Рішення № 56599472, 22.03.2016, Селидівський міський суд Донецької області

242/485/16-ц

2/242/304/16

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року м. Селидове

Селидівський міський суд Донецької області в складі

- головуючого судді Моцного О.С.,

- при секретарі Нарижній О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидове цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною завою про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування, в якій вказав, що 02.10.2012 року о 18 год. 13 хв. в м. Донецьку по вул. Челюскінців, поблизу будинку № 105, з вини ОСОБА_1, що керував автомобілем марки «ВАЗ-2105», номерний знак НОМЕР_1, була скоєна дорожньо-транспортна пригода, в наслідок якої було пошкоджено автомобіль марки «KIA Sephia», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що належить ОСОБА_3 У звязку з настанням події МТСБУ відшкодувало ОСОБА_3 спричинену шкоду в розмірі 7833,90 грн. У добровільному порядку на праві зворотної вимоги ОСОБА_1 відшкодування не здійснив. Просить стягнути з ОСОБА_1 в порядку регресу витрати з відшкодування в розмірі 7388,90 грн., витрати на встановлення розміру збитків у розмірі 620,00 грн. та судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив. За таких обставин в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 224 ЦПК України, за згодою позивача, суд вважає за можливе вирішити справу у відсутності відповідача, на підставі наявних в ній даних і доказів, з постановленням заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, надані докази, заслухавши сторони, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до Куйбишевського районного суду м. Донецька від 18.10.2012 року, залишеної без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 22.11.2012 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн.

Згідно вказаної постанови 02.10.2012 року о 18 год. 13 хв. в м. Донецьку по вул. Челюскінців, поблизу будинку № 105, з вини ОСОБА_1, що керував автомобілем марки «ВАЗ-2105», номерний знак НОМЕР_1, в порушення вимог п.п. 10.1 та 10.2 ПДР України була скоєна дорожньо-транспортна пригода, в наслідок якої було пошкоджено автомобіль марки «KIA Sephia», номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2, що належить ОСОБА_3 та в наслідок пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до висновку експертного авто товарознавчого дослідження від 11.12.2012 року вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «KIA Sephia», номерний знак НОМЕР_2, складає 9400,63 грн. в тому числі НДВ = 1566,77 грн.

Згідно наказу № 281 від 06.02.2013 року та платіжного доручення № 1/18879 від 08.02.2013 року МТСБУ відшкодувало ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 7833,90 грн.

Згідно платіжного доручення № 1318 від 21.03.2013 року МТСБУ сплатило за послуги аварійного комісара згідно рахунку № 0244-КІА від 17.12.2012 року кошти у розмірі 620,00 грн.

Згідно ст.60ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обовязкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Постанова Пленуму Верховного суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди за № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) розяснює, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі та майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі, особою, яка її заподіла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим обєктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення матеріальної шкоди з відповідача є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню, оскільки в судовому засіданні відповідачем не надано належних та допустимих доказів, які спростовують розмір матеріального відшкодування, заявлений позивачем.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позивних вимог.

В судовому засіданні документально підтверджені витрати позивача по сплаті судового збору на користь держави у розмірі 1378,00 грн., який підлягає стягнення з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1191 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 213-218, 224-225 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, повязаних з виплатою страхового відшкодування задовольнити.

Стягнути зОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) матеріальну шкоду порядку регресу в розмірі 7 833 (сім тисяч вісімсот тридцять три) грн. 90 коп., а також витрати за послуги аварійного комісара згідно рахунку № 0244-КІА від 17.12.2012 року кошти у розмірі 620 (шістсот двадцять) грн. 00 коп., а всього 8453 (вісім тисяч чотириста пятдесят три) грн. 90 коп.

Стягнути зОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України (п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131) повернення судового збору у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят три) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом п'яти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя