Рішення № 56583790, 22.03.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/13776/15-ц

Провадження № 2/161/595/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючої - судді Плахтій І.Б.,

з участю секретаря судових засідань - Стецюка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивує тим, що 23 серпня 2013 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 4/173/230813, відповідно до якого остання отримала на умовах поворотності та платності грошові кошти в розмірі 374 000 грн., зі сплатою 19,99 % річних строком до 22.08.2016 року на споживчі потреби під заставу нерухомості. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 4/173/230813/S-2 від 23.08.2013 року, згідно якого відповідач ОСОБА_3, як поручитель зобов'язується нести солідарну відповідальність перед позивачем у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником кредитних зобов'язань. Оскільки, позичальник ОСОБА_2 свої зобов'язання по договору не виконала, станом на 13.08.2015 року у неї утворилась заборгованість перед банком, яка в загальній сумі з відсотками становить - 383 630,71 грн.

А тому просив, стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором та витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача подала суду заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю з підстав наведених в позовній заяві. Просить позов задовольнити.

Представник відповідачів в судове засідання не з'явився повторно. Ухвалою суду, причини неявки представника не визнані поважними, в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовлено. Разом з тим, в судових засіданнях представник відповідачів ОСОБА_4 заперечував проти позову. Вказував на те, що до кредитного договору не додано умов кредитування, які є обов'язковими. Крім того, просив не брати до уваги розрахунок суми боргу, який був наданий стороною позивача, оскільки він датований за період з 01.01.2000 року, коли ще не був отриманий кредит. Крім того, вважає, що банком не доведено належними доказами вимоги позову.

Розгляд справи здійснювався за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.197 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 23 серпня 2013 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 4/173/230813, відповідно до якого остання отримала на умовах поворотності та платності грошові кошти в розмірі 374 000 грн., зі сплатою 19,99 % річних строком до 22.08.2016 року на споживчі потреби під заставу нерухомості (а.с. 5-11).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 було укладено договір поруки № 4/173/230813/S-2 від 23.08.2013 року, згідно якого відповідач ОСОБА_3, як поручитель зобов'язується нести солідарну відповідальність перед позивачем у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником кредитних зобов'язань (а.с.16,17).

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Представник відповідачів у своїх запереченнях проти позову вказував на відсутність умов кредитування, які є обов'язковими при укладенні договору. Однак, як вбачається з кредитного договору, частиною №1 передбачені базові умови кредитування, частиною №2 умови надання кредиту, забезпечення виконання позичальником зобов'язань, порядок надання кредиту, умови погашення заборгованості по кредиту і сплати процентів, зобов'язання, права та відповідальність сторін договору, строк дії, дострокове припинення та інші умови. Тобто, умови кредитування викладені в самому кредитному договорі. А тому, заперечення представника відповідачів щодо відсутності при укладенні договору умов кредитування є безпідставними.

Наявність між позивачем та відповідачем зобов'язальних правовідносин, що випливають з кредитного договору та договору поруки підтверджені наявними у справі доказами.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2, порушуючи умови кредитного договору, свої зобов'язання належним чином не виконувала.

Згідно з умовами кредитного договору ОСОБА_2 направлялась письмова вимога про виконання зобов'язань з метою досудового врегулювання спору, в якій пропонувалось сплатити прострочену заборгованість за кредитом (а.с.30).

З розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с. 31-35) вбачається, що станом на 13 серпня 2015 року у позичальника перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 383 630,71 грн. і яка складається з: заборгованості за кредитом - 351 942,75 грн., заборгованості по процентам - 19 667,66 грн., пені за несвоєчасно погашені проценти - 2 627,67 грн., пені за несвоєчасно погашений кредит - 9 392,63 грн.

Заперечення сторони відповідача щодо невідповідності дати початку розрахунку заборгованості даті укладення договору, не відповідають дійсності. Оскільки, як вбачається з таблиці розрахунку, його початок датований 27.06.2014 року.

Згідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.2 ст. 1050 ЦК України, наслідками порушення боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми позики, є право позикодавця вимагати дострокове повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів належних йому.

Відповідно до ч.1 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Проаналізувавши досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки відповідач ОСОБА_2 порушила умови кредитного договору, виконання зобов'язань за яким забезпечене порукою відповідача ОСОБА_3, слід стягнути солідарно з відповідачів в користь позивача кредитну заборгованість.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України, підлягають до задоволення вимоги позивача про відшкодування відповідачами понесених ним судових витрат.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 197, 213, 214, 215 ЦПК України, на підставі ст.ст. 509, 510, 511, 525, 526, 536, 553, 554, 651, 1054, 1055 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором №4/173/230813 від 23 серпня 2013 року в розмірі - 383 630 (триста вісімдесят три тисячі шістсот тридцять) гривень 71 копійку.

Стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3 в користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» по 1827 (одній тисячі вісімсот двадцять сім) гривень судового збору з кожного.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд в десятиденний строк з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду І.Б. Плахтій