Вирок № 56598708, 22.03.2016, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№263/2494/16-к

№ 1-кп/263/234/2016

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Томіліна О.М.,

при секретарі Григорьєвій О.В.,

за участю прокурора Бабій О.В.,

потерпілої ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, раніше судимого: 23.03.1994 р. Володарським районним судом, Донецької області, за ч.З ст.140, 81 ч.З, 42 КК України (в ред.1960), до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки; 10.03.2000 р. Володарським районним судом, Донецької області, за ч.З ст.140, 45 КК України (в ред.1960), до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 роки; 14.10.2003 р. Володарським районним судом, Донецької області, за ч.І ст.187 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 роки; 27.11.2006 р. Володарським районним судом, Донецької області, за ч.З ст.187, 71 КК України, до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років, 5 місяців. Звільнився 26.08.2011 р. умовно-достроково - достроково невідбутий термін 1 рік, 9 місяців, 28 днів; зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4; який мешкає за адресою: АДРЕСА_1.,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На початку жовтня 2015 року, точна дата не встановлена, ОСОБА_2, знаходячись в приміщенні приватного будинку № 55/100 по вул. Поштовій в Жовтневому районі м. Маріуполя, умисно, повторно, керуючись корисливим мотивом, переслідуючи мету таємного викрадення чужого майна, перебуваючи у кімнаті, скориставшись тим, що ніхто не спостерігає за його злочинними діями шляхом вільного доступу, зі столу, таємно викрав майно, що належить ОСОБА_1, а саме: мобільний телефон «Samsung S 6102» з сім-картою мобільного оператора «Київстар» № 068-435-02-51, на рахунку якої грошових коштів не було.

Після чого з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, розпорядившись в подальшому викраденим майном за своїм розсудом, чим спричинив ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 2025 грн.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_2 вчинив злочин, відповідальність за який передбачена ч.2 ст.185 КК України, оскільки він своїми умисними діями повторно вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку).

18 березня 2016 року між потерпілою ОСОБА_3, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_2, з другого боку, укладена угода про примирення наступного змісту: ОСОБА_2 визнав свою вину у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення та зобовязався відшкодувати завдані збитки, а саме, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 2510 грн. та моральну шкоду 2500грн. у строк до 18.05.2016 року. Сторонами визначена міра покарання ОСОБА_2 за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України щодо його звільнення від відбування покарання з випробуванням строком на 3 роки, з покладенням обовязків, передбачених ст.76 КК України.

Під час судового розгляду суд зясував, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє: наслідки укладення та затвердження угоди про примирення; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним.

Потерпіла ОСОБА_1 зазначила, що вона розуміє наслідки затвердження угоди про примирення та наполягає на її затвердженні.

Прокурор просив затвердити угоду про примирення.

Суд прийшов до висновку, що угода про примирення відповідає вимогам КПК України, оскільки ОСОБА_2 вчинив злочин, який відноситься згідно зі ст.12 КК України до категорії середньої тяжкості, досяг примирення з потерпілою, а визначена міра покарання відповідає положенням кримінального закону, з урахуванням особи обвинуваченого.

Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України, застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Під час розгляду даного кримінального провадження в суді заставодавець ОСОБА_4 заперечувала проти звернення судом на виконання вироку суми в частині відшкодування шкоди на внесену ним заставу.

Керуючись ст.ст.374, 475 КПК України, -

З А С У Д И В:

Затвердити угоду про примирення від 18 березня 2016 року, укладену між потерпілою ОСОБА_1, з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_2, з другого боку.

ОСОБА_2 визнати винними за ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 3 років не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обовязки.

Відповідно до ст.76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 в період випробувального терміну не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід засудженому в вигляді застави, визначеної ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 27 лютого 2016 року в сумі 13 780 грн. та внесеної 29 лютого 2016 року у розмірі 13 800грн., після набрання вироком законної сили - скасувати, повернувши заставодавцю ОСОБА_4 суму застави у розмірі 13 800 грн., що була внесена на розрахунковий рахунок (дебет №1002190155501, кредит №37311047011792), отримувач: Держказначейська служба України, м.Київ, код банку отримувача: 820172, код отримувача 26288796 (квитанції «ОСОБА_5 Дніпро» № 54 від 29.02.2016 року).

В строк відбуття покарання ОСОБА_2 зарахуватитермін його утримання під вартою у Маріупольському слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області з 27.02.2016 року по 29.02.2016 року, в порядку, визначеному ч.5 ст.72 КК України з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбаченихст.394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд міста Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.

Суддя О.М.Томілін