Вирок № 56591736, 22.03.2016, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/1168/16-к

Провадж. № 1-кп/639/193/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року м. Харків

Жовтневий районний суд м. Харкова у складі: головуючого -судді- Васильєвої Н.М., за участю секретаря - Чорного О.С., прокурора - Жили Є.В., обвинуваченого-Поколодного М.М., потерпілої - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Харкова кримінальне провадження, зареєстроване в ЄРДР за №12015220500002222 від 09.12.2015р. за обвинуваченням ОСОБА_2 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харків, громадянина України, холостого, з середньо-спеціальною освітою, пенсіонера, інваліда 3 групи, раніше не судимого в силу ст.89 КК України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_2, 08.12.2015 року, о 18 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння ,знаходився поблизу торгового кіоску, розташованого за адресою: м.Харків, вул. Полтавський шлях,153 ,де помітив раніше йому незнайому ОСОБА_1, яка здійснювала торгівлю продуктами, а біля неї на прилавку лежав її мобільний телефон, після чого у ОСОБА_2 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, діючи з корисливих мотивів, упевнившись ,що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до прилавку та шляхом вільного доступу таємно викрав чуже майно, а саме: мобільний телефон «Samsung Galaxy Grand Prime»,моделі « SM- G530Н»,належний ОСОБА_1 ,вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №4916 від 17.12.2015р. - 3109 грн., після чого з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинив матеріальну шкоду ОСОБА_1 на вищезазначену суму.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, пояснив суду, що дійсно 08.12.2015р. у вечірній час він був у нетверезому стані та збирався їхати додому. Через відсутність грошей вирішив попросити їх у сторонніх людей. Підійшов до торгового кіоску по вул. Полтавський шлях ,153 м.Харкова та попросив у дівчини 10 гривень, але вона йому відмовила. Тоді він непомітно вкрав у неї з прилавку залишений без догляду мобільний телефон. Останній у подальшому продав знайомому. Вартість викраденого не оспорює. Просив суворо не карати його.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснила суду, що дійсно 08.12.2015р. у вечірній час, коли вона торгувала у кіоску продуктами харчування на Холодній горі, до неї підійшов незнайомий чоловік у нетверезому стані та став просити грошей. Вона йому відмовила та продовжила працювати. Через деякий час помітила, що з прилавку у неї було викрадено належний їй мобільний телефон, вона звернулася до відділку поліції. Телефон їй повернуто. Цивільний позов не заявляє. Просить призначити обвинуваченому несуворе покарання.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала сторона обвинувачення і потерпіла.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, а також те, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої, дослідженням матеріалів досудового розслідування, зокрема даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікаря психіатра не перебуває, але з 2010 р. перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу залежності від алкоголю; є інвалідом 3 групи; неодружений; раніше не судимий в силу ст.89 КК України; має постійне місце проживання та реєстрації; за місцем проживання характеризується позитивно.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченого.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, є вчинення злочину у стані алкогольного сп`яніння.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, його наслідки, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

При цьому, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових злочинів та досягнення цілей покарання щодо нього в цілому, можливе без його ізоляції від суспільства, а тому вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, але звільнити від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлено. Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 згідно ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді у виді двох років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з іспитовим строком в 1 (один) рік 6 (шість) місяців.

На підставі п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Речовий доказ - мобільний телефон «Samsung Galaxy Grand Prime»,моделі « SM- G530Н», який переданий по збережувальній розписці потерпілій ОСОБА_1., залишити останній як законному власнику(а.с.27 к/п) .

Процесуальні витрати в сумі 184 грн. 14 коп. за проведення експертизи стягнути з ОСОБА_2 на користь держави на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області (код доходів 24060300, р/р №31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м.Харкова, з призначенням виду платежу - "за експертні послуги".

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому,потерпілій та прокурору.

Суддя Н.М. Васильєва