Рішення № 56584260, 14.03.2016, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/297/16-ц

2/212/901/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2016 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді: Пустовіт О.Г.,

при секретарі: Гарасюта Л.К.,

за участю представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Павлової Н.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3до публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" про стягнення моральної шкоди спричиненої смертю чоловіка,-

В С ТА Н О В И В :

В березні 2016 року позивачка звернулась з позовом до публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" просила стягнути з відповідача на свою користь спричинену моральну шкоду, спричинену смертю чоловіка в сумі 250000 гривень.

На підтвердження заявлених вимог позивачка вказала, що з вини відповідача - публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" переносить моральні переживання, в зв'язку зі смертю чоловіка - ОСОБА_5. Вказує, що в 2009 році у її чоловіка - ОСОБА_5 було виявлено професійне захворювання. В результаті чого її чоловік неодноразово лікувався, але стан його здоров'я не покращувався. З кожним роком стан його погіршувався, 27 травня 2015 року у чоловіка Криворізьким онкологічним диспансером було виявлено рак легенів. 09 червня 2015 року йому була встановлена перша група інвалідності. Чоловік останнім часом дуже фізично та морально страждав, оскільки його з'їдав рак, дивлячись на нього страждала і вона. ІНФОРМАЦІЯ_1 року у віці 58 років ОСОБА_5 помер. Великих моральних страждань та переживань вона пережила в день смерті чоловіка. Вона не могла усвідомити, що вже не має в живих чоловіка, що вже ніколи в своєму житті не побачить його, не зможе з ним поспілкуватися. В зв'язку зі смертю чоловіка у неї виникла затяжна депресія, яка по теперішній час не проходить. Моральні страждання спричиняв та спричиняє їй той факт, що чоловіку було лише 58 роки і він міг би ще довго жити, радіти життю та радувати свою родину. В зв'язку з вищевказаним, вона звернулась до суду з відповідним позовом та просить у відшкодування моральної шкоди спричиненої смертю чоловіка, стягнути з публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" на її користь 250 000,00 гривень, без утримання податку з доходів фізичних осіб.

В судовому засідання представник позивача ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, підтвердив обставини, викладені в позовній заяві та зазначив, що саме з вини підприємства - публічного акціонерного товариства " Євраз Суха Балка" позивачка, перенесла, переносить та буде переносити в майбутньому, нервові потрясіння та душевні страждання. В зв'язку зі смертю чоловіка, у неї виникли втрати майнового та немайнового характеру, а саме негативні зміни в житті та організації життєвої діяльності, викликані смертю рідної людини. Просить суд при винесені рішення врахувати те, що загинула людина, яка була для позивачки - чоловіком, найбільш дорогою та близькою людиною. Позивачка перенесла, в зв'язку зі смертю чоловіка велике потрясіння, шок, страждання. Просить врахувати, що померлий ОСОБА_5 дійсно працював на підприємстві - Відповідача по професії - підземним гірничим робітником, підземним електрослюсарем, підземним машиністом електровозу та підземним прохідником, згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання №51 від 22 червня 2009 року, причиною виникнення професійного захворювання у ОСОБА_5, стала робота на протязі 12 років 1 місяця в умовах підвищеного рівня запиленості повітря робочої зони на ш. Ювілейна. Відповідно до висновку Дніпропетровського обласного патологоанатомічного бюро, причиною смерті ОСОБА_5 є рак легенів, розвинутий на фоні професійного захворювання - хронічного обструктивного захворювання легень. Міжрайонною профпатологічною МСЕК 18.12.2015, було встановлено причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням.

В судовому засідання представник відповідача Павлова Н.Ф. позов не визнала, вважає вимоги позивачки, викладені в позовній заяві безпідставними та незаконними та зазначила, ОСОБА_5 дійсно працював на підприємстві відповідача ш. Ювілейна, йому було встановлено професійне захворювання. Вважає, що позовні вимоги позивачки щодо стягнення моральної шкоди є безпідставними, необґрунтованими та не законними, оскільки розмір моральної шкоди необґрунтований, також копії документів, додатних до позову не підтверджують факт заподіяння позивачці моральної шкоди, глибину фізичних та моральних страждань, не надано доказів про перенесення позивачкою моральних страждань та переживань. Позивачка з померлим в шлюбі прожили не довгий час, спільних дітей не мають, тому такої сильної залежності та перенесення моральних страждань не можливо. На підставі вищевикладеного просила суд відмовити у задоволенні позовним вимог в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5 з 13.07.1976 по 17.07.2009 працював на шахті " Ювілейна" по професії - підземним гірничим робітником, підземним електрослюсарем, підземним машиністом електровозу та підземним прохідником, звільнений за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію по ст.38 КЗпП України.

Відповідно до Акту розслідування професійного захворювання №51 від 22 червня 2009 року причиною виникнення професійного захворювання у ОСОБА_5 було визнано його роботу на протязі 12 років 1 місяця в умовах підвищеного рівня запиленості повітря робочої зони: запиленість повітря робочої зони: пил з вмістом вільного діоксиду кремнію кристалічного від 10-70%: 4,9 -20,9 мг/м3 при ГДК 2.0 мг/м3 протягом 86,2 -100,0% зміни.

Актом розслідування професійного захворювання встановлено, що за період роботи ОСОБА_5 керівництво відповідача не виконувало вимоги в частині створення на робочих місцях належних, безпечних і здорових умов праці відповідно до вимог нормативних актів з охорони праці зокрема вимог ст. 13 Закону України " Про охорону праці" ст.153 КЗпП України.

В пункті 14 Акту встановлено діагноз - хронічне обструктивне захворювання легень першої другої ст. ( пиловий бронхіт першої другої ст., емфізема легень першої, другої ст.) ЛН першого - другого ст. (J 44).

Згідно свідоцтва про смерть, виданого Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області, ОСОБА_5, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Згідно протоколу патологоанатомічного дослідження №4 від 07 вересня 2015 року причиною смерті ОСОБА_5 є ракова інтоксикація ( безпосередня причина смерті), поліоргання недостатність, гостра легенево - серцева недостатність, злоякісне новоутворення нижньої доля бронху та легені. В пункті 20 вказано, що захворювання ОСОБА_5, слід вважати недиференційований мілкоклітиний рак нижньої долі лівої легені на тлі ХОЗЛ: хронічний обструктивний пиловий бронхіт, емфізема легенів, дифузний пневмосклероз ( захворювання професійне з 2009).

Відповідно довідки серії АА №0000154 виданою Міжрайонною профпатологічною МСЕК 18.12.2015, встановлено причинний зв'язок смерті з професійним захворюванням, встановленим у 2009 році.

З вини відповідача, який порушував норми з безпеки праці та не забезпечив безпечні умови роботи, позивачці була спричинена моральна шкода.

З моменту встановлення діагнозу ОСОБА_5 рак легенів, для неї був дуже складний період вжитті, оскільки спостерігати, як рідна людина страждає, втрачає сили та повільно помирає, нестерпно.

Внаслідок смерті ОСОБА_5 позивачці завдано моральної шкоди, яка полягає в наступному: вона втратили близьку людину, яку дуже любила, звістка про смерть призвела до того, що вона до теперішнього часу перебуває у напруженому психічному стані, адже залишилась без підтримки чоловіка, його любові та спілкування.

У зв'язку з цим змінився образ і якість життя позивачки, що завдає їм моральних страждань.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 43, частини першої та другої ст. 46 Конституції України Україна як соціальна держава, зміст і спрямованість діяльності якої визначають права і свободи людини та їх гарантії, проголосила право громадян на належні, безпечні і здорові умови праці, соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника.

Статтею 153 КЗпП України встановлено, що «Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган».

Частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода нанесена фізичній особі неправомірними рішеннями, діяльністю чи бездіяльністю, відшкодовує особа котра його нанесла, при наявності його вини.

Згідно ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживають з нею однією сім'єю, тобто моральна шкода, завдана членам сім'ї та іншим особам, які мають на це право, смертю працівника згідно ч.2 ст.1162 ЦК України відшкодовується роботодавцем.

Внаслідок смерті чоловіка позивачу спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних та психічних стражданнях, які вона зазнала у зв'язку зі смертю близької людини, що призводить до порушення її звичайного способу життя та вимагає від неї додаткових зусиль для його організації.

Конституційний Суд України в абаці 9 п. 5 Рішення №20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що скасування норм Закону України №1105-Х1У „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричини втрату працездатності" в частині відшкодування моральної шкоди потерпілим Фондом соціального страхування від нещасних випадків, не тягне за собою порушення прав громадян на відшкодування моральної шкоди, оскільки ст..1167 ЦК України їм надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого органу (роботодавця).

Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» передбачено, що відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Частиною 3 ст.23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. (з подальшими змінами) "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати), зазначив, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст.237-1 КЗпП України (для потерпілих) та ст. 1167 ЦК України (для членів сімей потерпілих) їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Представник відповідача, на підставі ст. 60 ЦПК України не надав доказів на спростування тверджень позивачки та на обґрунтування своїх заперечень. З урахуванням викладених обставин та наданих в порядку ст. 60 ЦПК України доказів, суд вбачає наявність спричинення позивачці моральної шкоди.

Таким чином, суд не може погодитися із запереченнями представника відповідача, оскільки матеріалами справи встановлено, що саме відповідач - публічне акціонерне товариства " Євраз Суха Балка" є особою, яка несе відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди позивачці.

Беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення ОСОБА_3 моральної шкоди, суд вважає, що причинена моральна шкода, в зв'язку зі смертю чоловіка, підлягає частковій компенсації. Визначаючи розмір відшкодування позивачці - ОСОБА_3, моральної шкоди, в зв'язку зі смертю чоловіка, суд виходить із суми, яку визначила позивачка, тобто - 250 000,00 гривень, також, суд враховує, характер та об'єм її душевних, психічних страждань, в зв'язку зі смертю близької людини. Позивачка довгий час переносить негативні зміни в житті викликані хворобою, а потім смертю чоловіка. Позивачка ОСОБА_3 в зв'язку з втратою чоловіка, переживає нервові потрясіння, вона залишилась одна та постійно потребує підтримки, як фізичною так і моральної, суд вважає, визначений позивачкою розмір моральної шкоди завищеним і таким, що не відповідає ступеню вини відповідача, а тому вважає, що компенсацію за заподіяні моральні страждання ОСОБА_3 слід призначити в розмірі 80000 гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які зазнає позивачка, а в задоволенні іншої частини позову слід відмовити.

На підставі п. 2 ст. 5 Закону України " Про судовий збір" від сплати судового збору позивачі звільняються - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи.

Згідно ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає необхідним судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 15, 16, 23,1167, 1168 Цивільного Кодексу України, ст. 10-11, 60, 88, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3до публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" про стягнення моральної шкоди спричиненої смертю чоловіка - задовольнити частково.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" на користь ОСОБА_3компенсацію за спричинену моральну шкоду, в зв'язку зі смертю чоловіка, в розмірі 80 000,00 (вісімдесят тисяч) гривень, без утримання податку з доходів з фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" на користь держави - судовий збір в розмірі 1218,00 гривень.

У решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення усіма учасниками процесу в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. Г. Пустовіт