Рішення № 56590556, 16.03.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 541/1227/14-ц Номер провадження 22-ц/786/760/16Головуючий у 1-й інстанції Куцин В.М. Доповідач ап. інст. Абрамов П. С.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі :

Головуючого судді : Абрамова П.С.

Суддів : Гальонкіна С.А., Кузнєцової О.Ю.

При секретарі: Фадейкіній Н.Б.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за апеляційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - Кобрися Олександра Миколайовича

На рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 січня 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_4, фізичної особи підприємця ОСОБА_4, Миргородського підприємства технічної інвентаризації та експертизи «Інвентаризатор» про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

В С Т А Н О В И Л А :

15 травня 2014 року ПАТ Банк «Фінанси та Кредит» звернулися до суду з даним позовом.

Вказували, що в порушення умов укладеного між ними та ФОП ОСОБА_4 кредитного договору виникла заборгованість в сумі 1334121,92 гривні, з яких сума простроченої заборгованості по кредиту 885962 гривні 42 коп., сума простроченої заборгованості по процентам 371362,81 гривні та пеня 76796.69 грн.

ОСОБА_4 як фізична особа та Миргородське підприємство технічної інвентаризації та експертизи «Інвентаризатор» є поручителями за даним кредитним договором.

Прохали стягнути суму заборгованості з них солідарно, з основного боржника ФОН ОСОБА_4 та поручителів.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 січня 2016 року провадження у справі за позовними вимоги ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» до фізичної особи підприємця ОСОБА_4, Миргородського підприємства технічної інвентаризації та експертизи «Інвентаризатор» про стягнення заборгованості по кредитному договору, закрито.

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 січня 2016 року в задоволенні позовних вимог про стягнення боргу з поручителя ОСОБА_4 відмовлено.

В апеляційній скарзі на рішення суду від 21 січня 2016 року ПАТ «Банк Фінанси та Кредит» прохають рішення суду скасувати вказуючи, що місцевим судом допущено порушення норм як матеріального так і процесуального права. Зокрема вказували, що вони вручили вимогу про повернення боргу ОСОБА_4 як поручителю 04.12.2013 року, а з позовом до суду звернулися 13.05.2014 року в межах шестимісячного строку.

Перевіривши законність та обґрунтованість судових рішень в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 15 жовтня 2007 року між АТ « Банк «Фінанси та кредит» та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 укладено кредитний договір, у відповідності з яким банк відкрив відновлювальну кредитну лінію на загальну суму 600 000 грн. з терміном повернення кредитних ресурсів до 15 жовтня 2012 року.

В подальшому сторони укладали додаткові угоди змінюючи як суму кредиту так і терміни повернення коштів.

Останньою додатковою угодою від 12 грудня 2011 року сторони погодили графік погашення заборгованості за тілом кредиту починаючи з 1.01.2012 року по 15.10. 2013 року щомісячно рівними платежами по 76608, 52 грн. (т.1 а. с. 17)

Кінцевим терміном повернення коштів визначено 15 жовтня 2013 року.

На виконання укладеної угоди боржником ФОП ОСОБА_4 останній платіж здійснено на погашення заборгованості за тілом кредиту 9.11.2012 року, а на погашення відсотків 06.12.2012 року.

Сума заборгованості за кредитним договором станом на 18 квітня 2014 року становить 1 324 589,82 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 885962, 42 грн., за відсотками 362488, 85, пеня 76138, 55 грн.

При визначенні розміру заборгованості за кредитним договором колегією суддів враховуються докази наявні в матеріалах справи, в тому числі проведені у справі судово - бухгалтерські експертизи.

На забезпечення виконання укладеного кредитного договору був укладений договір поруки з ОСОБА_4 як фізичною особою.

(Т.1 а. с. 21)

В подальшому до договору поруки вносилися зміни, останні (12.12.2011 року в зв'язку зі зміною основного зобов'язання.)

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог до поручителя ОСОБА_4 місцевий суд з врахуванням правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-745 цс 15 прийшов до висновку про припинення дії договору поруки, оскільки протягом шести місяців від дня настання права вимоги до кожного періодичного платежу, вимоги до ОСОБА_4 пред'явлено не було, а звернення до суду 15.05.2014 року здійснено поза шестимісячним строком визначеним ст. 549 ЦК України.

Зазначені висновки місцевого суду суперечать як вимогам ч. 4 ст. 549 ЦК України, іншим правовим позиціям Верховного суду України та змісту укладеного між сторонами договору поруки. Місцевий суд помилково застосував шестимісячний строк встановлений законом не звернувши увагу, що сторони в договорі поруки обумовили трьохрічний строк для припинення дії договору поруки.

У відповідності з вимогами ч. 4 ст. 549 ЦК України та враховуючи правові висновки Верховного Суду України висловлені у справі № 6-53 цс 14 , № 6-18цс16 від 3 лютого 2016 року порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки.

Коли договором передбачено припинення поруки, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя, у такому випадку трирічний строк обчислюється з настання строку виконання основного зобов'язання, про що також зазначено в правовій позиції Верховного Суду України № справі № 6-745 цс 15 на яку послався місцевий суд .

Як вбачається з п. 5.1 договору поруки сторони передбачили, що договір поруки припиняється якщо кредитор на протязі трьох років з дня настання строку виконання зобов'язання по кредитному договору не пред'явить вимоги до поручителя.

Таким чином в даній справі необхідно було встановити строк виконання основного зобов'язання та закінчення цього строку у відповідності з вимогами п. 5.1 договору.

Як зазначено вище, останні платежі за тілом кредиту та відсотками ФОП ОСОБА_4 було здійснено на погашення тіла кредиту 9.11.2012 року, та на погашення відсотків 06.12.2012 року.

Таким чином саме з 1 числа наступного місяця після здійснення останніх платежів розпочався строк виконання зобов'язань.

До суду з позовом у відповідності з вимогами п. 5.1 договору позивач звернувся в травні 2014 року, тобто в межах трьохрічного строку .

За таких обставин висновки місцевого суду про припинення дії договору поруки є невірними.

Не підлягає задоволенню і заява ОСОБА_4 про застосування строків позовної давності (т.3 а. с. 135), оскільки трьохрічний строк позовної давності позивачем не пропущений.

Рішення місцевого суду підлягає скасуванню з постановленням у справі нового рішення про задоволення позовних вимог та стягнення з поручителя ОСОБА_4, як солідарного боржника ФОП « ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором.

Також у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України стягненню на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» підлягає судовий збір в розмірі 3628 грн. 42 коп., що становить 99, 3% від розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 303, 307, п.3,4. ч.1 ст. 309, 316, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» - Кобрися Олександра Миколайовича на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 січня 2016 року задовольнити.

Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 21 січня 2016 року скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» 1 324 589,82 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту становить 885962, 42 грн. , за відсотками 362488, 85, пеня 76138, 55 грн.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати в розмірі 3628 грн. 42 коп.

Рішення набирає чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти діб шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя (підпис) П.С. Абрамов

Судді (підписи) С.А. Гальонкін

О.Ю. Кузнєцова

З оригіналом згідно: