Ухвала суду № 56603097, 03.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/7319/14 Головуючий у 1 інстанції: Волоско І.Р.

Провадження № 22-ц/783/2082/16 Доповідач в 2-й інстанції: Богонюк М. Я.

Категорія: 27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого судді: Богонюка М.Я.

Суддів: Ванівського О.М., Гриновця Б.М.

При секретарі: Жукровській Х.І.

З участю представника позивача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2014 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваною ухвалою відкрито провадження по справі за позовом ПАТ "ВіЕс Банк" до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалу суду скасувати.

Апелянт вважає, що ухвалу суду постановлено з порушенням норм процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. Покликається на те, що позов у даній справі мав би бути заявлений із врахуванням вимог закону України "Про захист прав споживачів", а саме за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення на заперечення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така задоволенню не підлягає.

Відкриваючи провадження у справі, районний суд виходив з того, що позовна заява подана відповідно до вимог ЦПК України та підсудна Галицькому районному суду м. Львова.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно із ст.ст. 3, 4 ЦПК України та ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених прав у визначений законом спосіб.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Згідно роз'яснень п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 01.03.2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно;… про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Як роз'яснено в п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» перелік позовів, для яких установлена виключна підсудність, розширеному тлумаченню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариства «ВіЕс Банк» звернулося в Галицький районний суд м. Львова з позовом до ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Вищевказаний спір виник з приводу нерухомого майна, а саме предмету іпотеки, який знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що є на території Галицького районну м. Львова.

Посилання апелянта на те, що справа повинна розглядатися за правилами статті ч. 5 ст. 110 ЦПК України колегією суддів не приймаються до уваги, оскільки у даному випадку застосовуються правила виключної підсудності.

Відтак, відкриваючи провадження у даній цивільній справі районний суд, на підставі наявних у справі даних, встановив і правильно виходив з положень підсудності, передбачених у ч. 1 ст. 114 ЦПК України та відповідно до вимог закону відкрив провадження по справі.

Ухвала суду винесена з дотриманням норм процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

А тому, колегія суддів вважає, що підстав для зміни чи скасування ухвали суду, передбачених ст. 312 ЦПК України не встановлено.

Керуючись ст. 303, п. 1 ч. 2 ст. 307, ст.ст. 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 07 липня 2014 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає

Головуючий:

Судді: