Ухвала суду № 56596150, 12.03.2016, Оболонський районний суд міста Києва

12.03.2016 Справа № 756/3173/16-к

№ 756/3173/16-к

№ 1-кс/756/382/16

У Х В А Л А

Іменем України

12 березня 2016 року

Слідчий суддя Оболонського районного суду м. Києва Шестаковська Л.П., за участю секретаря Возненка М.М., слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві Прилипка Д.С., розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві Прилипка Д.С. у кримінальному провадженні №120161009050002022 від 25.02.2016 року, погоджене процесуальним керівником у проваджені - прокурором Київської місцевої прокуратури №5 Любченко Т.С., про тимчасовий доступ до документів,

в с т а н о в и в:

Слідчий СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві Прилипко Д.С., за погодженням з процесуальним керівником у проваджені - прокурором Київської місцевої прокуратури № 5 Любченко Т.С. 04.03.2016 року звернувся до слідчого судді з клопотанням про тимчасовий доступ до документів, з можливістю їх копіювання для приєднання до матеріалів кримінального провадження №120161009050002022 від 25.02.2016 року, а саме: до матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/756/748/13/, які знаходяться у володінні відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві за адресою м. Київ, вул. Полярна, 13А.

Слідчий посилається на те, що СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві розслідується кримінальне провадження №120161009050002022, внесене 25.02.2016 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України.

В клопотанні вказується, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що 16.11.2011 року між ПАТ «Златобанк» в особі голови правління з корпоративного бізнесу ОСОБА_3 та ТОВ «ТД «Енергомир» в особі директора ОСОБА_4, укладено кредитний договір №271/11-KL з максимальним лімітом заборгованості в сумі 700 000 гривень.

Поручителем за виконання зобов'язань за кредитним договором виступив заступник правління з бізнесу та фінансових ринків ПАТ «Златобанк» (Київ) ОСОБА_5.

Також, 16.11.2011 року з метою забезпечення виконання ТОВ «Енергомир» зобов'язань, що випливають з укладеного між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «ТД «Енергомир» кредитного договору №271/11-KL від 16.11.2011 року, було укладено договір іпотеки, відповідно до якого, згідно з п.1.2. вказаного договору предметом іпотеки є нерухоме майно, і складається з:

п.1.2.1 садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

п.1.2.2 земельної ділянки площею 0,0417 га з цільовим призначенням - для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_2.

Через невиконання позичальником умов кредитного договору у 2013 році ПАТ «Златобанк» звернувся з позовом до ТОВ «ТД «Енергомир» та його поручителя та іпотекодавця (в одній особі) ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №271/11-KL від 16.11.2011 року та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15.07.2013 року позов було задоволено у повному обсязі. Суд прийняв рішення стягнути з ТОВ «ТД Енергомир» на користь ПАТ«Златобанк» заборгованість за кредитним договором № 271/11-KL від 16.11.2011 року у сумі 747832 грн. 83 коп., яка складається з 685770 грн. 49 коп. заборгованості за кредитом, 60257 грн. 86 коп. заборгованості за відсотками, 1727 грн. 15 коп. пені та 77 грн. 33 коп. трьох відсотків річних згідно ст. 625 ЦК України; в рахунок погашення зазначеної суми заборгованості ТОВ «ТД Енергомир» перед ПАТ «Златобанк» за кредитним договором № 271/11-KL від 16.11.2011 року звернути стягнення на предмет іпотеки: садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_4, та на земельну ділянку площею 0,0417 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_2, яка належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмета іпотеки (садового будинку та земельної ділянки) для його подальшої реалізації у розмірі 860000 грн.

Зазначене вище рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15.07.2013 року оскаржувалося ОСОБА_4, однак, було залишено без змін та набрало законної сили, після чого було звернено до виконання стягувачем ПАТ«Златобанк» через органи державної виконавчої служби.

