Вирок № 56602397, 21.03.2016, Жовківський районний суд Львівської області

Справа № 444/733/15-к

Провадження № 1-кп/444/6/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2016 року м. Жовква

Жовківський районний суд Львівської області у складі:

головуючий суддя Оприск З. Л.

секретар судового засідання Мариняк Н.В.

під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Жовкві кримінального провадження, внесеного до єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014140240001331, щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, жителя ІНФОРМАЦІЯ_3, українця, громадянина України, одруженого, пенсіонера, ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого, за слів військовозобовязаного, на обліку перебуває в Пустомитівському райвійськкоматі,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор Лозовий Є.М., обвинувачений, цивільний відповідач ОСОБА_1, потерпілий, цивільний позивач ОСОБА_2, представник потерпілого, цивільного позивача ОСОБА_3, цивільний відповідач ПАТ «СК «Уніка», захисник ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 13 грудня 2014 року близько 17 години 40 хвилин керуючи автомобілем марки «Сhеrу» реєстраційний номер «ВС 3861 ВМ» та рухаючись ним по автодорозі сполученням «Київ-Чоп» (вїзд в місто Львів) в межах населеного пункту с. Малехів Жовківського району Львівської області у напрямку м. Дубляни, при проїзді її ділянки в районі 5 км + 488 м, порушив вимоги п. 18.1 Правил дорожнього руху України, які виразились в тому, що він проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, під час руху по наближенню до нерегульованого пішохідного переходу, де на той час перебував пішохід ОСОБА_2, та, маючи технічну можливість уникнути наїзду на нього шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту настання його видимості, не вжив негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспорту або безпечного для інших учасників руху об'їзду, такими своїми діями створив аварійну обстановку, яка призвела до наїзду на пішохода.

Внаслідок наїзду потерпілий ОСОБА_2, згідно висновку експерта № 480/2014 судово-медичної експертизи від 23 грудня 2014 року, отримав закритий перелом лівої ліктьової кістки, після травматичне випадіння міжхребцевого диску пятого поперекового - першого крижового хребців, синяки зовнішньої поверхні лівого кульшового суглобу та лівої сідниці, внутрішньої поверхні правої гомілки, які утворились від контакту з тупими предметами, могли бути причинені 13.12.2014 року під час ДТП - авто наїзду легкового автомобіля зліва з первинним ударом об внутрішню поверхню правої гомілки та ділянку тазу зліва, в ліве передпліччя, відноситься до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоровя.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину визнав, щиро розкаявся та надав наступні показання. 13 грудня 2014 року він, повертаючись додому, проїжджав село Малехів, потерпілий був в темному одязі, ділянка дороги була неосвітлена. Він підїхав до пішохідного переходу, нікого не побачив і поїхав далі. Він зупинився і підійшов до пішохода, пішохід сказав, що в нього болить рука, після чого він поклав спинку сидіння в автомобілі та відвіз пішохода в лікарню швидкої допомоги. В лікарні залишив потерпілому 300 гривень на обезболюючі препарати. На другий день він приїхав до потерпілого для відвідування. Вказав, що свою вину в цій частині визнає. Наголосив, що ця подія сталася вночі на неосвітленому пішохідному переході. Вказав, що має 44 роки водійського стажу, закінчив військову кафедру при інституті, має відкриті всі категорії водіння. Пояснив, що на зустріч їхали машини. Потерпілий пояснив йому, що спішив на маршрутку, і теж не бачив автомобіль обвинуваченого. Спиртних напоїв в той день він не вживав. Наголосив, що, підїжджаючи до пішохідного переходу, пригальмував і подивився на ліве і праве узбіччя, де нікого не було, а обвинуваченого він не побачив, тому що той перебував по середині пішохідного переходу між двома зустрічними потоками. Він їхав по крайній лівій смузі, по правій смузі теж рухався автомобіль, перед ним також рухались автомобілі. Ця подія відбулася між 17 та 18 годинами. До «євро» переходу в тому місці не було. Потерпілий лежав за два метри від пішохідного переходу, а він зупинився за чотири метри від пішохідного переходу. Він зачепив дзеркалом потерпілого, той впав на капот і на крило, а потім впав на землю на спину. Підтвердив, що він відшкодував потерпілому витрати на встановлення пластин та по чеках близько 7000 гривень, окрім цього інші витрати, зокрема 300 гривень, а також те, що йому відомо, що потерпілому ще мають провести одну операцію по знятті пластини, і те, що він обіцяє відшкодувати витрати.

Потерпілий в судовому засіданні показав, що він повертався з роботи, де допомагав знайомому на складі, і переходив дорогу. Почав переходити в спокійному звичайному темпі, але не дійшов кілька кроків до осьової лінії, близько одного метра. На ліву сторону - чи їде машина не дивився. Після цього відчув удар в бедро правої ноги і впав. Потім до нього підбігли і спитали чи може він встати. Потім підійшов пан ОСОБА_1. Під час удару у нього було розбито годинник і злетіла шапка. Викликали швидку, але пан ОСОБА_1 його відвіз. Внаслідок ДТП в нього була зламана кістка і в хребті пошкоджено хребці. Вказав, що по тих чеках, які в нього є, обвинувачений розрахувався. Коли він був в лікарні, його дружина поїхала в страхову, щоб написати заяву. Розмір моральної шкоди обґрунтував тим, що до аварії в нього був активний спосіб життя. Окрім цього, в нього народилася дитина, але він її не може взяти на руки. Вказав, що він не заперечував, щоб обвинувачений завіз його до лікарні. Підтвердив, що проходив лікування. Він одружений два роки, дружина перебувала у декретній відпустці, а він працював, допомагав знайомому на складі, а саме переносили, розфасовували товари. Ця фізична праця забезпечувала сімю. Окрім цього він займався спортом, їздив в подорожі. Після ДТП спосіб його життя змінився. Він зараз не утримує сімю. Ходити в спортзал не має можливості. Йому повторно будуть робити операцію, відкручувати шурупи. Вказав, що в нього болить рука. Він працював на трьох роботах: в знайомого по імені ОСОБА_3 на складі, на «Привокзальній» по вулиці Смаль-Стоцького і торговим агентом, де відповідно заробляв грошові кошти в сумі близько 3000 гривень.

Крім цього в судовому засіданні судом було досліджено:

- протокол огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схема до нього, проведений 13.12.2014 року на пішохідному переході автодороги «Київ-Чоп» 5км+490м, яким встановлено місце події (т. 2 а.п. 7-13);

- протокол огляду транспортного засобу від 13.12.2014 року, яким оглянуто автомобіль НОМЕР_1, в якого відсутнє ліве дзеркало заднього бачення, вмятина на лівому крилі (т. 2 а.п. 14-18);

- висновок щодо результатів медичного огляду від 13.12.2014 року, згідно якого у ОСОБА_1 ознак спяніння не виявлено (т. 2 а.п. 19);

- постанова про визнання речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження від 18.12.2014 року, згідно якої автомобіль НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ВСС № 078577 на транспортний засіб марки «Chery» реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1 визнано речовими доказами (т. 2 а.п. 27-28);

- висновок експерта № 480/2014 від 23.12.2014 року, згідно якого у гр-на ОСОБА_2 є наступні ушкодження: закритий перелом лівої ліктьової кістки, після травматичне випадіння міжхребцевого диску пятого поперекового першого крижового хребців, синяки зовнішньої поверхні лівого кульшового суглобу та лівої сідниці, внутрішньої поверхні правої гомілки, які утворились від контакту з тупими предметами, могли бути причинені 13.12.2014 року під час ДТП авто наїзду легкового автомобіля зліва з первинним ударом о внутрішню поверхню правої гомілки та ділянку тазу зліва, в ліве передпліччя, відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості по ознаці тривалого розладу здоровя. При поступленні в лікарню в крові гр. ОСОБА_2 етанолу не виявлено (т. 2 а.п. 46-47);

- висновок експерта № 1/1211 від 29.12.2014 року, згідно якого на момент огляду робоча гальмівна система досліджуваного автомобіля «Сhеrу» р.н.з. ВС 3861 ВМ знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей системи виявлено не було. На момент огляду система рульового управління досліджуваного автомобіля «Сhеrу» р.н.з. ВС 3861 ВМ знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції, передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей системи виявлено не було. На момент огляду система освітлення автомобіля «Сhеrу» р.н.з. ВС 3861 ВМ знаходиться в працездатному стані та може виконувати функції, передбачені конструкцією. Яких-небудь несправностей системи виявлено не було. Так як робоча гальмівна система, система рульового управління та система освітлення досліджуваного автомобіля «Сhеrу» р.н.з. ВС 3861 ВМ знаходяться в працездатному стані, яких-небудь несправностей систем виявлено не було, то питання слідства про час виникнення несправностей вказаних систем відносно моменту ДТП, можливість водієм виявити несправності перед виїздом чи під час експлуатації автомобіля та чи знаходяться несправності в причинно-наслідковому звязку з настанням даної пригоди втрачають технічний зміст (т. 2 а.п. 53-57);

- протокол проведення слідчого експерименту від 09.03.2015 року та схема до нього, проведений за участі ОСОБА_2, під час якого встановлено місце ДТП та механізм її розвитку (т. 2 а.п. 89-92);

- протокол проведення слідчого експерименту від 17.03.2015 року та схема до нього, проведений за участі ОСОБА_1, під час якого встановлено місце ДТП та механізм її розвитку (т. 2 а.п. 94-99);

- висновок експерта № 1/251 від 26.03.2015 року, згідно якого в даній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1 повинен був керуватися вимогами п.п. 12.2 та 18.1 ПДРУ. Швидкість руху автомобіля НОМЕР_3 перед ДТП відповідала допустимій по видимості в напрямку руху. Водій автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_2 шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування з моменту настання видимості пішохода. З технічної точки зору, причиною настання даної пригоди стали дії водія автомобіля НОМЕР_3 ОСОБА_1, які полягали в невиконанні ним вимог п. 18.1 ПДРУ (т. 2 а.п. 106-109);

- вимога про судимість, згідно якої ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався (т. 2 а.п. 112, 112 зворот);

- характеристика № 342 від 18.02.2015 року, видана Сороки-Львівською сільською радою Пустомитівського району, з якої вбачається, що ОСОБА_1 характеризується позитивно (т. 2 а.п. 124);

- довідка № 341 від 18.02.2015 року про склад сімї ОСОБА_1 (т. 2 а.п. 125);

- довідки № 422 від 16.02.2015 року, видані Пустомитівською центральною районною лікарнею, з яких вбачається, що ОСОБА_1 на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (т. 2 а.п. 127, 128);

- поліс № АІ/3102525 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, з якого вбачається, що між страховиком ПрАТ СК Уніка (01032, м. Київ, вул. Саксаганського 70-А, код ЄДРПОУ (ЗКПО) 20033533) та страхувальником ОСОБА_1 укладено поліс № АІ/3102525 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії з 20.10.2014 року до 19.10.2015 року. Страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоровю становить 100 000 грн., за шкоду заподіяну майну - 50 000 грн. Забезпечений транспортний засіб Chery SQRG 468A1, номерний знак НОМЕР_2 (т. 2 а.п. 132);

- видаткова накладна № КА141217-9 від 17.12.2014 року на суму 5800,00 (платник ОСОБА_1 для хворого ОСОБА_2) та чеки № 171151, № 125211 (т. 2 а.п. 135);

- копії чеків № 187013, № 168012, № 125249, № 168087, копія товарного чеку від 16.12.2014 року на корсет поперековий на суму 535,00 гривень (т. 1 а.п. 29-30);

- виписка № 29975 із медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2, видана Комунальною міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги (т. 1 а.п. 31, 31 зворот);

- довідка № 683 від 17.06.2015 року, виданої Стрийською ЦРЛ, з якої вбачається, що ОСОБА_2 дійсно був на стаціонарному лікуванні з 10.06.2015 року по час складання довідки (т. 1 а.п. 88);

- акт № 52 судово-психологічної експертизи від 27.01.2016 року, з якого вбачається, що психологічна характеристика ОСОБА_2: спокійний, врівноважений, тривожний (з приводу подальшого свого здоровя), комфортний в стосунках, інтроверт. Індивідуально-особистісні зміни, що відбулися в психологічному стані ОСОБА_2 за період з 13 грудня 2014р., а саме: симптоматика астено-невротичного стану супроводжувалась фізичною виснаженістю, порушенням сну, сомато-вегетативними порушеннями, різко вираженою втомою, емоційною тупістю, важкістю запамятовування, порушенням настрою, важкістю побороти перепони для здійснення певних планів. Наявність психотравмуючих факторів обгрунтовують виникнення моральної шкоди у ОСОБА_2 внаслідок: психологічного та фізичного дискомфорту при зіткненні із будь-якими натяками, що символізують чи нагадують про обставини травматичної події; погіршення психофізіологічного й психоемоційного стану; вилив цих порушень у соціально-побутовій сфері. Таким чином, матеріальний еквівалент моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_2 склав 54 068 (пятдесят чотири тисячі шістдесят вісім) гривень. Ця сума включає компенсацію за перенесені ним моральні страждання, а також вартість коригувальних заходів, спрямованих на нормалізацію його психологічного та фізичного стану. Експерт не може дати стверджувальну відповідь ким нанесена моральна шкода, хто має її компенсувати, так як це не входить в його компетенцію (т.1 а.п. 121-124);

