Ухвала суду № 56586823, 22.03.2016, Тлумацький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 353/1163/15-а

Провадження № 2-а/353/2/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року м.Тлумач

Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Луковкіна У.Ю.

з участю секретаря: Мороз М.І.

представників позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3

представника Управління ПФУ у Тлумацькому районі ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тлумачі клопотання Управління Пенсійного фонду України у Тлумацькому районі Івано-Франківської області про залишення без розгляду частини позовних вимог у справі за адміністративним позовом представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Тлумацькому районі Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Представник позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до УПФ України в Тлумацькому районі про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 з вересня 1998 року отримувала пенсію за віком. В подальшому ОСОБА_1 виїхала на постійне місце проживання до США, у зв'язку з чим виплату пенсії їй було припинено з березня 2004 р. по причині неотримання пенсії протягом 6 місяців підряд. У відповідь на заяву представника позивачки від 01.10.2015 р. щодо поновлення виплаті пенсії за віком, листом від 15.10.2015 року відповідач відмовив у поновленні виплати пенсії, оскільки вважав, що заява про поновлення виплати раніше призначеної пенсії подається пенсіонером особисто до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації), а не його представником. Просила визнати дії відповідача щодо зупинення виплати ОСОБА_1 пенсії за віком з березня 2004 р. та відмови у її поновленні протиправними, зобов'язати УПФ України в Тлумацькому районі відновити та виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком з березня 2004 р. з врахуванням всіх індексацій та перерахунків, а також стягнути з відповідача судові витрати по справі.

На вищевказаний адміністративний позов від відповідача до суду надійшло письмове заперечення, в яких УПФУ в Тлумацькому районі вказувало на те, ОСОБА_1 перебуває на обліку як отримувач пенсії за віком з 02.09.1998 року, виплата пенсії здійснювалась через поштове відділення у м. Тлумач, яке обслуговувало також населення с. Локітка Тлумацького району. Оскільки ОСОБА_1 добровільно неотримувала призначену пенсію протягом 6 місяців підряд, то виплата пенсії їй була припинена з березня 2004 р. Поновлення виплат можливе при особистому зверненні пенсіонера з відповідною заявою до територіального органу Пенсійного фону. Оскільки із заявою про поновлення пенсійних виплат звернулась представник ОСОБА_1 за довіреністю, законних підстав для поновлення виплати пенсії не було. Відповідач вважає відмову в поновленні виплати пенсії законною, а свої дії правомірними. В задоволенні позову просили відмовити.

Крім того, відповідачем було подано клопотання, уточнене в судовому засіданні, про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобовязанняУПФУ в Тлумацькому районі виплатити останній пенсію за період з 01.03.2004 р. по 19.05.2015 р. включно, у звязку з пропущенням строків звернення до суду з адміністративним позовом.

В судовому засіданні представники позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали у повному об'ємі, просили задовольнити позов, вважають, що строк звернення до суду позивачка не пропустила, оскільки згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, а нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Оскільки виплати пенсії ОСОБА_1 припинились внаслідок протиправних дій відповідача, вважають, що позивачкою строк звернення до суду не пропущений.

В судовому засіданні представник відповідача уточнене клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду в звязку з пропуском позивачкою шестимісячного строку звернення до суду просив задовольнити, а в задоволенні решти позовних вимог відмовити. Пояснив, що позивачці на підставі її заяви з 02.09.1998 року була призначена пенсія за віком, виплата якої здійснювалась через поштове відділення у м. Тлумач. Зазначив, що пенсія є періодичною виплатою, а тому про порушення свого права позивачка та її представники (оскільки пенсія отримувалась представником по довіреності) повинна була дізнатися з моменту неотримання першої пенсійної виплати. Додав, що позивачкою та її представниками клопотання про поновлення строків звернення до суду не заявлялось, жодної обґрунтованої причини пропуску строку звернення до суду не має.

Вислухавши пояснення представників позивачкита представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Пунктом 5 частини 1 статті 107 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно частини 2 статті 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спірні правовідносини у цій справі є триваючими, тобто такими, що пов`язані із щомісячною періодичною невиплатою пенсії позивачці.

УПФУ в Тлумацькому районі припинило виплату пенсії позивачці ОСОБА_1 з 01.03.2004 р., а з позовною заявою представник позивачки ОСОБА_3звернулась до суду лише 20.11.2015 року, тобто позовні вимоги за період з 01.03.2004 р. по19.05. 2015 року включно заявлені після спливу шестимісячного строку звернення до суду, встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виплати пенсії позивачці ОСОБА_1 припинились з березня 2004 р., Закони України, які стосувались соціальних виплат, були опубліковані та перебували в загальному доступі, отже, позивачката її представники мали змогу дізнатись (повинні буладізнатись) про порушення її прав.

Окрім того, відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

З наведеного визначення вбачається, що пенсія це періодична виплата, а отже про порушення свого права позивачка або її представник, яка отримувала пенсію згідно довіреності,повинні були дізнатися з моменту першого неотримання пенсійної виплати, тобто з березня 2004 р.

Аналогічної позиції притримується і Вищий адміністративний суд України, зокрема, в Ухвалі від 02 грудня 2014 року по справі № 372/4537/14-а.

Статтею 100 КАС України передбачено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Враховуючи викладене, положення ч. 2 ст. 99 КАС України, а також те, що обидві сторони в судовому засіданні ствердили про припинення виплати пенсії позивачці з березня 2004 року, тобто позивачка та її представник знали про невиплату їй пенсії, проте жодних дій з приводу її поновлення не вчиняли, а представник позивачки, звернувшись до суду з позовом 20.11.2015 року, пропустила строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів позивачки ОСОБА_1 за період 01.03.2004 р. по 19.05. 2015 року, позивачкою та її представниками клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до суду не заявлялося, належних та допустимих доказів поважності пропуску строку звернення до суду не надавалось і поважних причин на його поновлення судом не встановлено, тому позовні вимоги за період з 01.03.2004 р. по 19.05. 2015 року слід залишити без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 100, 158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов представника позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України у Тлумацькому районі Івано-Франківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України у Тлумацькому районі виплатити пенсію за період з 01.03.2004 р. по 19.05. 2015 року включно залишити без розгляду, у звязку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали.

Головуюча У.Ю.Луковкіна