Ухвала суду № 56602147, 16.03.2016, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/232/16-ц

Номер провадження № 2/438/211/2016

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

16 березня 2016 року м.Борислав

Суддя Бориславського міського суду Львівської області Посисень Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Бориславі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою судді Бориславського міського суду Львівської області від 16.03.2016 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ПАТ "Львівобленерго", Бориславське відділення електропостачання ПАТ "Львівобленерго" про встановлення нікчемності договору.

Позивач ОСОБА_1 просить суд: встановити нікчемність договору передачі електрообладнання від 15 грудня 2015 року, укладеного між колишнім ліквідатором Закритого акціонерного товариства «Діброва» (м.Борислав Львівської області, код ЄДРПОУ 02030229) ОСОБА_2, з однієї сторони, та фізичною особою ОСОБА_3 (паспорт громадянина України серії ВА №715851, виданий Червоногвардійським РВ Макіївського МУ ГУМВСУ у Донецькій області, ідентифікаційний №2375110013), з іншої сторони.

Позивачем ОСОБА_1 подано у суд заяву про забезпечення позову, в якій він просить: забезпечити позов у даній цивільній справі шляхом заборони ПАТ «Львівобленерго» (місцезнаходження (юридична адреса): 79026 місто Львів, вулиця Козельницька, будинок №3, поштова адреса: 79052 місто Львів, вулиця Сяйво, будинок №10, код. ЄДРПОУ 00131587) до прийняття рішення у цивільній справі за його, ОСОБА_1, позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Бориславський ВЕП, ПАТ «Львівобленерго» про встановлення нікчемності договору передачі електрообладнання від 15.12.2015 року, яке набере законної сили, укладати договір із фізичною особою, чи фізичною особою-приватним підприємцем ОСОБА_3 (паспорт громадянина України серії ВА №715851, виданий Червоногвардійським РВ Макіївського МУ ГУМВСУ у Донецькій області, ідентифікаційний №2375110013), чи з будь-якою іншою фізичною особою, фізичною особою-приватним підприємцем, юридичною особою на постачання електричної енергії до обєктів майнового комплексу колишнього ЗАТ «Діброва», розташованих по вулиці Дрогобицькій, 94 в місті Бориславі Львівської області.

У своїй заяві про забезпечення позову ОСОБА_1 покликається на те, що на підставі Свідоцтв від 21.05.2015 року (реєстраційні №№620, 628) він являється власником загалом 35/100 ідеальних часток комплексу, що знаходиться у м.Борислав по вулиці Дрогобицькій, 94, які належали ЗАТ «Діброва», і у його володіння та користування фактично перейшли: будівлі сушильного господарства, побутових приміщень, навісу, їдальні, складу готової продукції, ангарного складу.

Крім того, власником частини нежитлових приміщень являється ОСОБА_3, а також інші особи. Таким чином, майновий комплекс, який в минулому належав ЗАТ «Діброва», на даний конкретний час знаходиться у спільній частковій власності, яке здійснюється співвласниками за їхньою згодою (ст.ст. 358, 360 ЦК України).

При цьому, ним, ОСОБА_1, 03.08.2015 року із ПАТ «Львівобленерго» було укладено договір про приєднання до електричних мереж (нестандартне приєднання) №131-2687/2 із точкою приєднання - РУ-0,04кВ з величиною розрахункового максимального навантаження 75 кВ, що повністю відповідає технічним умовам приєднання від 03.08.2015 року та робочому проекту, погодженому в тому числі ЗАТ «Діброва».

В той самий час, інший співвласник - відповідач ОСОБА_3 не володіє технічною та проектною документацією щодо приєднання до електричних мереж і ПАТ «Львівобленерго» з ним не укладено будь-яких договорів на постачання електричної енергії.

Викладене підтверджується листом ОСОБА_3 на ім»я начальника Бориславського ВЕП щодо розірвання договору про електропостачання №36507 від 15.01.2008 року із ЗАТ «Діброва» та укладення аналогічного договору із ним у звязку із передачею йому електрообладнання РУ-0,4кВ ЗТП-6 на підставі договору передачі електрообладнання від 15.12.2015 року та акту прийому -передачі від цього ж числа.

Лист аналогічного змісту за №1/12/15 від 15.12.2015 року на ім»я начальника Бориславського ВЕП було скеровано і ліквідатором ЗАТ «Діброва» ОСОБА_2

В свою чергу, ним, ОСОБА_1, було скеровано на адресу Бориславського ВЕП лист від 20.01.2016 року (вхідний №204-0137 від 20.01.2016 року) з вимогою про вирішення питання щодо укладення договорів на постачання електроенергії із врахуванням законних прав та інтересів усіх співвласників майнового комплексу, належного в минулому ЗАТ «Діброва». У даному листі ним зазначено, що у власності чи користуванні ОСОБА_3 не має електрообладнання РУ-0,04 кВ. ЗТП-6, оскільки воно не було реалізовано йому разом із нежитловими приміщеннями, а договір передачі електрообладнання від 15.12.2015 року не відповідає вимогам Закону.

На даний лист ним одержано відповідь Бориславського ВЕП №304-037 від 10.02.2016 року, у якому зазначається, що, цитує: «На даний час у енергопостачальника відсутні будь-які документи чи встановлені факти з приводу виготовлення та використання ліквідатором ОСОБА_2, ОСОБА_3, іншими особами завідомо неправдивих документів щодо придбання майна, а відтак дотримується принцип презумпції правомірності. І тому, на даний час усім власникам майнового комплексу забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав у відповідності до положень ст.319 ЦК України».

Таким чином, енергопостачальною організацією - Бориславським ВЕП не взято до уваги його, ОСОБА_1, звернення в частині недійсності договору передачі електрообладнання від 15.12.2015 року на тій підставі, що Закрите Акціонерне Товариство «Діброва» на момент відчуження електрообладнання РУ-0,04 кВ. ЗТП-6 не було його власником. Цим самим він, як особа, яка не володіє таким електрообладнанням, незважаючи, що являється співвласником майнового комплексу, поставлений в явно нерівні умови при здійсненні своїх правомочностей на постачання електричної енергії.

Отже, в даному випадку зачіпаються його законні права та інтереси.

При цьому, 15.01.2016 року в ЄДРЮОФОПтГФ внесено запис про державну реєстрацію припинення ЗАТ «Діброва» як юридичної особи на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 16.12.2015 року у справі №31/25.

Вивченням зазначеної ухвали встановлено, що Управління Пенсійного фонду України у м.Борислав Львівської області звернулось до господарського суду із заявою про банкрутство Закритого акціонерного товариства „Діброва", м.Борислав Львівської області, код ЄДРПОУ 02030229, в порядку, передбаченому ст.11 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвалою суду від 01.03.2010р. провадження у справі порушено, заяву прийнято до розгляду, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Господарським судом ухвалою від 31.08.2010 р. затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого включено, в тому числі: ДПІ у м.Бориславі Львівської області, основний борг в сумі 395365,62 грн. - третя черга; вимоги кредиторів по виплаті заборгованості із заробітної плати за три місяці роботи, що передують порушення справи про банкрутство в сумі 23344,51 грн. - перша черга; вимоги кредиторів по виплаті заборгованості із заробітної плати, які виникли пізніше, ніж за три місяці роботи, що передують порушення справи про банкрутство в сумі 245476,04 грн. - друга черга.

Постановою господарського суду Львівської області від 08.10.2010р. боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою від 12.06.2013р. ліквідатором Закритого акціонерного товариства „Діброва" суд призначив арбітражного керуючого ОСОБА_2

Протоколом засідання комітету кредиторів від 14.08.2015 р. передбачено, що кредитори вирішили проміжний звіт ліквідатора прийняти до відома, ліквідатору провести реалізацію залишків майна банкрута,

Згідно протоколу засідання комітету кредиторів від 04.12.2015 р. за №25 кредитори вирішили звіт ліквідатора про проведення ліквідаційної процедури ЗАТ „Діброва" прийняти до відома, ліквідатору подати звіт та ліквідаційний баланс банкрута на затвердження суду.

09.12.2015 р. на розгляд суду ліквідатор подав клопотання з проханням звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс затвердити, а підприємство ліквідувати.

Із звіту, ліквідаційного балансу та доданих до нього документів вбачається відсутність будь-яких активів у банкрута.

