Ухвала суду № 56595108, 21.03.2016, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/96/16

Справа № 754/4416/15-ц

У Х В А Л А

Іменем України

21 березня 2016 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Малинці А.Ю, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про звернення стягнення,

В С Т А Н О В И В:

ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» звернулось до Деснянського районного суду міста Києва з зазначеною позовною заявою, в якій просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № Д07-02-147 МК від 15.11.2007 року в розмірі 386193,04 дол. США, що за курсом НБУ відповідно службового розпорядження від 05.02.2015 року складає 6947612,78 грн., звернути стягнення на нежилі приміщення № 1, 2 загальною площею 87,20 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з реєстрацією правочину купівлі-продажу предмету іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

У судовому засіданні відповідач звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у справі, обґрунтовуючи клопотання тим, що Деснянським районним судом міста Києва вже розглядалася справа за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначивши, що відповідно до рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06.07.2012 року у справі №2-88, позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» було задоволено частково, стягнуто на користь ПАТ КБ «Приватбанк» з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суму заборгованості за кредитним договором № Д 07-02-147/2 МК від 15.11.2007 року у розмірі 280816,50 дол. США, що за курсом НБУ станом на 13.01.2011 року, складає 2234793,89 грн., додатково зазначивши, що ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 13.11.2012 року у справі №22-ц/2690/12989/2012 року рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06.07.2012 року було залишено без змін, ухвалою вищого спеціалізованого суду України від 15 лютого 2013 року скаржнику було відмовлено у відкритті касаційного провадження.

У судовому засіданні представник позивача проти клопотання про закриття провадження у справі заперечував, пояснивши, що предметом спору у справі є звернення стягнення на майно відповідно до Кредитної угоди № Д 07-02-147/2 МК від 15.11.2007 року з усіма укладеними до неї Договорами про видачу траншу.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення клопотання про закритті провадження у справі частково, з таких підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Відповідно до ч. 2 ст. 223 ЦПК після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги, з тих же підстав, або оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.

Судом встановлено, що ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» зверталось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, звернення стягнення на предмет іпотеки, посилаючись на те, що 15.11.2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № Д 07-02-147/2 МК, згідно з умовами якого, останній було надано кредит на споживчі потреби у розмірі 180000,00 дол. США зі сплатою відсотків за кредитом у розмірі 15 % на рік, строком користування до 15.11.2012 року, для забезпечення повернення якого було укладено договір поруки від 15.11.2007 р. з поручителем ОСОБА_2, який, відповідно до умов договору поруки, несе солідарну відповідальність за невиконання умов кредитного договору, 15.11.2007 року до кредитного договору був укладений договір іпотеки між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_2, відповідно до умов якого, банку було надано в іпотеку нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення № 1,2 (в літ. А) загальною площею 87,20 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що належить останньому на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 03.10.2007р.

06 липня 2012 року рішенням Деснянського районного суду міста Києва позовні вимоги ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» були задоволені частково, на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_2 суму заборгованості за кредитним договором № Д 07-02-147/2 МК від 15.11.2007 року у розмірі 280816,50 дол. США, що за курсом НБУ станом на 13.01.2011 року, складає 2234793,89 грн., у задоволенні інших вимог позову було відмовлено.

13 листопада 2012 року ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду міста Києва рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 липня 2012 року було залишено без змін.

Судове рішення Деснянського районного суду міста Києва від 06 липня 2012 року набрало законної сили з моменту проголошення ухвали.

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судом було встановлено, що предметом спору вищезазначеної справи є заборгованість за кредитним договором № Д 07-02-147/2 МК від 15.11.2007 року станом на 13.01.2011 року у розмірі 280816,5 доларів США, що за курсом НБУ, становить 2234793,89 грн., яка складається з: основної заборгованості по кредиту - 160252,92 доларів США; заборгованості по відсотках за користування кредитом - 78864,55 доларів США; пені за несвоєчасне виконання зобов'язань - 28296,9 доларів США та шрафу: 250 грн. (фіксована частина) і 106406 грн. 78 коп. ( процентна складова).

Відповідно розрахунку заборгованості за договором № Д 07-02-147/2 МК від 15.11.2007 року, станом на 05.02.2015 року, наявна заборгованість, станом на 13.01.2011 року, яка складається з: заборгованості по кредиту, заборгованості по відсотках за користування кредитом та пені.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про закриття провадження у цивільній справі за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про звернення стягнення, в частині стягнення заборгованості станом на 13.01.2011 року.

Разом з тим, судами було встановлено, що враховуючи, що стороною позивача у відповідності до ст. 60 ЦПК України не надано суду обґрунтування щодо способу реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону, початкової ціни предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження, доказів направлення іпотекодержателем іпотекодавцю - ОСОБА_2 та боржнику - ОСОБА_3, письмових вимог про усунення порушення у не менш ніж тридцятиденний строк, де було б зазначено стислий зміст порушених зобов'язань та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги, за таких обставин, суд прийшов до висновку, що іпотекодержатель не вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки, відповідно до цього закону, оскільки суду не надано доказів дотримання цих правил, що є перешкодою для звернення стягнення на предмет іпотеки, а тому суд не вбачає підстав для задоволення вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - нежилі приміщення №1, 2 (гр. Прим. № 9) (в літ. А) загальною площею 87,20 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_2 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 03.10.2007 p.

Крім того, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, судом враховано той факт, що позивачем поставлено вимогу про солідарне стягнення з відповідачів суми боргу за кредитним договором, яка задоволена судом у повному обсязі, а відтак вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки - нежилі приміщення №1, 2 (гр. Прим. № 9) (в літ. А) загальною площею 87,20 кв. м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що належать ОСОБА_2 на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 03.10.2007 р., мало характер подвійного стягнення за вищевказаним кредитним договором.

Згідно п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5, при цьому суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення. Винятком є ситуація, коли особа позичальника є відмінною від особи іпотекодавця з урахуванням положення статті 11 Закону України "Про іпотеку" (або статті 589 ЦК щодо заставодавця).

Однак, згідно п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Згідно п. 17 Постанови наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Враховуючи вищевикладене, нетотожність предмету та підстави позовів в частині звернення стягнення, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у закритті провадження в цій частині.

Керуючись ст.ст. 205, 223 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

Провадження у цивільній справі за позовною заявою ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3, про звернення стягнення за кредитним договором № Д 07-02-147/2 МК від 15.11.2007 року в частині стягнення заборгованості станом на 13.01.2011 року закрити.

У задоволенні клопотання в іншій частини відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Петріщева І.В.