Постанова № 56598164, 09.03.2016, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/3331/16-а

Провадження № 2-а/127/168/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2016 року Вінницький міський суд Вінницької області

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ан О.В, розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.

Адміністративний позов мотивований тим, що позивач з 06.04.2007 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м.Вінниці та отримує пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу». 29.01.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії та включення до її розміру всіх сум, зазначених у довідці Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 17.02.2016 року із відповідними даними, у тому числі суми матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових потреб, індексації грошових доходів населення, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат за останні 24 календарні місяці роботи перед звільненням на пенсію, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про Державну службу» за період роботи з 01.08.2005 року по 31.07.2007 року, із яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Однак, листом № 59/Л-1 від 15.02.2016 року їй було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з посиланням на ст.33 Закону України «Про державну службу», відповідно до якої матеріальна допомога, індексація та інші заохочувальні виплати не є складовою заробітної плати, а тому не можуть бути враховані в заробіток, з якого обчислюється пенсія державному службовцю.

Ухвалою суду відкрито скорочене провадження в межах строку позовної давності.

Заперечення на адміністративний позов надійшли до суду у встановлений законом строк, в яких відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, оскільки суми матеріальної допомоги на оздоровлення, на соціально-побутові потреби та індексація заробітної плати не є складовою частиною заробітної плати, а тому не враховуються під час обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу». Вказав, що відповідно до п.5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 року №213 з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначалось відповідно до спеціальних законів в тому числі до Закону України «Про державну службу», у зв'язку з чим з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеним законом, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Суддя, вивчивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України, обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що позивач з 06.04.2007 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Вінниці. Довідкою Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області від 17.02.2016 року, до складу нарахованої та виплаченої заробітної плати позивача ОСОБА_1, за період з 01.08.2005 року до 31.06.2007 року до інших виплат було включено, зокрема, допомогу на оздоровлення до відпустки, матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань, грошову винагороду, надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи, премії, премії до державних, професійних та ювілейних свят та індексацію (а.с. 8).

Відповідно до листа № 59/Л-1 від 15.02.2016 року позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку пенсії з посиланням на ст.33 Закону України «Про державну службу» з роз'ясненням про те, що матеріальна допомога та індексація не є складовими заробітної плати, а тому не можуть бути враховані в заробіток, з якого обчислюється пенсія державному службовцю (а.с.9-10).

Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно з ст. 2 цього ж Закону, структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Частиною другою ст. 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Частинами 6 та 7 вказаної статті Закону передбачено, що державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань; умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» передбачено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до вимог ст. 37-1 Закону України «Про державну службу», у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Крім того, ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Згідно з приписами ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991, індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Об'єктом індексації грошових доходів населення є оплата праці (грошове забезпечення) як грошовий дохід громадян, одержаний ними в гривнях на території України і який не має разового характеру (ч.1 ст.2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", п.2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року).

Суми виплат, пов'язаних з індексацією заробітної плати працівників, входять до складу фонду додаткової заробітної плати, згідно з підпунктом 2.2.7 Інструкції зі статистики заробітної плати.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії, однак із змісту статті 40 цього Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Відповідно до ч.1 ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Згідно зі ст.2 Закону України "Про оплату праці" та Наказу Державного комітету статистики України № 5 "Про затвердження інструкції зі статистики заробітної плати" від 13 січня 2004 року структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у тому числі компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, суми виплат, пов'язані з індексацією заробітної плати, матеріальна допомога, яка надається всім або більшості працівників, та виплати соціального характеру.

Суд звертає увагу, що доводи відповідача про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії позивачу з врахуванням матеріальної допомоги, індексації та інших виплат спростовується тим, що згідно ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що діяла на момент призначення пенсії позивачу врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до частини 1 зазначеної статті до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України від 26 червня 1997 року "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати, компенсація за невикористану відпустку, премії до державних, професійних свят та ювілейних дат, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, мають враховуватися при обчисленні розміру пенсії державного службовця.

Аналогічна позиція викладена і в постановах Верховного Суду України від 20.02.2012р. у справі №21-430а11, від 28.05.2013р. у справі №21-97а13, від 04.03.2014р. у справі №21-14а14.

При цьому, частиною 1ст. 244-2 КАС України визначено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних відносинах, є обов'язковими для всіх судів України.

Зокрема, як вбачається з правової позиції сформованої Верховним Судом України у постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11 отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Як встановлено судом, до заробітку позивача входила матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація заробітної плати, премії до державних і професійних свят та ювілейних дат, на які було нараховано і сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а тому відповідач при обчисленні розміру пенсії позивачці повинен був включити ці виплати до складу його заробітної плати як державного службовця, однак всупереч цим вимогам законодавства безпідставно не включив їх до суми середнього заробітку для визначення розміру пенсії.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимістю обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень, і сформулював правову позицію, згідно з якоюКонституція та закони України виокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. У рішеннях Конституційного Суду України зазначалося, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги і необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за статтею 22 Конституції України не допускається (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999р. №8-рп/99, від 20.03.2002р. №5-рп/2002, від 17.03.2004р. №7-рп/2004, від 01.12.2004р. №20-рп/2004).

Частиною 1 п. 1 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсія призначається (перераховується) з дня звернення за пенсією.

Відповідно до п. 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, враховуючи положення ст. 94 КАС України, суд присуджує на користь позивача витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 551,20 гривень з Державного бюджету України.

Керуючись ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 47 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про державну службу», Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», ст.ст. 2, 4, 6-12, 70-72, 86, 94, 159-163, 167, 183-2, 256 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці щодо відмови врахувати при призначенні пенсії ОСОБА_1, як державному службовцю, матеріальної допомоги на оздоровлення, соціально-побутові потреби, премії до державних професійних свят та ювілейних дат, індексації заробітної плати.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці здійснити перерахунок пенсії, як державному службовцю, та включити до заробітку для обчислення пенсії ОСОБА_1, матеріальну допомоги на оздоровлення, соціально-побутові потреби, премії до державних професійних свят та ювілейних дат, індексацію заробітної плати, які зазначені у довідці від 17 лютого 2016 року № 43/114, з розрахунку 90 відсотків від заробітку, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу», в редакції, чинній на час призначення пенсії та виплатити недоплачену їй суму пенсії, з дня її призначення, з врахуванням фактично отриманих нею сум пенсії.

Присудити ОСОБА_1 з Вінницького міського ( місцевого) бюджету судовий збір в розмірі 551,20 грн. (п'ятсот пятдесят одну гривню 20 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена через Вінницький міський суд Вінницької області до Вінницького апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя: