Постанова № 56609764, 21.03.2016, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 березня 2016 р. № 820/528/16

Харківський окружний адміністративний суд в особі судді Самойлової В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, третя особа: ОСОБА_2 про скасування реєстраційної дій,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд про скасування реєстраційної дії щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, що була вчинена відповідачем 25.12.2015 р. за №12855190.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.

Так, він посилається на те, що оскаржувані дії відповідача вчинені всупереч вимог діючого законодавства України, що порушує його права, свободи та інтереси і потребує судового захисту.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, згідно до вимог ст. 35 КАСУ, в судове засідання не прибув без повідомлення про причини неприбуття, заперечень проти позову не надав.

Третя особа, в судове засідання не прибула, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд вважає можливим розгляд справи за відсутності вказаних осіб на підставі наявних в ній доказів, у письмовому провадженні, згідно до приписів ч. 6 ст. 128 КАСУ.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що рішенням виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області № 1089 від 22 жовтня 2008 року було дозволено ОСОБА_2 визначити окремим об'єктом нерухомості нежитлові приміщення, які належали їй на праві приватної спільної часткової власності загальною площею 834 кв. м, що складає 219/1000 частин всіх приміщень нежитлової будівлі, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 та було присвоєно нову адресу вищевказаному об'єкту нерухомості: АДРЕСА_1.

Як свідчать докази у справі, 04 грудня 2008 року управлінням житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради ОСОБА_2 було видано свідоцтво про право власності на вищезазначений об'єкт нерухомості.

30 грудня 2015 року право власності на вищевказане нерухоме майно було зареєстровано Ізюмським міськрайонним управлінням юстиції Харківської області в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

При вирішенні даного спору суд враховує наступні обставини та нормативні положення.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності, (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Згідно приписів ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Таким чином, ОСОБА_2 є власником 49/100 частин приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на підставі права спільної часткової власності.

В той же час, відповідно до ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.

Проте слід зазначити, що жодної згоди на виділ 49/100 частин в окремий об'єкт нерухомості інший співвласник приміщення не надавав.

У відповідності до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Тобто, законодавством передбачена можливість виділення часток в праві власності у натурі, проте, лише за згодою іншого співвласника, яка, як зазначалась раніше, відсутня.

Суд зазначає, що постановою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 17 листопада 2015 року скасовано рішення виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області № 1089 від 22 жовтня 2008 року в частині визначення окремим об'єктом нерухомості нежитлових приміщень по АДРЕСА_1.

Таким чином, на теперішній час відсутні будь-які законні підстави для реєстрації за ОСОБА_2 права власності на окремий об'єкт нерухомості.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідач не дотримав вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому його оскаржувані дії, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 94 КАСУ позивачу підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 128, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, що була проведена 25 грудня 2015 року Реєстраційною службою Ізюмського міськрайонного управління юстиції Харківської області, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 823862263104, номер запису про право власності 12855190.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,20 (п'ятсот п'ятдесят один) грн. 20 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Самойлова В.В.