Ухвала суду № 56609841, 16.03.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/5444/15 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

16 березня 2016 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Бистрик Г.М., Межевича М.В.

за участю секретаря Генчмазлумо І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1" до Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання незаконним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач, Черкаська філія товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1", звернулася до суду з адміністративним позовом до Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, в якому просить визнати протиправним та скасувати скасувати рішення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції №521/03-1-10 від 16.09.2015 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням представник позивача подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилаються на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ч. 1 статі 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08.07.2015 року Черкаською філією ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" подано до Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заяву-розрахунок, згідно якої позивач просив відповідача здійснити фінансування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду на виплату ОСОБА_2 допомоги по вагітності та пологах в розмірі 24387,10 грн.

28.08.2015 року відповідачем на підставі направлення від 12.08.2015 року № 70 та наказу від 10.08.2015 року № 52-ос проведена позапланова перевірка щодо правомірності використання коштів Фонду на виплату матеріального забезпечення по вагітності та пологах в Черкаській філії ТОВ "Інтернаціональна група вин України №1" та складено акт № 70. Перевіркою виявлені факти порушень трудового законодавства, які впливають на правомірність виплати допомоги по вагітності та пологах, яка надається за рахунок коштів Фонду.

19.09.2015 року, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону України № 1105, Черкаською міжрайонною виконавчою дирекцією Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено рішення про відмову у фінансуванні у зв'язку з виявленням порушення порядку виплати коштів Фонду.

Не погоджуючись з вказаним рішення, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування.

Суд першої інстанції, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову, так як відповідач при винесенні оскаржуваного рішення діяв на підставі вимог чинного законодавства України, а висновки викладені в оскаржуваному рішення підтверджені документами наявними в матеріалах справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно-курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначено Законом України №1105-XIV від 23.09.1999 року "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі Закон №1105).

Відповідно до ст. 1 Закону №1105 загальнообов'язкове державне соціальне страхування, це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення, страхові виплати та надання соціальних послуг застрахованим особам за рахунок коштів Фонду соціального страхування України.

Відповідно до статті ст. 4 Закону №1105Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.

Відповідно змісту Закону №1105 застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб, матеріальне забезпечення призначається та надається за основним місцем роботи на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності.

Надання та оплата застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідного виду матеріального забезпечення є обов'язком страхувальника.

Приписами ст. 34 Закону №1105 передбачено, що фінансування страхувальників-роботодавців для надання матеріального забезпечення найманим працівникам здійснюється робочими органами Фонду в порядку, встановленому правлінням Фонду.

Підставою для фінансування страхувальників робочими органами Фонду є оформлена за встановленим зразком заява-розрахунок, що містить інформацію про нараховані застрахованим особам суми матеріального забезпечення за їх видами.

Робочі органи Фонду здійснюють фінансування страхувальників-роботодавців протягом десяти робочих днів після надходження заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 10 Закону №1105 передбачено, що Фонд має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду, дотримання порядку використання роботодавцем виділених йому коштів Фонду та зупиняти виплати з Фонду в разі відмови або перешкоджання з боку роботодавця у проведенні перевірки, виявлення фактів подання ним Фонду недостовірних відомостей або порушення порядку використання роботодавцем коштів Фонду.

Відповідно до підпункту «в» пункту 3.6. Інструкції про порядок проведення перевірок страхувальників по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, прийняття рішень за їх результатами та процедуру їх оскарження, затвердженої постановою правління Фонду від 22.12.2010 року №29 (надалі - Інструкція №29), позапланові перевірки проводяться без попереднього повідомлення страхувальника якщо, за результатами аналізу даних, зазначених у звітності, заяві-розрахунку страхувальника по коштах Фонду, статистичних даних виявлено перевищення розміру середньоденної допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах над розміром середньоденної заробітної плати.

Враховуючи вище викладені норми права, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач має право перевіряти достовірність відомостей, поданих роботодавцем для отримання коштів Фонду до початку виплати коштів.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачем подано до відповідача заяву-розрахунок, згідно якої позивач просив здійснити фінансування матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду на виплату ОСОБА_2 допомоги по вагітності та пологах в розмірі 24387,10грн.

Приписами статті 35 Закону №2240-ІІІ закріплено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї такого страхового випадку, як тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Частиною другою названої правової норми передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням, виплачується Фондом застрахованим особам починаючи з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією (далі - МСЕК) інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення застрахованої особи в період втрати працездатності у порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Розмір допомоги по тимчасовій непрацездатності залежить від страхового стажу застрахованої особи та обраховується у відсотковому відношенні до середньої заробітної плати (доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону №2240-ІІІ допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами. Допомога по вагітності та пологах застрахованій особі виплачується за весь період відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, тривалість якої становить 70 календарних днів до пологів і 56 (у разі ускладнених пологів або народження двох чи більше дітей - 70) календарних днів після пологів. Розмір зазначеної допомоги обчислюється сумарно та надається застрахованій особі в повному обсязі незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів.

Статтею 39 названого Закону передбачено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.

Згідно з ст. 53 Закону при обчисленні середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, відповідно до статті 21 цього Закону. Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, аналіз заяви-розрахунку поданий позивачем показав, що розмір середньоденної допомоги по вагітності і пологах перевищував розмір середньоденної заробітної плати філії у 4 рази.

У зв'язку з чим, відповідачем, на підставі підпункту «в» пункту 3.6. Інструкції №29, було винесено наказ №62-ос від 26.08.2015 року «Про проведення перевірки страхувальників» та виписано направлення №70А від 26.08.2015 року, згідно яким, Зирянов С.О. - спеціаліст першої категорії Черкаської міжрайонної виконавчої дирекції Черкаського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності направлений для проведення позапланової перевірки правомірності використання коштів Фонду на виплату встановлених видів допомог по соціальному страхуванню».

На підставі зазначеного вище наказу та направлення, а також норм чинного законодавства України, відповідачем 28.08.2015 року проведена позапланова перевірка щодо правомірності використання коштів Фонду на виплату матеріального забезпечення по вагітності та пологах в Черкаській філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1».

Тобто, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідачем було дотримано порядок призначення та проведення позапланової перевірки.

Таким чином, посилання представника позивача на ту обставину, що відповідач не мав права проводити перевірку до моменту виплати коштів, заявлених в заяві розрахунку спростовані вищевикладеними нормами права та обставинами справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що за результатами проведеної перевірки було складено акт № 70, в якому зазначено про виявлені факти порушень трудового законодавства, які впливають на правомірність виплати допомоги по вагітності та пологах, яка надається за рахунок коштів Фонду.

Зокрема, встановлено, що заробітна плата в розмірі 6000,00 грн. ОСОБА_2 нарахована з порушенням норм трудового законодавства, оскільки при її обчисленні не було дотримано вимог КЗпПУ та Закону України «Про оплату праці» в частині забезпечення рівності трудових прав та диференціації заробітної плати, які належать до однієї кваліфікаційної групи «Професіонали».

З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу від 30.04.2015 року №11-к ОСОБА_2 прийнята на посаду юриста Черкаської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України № 1» по переводу з ЧФ ТОВ «Вітязь Алко Груп» з посадовим окладом згідно штатного розпису.

При цьому, суд першої інстанції правомірно прийняв до уваги доводи відповідача, що згідно наказу №11-к від 30.04.2015 року ОСОБА_2 прийнята на посаду юриста з 01.05.2015 троку, а отже 01.05.2015 є її першим робочим днем. Тобто, обгрунитованими є посилання відповідача на ту обставину, що ОСОБА_2 прийнята на роботу у святковий неробочий день (01.05.2015), а це суперечить ст. 71, 73 КЗпП України. Так, відповідно до положень ст.71, 73 КЗпП України робота у такі дні забороняється, а відповідно і прийом на роботу в такий день є неправомірним.

Разом з тим, слід зазначити, що станом на 30.04.2015 року ОСОБА_2 була студенткою III курсу університету і не мала диплому про вищу освіту за спеціальністю «Правознавство»., при цьому навчалась на денній формі навчання, що підтверджено довідкою №254 (а.с.99), виданої «Східноєвропейський університет економіки і менеджменту».

Зазначена вище обставина також підтверджена сторонами в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, в акті перевірки Управлінням держпраці у Черкаській області з відомостей про заробітку плату №23-01-47/027 встановлено, що ОСОБА_2 працювала з 18 робочих днів (з 05.05.2015 року по 29.05.2015 року) у травні та 18 робочих днів у червні 2015 року (з 01.06.2015 року по 25.06.2015 року включно), а з 26.06.2015 року нею тимчасово втрачена працездатність, однак заробітна плата виплачена в повному обсязі за червень, в тому числі і за період з 26.06.2015 року по 30.06.2015 року (зворотний бік а.с.40).

Представник позивача в судовому зсіданні в суді апеляційної інстанції не надав мотивованих пояснень яким чином студентка третього курсу денної форми навчання могла займати посаду юриста на підприємстві та працювати повний робочий день.

Разом з тим, з аналізу штатного розпису, затвердженого директором Черкаської філії ТОВ «Інтернаціональна група вин України №1» 01.05.2015 року, встановлено, що посадовий оклад для юриста встановлено у розмірі 6000,00 грн., в той час як посадовий оклад економіста становить 3000,00 грн., бухгалтера 1250,00 грн., а штатна одиниця керівника складає 0,25% з посадовим окладом 1500,00 грн.

Тобто, заробітна плата ОСОБА_2 перевищує заробітну плату керівника підприємства в 4 рази.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається Кодексом законів про працю України, Законом України «Про оплату праці» від 24.03. 1995 року №108/95 (далі по тексту - Закон № 108/95) та іншими нормативно-правовими актами.

Так, статтею 94 КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежуються.

Законодавством чітко визначається порядок встановлення розмірів оплати праці та мінімальні гарантії в оплаті праці. Відповідно до ст. 96 КЗпП України основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).

Тарифна система оплата праці використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Формування тарифної сітки (схеми посадових окладів) проводиться на основі тарифної ставки робітника першого розряду, що встановлюється в розмірі, який перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Відповідно до Методичних рекомендацій, щодо оплати праці працівників малих підприємств, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 13.8.2004 р. № 186, тарифна сітка - сукупність кваліфікаційних тарифних розрядів та відповідних їм тарифних коефіцієнтів, за якими визначається розмір тарифних ставок оплати праці працівників у залежності від складності виконуваних робіт та кваліфікації працівників.

Згідно зі ст. 97 КЗпП України та ст. 15 Закону №108/95 форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано погодився з доводами відповідача, що позивачем не дотримано вимог КЗпП України в частині забезпечення рівності трудових прав, диференціації заробітної плати та законних підстав для нарахуння такого розміру заробітної плати ОСОБА_2 не було.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач прийшов до правомірних та обґрунтованих висновків при прийнятті оскаржуваного рішення, діяв в межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

В даному випадку сплата грошових коштів на користь ОСОБА_2 за суттю є нецільовим витрачанням страхових коштів, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення про відмову у фінансуванні №521/03-1-10 від 16.09.2015 року.

При цьому апеляційна скарга не містить інших посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Черкаської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернаціональна група вин України №1"- залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В.Земляна

Судді: Г.М. Бистрик

М.В. Межевич

Повний текст ухвали виготовлено 22 березня 2016 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Бистрик Г.М.