Загальна сума кредиторських вимог становить 7043896,69 грн.

За період виконання повноважень арбітражним керуючим ОСОБА_2 на рахунок банкрута поступили кошти від реалізації майна банкрута в сумі 1130155,74 грн. За рахунок коштів, отриманих від реалізації майна банкрута погашені частково вимоги забезпеченого кредитора в сумі 757492,23 грн. Решта коштів використана на здійснення витрат в ліквідаційній процедурі.

Інші вимоги кредиторів не можуть бути задоволені за рахунок майна та коштів банкрута та підлягають погашенню відповідно до п.6 ст.31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", за відсутністю майна боржника, а тому у відповідності до ч.6 ст.31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вважаються погашеними.

Вивчивши матеріали справи, суд прийняв рішення, що звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута слід затвердити, а ліквідаційну процедуру завершити, Закрите акціонерне товариство „Діброва" (82300, Львівська область, м.Борислав, вул.Дрогобицька, 94; код ЄДРПОУ 02030229) ліквідувати, провадження у справі №31/25 про банкрутство Закритого акціонерного товариства „Діброва" припинити.

Із викладеного вбачається, що уже станом на 04.12.2015 року ліквідатором ОСОБА_2 сформовано, зокрема за наслідками інвентаризації, звіт та ліквідаційний баланс, згідно якого у банкрута ЗАТ «Діброва» у власності було відсутнє будь-яке майно, в тому числі і електрообладнання РУ-0,04 кВ. ЗТП-6.

Як вбачається із вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідатор правомочний до подання до господарського суду звіту та ліквідаційного балансу лише продати майно боржника з метою задоволення вимог кредиторів в порядку черговості, а не відчужити його безоплатно.

Так, у відповідності до п.п.2, 8 ст.41, ст.44, ст.46 Закону ліквідатор з дня свого призначення продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, а кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного рахунка здійснюються виплати кредиторам у порядку черговості, визначеному цим Законом. Більше того, ст.20 Закону передбачається, що правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора, в тому числі і з тих підстав, що боржник безоплатно здійснив відчуження майна. При цьому, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію обєктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу, а також копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна.

І тільки якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

При цьому, у відповідності до ст.41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатор у своїй діяльності керується вимогами цього закону та іншим чинним законодавством України.

В той самий час, вивченням спірного договору передачі електрообладнання від 15.12.2015 року (далі - Договір) із врахуванням зазначених вимог Закону встановлено, що він по своїй правовій природі являється договором купівлі-продажу.

Із положень ст.656 ЦК України вбачається, що предметом договору купівлі- продажу може бути товар, який є у власності продавця на момент укладення договору. Це саме випливає і з ст.ст.717, 718 ЦК України, якими дається визначення договору дарування та його предмету.

Одночасно, п.1.1. Договору від 15.12.2015 року містить завідомо неправдиву інформацію про те, що електрообладнання РУ-0,04 кВ. ЗТП-6 належить ЗАТ «Діброва» та обліковується на балансі ЗАТ «Діброва».

Так, викладене повністю спростовується ухвалою господарського суду Львівської області від 16.12.2015 року у справі №31/25, яка набрала законної сили, про те, що уже станом на 04.12.2015 року ліквідатором ОСОБА_2 сформовано, зокрема за наслідками інвентаризації, звіт та ліквідаційний баланс, згідно якого у банкрута ЗАТ «Діброва» у власності було відсутнє будь-яке майно, в тому числі і електрообладнання РУ-0,04 кВ. ЗТП-6. Зазначений звіт та ліквідаційний баланс 04.12.2015 року прийнятий до уваги комітетом кредиторів, а 16.12.2015 року затверджений судом.

Отже, згідно оформлених ліквідатором ОСОБА_2 документів станом на 15.12.2015 року у власності чи на балансі ЗАТ «Діброва» не знаходилось електрообладнання РУ-0,04 кВ. ЗТП-6 і таке відповідно не могло бути відчужено (в будь- якій формі) ЗАТ «Діброва» в особі ліквідатора ОСОБА_2 фізичній особі ОСОБА_3.

