Ухвала суду № 56609726, 21.03.2016, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

21 березня 2016 р. Справа № 814/425/16

Суддя Миколаївського окружного адімністративного суду Біоносенко В. В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали

Вознесенського міськрайонного центру зайнятості в Миколаївській області, доОСОБА_1, простягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 8119,99 грн.,ВСТАНОВИВ:

Вознесенський міськрайонний центр зайнятості в Миколаївській області звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у розмірі 8119,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що ОСОБА_1, приховала факт того, що вона отримувала допомогу по догляду за інвалідом. У позовній заяві позивач посилається на ст. 36 Закону України від 02.03.2000 № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в якій вказано, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України.

На думку суду, позовна заява не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини 4 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз вказаної вище норми дає підстави для висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Статтею 11 Цивільного кодексу України, встановлено що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (стаття 1166 Цивільного кодексу України). Визначена у вказаній нормі Цивільного кодексу відповідальність є деліктною і застосовується лише при наявності певних, передбачених законом умов, а саме: наявність складу правопорушення, тобто - наявність шкоди; протиправна поведінка заподіювача шкоди - відповідача; причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина відповідача - заподіювача шкоди.

Оскільки позивачем заявлені до фізичної особи вимоги про відшкодування шкоди за відсутності публічно-правового спору, справа підлягає вирішенню за правилами цивільного судочинства.

Заявник не позбавлений права звернутись до місцевого суду для захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Така ж правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 22.09.2015 року по справі № 21-1884а15.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом.

У разі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі.

Відповідно до п. 4 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" (в редакції від 01.09.2015), сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі.

Враховуючи викладене, керуючись п.1 ч.1 ст. 109, ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у відкритті провадження у адміністративній справі.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті провадження у адміністративній справі надіслати позивачу разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

3. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її отримання.

Суддя В. В. Біоносенко