Ухвала суду № 56597097, 22.03.2016, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд м. Києва

пр. № 1-кп/759/41/16

ун. № 759/3426/15-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Жмудь В.О.,

за участю секретаря Захарчук Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві під час судового розгляду кримінального провадження № 12013110000001003 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, клопотання представника потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно,

сторони судового провадження: прокурор - Давідян О.Н., обвинувачений - ОСОБА_1, захисник - ОСОБА_4, потерпіла - ОСОБА_2, представник потерпілої - ОСОБА_3, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Святошинського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 12013110000001003 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

У судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3, заявила клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно обвинуваченого, цивільного відповідача ОСОБА_1, а саме: квартиру АДРЕСА_1 та квартиру АДРЕСА_2, а також на майно цивільного відповідача ОСОБА_5, а саме: квартиру АДРЕСА_3. Дане клопотання обґрунтовує тим, що цивільні відповідачі ухиляються від майнової відповідальності.

Прокурор Давідян О.Н. у вирішенні даного клопотання поклався на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_4, думку якого підтримав обвинувачений ОСОБА_1, заперечив щодо заявленого клопотання та просив відмовити у його задоволенні, оскільки квартири, на які просить накласти арешт представник потерпілої ОСОБА_3, а ні його підзахисному, а ні цивільному відповідачу ОСОБА_5 не належать на праві приватної власності.

У судове засіданні цивільний відповідач ОСОБА_5 не прибула, через канцелярію суду подала заяву про те, що вона на підставі ст.ст. 397; 1166 ЦК України не може бути цивільним відповідачем у даному провадженні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження, яке застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження, є арешт майна.

Положеннями ст. 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном для забезпечення цивільного позову. Арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов).

Арешт накладається на майно обвинуваченого, фізичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) обвинуваченого, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача.

Як вбачається з наданих стороною захисту документів, а саме: копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.12.2015 серії ЕКІ № 680324 та копії договору купівлі-продажу від 13.12.2015; копії постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві від 30.04.2013, ВП № 29252083; копії договору дарування частини квартири від 01.02.2005, квартира АДРЕСА_1 та квартира АДРЕСА_2 обвинуваченому, цивільному відповідачу ОСОБА_1 не належать на праві власності, а також квартира АДРЕСА_3 цивільному відповідачу ОСОБА_5 не належать на праві власності.

До того ж, представник цивільного позивача заявляючи клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно керувалася положеннями ЦПК України, а не главою 17 «Арешт майна» КПК України, якою в повному обсязі врегульовані процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом.

За таких обставин, у задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 131, 170, 172, 369-372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника потерпілої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.О. Жмудь