Однак, 22 січня 2015 року між ПАТ «Златобанк» (Іпотекодержатель) та ТОВ «СВ «Фінанс» (39276835) було укладено договір уступки права вимоги, а 23 січня 2015 року між ТОВ «СВ «Фінанс» (39276835) та ОСОБА_6 укладено договір уступки права вимоги, після чого кінцевим Іпотекодержателем став ОСОБА_6

12.02.2016 року Іпотекодержателю ОСОБА_5 у нотаріальному порядку було передано право власності на ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ (в цілому) в рахунок виконання Іпотекодавцем Основного зобов'язання.

Вбачаючи у таких діях ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, слідчий саме тому і просить тимчасовий доступ до документів виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/756/748/13/, виданого на підставі рішення Оболонського районного суду м. Києва від 15.07.2013 року у цивільній справі під тим же номером.

В судовому засіданні слідчий своє клопотання підтримав, просить його задовольнити з метою встановлення обставин у кримінальному провадженні, оскільки, на думку слідчого, відомості, які містяться в документах виконавчого провадження, можливо буде використати як докази. Іншим шляхом довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих документів, неможливо.

Вислухавши слідчого, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до висновку про те, що клопотання слід залишити без задоволення, виходячи із наступного.

Вивченням доданих до клопотання матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №120161009050002022 від 25.02.2016 року за ознаками ч. 4 ст. 190 КК України встановлено, що 16.11.2011 року між ПАТ «Златобанк» в особі голови правління з корпоративного бізнесу ОСОБА_3 та ТОВ «ТД «Енергомир» в особі директора ОСОБА_4, укладено кредитний договір №271/11-KL. Відповідно до п. 1.1. вказаного Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредитні кошти у формі кредитної лінії для погашення заборгованості в АТ «Дельта Банк» та поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 700000 гривень. Строк повернення кредитних коштів по 15 листопада 2012 року включно, відповідно до графіку зменшення максимального ліміту заборгованості, викладеного п. 1.2. Кредитного договору.

16.11.2011 року між ПАТ «Златобанк» в особі голови правління з корпоративного бізнесу ОСОБА_3, з одного боку, та громадянкою України ОСОБА_4, з другого боку, було укладено і Договір поруки №271/11-KL/Р1, відповідно до п.п. 1.1. якого Поручитель ОСОБА_4 поручається перед Кредитором (Банком) та зобов`язується відповідати за повне та своєчасне виконання Боржником своїх боргових зобов`язань перед Кредитором за Кредитним договором в повному обсязі таких зобов`язань.

Відповідно до п. 1.1. Договору поруки сторони встановили, що у разі відсутності коштів у Поручителя для виконання боргових зобов`язань та/або виконання своїх зобов`язань за цим договором, Банк має право звернути стягнення на будь-яке майно поручителя.

12.07.2012 року між сторонами Кредитного договору було укладено Додаткову угоду до Кредитного договору №271/11-KL від 16.11.2011 року, відповідно до якої визначено новий строк повернення кредитних коштів Позичальником ТОВ «ТД «Енергомир» Банку, а саме: в строк по 15 травня 2013 року включно, відповідно до нового графіка. 12.07.2012 року відповідні зміни були внесені сторонами і до договору поруки в частині строку повернення кредитних коштів та графіку зменшення максимального ліміту заборгованості.

З метою забезпечення виконання ТОВ «Енергомир» зобов'язань, що випливають з укладеного між ПАТ «Златобанк» та ТОВ «ТД «Енергомир» кредитного договору №271/11-KL від 16.11.2011 року, того ж дня 16.11.2011 року було укладено договір іпотеки, відповідно до якого предметом іпотеки є нерухоме майно, і складається з:

п.1.2.1 садового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1;

п.1.2.2 земельної ділянки площею 0,0417 га з цільовим призначенням - для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_2.

Іпотекодавцем (майновим поручителем за ТОВ «ТД Енергомир») виступила ОСОБА_4, директор ТОВ «ТД Енергомир», якій на праві власності належало майно, що стало предметом іпотеки.

Проте, внаслідок невиконання Позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором з наступними змінами до нього, станом на 12.11.2012 року утворилась заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 747832 грн. 83 коп., включаючи заборгованість по відсоткам, пені за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків, а також 3% річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України.

У 2013 році ПАТ «Златобанк» звернувся з позовом до позичальника ТОВ «ТД Енергомир» та його поручителя ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором №271/11-KL від 16.11.2011 року від 16 листопада 2011 року та звернення стягнення на предмет іпотеки. Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15.07.2013 року позов було задоволено у повному обсязі. Суд прийняв рішення стягнути з ТОВ «ТД Енергомир» на користь ПАТ«Златобанк» заборгованість за кредитним договором № 271/11-KL від 16.11.2011 року у сумі 747832 грн. 83 коп., яка складається з 685770 грн. 49 коп. заборгованості за кредитом, 60257 грн. 86 коп. заборгованості за відсотками, 1727 грн. 15 коп. пені та 77 грн. 33 коп. трьох відсотків річних згідно ст. 625 ЦК України; в рахунок погашення зазначеної суми заборгованості ТОВ «ТД Енергомир» перед ПАТ «Златобанк» за кредитним договором № 271/11-KL від 16.11.2011 року звернути стягнення на предмет іпотеки: садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, який належить на праві власності ОСОБА_4, та на земельну ділянку площею 0,0417 га з цільовим призначенням для ведення садівництва, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, кадастровий номер: НОМЕР_2, яка належить на праві власності ОСОБА_4, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмета іпотеки (садового будинку та земельної ділянки) для його подальшої реалізації у розмірі 860000 грн.

Зазначене вище рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 15.07.2013 року оскаржувалося ОСОБА_4, однак, було залишено без змін та набрало законної сили. Чи було воно звернено до виконання стягувачем ПАТ«Златобанк» через органи державної виконавчої служби, в клопотанні слідчого мова не йде.

Відмовляючи слідчому в задоволенні його клопотання про тимчасовий доступ до документів, слідчий суддя виходить і із того, що відповідно до ст. 36 Закону України «Про іпотеку» передбачено і позасудове врегулювання, відповідно до якого сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання

здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки. Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

-передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

-право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Ст. 37 Закону України «Про іпотеку» регулює передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, відповідно до приписів вказаної норми іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання. Рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді.

Слідчим суддею встановлено, що розділ 6 Договору іпотеки від 16.11.2011 року, укладеного між Іпотекодержателем ПАТ«Златобанк» та Іпотекодавцем (майновим поручителем за ТОВ «ТД Енергомир») ОСОБА_4, та підписаний лише представником Банку ОСОБА_7 та особисто ОСОБА_4 (ОСОБА_5 не був стороною договору іпотеки та його не підписував), як раз і передбачає застереження про позасудове задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому відповідно до п. 7.3 Договору іпотеки Іпотекодержатель має беззаперечне право відступити своє право вимоги за цим договором як в повному обсязі, так і частково, на користь будь-якої третьої особи, а тому числі, але не обмежуючись, на користь будь-яких поручителів, які поручаються за ТОВ «ТД Енергомир» за основним зобов`язанням. При цьому підписанням даного Договору Іпотекодавець надає свою безвідкличну та беззаперечну згоду на таке відступлення прав за цим Договором, в тому числі надає свою згоду на укладення будь-яких договорів про відступлення прав вимоги за цим Договором. Іпотекодавець погоджується з тим, що в разі відступлення прав за цим Договором до особи (юридичної чи фізичної) перейдуть всі права та обов`язки Іпотекодержателя за цим Договором, у тому числі на звернення права стягнення на ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ в порядку та умовах, встановлених цим Договором.

Крім того, Договір іпотеки містить Розділ 6 «Застереження про позасудове задоволення вимог іпотеко держателя», відповідно до якого передбачено:

п. 6.1. Сторони цього Договору дійшли згоди вирішити питання про звернення стягнення на ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ (в цілому чи на будь-яку його частину) шляхом позасудового врегулювання на підставі застереження, шо міститься в цьому Договорі.

п. 6.2. Визначений цим розділом спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші, встановлені чинним законодавством України, способи звернення стягнення на ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ.

