Рішення № 56585731, 21.03.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1631/16 Справа № 186/1758/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Порошина О. О. Доповідач - Тамакулова В.О.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2016 року м. Дніпропетровськ

21 березня 2016 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого-судді: Тамакулової В.О.

суддів: Болтунової Л.М., Козлова С.П.

при секретарі: Гулієву М.І.о.,

яка розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську апеляційну скаргу

публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" на заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2014 року позивач звернувся з заявою до суду про стягнення кредитної заборгованості. Позов обгрунтовував тим, що відповідно до договору б/н від 24 січня 2008 року відповідач отримав кредит 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом із кінцевим терміном повернення до 24 січня 2011 року, що відповідає строку дії картки. Договір складається із заяви кредитора, умов і правил надання банком послуг та правил користування платіжною карткою.

За пунктом 3.1.1 Правил користування платіжною карткою строк дії картки вказаний на її лицевій стороні (місяць і рік); вона діє до останнього календарного дня зазначеного місяця. В п.п. 3.2, 3.3 Умов та Правил надання банківських послуг зазначено, що Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку складає між ним та банком Договір.

Банк нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.5.5 «Правил користування платіжною карткою».

При укладанні Договору сторони керувалися ч.1 ст. 634 ЦК України за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до п.6.5 Умов та Правил надання банківських послуг-позичальник зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання за перевитрати платіжного ліміту а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.

За п.9.12.Умов та Правил надання банківських послуг договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання, якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк.

ПАТ КБ «Приват Банк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит.

Відповідач зобов'язання за договором не виконав і станом на 31 серпня 2014 року має заборгованість в розмірі 55364,41 грн., яка складається з:

заборгованості за кредитом в розмірі 14999,28 грн.,

заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 36490,20 грн.

заборгованість пені та комісії за користуванням кредитом в розмірі 3874,93 грн. штрафи (фіксована частина) в розмірі 500 грн., штраф (процентна складова) в розмірі 1043,26 грн.

Від цієї суми заборгованості позивач віднімав суму заборгованості у розмірі 34499,14 грн., яка була стягнута рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2011 року , різниця становить 20865,27 грн.

Загальна сума заборгованості визначена позивачем в 22408,53 грн,, судові витрати в розмірі сплаченого судового збору- 243 грн. 60 коп.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час слухання справи повідомлений належним чином.

Рішенням суду І інстанції позов задоволено частково, стягнуто кредитну заборгованість в сумі 7409 грн. 25 коп. та судові витрати в сумі 243 грн. 60 коп.

В скарзі апелянт посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати рішення й постановити нове, яким задовольнити вимоги в заявленому обсязі.

Колегія суддів перевірила законність, обґрунтованість рішення суду, в межах заяв-лених вимог, уточненого позивачем розрахунку та апеляційної скарги і дійшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки та відшкодування збитків( ст. 611 ЦК України).

Судом встановлено, що 24 січня 2008 року між ПАТ „ПриватБанк" та відповідачем, було укладено угоду згідно якої відповідач отримав кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, (а.с.11-17).

Згідно копії актового запису про зміну імені № 05 від 13 жовтня 2011 року відповідач змінив прізвище з ОСОБА_2 на ОСОБА_2. (а.с.43).

Станом на 31 серпня .2014 року у відповідача, виникла заборгованість по сплаті кредиту в розмірі 55364,41 грн.( а.с.7-10), яка складається з:

заборгованості за кредитом в розмірі 14999,28 грн.,

заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 36490,20 грн.

заборгованість з пені та комісії за користуванням кредитом в розмірі 3874,93 грн., штрафів.

Як слідує із заочного рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2011 року з відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість за кредитним договором № б/н від 24 січня 2008 року станом на 30 квітня 2011 року у розмірі 34499,14 грн., яка складається з: 14999,28 грн. - заборгованість за кредитом, заборгованість по процентах за користування кредитом в розмірі 16005,85 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом в розмірі 1375,00 грн., а також штрафів відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг штрафу (фіксована частина) в розмірі 500,00 грн. та штрафу (процентна складова) у розмірі 1619 грн. 01 коп. (а.с.6).

Частково задовольняючи позов суд виходив з того, що позивач повторно стягує суму заборгованості за кредитом у розмірі 14999,28 грн., яку вже було стягнуто за вказаним рішенням суду, з урахування стягнутої суми з відповідача, заборгованість за кредитним договором позивач зазначив -22408,53 грн. Від цієї суми суд помилково відняв 14999,28 грн. та суми штрафів, тому вимоги задоволено у розмірі 7409,25 грн.

На підставі ст.88 ЦПК України суд стягнув судові витрати в розмірі 243,60 грн.

В скарзі апелянт зазначає, що при розрахунку заборгованості станом на 31 серпня 2014 року заявленою в позові від суми 55364, 41 грн. він відняв суму в розмірі 34499,14 грн. до якої було включено заборгованість за кредитом 14999,28 грн., тому подвійне стягнення відсутнє.

Згідно ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконував належним чином. Відповідно до ч.2 ст.1054, ч.2 ст.1050 ЦК України наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Апелянт обгрунтовано посилався на правову позицію Верховного Суду України від 23 вересня 2015 року (справа за N 6-1206цс15), яка відповідно до ст.360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх судів України і де зазначено:

за статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Виходячи із системного аналізу ст. ст. 525, 526, 599, 611 ЦК України, змісту кредитного договору Верховний Суд дійшов до висновку про те, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України апеляційна інстанція скасовує рішення якщо судом неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права. Суд допустив такі порушення.

Колегія суддів, перевіривши надані докази, вважає, що висновки суду щодо стягнутої суми заборгованості протирічать наданим доказам-розрахунку позивача , докази щодо їх спростування в матеріалах справи відсутні, тому з відповідача підлягає стягненню заявлена за позовом заборгованість в сумі 22408, 53 грн.( 20484, 35- сума заборгованості за процентами, 2499,93- заборгованість по пені).

Рішення суду в частині стягнення судових витрат відповідає вимогам ст.88 ЦПК України і в цій частині має бути залишеним без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк - задовольнити частково .

Заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 грудня 2015 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості скасувати в частині стягнення кредитної заборгованості та стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН: НОМЕР_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", pax. № 29092829003111 МФО 305299 код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором б/н від 24 січня 2008 року на рах. № 64993919400001 на загальну суму 22408, 53 грн.( 20484, 35- сума заборгованість за процентами, 2499,93- заборгованість по пені).

В частині стягнення судових витрат- рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Головуючий: Тамакулова В.О

С у д д і: Болтунова Л.М.

Козлов С.П.