Ухвала суду № 56586314, 22.03.2016, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №279/10873/15-ц Головуючий у 1-й інст. Волкова Н. Я.

Категорія 27 Доповідач Кочетов Л. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді: Кочетова Л.Г.,

суддів: Гансецької І.А., Микитюк О.Ю.,

при секретарі: Кравчук Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський акціонерний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 січня 2016 року,

в с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ПАТ "Всеукраїнський акціонерний банк" (надалі Банк) звернувся до суду з вказаним позовом та в обґрунтування вимог зазначив, що 17.03.2011 року між ним та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № BlaЖГА00019560, згідно якого останньому надано кредит в розмірі 15500,00 грн. з терміном повернення - 17.03.2014 року. У зв»язку з порушенням відповідачем своїх зобов»язань станом на 26.08.2015 року утворилася заборгованість, загальна сума якої становить 82087,41 грн., з яких: 9448,50 грн. - прострочена сума кредиту; 3297,51 грн. - прострочені проценти за користування кредитом; 4882,50 грн. - прострочена комісія та 64459,28 грн. - пеня. Просив стягнути вказані суми.

Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 січня 2016 року позов задоволено частково: з відповідача стягнуто заборгованість по тілу кредиту, відсоткам та комісії в загальній сумі 17628,50 грн. В частині вимог щодо стягнення штрафних санкцій відмовлено за пропуском строку позовної давності.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати, постановити нове - про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що позивачем пропущений строк позовної давності.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ст. ст. 610-611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків.

Судом встановлено, що 17.03.2011 року між Банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № BlaЖГА00019560, згідно якого останньому надано кредит в розмірі 15500,00 грн. з терміном повернення - 17.03.2014 року (а.с. 6-16).

У зв»язку з порушенням відповідачем своїх зобов»язань станом на 26.08.2015 року утворилася наступна заборгованість: 9448,50 грн. - прострочена сума кредиту; 3297,51 грн. - прострочені проценти за користування кредитом; 4882,50 грн. - прострочена комісія. За порушення вказаних зобов"язань позивачем була нарахована пеня в сумі 64459,28 грн. (а.с. 4-5).

Оскільки вказані обставини сторонами не заперечувалися, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення зазначених у рішенні сум.

Згідно з положеннями ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК передбачає, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до вимог ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Частина 1 ст. 264 ЦК передбачає, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Як вбачається зі змісту кредитного договору, погашення кредиту передбачалося частинами - у вигляді щомісячних платежів.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем зобов"язання за вказаним договором належним чином виконувалися до 17.08.2012 року, у подальшому - ло 25.10.2012 року заборгованість сплачувалася у меншому розмірі ніж встановлено умовами договору, останній платіж було здійснено 22.10.2013 року.

За таких обставин, враховуючи, що термін повернення кредиту у договорі визначений - 17 березня 2014 року, а Банк звернувся до суду 31.08.2015 року (а.с. 20), суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що строк позовної давності позивачем не пропущений.

При цьому висновки суду першої інстанції не суперечать правовим позиціям Верховного Суду України, на які посилається апелянт, оскільки вказані правові позиції висловлені щодо інших обставин.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 16 січня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий Судді