п. 6.3. Сторони дійшли згоди, що задоволення вимог Іпотекодержателя може здійснюватися шляхом:

-передачі Іпотекодержателю права власності на ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ (в цілому чи на будь-яку його частину) в рахунок виконання Іпотекодавцем Основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку";

-продажу Іпотекодержателем від свого імені ПРЕДМЕТА ІПОТЕКИ (в цілому чи будь-якої його частини) будь-якій особі, в тому числі, але не виключно, ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), який є поручителем за виконання Боржником зобов'язань перед Іпотекодержателем за Кредитним договором, і на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку» та направлення вирученої суми на погашення заборгованості за Основним зобов'язанням.

Відповідно до п.п.6.4-6.5 договору, у випадку прийняття рішення Іпотекодержателем про задоволення своїх вимог шляхом набуття права власності на ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ (в цілому чи на будь-яку його частину), застереження в цьому Договорі є правовою підставою для реєстрації права власності Іпотекодержателя на ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ (в цілому чи на будь-яку його частину).

22 січня 2015 року між ПАТ «Здатобанк» (Іпотекодержатель) та ТОВ «СВ «Фінанс» (39276835) було укладено договір уступки права вимоги, а 23 січня 2015 року між ТОВ «СВ «Фінанс» (39276835) та ОСОБА_6 укладено договір уступки права вимоги, що не суперечить п. 1.1. Договору Іпотеки, відповідно до якого первісний іпотекодержатель відступає новому Іпотекодержателю своє право вимоги за договором іпотеки від 16.11.2011 року.

12.02.2016 року Іпотекодержателю ОСОБА_5 відповідно до п. 6.3. Договору іпотеки та передбачених в ньому застережень в порядку задоволення вимоги передано право власності на ПРЕДМЕТ ІПОТЕКИ (в цілому) в рахунок виконання Іпотекодавцем Основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку" та приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 здійснено реєстрацію права власності ОСОБА_5 на садовий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та на земельну ділянку, на якій він розташований.

Відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку» рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, може бути оскаржено іпотекодавцем у суді. Проте, як вбачається з клопотання слідчого та стало відомо у судовому засіданні, Іпотекодавець ОСОБА_4 рішення про реєстрацію права власності Іпотекодержателя ОСОБА_5 на нерухоме майно, що є предметом іпотеки, не оскаржила.

Відтак, у слідчого судді немає підстав вважати дії Іпотекодержателя ОСОБА_5 протиправними під час переходу до нього права власності на майно Іпотекодавця, яке було предметом Іпотеки, на підставі наявного у договорі іпотеки застереження відповідно до ст. 37 Закону України «Про іпотеку». Більш того, у такій зміні власника слідчий суддя на підставі наданих доказів не знаходить кримінальної складової, а вбачає суто цивільно-правові відносини сторін договору іпотеки, спір між якими має вирішуватися у цивільно-правовому порядку. У даному випадку він має порушуватися на підставі відповідної позовної заяви стороною, яка вважає, що її цивільне право порушено іншою стороною договору.

Таким чином, приймаючи до уваги вище викладене і загальні засади кримінального провадження, приписи п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України стосовно недопущення застосування заходів забезпечення кримінального провадження у разі не доведення слідчим, прокурором, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, вважаю за необхідне відмовити у задоволенні клопотання слідчого про тимчасовий доступ до документі виконавчого провадження, оскільки право власності до Іпотекодаржателя ОСОБА_6 на предмет іпотеки перейшло у позасудовому порядку, тобто за межами виконавчого провадження та виконавчих дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 131 -132, 159-161, 163 - 164, 309 КПК України,

п о с т а н о в и в :

Відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві Прилипка Д.С., погодженого процесуальним керівником у проваджені - прокурором Київської місцевої прокуратури №5 Любченко Т.С., про тимчасовий доступ до документів - матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/756/748/13/, які знаходяться у володінні відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві за адресою м. Київ, вул. Полярна, 13А.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва.

Слідчий суддя