Вирок № 56590181, 22.03.2016, Семенівський районний суд Полтавської області

СЕМЕНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Шевченка, 41-а, смт Семенівка, Полтавська область, 38200

тел. (05341) 9-17-39, факс (05341) 9-17-39, 9-15-37

Справа №527/2244/15-к

Провадження №1-кп/547/7/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року смт Семенівка, Полтавська область

Семенівський районний суд Полтавської області у складі

головуючого судді В.Ф.Харченка,

за участі секретаря судового засідання Т.В.Артикульної,

учасники судового провадження:

прокурор С.Г.Грицький

обвинувачений ОСОБА_1,

потерпілий (цивільний позивач) ОСОБА_2,

представник потерпілого ОСОБА_3,

перекладач ОСОБА_4,

позивач фінансове управління Глобинської районної

державної адміністрації Полтавської області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 Семенівського районного суду Полтавської області кримінальне провадження № 12015170140000511 за обвинуваченням

ОСОБА_1, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт Градизьк Глобинського р-ну Полтавської обл., громадянин України, зареєстрований і проживає за адресою АДРЕСА_1, неодружений, освіта середня спеціальна, працює охоронцем ТОВ "Глобинський м'ясокомбінат", військовозобов'язаний, раніше судимого вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 11.02.2015 за ч. 2 ст. 125 КК України, призначено покарання штраф 850 грн,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинуваченому ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_2, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, за таких обставин.

14.06.2015 близько 02 год. 00 хв. потерпілий ОСОБА_2 прибув до домогосподарства, розташованого за адресою АДРЕСА_2, де у цей час перебував ОСОБА_1. В ході розмови між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 виникла суперечка, під час якої ОСОБА_1 умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс ОСОБА_2 декілька ударів руками стиснутими у кулак в область голови, чим спричинив потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, синця, садна м'яких тканин голови, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 85 від 14.06.2015 відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Зазначеними діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив щодо потерпілого ОСОБА_2 злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

У судовому засіданні обвинувачений та потерпілий повідомили і підтвердили, що 22.03.2016 між ними укладено угоду про примирення. Просили суд затвердити угоду.

Прокурор, представник потерпілого вважали можливим затвердити угоду, вказавши що вона відповідає вимогам закону.

Вирішуючи у порядку ст. 474 КПК України питання можливості затвердження угоди про примирення від 22.03.2016, укладеної між обвинуваченим і потерпілим, суд встановив таке.

В угоді сформульовано обвинувачення ОСОБА_1 та його правова кваліфікація, які за змістом повністю відповідають зазначеному обвинуваченню, пред'явленому ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні. Сторони угоди погодили, що правовою кваліфікацією обвинувачення є умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України.

Сторони угоди узгодили покарання обвинуваченого за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, у виді штрафу 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн. У судовому засіданні обвинувачений погодився із зазначеним покаранням.

Угодою передбачено та роз'яснено наслідки її укладення і затвердження, у т.ч. обмеження права оскарження вироку, який може бути ухвалено за наслідками розгляду та затвердження угоди судом, наслідки невиконання угоди.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості. Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої тяжкості.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні просив вказану угоду затвердити, повідомив, що наніс потерпілому ОСОБА_2 окремі удари під час бійки; надав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

В угоді також визначено, що обвинувачений ОСОБА_1 відшкодує потерпілому ОСОБА_2 шкоду, завдану у результаті злочину, а саме: 2500,00 грн майнової шкоди, яка полягає у витратах на лікування потерпілого від завданих йому обвинуваеним тілесних ушкоджень, та 5000,00 грн моральної шкоди, заданої протиправним нанесенням тілесних ушкоджень обвинуваченим потерпілому.

Обвинувачений, потерпілий, представник потерпілого підтвердили досягнення згоди у частині відшкодування завданої злочином шкоди. Потерпілий звернувся до суду із заявою про відмову від позову, оскільки між обвинуваченим і потерпілим в угоді про примирення вирішено питання про відшкодування завданої злочином шкоди.

Потерпілий, його представник, обвинувачений, прокурор у судовому засіданні ствердили, що під час укладення угоди дотримано відповідні вимоги і правила законів України, просили суд затвердити угоду про примирення, призначивши обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та затвердивши умови відшкодування шкоди, завданої злочином потерпілому.

Суд шляхом опитування сторін угоди про примирення переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміє права обвинуваченого, визначені ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення і затвердження угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що зміст угоди про примирення, укладеної 22.03.2016 між потерпілим ОСОБА_2 і обвинуваченим ОСОБА_1 відповідає вимогам ст. 471 КПК України. Відтак, оскільки умови угоди про примирення відповідають вимогам КПК України, КК України, ЦК України і ЦПК України, учасники судового провадження вказали на можливість затвердження судом угоди, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для затвердження угоди про примирення від 22.03.2016.

Ухвалюючи вирок, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами та оцінених судом відповідно до ст. 94 КПК України, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1. Узгоджене сторонами угоди покарання відповідає правилам призначення покарань, передбаченим КК України.

За таких обставин суд вважає доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив щодо потерпілого ОСОБА_2 злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, за який обвинуваченому слід призначити узгоджене сторонами угоди про примирення покарання - у штраф 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.

Також суд вважає, що сторонами угоди про примирення правомірно та у відповідності до вимог ст.ст. 23, 1166, 1167, 1168, 1177 ЦК України досягнуто згоди щодо відшкодування обвинуваченим потерпілому: 2500,00 грн майнової шкоди (витрат на лікування) і 5000,00 грн моральної шкоди, завданих неправомірними діями обвинуваченого щодо потерпілого.

Прокурором пред'явлено позов у кримінальному провадженні в інтересах держави в особі фінансового управління Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого ОСОБА_2 від злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, у сумі 752,05 грн.

Обвинувачений позов визнав.

Витрати 752,05 грн, пов'язані із лікуванням потерпілого ОСОБА_2 у період перебування на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні Глобинської центральної районної лікарні з 14.06.2015 по 19.06.2015 підтверджено розрахунком вартості лікування, складеним Глобинською ЦРЛ (лист від 08.09.2015 № 1636).

Держава, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину (ч. 2 ст. 1191 Цивільного кодексу України).

Ураховуючи зазначене суд повністю задовольняє цивільний позов про відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого.

Речові докази відсутні.

Види та розмір процесуальних витрат не встановлено.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не обирався, клопотання про його застосування не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 371, 373-376, 392-395, 468, 469, 471, 473-475, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену 22.03.2016 між потерпілим ОСОБА_2 і обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 Кримінального кодексу України, за яким призначити йому покарання, узгоджене сторонами угоди про примирення від 22.03.2016, у виді штрафу 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850,00 грн.

Прийняти відмову від цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 до обвинуваченого ОСОБА_1 про відшкодування майнової і моральної шкоди як фізичній особі, яка потерпіла від злочину, у зв'язку із визначенням в угоді про примирення від 22.03.2016 відповідного питання про розміри відшкодування шкоди.

Цивільний позов прокурора в інтересах фінансового управління Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстрований і проживає за адресою АДРЕСА_1; РНОКПП НОМЕР_1) на користь фінансового управління Глобинської районної державної адміністрації Полтавської області (Полтавська обл., м. Глобине, вул. Леніна, 240/2, код ЄДРПОУ 02315392, МФО 831019, ГУДКСУ у Полтавській області, р/р № 31417544700061, ККД 24060300 "Інші надходження") 752,05 грн як відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги через Семенівський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч. 3 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя В.Ф.Харченко