Ухвала суду № 56599517, 21.03.2016, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

справа № 243/12052/15-ц

2/243/299/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 березня 2016 року м. Словянськ

Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі

головуючої судді Неженцевої О.В.

при секретарі Лінник О.Д.

за участю представника позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідачки ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в місті Словянську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та судових витрат,

В С Т А Н О В И В :

21 грудня 2015 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та судових витрат. На обгрунтування позовних вимог позивачем було зазначено про те, що між позивачем та ОСОБА_3 25 грудня 2007 року було укладено кредитний договір DN81АR02000040, умови якого та умови договору поруки від 27 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_4 не виконуються відповідачами, внаслідок чого за станом на 08 грудня 2015 року, з урахуванням рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 23 липня 2011 року, утворилася заборгованість на загальну суму 144933 грн. 11 коп., яку позивач просив стягнути з відповідачів у солідарному порядку та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою судді Словянського міськрайонного суду Донецької області від 21 грудня 2015 року було відкрито провадження по справі.

16 лютого 2016 року до суду надійшла письмова заява представника позивача ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності № 4884-К-О від 07 грудня 2015 року, про залишення без розгляду позовних вимог відносно відповідачки ОСОБА_4 ( а.с. 62,63)

21 березня 2016 року представник позивача ОСОБА_1 заявив у судовому засіданні клопотання про залишення без розгляду позовних вимог до ОСОБА_4 у порядку ст. 207 ЦПК України, про що подав письмову заяву від 21 березня 2016 року та зазначив про те, що 25 лютого 2016 року банком були уточнені позовні вимоги, які оформлені письмово, за якими вимоги щодо стягнення заборгованості за цим кредитним договором заявлені лише до відповідача ОСОБА_3

Відповідачка ОСОБА_4, яка була належним чином повідомлена про час та місце судового розгляду, не використала наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, подала 19 лютого 2016 року письмову заяву про проведення розгляду справи у її відсутність, але за участю її представника ОСОБА_2, позовні вимоги не визнала.( а.с.68,70)

Представник відповідача ОСОБА_2 проти задоволення зазначеного клопотання представника позивача заперечував, зазначивши, що позивач може за чинним законодавством відмовитися лише повністю від своїх позовних вимог, а не частково. Вважає, що у разі задоволення цього клопотання, ОСОБА_4 буде позбавлена права стягнути з позивача понесені нею судові витрати на правову допомогу у сумі 2000 грн., які посилаючись на положення статті 88 ЦПК України він просив стягнути з позивача на її користь. Стверджував, що ПАТ КБ « Приватбанк» зловживає своїми правами, бо маючи достовірну інформацію про наявність рішення Апеляційного суду Донецької області від 17 вересня 2012 року по справі № 2/0544/2106/2012 за наслідками розгляду позову до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, звернулися у грудні 2015 року до суду знову з позовними вимогами, а таке звернення з позовом є психологічним тиском на ОСОБА_4 Обгрунтовуючи клопотання про стягнення на користь ОСОБА_4 витрат у сумі 2000 грн., представник ОСОБА_2 посилався на розрахунок витраченого часу ним, як адвокатом, викладеному письмово 15 січня 2016 року ( а.с.49)

Відповідач ОСОБА_3, незважаючи на належне повідомлення про час та місце судового розгляду, не використав наданого законом права на безпосередню участь у судовому засіданні, про причини неявки не повідомив.

Суд вважає можливим провести розгляд поданого клопотання у відсутність відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Відповідно до ст. 11 ЦПК України кожна особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно положень, викладених у п. 5 частини 1 ст. 207 ЦПК України, якщо позивач подав заяву про залишення позову без розгляду, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду. Відповідно до положень ст.44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

Заява про залишення без розгляду позовних вимог до ОСОБА_4 подана представником позивача ОСОБА_1 в межах повноважень, наданих йому на підставі довіреності від 11 лютого 2016 року. ( а.с.75)

Одним із процесуальних прав позивача, передбачених положеннями статей 27 та 31 ЦПК України, є право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, залишити їх без розгляду. Клопотання про залишення без розгляду позовних вимог до ОСОБА_4 не суперечить закону і не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб.

Таким чином, є підстави для задоволення клопотання представника позивача про залишення без розгляду позовних вимог відносно відповідачки ОСОБА_4

Відповідно до положень частини 3 статті 89 ЦПК України в інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Згідно роз`яснень, викладених у пункті 38 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (з відповідними змінами), в інших випадках закриття провадження у справі, а також у разі залишення заяви без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов`язаних із розглядом справи, внаслідок необгрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач ( статті 10,11 ЦПК). При цьому саме по собі пред`явлення позову не може свідчити про необгрунтовані дії позивача.

Враховуючи вищенаведене, саме відповідачем повинно бути доведено перед судом необгрунтованість дій позивача як підстава на відшкодування судових витрат по справі у разі залишення позовних вимог без розгляду.

Відповідачкою постановка перед судом питання про відшкодування на її користь судових витрат по оплаті послуг адвоката у сумі 2000 грн. була викладена у запереченнях на позов ( вимоги не визнавалися) та окремій заяві від 18 лютого 2016 року без викладення будь-яких обгрунтувань цих вимог та доведеності необгрунтованості дій позивача. ( а.с.46,70) На підтвердження суми понесених судових витрат суду було подано витяг та копію договору від 30 грудня 2015 року між адвокатом та ОСОБА_4 про надання правової допомоги та розрахунок розміру цих витрат.( а.с.59,77,49)

Згідно пояснень представника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_2 у судовому засіданні необгрунтованість дій позивача полягає у тому, що ПАТ КБ « Приватбанк» у грудні 2015 року повторно звернувся до суду з позовом до неї про стягнення заборгованості за кредитним договором від 25 грудня 2007 року, незважаючи на рішення Апеляційного суду Донецької області від 17 вересня 2012 року, за висновками якого порука за цим кредитним договором припинилася і поручитель ОСОБА_4 вже не повинна відповідати за договором поруки від 27 грудня 2007 року перед позивачем.

Із матеріалів справи убачається, що позивач у лютому 2016 року, ще до початку розгляду справи судом по суті, скористався своїм процесуальним правом на уточнення позовних вимог і від ПАТ КБ « Приватбанк» надійшли письмові уточнення до раніше поданої позовної заяви від 25 лютого 2016 року, згідно яких позивачем вимоги пред`явлені лише до відповідача ОСОБА_3Ю.(а.с.74).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що відповідачкою ОСОБА_4 та її представником не доведено перед судом необгрунтованість дій ПАТ КБ

«Приватбанк», тому при залишенні судом без розгляду позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_4 не має законних підстав для відшкодування на її користь судових витрат по справі у сумі 2000 грн.

Керуючись ст.38, 44, п.5 частини 1 статті 207, 79, 89, статтею 293 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та судових витрат, у частині позовних вимог до ОСОБА_4, залишити без розгляду.

Відмовити ОСОБА_4 у задоволенні вимог про відшкодування Публічним акціонерним товариством Комерційний банк « Приватбанк» на її користь судових витрат по справі у сумі 2000 грн.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана в Апеляційний суд Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Неженцева О.В.