- розрахунок гонорару щодо правової допомоги у цивільній справі від 01.03.2016 року, з якого вбачається, що витрати на правову допомогу складають 9085 гривень (т.1 а.п. 135);

- квитанції до прибуткових касових ордерів № 1 від 15.01.2016 року, № 2 від 04.02.2016 року та № 3 від 17.02.2016 року, з яких вбачається, що АО «Львівська адвокатська компанія» прийняла від ОСОБА_2 грошові кошти у сумах 3175 гривень 00 копійок, 4585 гривень 00 копійок, 1325 гривень 00 копійок згідно договору про надання адвокатських послуг від 06.04.2014 року (т.1 а.п. 136).

Встановлені судом обставини підтверджуються наданими у судовому засіданні показами обвинуваченого та потерпілого, які є логічними та послідовними та узгоджуються з дослідженими у судовому засіданні: висновком експерта № 480/2014 від 23.12.2014 року; висновком експерта № 1/1211 від 29.12.2014 року; висновком експерта № 1/251 від 26.03.2015 року.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозвязку, вирішив наступне.

Діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, мало місце. Це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження. Обвинувачений винен у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, надання медичної або іншої допомоги потерпілому безпосередньо після вчинення злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченого за вчинення даного кримінального правопорушення, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання та відповідно дост.65 КК Українибере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що згідно ізст.12 КК Україниє злочином невеликої тяжкості, враховує наслідки та обставини вчиненого злочину (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного - його вік, сімейний та матеріальний стан, те, що він не притягувався до кримінальної відповідальності, стан здоров'я, а саме те, що він хворіє на цукровий діабет, декомпенсацію, гіпертонічну хворобу, а також те, що з огляду на стан здоровя може потребувати переїздів між населеними пунктами для лікування, позитивну характеристику за місцем проживання, за наявності обставин, які пом'якшують покарання та відсутності обставин, які б обтяжували покарання, тому приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого з обранням покарання у виді штрафу в межах санкції статті, за якою кваліфіковано його дії, без позбавлення права керувати транспортними засобами. Така міра примусу на переконання суду є достатньою для виправлення обвинуваченого та для попередження вчинення ним нових злочинів.

Потерпілий ОСОБА_2 звернувся до суду з цивільним позовом. У позовній заяві позивач вказав, що внаслідок наїзду на нього обвинуваченим 13 грудня 2014 року, близько 18.00 годин, на пішохідному переході у с. Малехів, внаслідок грубого порушення вимог Правил дорожнього руху, згідно з висновками актів судово-медичного обстеження він отримав середньої тяжкості тілесні ушкодження, зокрема перелом руки, вибитий диск у хребті та інші ушкодження. Зазначив, що з 13.12.2014 року по 30.12.2014 року він перебував на стаціонарному лікуванні, йому проведено складну операцію, однак на даний час стан здоровя не відновився до звичайного і відповідно до рекомендацій лікарів він повинен перенести ще одну операцію, на лікування він витратив значну суму коштів, однак не всі витрати підтверджені фіскальними документами. На даний момент наявні чеки на суму 1248,35 грн. Також вказав, що йому завдано моральної шкоди, яку він оцінює на даний момент у 125000 грн. Зазначив, що наявність цієї шкоди пояснюється тривалими фізичними стражданнями, які він переніс та продовжує відчувати до цього часу, внаслідок отриманих при ДТП травм, у тих фізичних болях, які він переніс, а також у його стражданнях, викликаних хворобливим станом. Цивільний позивач вказав, що він недавно закінчив навчальний заклад, а після ДТП має обмежені можливості влаштуватись на роботу, хоча до ДТП був єдиним годувальником у сімї, оскільки дружина перебуває на лікарняному (передпологовий період). Він не може не тільки нічого піднімати, а й керувати транспортним засобом тощо, кардинально змінився звичний спосіб його життя. Зазначив, що вищевказані негативні зміни його здоровю є тривалими, невідомо чи стан його здоровя колись відновиться до нормального, на даний час він оформляє інвалідність.

Цивільний позивач просив стягнути із ОСОБА_1 на його користь на відшкодування матеріальної шкоди, завданої йому внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кошти у сумі 1248,35 гривень, грошові кошти на відшкодування завданої йому моральної шкоди у сумі 125000 гривень. В подальшому цивільним позивачем подано заяву, в якій він просив стягнути із ПрАТ «СК «Уніка» на його користь страхове відшкодування у сумі 1248,35 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, завданої йому внаслідок вчинення ДТП, 14616 гривень страхового відшкодування за шкоду, повязану із стійкою втратою працездатності внаслідок ДТП, та 793,21 гривень моральної шкоди, а також стягнути із ОСОБА_1 на його користь грошові кошти у сумі 124206,79 гривень на відшкодування завданої моральної шкоди. В подальшому цивільний позивач подав уточнену позовну заяву, в якій просив стягнути із ПрАТ «СК «Уніка» на його користь страхове відшкодування у сумі 1248,35 гривень на відшкодування матеріальної шкоди, завданої йому внаслідок вчинення ДТП, стягнути із ОСОБА_1 на його користь 54068 грн. на відшкодування моральної шкоди, стягнути на його користь з відповідачів судові витрати.

Цивільний позивач та його представник у судовому засіданні з підстав, викладених в позовній заяві та уточнених заявах, підтримали цивільний позов.

Цивільний відповідач ОСОБА_1 та його захисник в судовому засіданні просили врахувати тяжке матеріальне становище цивільного відповідача та зменшити розмір відшкодування шкоди.

Цивільний відповідач ОСОБА_5 СК Уніка подав до суду заперечення проти позову, в якому заперечив проти позовних вимог з тих підстав, що заявлені Позивачем витрати на лікування та придбання лікарських препаратів в розмірі 1 248,35 грн. не підтвердженні відповідним закладом охорони здоровя у вигляді, поставленого діагнозу та призначеного лікування, а також те, що з письмовою заявою про страхове відшкодування з приводу страхового випадку потерпілий до ПрАТ «СК «УНІКА» не звертався та документів щодо даного випадку не подавав, окрім цього з боку особи, яка має право на страхове відшкодування, тобто цивільного Позивача, не було подано страховику заяву з обовязковим пакетом документів передбачених статтею 35 Закону. Тому просив відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до ПрАТ «СК «УНІКА».

Захисник подав до суду письмове доповнення до заперечення на позовну заяву, в якому заперечив обґрунтованість висновку експерта та просив зменшити розмір морального відшкодування з огляду на важке матеріальне становище ОСОБА_1, який є непрацюючим пенсіонером, проживає із своєю дружиною-пенсіонеркою і має низький дохід, і який є хворим на цукровий діабет, декомпенсацію та гіпертонічну хворобу. Окрім цього, заперечив щодо відшкодування на користь позивача витрат на правову допомогу.

Дослідивши та проаналізувавши в сукупності всі докази, зясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Обвинувачений ОСОБА_1, керуючи транспортним засобом 13 грудня 2014 року, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило тілесне ушкодження середньої тяжкості потерпілому ОСОБА_2, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України, в період дії страхового полісу № АІ/3102525 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між страховиком ПрАТ СК Уніка та страхувальником ОСОБА_1

Згідно ч.22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 01.07.2004, № 1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 36.1 ст. 36 цього Закону Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

У відповідності до ч. 23.1 ст. 23 цього Закону шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.

Згідно ч.24.1 ст. 24 цього Закону у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Витрати, пов'язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров'я.

Необхідність здійснення лікування та придбання лікарських засобів підтверджено документально, що підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 29975 від 30.12.2014 року, виданою Комунальною міською клінічною лікарнею швидкої медичної допомоги, згідно якої ОСОБА_2 поставлено повний діагноз (т.1 а.п. 31-31 зворот).

Витрати, пов'язані з придбанням лікарських засобів підтверджені документально чеками на придбання лікарських засобів на суму 1248,35 грн. (т.1 а.п. 29-30).

Таким чином шкода, заподіяна здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди є обґрунтованою в розмірі 1248,35 грн.

Верховний суд України в постанові від 20 січня 2016 року по справі № 6-2808цс15 висловив наступну правову позицію.

Право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинене чи обмежене договором, стороною якого потерпілий не був, хоч цей договір і укладений на користь третіх осіб. Закон надає потерпілому право одержати страхове відшкодування, але не зобов'язує одержувати його. При цьому відмова потерпілого від права на одержання страхового відшкодування за договором не припиняє його права на відшкодування шкоди в деліктному зобов'язанні.

Таким чином потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань, деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. В такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором із відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, в розмірах та обсязі згідно з обов'язками страховика як сторони договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.

Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону № 1961-IV). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.

Таким чином розмір страхової виплати (страхового відшкодування), якщо страховик визначає його меншим страхової суми (ліміту його відповідальності), може бути оспорений особою, яка завдала шкоди, якщо ця особа виконала свій обов'язок перед потерпілим, у тому числі й частково відшкодувала шкоду згідно статті 1194 ЦК України, але вважає, що страховик порушив умови договору, здійснив потерпілому страхову виплату (страхове відшкодування) не в повному обсязі, що призвело до безпідставного збільшення обсягу її (особи, яка завдала шкоди), відповідальності.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у судовому засіданні визнали, що по тих чеках, які подав цивільний позивач, ОСОБА_1 повністю розрахувався.

Відповідно до ч.1 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Таким чином потерпілий отримав відшкодування предявленої до стягнення матеріальної шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, а тому така не підлягає повторному стягненню із страхової компанії згідно вищевикладеної правової позиції Верховного суду України.

За таких обставин у задоволенні позовної вимоги про стягнення із ПрАТ «СК «Уніка» на користь потерпілого ОСОБА_2 матеріальної шкоди, завданої йому внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 1248,35 гривень слід відмовити.

Згідно розяснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до ст. 23 ЦК Українирозмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Оцінюючи в сукупності встановлені обставини справи, суд приходить до висновку про те, що обвинуваченим ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2, який зазнав фізичні та душевні страждання, було завдано моральну шкоду.

Як вбачається із акту № 52 судово-психологічної експертизи від 27.01.2016 року, матеріальний еквівалент моральної шкоди, заподіяної ОСОБА_2 склав 54 068 (пятдесят чотири тисячі шістдесят вісім) гривень (т.1 а.п. 121-124).

Згідно ч.4 ст. 1193 ЦК України суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Оскільки шкоди завдано вчиненням злочину, підстав для зменшення розміру відшкодування шкоди залежно від матеріального становища ОСОБА_1 немає.

Виходячи з засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги характер вчиненого правопорушення, тяжкість моральних страждань, перенесених потерпілим у звязку із отриманою травмою та майновий стан підсудного, керуючись ст. 1194 ЦК України та відповідно до вищевикладених правових висновків Верховного суду України, суд вважає за необхідне позовні вимоги до цивільного відповідача ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди задовольнити повністю у розмірі 54 068,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст. 120 КПК України витрати, пов'язані з оплатою допомоги представника потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача та юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які надають правову допомогу за договором, несе відповідно потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, юридична особа, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно п.1 ч.1 ст. 118 КПК України витрати на правову допомогу є процесуальними витратами. Згідно ч.1 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Процесуальні витрати підтверджені документально, а саме квитанціями до прибуткових касових ордерів № 1 від 15.01.2016 року, № 2 від 04.02.2016 року та № 3 від 17.02.2016 року, з яких вбачається, що АО «Львівська адвокатська компанія» прийняла від ОСОБА_2 грошові кошти у сумах 3175 гривень 00 копійок, 4585 гривень 00 копійок, 1325 гривень 00 копійок згідно договору про надання адвокатських послуг від 06.04.2014 року, що в загальному становить 9085,00 гривень (т.1 а.п. 136).

За таких обставин зі ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 слід стягнути 9085,00 гривень документально підтверджених судових витрат.

Майно, на яке накладено арешт відсутнє.

Питання про документи та речові докази слід вирішити в порядкуст. 100 КПК України.

Питання про процесуальні витрати слід вирішити в порядку ст. 124 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження до обвинуваченого не застосовувалися.

З огляду на вищевказане, керуючись ст.ст.91,94,370,374 Кримінального процесуального кодексу України, суд -

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень 00 копійок без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 54068,00 (пятдесят чотири тисячі шістдесят вісім грн. 00 коп.) грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Речові докази: автомобіль НОМЕР_1 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ВСС № 078577 на транспортний засіб марки «Chery» реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1 (т. 2 а.п. 27-28) - передати ОСОБА_1.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 9085,00 (девять тисяч вісімдесят пять) гривень документально підтверджених судових витрат.

Стягнути з засудженого ОСОБА_1 в дохід держави 344,19 грн. за проведення автотехнічної експертизи (т.2 а.п. 52); 1152,00 грн. за проведення автотехнічної експертизи (т.2 а.п. 105).

Документи залишити у матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, через Жовківський районний суд Львівської області.

Роз'яснити право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий З. Л. Оприск