Ухвала суду № 56603070, 15.03.2016, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 462/3934/13 Головуючий у 1 інстанції: Палюх Н.М.

Провадження № 22-ц/783/442/16 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

Категорія: 30

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 березня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі:

головуючого судді - Шандри М.М.

суддів: Струс Л.Б., Шумської Н.Л.

секретаря Бадівської О.О.

за участю: представника ОСОБА_2 Чухена Ю.Л.,

представника МТСБ України Козловського В.Г.,

ОСОБА_5, її представника ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою директора Приватного підприємства «Інтер-Ріск Міжнародне врегулювання збитків», який діє в інтересах ОСОБА_2, на рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Моторного (транспортного) страхового бюро України, ОСОБА_5, третя особа ПАТ «Українська Інноваційна Страхова Компанія «Інвестсервіс» про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 16 жовтня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_2 2 000 (дві тисячі) грн. моральної шкоди.

У решті позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання стягнення судового збору.

Дане рішення оскаржив представник ОСОБА_2. В апеляційній скарзі зазначає, що в основу оскаржуваного рішення покладений факт наявності на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди у ОСОБА_5 чинного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, зокрема полісу АА/1250026, виданого СК «ІНВЕСТСЕРВІС», а відтак усі вимоги щодо відшкодування заподіяних збитків мають бути скеровані саме до цього страховика. Проте вважає, що відповідальність ОСОБА_5 не була застрахована, а тому, відповідно до ст.41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування має бути виплачене Моторним (транспортним) страховим бюро України.

Просить скасувати рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 жовтня 2015 року та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, а саме: стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ - 21647131) на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 39 999, 91 гривень; cтягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ - 21647131) на користь ОСОБА_2 витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 520, 00 гривень; стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ - 21647131) на користь ОСОБА_2 суму інфляційних витрат в розмірі 30 955,73 гривень; стягнути Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ - 21647131) на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 5 000, 00 гривень; стягнути з ОСОБА_5 (ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 17 000, 00 гривень.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід відхилити з таких підстав.

У відповідності до вимог ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення таким вимогам відповідає.

Судом установлено, що ОСОБА_5 12 жовтня 2012 року у м. Тернополі на перехресті вулиць Мазепи-Бережанська, керуючи автомобілем марки «КІА», державний номерний знак НОМЕР_2, порушила правила проїзду перехрестя, а саме п. 16.12 Правил дорожнього руху, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем «Рено», державний номерний знак НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, який після того зіткнувся із автомобілем «Хюндай», державний номерний знак НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_7, який зіткнувся з автомобілем «ВАЗ», державний номерний знак НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_8, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Судом також установлено, що автомобіль РЕНО, д.н.з. НОМЕР_3 належить ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8. Розмір матеріальної шкоди станом на момент ДТП, завданої власнику автомобіля «Рено» д.р.н НОМЕР_3 становить 39 999,91 грн.

Вказана ДТП відбулася з вини ОСОБА_5, що стверджується постановою Залізничного районного суду м. Львова від 25.01.2013 року (а.с.9 т.1).

Відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах диспозитивності. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив стягнути на його користь з Моторного (транспортного) страхового бюро України страхове відшкодування в розмірі 39 999,91 грн.; витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 520,00 грн.; суму інфляційних втрат 30 955,73 грн.; моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн.; а також стягнути на його користь з ОСОБА_5 моральну шкоду в розмірі 17 000,00 грн. (а.с.136-140 т.2).

Відносини у сфері обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі регулюються, зокрема, Законом України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до положень підпункту «а» пункту 41.1 ст. 41 цього Закону Моторне (транспортне) бюро України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Судом також установлено, що 19 жовтня 2011 року між батьком ОСОБА_5 - ОСОБА_9 та ПАТ «УІСК «Інвестсервіс» укладено договір обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, про що складено поліс № АА 1250026. Із вищезгаданого полісу встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки КІА, д.н.з. НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_5 була застрахована. Відповідно до договору шкода, яка заподіяна третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, підлягає стягненню з АТ «Українська Інноваційна Страхова Компанія «Інвестсервіс».

Доказів припинення ПАТ «Українська Інноваційна Страхова компанія «Інвестсервіс» суду не надано.

Враховуючи наведене, районний суд відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з Моторного (транспортного) страхового бюро України» страхового відшкодування, інфляційних втрат, витрат на проведення автотоварознавчого дослідження та відшкодування моральної шкоди, вірно виходив з того, що Моторне (транспортне) страхове бюро України є неналежним відповідачем. При цьому, суд першої інстанції розглядаючи спір роз»яснив позивачу відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України його право залучити до участі у справі в якості відповідача страхову компанію - ПАТ «Українська Інноваційна Страхова Компанія «Інвестсервіс», з якою у ОСОБА_9 укладено договір щодо обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Задовольняючи частково позов в частині відшкодування ОСОБА_5 моральної шкоди, районний суд вірно виходив з того, що така шкода позивачу була завдана, та визначив розмір відшкодування моральної шкоди з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, їх тривалості, виходячи з засад розумності та виваженості. Вищенаведене відповідає п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди".

Висновки суду достатньо мотивовані і підтверджені доказами, наявними у матеріалах справи.

Рішення суду відповідає вимогам процесуального та матеріального права, обставинам справи, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому колегія суддів підстав для скасування рішення не вбачає.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 307, ст.308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - директора Приватного підприємства «Інтер-Ріск Міжнародне врегулювання збитків» Чухена Ю.Л. відхилити.

Рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 жовтня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий М.М. Шандра

Судді: Л.Б.Струс

Н.Л. Шумська