Фактично таке відчуження на підставі завідомо-неправдивого офіційного документу - оскаржуваного договору носить характер незаконного заволодіння відповідачем ОСОБА_3 спірним майном - електрообладнанням РУ-0,04 кВ. ЗТП-6 на значну суму, чим заподіяно істотної шкоди інтересам кредиторів ЗАТ «Діброва», вимоги яких до боржника було судом погашено через ніби-то відсутність майна.

Тобто, в діях ліквідатора ОСОБА_2 та відповідача ОСОБА_3 можуть міститись ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст.366, 364 КК України.

При цьому, ухвала господарського суду від 16.12.2015 року у справі №31/25 набрала законної сили, а отже у відповідності до ч.3 ст.61 ЦПК України усі встановлені нею обставини не потребують додаткового доказування.

В той самий час, відповідно до вимог ч.1 ст.228 ЦК України правочин, який спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, на незаконне заволодіння майном, вважається таким, що порушує публічний порядок і є нікчемним.

Одночасно, наскільки йому відомо, на даний час відповідачем ОСОБА_3 активно ведуться переговори по виготовленню та погодженню відповідної технічної документації з метою укладення із ПАТ «Львівобленерго» договору про постачання електричної енергії саме на тій підставі, що згідно спірного договору передачі електрообладнання від 15.12.2015 року ОСОБА_3 має у власності електрообладнання РУ-0,04 кВ. ЗТП-6. Першим кроком уже стало подання ОСОБА_3 згаданого вище листа на ім»я начальника Бориславського ВЕП щодо розірвання договору про електропостачання №36507 від 15.01.2008 року із ЗАТ «Діброва» та укладення аналогічного договору із ним саме у звязку із передачею йому електрообладнання РУ-0,4кВ ЗТП-6 на підставі спірного договору та акту прийому- передачі.

Тобто, відповідач ОСОБА_3 має перед ним суттєву незаконну перевагу.

В той самий, бзгідно його доводів спірний договір є нікчемним. Проте, нікчемність зазначеного договору не визначається ні ОСОБА_3, ні ПАТ «Львівобленерго», а отже повинна бути встановлена рішенням суду. Натомість, ПАТ «Львівобленерго» з ним договору на постачання електричної енергії не укладає, процес виготовлення та погодження відповідної технічної документації затягує.

Отже, на його переконання, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його, як позивача, правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в цивільній справі, а захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення і для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Крім того, як ним зазначалось уже вище, ознаки протиправності дій відповідачів є очевидними, а запропонований ним захід забезпечення є співмірним заявленим ним позовним вимогам.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 приходжу до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.

У відповідності до вимог ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Із заяви ОСОБА_1 не вбачається обґрунтованих причин того, що невжиття заходу забезпечення позову, а саме: заборона ПАТ «Львівобленерго» (місцезнаходження (юридична адреса): 79026 місто Львів, вулиця Козельницька, будинок №3, поштова адреса: 79052 місто Львів, вулиця Сяйво, будинок №10, код. ЄДРПОУ 00131587) до прийняття рішення у цивільній справі за його, ОСОБА_1, позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Бориславський ВЕП, ПАТ «Львівобленерго» про встановлення нікчемності договору передачі електрообладнання від 15.12.2015 року, яке набере законної сили, укладати договір із фізичною особою, чи фізичною особою-приватним підприємцем ОСОБА_3 (паспорт громадянина України серії ВА №715851, виданий Червоногвардійським РВ Макіївського МУ ГУМВСУ у Донецькій області, ідентифікаційний №2375110013), чи з будь-якою іншою фізичною особою, фізичною особою-приватним підприємцем, юридичною особою на постачання електричної енергії до обєктів майнового комплексу колишнього ЗАТ «Діброва», розташованих по вулиці Дрогобицькій, 94 в місті Бориславі Львівської області - може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, у межах заявлених позовних вимог.

З урахуванням наведеного та керуючись ст.151-153 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ПАТ "Львівобленерго", Бориславське відділення електропостачання ПАТ "Львівобленерго" про встановлення нікчемності договору відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана апеляційному суду Львівської області через Бориславський міський суд Львівської області протягом п»яти днів з дня отримання її копії.

С У Д Д Я: