з метою створення штучного зобов'язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на відшкодування коштів за рахунок держави, оскільки укладення такого договору було вчинено позивачем після прийняття Постанови Правління Національного банку України від 03 жовтня 2014 року №631/БТ, якою було встановлено обмеження діяльності ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", зокрема зобов'язано ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, крім договорів, укладених до набрання чинності вищезазначеною Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Вважаючи дії відповідачів неправомірними, а свої права порушеними, позивач зврнулася до суду з даним адміністративним позовом.

Так, правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Частиною першою статті 3 цього Закону визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Порядок формування переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, та процедура такого відшкодування визначена Законом №4452-VI та Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09 серпня 2012 року №14.

Разом з тим, право на відшкодування коштів за рахунок Фонду мають виключно вкладники банку, тобто фізичні особи, які вступили у правовідносини із банком у визначений законом спосіб або на підставі договору банківського вкладу (депозиту), або є власниками депозитних іменних сертифікатів.

Положеннями ч. 1 статті 26 Закону № 4452-VI визначено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день прийняття рішення Національним банком України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми, встановленої адміністративною радою Фонду на дату прийняття такого рішення незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Виконання зобов'язань Фонду перед вкладниками здійснюється Фондом з дотриманням вимог щодо найменших витрат Фонду та збитків для вкладників у спосіб, визначений цим Законом, у тому числі шляхом передачі активів і зобов'язань банку приймаючому банку, продажу банку, створення перехідного банку протягом дії тимчасової адміністрації або виплати відшкодування вкладникам після ухвалення рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку.

Згідно із ч. 1 статті 27 Закону № 4452-VI, уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.5 статті 27 Закону № 4452-VI, протягом шести днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр", "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до ч. 4 статті 26 цього Закону.

Відповідно до статті 2 Закону № 4452-VI під поняттям вкладник розуміється фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката. Вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Пунктом 1 ч. 6 статті 36 Закону № 4452-VI передбачено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

У відповідності до норм статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку договір банківського вкладу «Марафон лояльності» №769459/2014 від 04 квітня 2014 року був укладений між ОСОБА_5 та ПАТ «ВіЕйВі Банк». Позивач лише набув права вимоги за вказаним договором на кошти у розмірі 5000 тис. дол. США на підставі Договору про відступлення права вимоги № 2-0914 від 09 жовтня 2014 року, у порядку ст.512-519 ЦК України, внаслідок чого став кредитором ПАТ «ВіЕйВі Банк», вимоги якого можуть бути задоволені у порядку та спосіб, визначений статтею 49 Закону №4452-VI.

Таким чином, позивач не є вкладником в розумінні статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а отже, не набув права на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, ані позивачем, ані на користь позивача, не укладались договори банківського вкладу (депозиту) або банківського рахунку, крім того, позивач не є власником іменного депозитного сертифіката.

В даному випадку, позивач за умовами договору про відступлення права вимоги є кредитором по відношенню до Банку, а не вкладником. Задоволення таких вимог кредиторів банку здійснюється у сьому чергу, визначеною статтею 52 Закону № 4452-VI, за рахунок коштів, одержаних в результаті реалізації і продажу майна банку.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що на позивача не поширюється вимоги як вкладника ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк", колегія суддів не вбачає допущення Уповноваженою особою Фонду протиправної бездіяльності щодо не внесення позивача до переліку вкладників, на чому наполягає апелянт в апеляційній скарзі, а тому його вимоги про визнання такої бездіяльності протиправною є безпідставними та задоволенню не підлягають.

З огляду на наведене, не підлягають також задоволенню вимоги апелянта про зобов'язання Уповноваженої особи Фонду включити позивача до переліку вкладників, оскільки є похідними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність свого рішення, а тому, доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові суду першої інстанції, та є не підставою для її скасування.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про залишення без задоволення адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2016 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.