Рішення № 56583561, 10.03.2016, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10831/15-ц

Провадження № 2/161/715/16

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2016 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Пушкарчук В.П.,

при секретарі Сіньчук Л.О.,

з участю: позивача ОСОБА_1,

відповідча ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_3 до ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, про визнання права власності в порядку спадкування на житлові будинки з господарськими та надвірними будівлями, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, про визнання права власності в порядку спадкування на житлові будинки з господарськими та надвірними будівлями.

Позовні вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер їх батько ОСОБА_5. Спадкодавцеві за життя належав житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_1, що підтверджується витягом з погосподарської книги № 1 за 2015 року Городищенської сільської ради Луцького району, та житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами в АДРЕСА_2, який померлий у спадок після смерті своєї матері ОСОБА_6, однак не встиг оформити документи, що підтверджується витягом з погосподарської книги № 1 за 2015 року Городищенської сільської ради Луцького району.

Після смерті ОСОБА_7 позивачі та неповнолітня ОСОБА_4 є єдиними спадкоємцями першої черги за законом, відповідно до ст. 1262 ЦПК України. Через відсутність правовстановлюючих документів позивачі не можуть отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно в нотаріальній конторі.

Позивачі фактично прийняли спадщину рівних частинах, звернувшись до нотаріальної контори із відповідними заявами, спадкоємець ОСОБА_4, вважається такою, що прийняла спадщину згідно положень ч. 4 ст. 1268 ЦК України, оскільки є неповнолітньою.

Позивачі просили визнати за ними право власності на спадкове майно, після смерті батька ОСОБА_7 по 1/3 частини житлових будинків за кожним.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги уточнив та просив визнати за ним та позивачем ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, після смерті батька ОСОБА_7 на ? частини житлових будинків та на ? частини житлових будинків за неповнолітньою дочкою померлого ОСОБА_4

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомила.

Відповідач ОСОБА_2, яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4, в судовому засіданні уточнені позовні вимоги визнала, проти задоволення не заперечує.

Заслухавши позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватись моральних засад суспільства.

Судом встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_7, що підтверджується витягом з по господарської книги № 1 за 2015 року Городищенської сільської ради Луцького району (а.с. 15), з якого вбачається, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_1, належить ОСОБА_7, рік побудови 1950.

Судом встановлено, що житловий будинок № АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_6, що підтверджується витягом з по господарської книги № 1 за 2015 року Городищенської сільської ради Луцького району (а.с. 16), з якого вбачається, що по особовому рахунку № НОМЕР_2 житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, який розташований по АДРЕСА_2, належить ОСОБА_6, рік побудови 1958. ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкоємцем після її смерті за заповітом був її син ОСОБА_7, який прийняв спадщину після її смерті, але не оформив своїх спадкових прав. Даний факт підтверджено довідкою, виданою 18.11.2005 року Городищенською сільською радою Луцького району (а.с. 20).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що спірне нерухоме майно належало ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно свідоцтва про смерть (а.с. 14), на праві власності.

Статтею 1217 ЦК України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 являється сином ОСОБА_7, що підтверджено копією свідоцтва про народження (а.с. 10), копією свідоцтва про зміну прізвища (а.с. 11).

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_8 являється дочкою ОСОБА_7, що підтверджено копією свідоцтва про народження (а.с. 12).

Дані обставини підтверджені також копією спадкової справи № 72/2014 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 (а.с. 51-57).

Згідно ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

З матеріалів спадкової справи № 72/2014 початої 24.06.2014 року вбачається, що позивачі зверталися до Луцької районної державної нотаріальної контори щодо отримання свідоцтв про право власності на спадкове майно, проте у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на житлові будинки було постановлено постанови про відміну у вчиненні нотаріальної дії № 730/02-31 та № 731/02-31 від 06.07.2015 року (а.с. 17-18).

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб, тому суд вважає за можливе ухвалити рішення про задоволення позову.

Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що слід визнати право власності на спадкове майно за позивачами.

На стягнення судових витрат позивачі не наполягали.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 58, 60, 213, 214, 215, 319 ЦПК України, ст.ст. 16, 319, 328, 392, 1217, 1228, 1262, 1269, 1270, 1296 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 Волинської області.

Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_3 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами № АДРЕСА_2 Волинської області.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 Волинської області.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно, що залишилось після смерті батька ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а саме: на ? частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами № АДРЕСА_2 Волинської області.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 (десяти) днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області В.П. Пушкарчук