Ухвала суду № 56583232, 16.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2016 рокусправа № 808/6954/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Кругового О.О. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноХімРеагент"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року у справі № 808/6954/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області, Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про визнання неправомірною бездіяльності, -

в с т а н о в и в:

10 вересня 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Техенергохім" (далі - Позивач) звернулася до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - Відповідач-1), Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції (далі - Відповідач-2), в якому просили:

- визнати неправомірною бездіяльність Відповідачів щодо розгляду звернень від 08.05.2015 р.;

- зобов'язати Відповідачів розглянути звернення від 08.05.2015 р. по суті.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що працівник їх підприємства ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності. Разом з тим, штраф ним було сплачено ще 14.07.2014 року. При цьому внаслідок неправомірних дій Відповідача-1 було відкрито виконавче провадження щодо стягнення штрафу. З огляду на вказані обставини ОСОБА_1 звернувся до Відповідачів із листами з пропозицією повідомити про неправдиві відомості відносно того, що боржник ухиляється від виконання рішення. Відповідачами вказані звернення розглянуті не були, відповідей на них надано не було, що і стало підставою для звернення до суду. (а.с.4-5)

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції обґрунтовано тим, що хоча Відповідачами фактично не було надано відповіді на звернення Позивача від 08.05.2015 р., але по суті вказані листи було розглянуто та вчинено всі дії, про які зазначав у зверненнях ОСОБА_1, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні. (а.с.86-87)

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТехноХімРеагент", яке не було стороною у справі, але вважає, що їх права порушено, подало на неї апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог посилалися на те, що ОСОБА_1 - їх працівник і на даний час існує постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника від 26.01.2015 р. за виконавчим провадженням № 45398644, яка не скасована, не відкликана та підлягає виконанню. При цьому Відповідач-2 жодним чином не повідомляє ні працівника, ні Позивача ні їх підприємство про стан виконавчого провадження, у зв'язку з чим не зрозуміло, чи потрібно виконувати вказану постанову. (а.с.39)

Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.

Позивачем - ТОВ «Техенергохім», вищевказана постанова суду не оскаржувалась. В той же час ними подано до суду апеляційної інстанції пояснення по справі, відповідно до яких зазначали, що Відповідачем-2 неправомірно було відкрито два виконавчих провадження 17.10.2014 р. та 10.11.2014 р., в той час, як постанова Заводського районного суду м. Запоріжжя від. 27.05.2014 р. вже не підлягала виконанню. При цьому зазначені постанови про відкриття виконавчих проваджень були направлені ОСОБА_1 лише через понад 4 місяці. Вважають, що виконавчим органом неправомірно було прийнято до виконання постанову Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2014 р., оскільки в ній був відсутній обов'язковий для виконавчих документів реквізит, а саме - строк пред'явлення виконавчого документу до виконання. Також у наданих поясненнях просили скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити клопотання про додатковий захист прав, вийшовши за межі позовних вимог. (а.с.58-60, 61-63)

Сторони в судове засідання не з'явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому, у відповідності до положення ст. 41 КАС України, фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Частиною 4 статті 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені у суді першої інстанції.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у травні 2015 року на адресу ТОВ "Техенергохім" надійшла постанова ВДВС у Ленінському районі м. Запоріжжя про звернення стягнення на заробітну плату відносно ОСОБА_1 згідно виконавчого провадження №45398644 відкритого на підставі постанови Заводського районного суду м. Запоріжжя по справі №332/1746/14-п. ( а.с.44)

Згідно платіжного доручення від 14.07.2014 №1478 ( адмінштраф за правопорушення відносно ОСОБА_1 по справі №332/1746/14-п. у сумі 85.00 грн. ), та платіжного доручення від 14.07.2014 №1479 (сплата судового збору у розмірі 36,54 грн. ) ТОВ "ТехноХімРеагент" перерахувало отримувачу - УДКСУ у Заводському районі утримані із заробітної плати ОСОБА_1 по справі №332/1746/14-п суму адміністративного штрафу у розхмірі 85,00 грн. та суму судового збору у розмірі 36,54 грн. ( а.с. 63,64)

29 серпня 2014 року на адресу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя ГУ Міндоходів у Запорізькій області надійшла копія постанови Заводського районного суду м. Запоріжжя від 27.05.2014 по справі №1746/14-п про адміністративне правопорушення з накладенням адміністративного стягнення на працівника ТОВ "Техенергохім" ОСОБА_1 у вигляді штрафу та стягнення судового збору в дохід держави, по що свідчить супровідний лист Заводського районного суду м. Запоріжжя від 20.08.2014 (а.с.22).

16.10.2014 року Відповідачем-1 направлено дану постанову суду на адресу ВДВС Ленінського РУЮ. (а.с.36).

ВДВС на підставі заяви ДПІ у Ленінському районі було відкрито два виконавчих провадження №45134118 та № 4539644 відносно стягнення з ОСОБА_1 суми штрафу та суми судового збору. (а.с.38, 49)

10.03.2015 р. державним виконавцем за вих.№5361 направлено сторонам виконавчого провадження: ОСОБА_1 та ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя копії постанов про відкриття виконавчих проваджень. (а.с.37, 50)

З огляду на надходження вказаних постанов ОСОБА_1 направлено листи від 08.05.2015 р. на адресу ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя (а.с.6) та ВДВС Ленінського РУЮ м. Запоріжжя (а.с.7).

Як свідчить зміст зазначених листів, позивач просив:

відповідача - 1 - терміново повідомити ВДВС Ленінського РУЮ м.Запоріжжя про наявність у листі №11172/10 від 16.10.2014 неправдивих даних щодо необхідності примусового стягнення адміністративного штрафу і судового збору, та про відсутність у ДПІ у Ленінському районі достовірних даних про строки, до якого адміністративних штраф та судовий збір підлягали сплаті;

відповідача - 2 - повідомити за місцем роботи позивача про неправдиві відомості державного виконавця: "боржник від виконання рішень ухиляється" та скасувати постанову про арешт та/або розшук автомобіля.

Не отримавши відповіді та вважаючи неправомірною бездіяльність відповідачів щодо розгляду звернень ОСОБА_1 від 08.05.2015 р., ТОВ «Техенергохім» звернулося до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що хоча Відповідачами фактично не було надано відповіді на звернення ОСОБА_1 від 08.05.2015 р., але по суті вказані листи було розглянуто та вчинено всі дії, про які зазначав у зверненнях ОСОБА_1, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заявлених ТОВ «Техенергохім» вимог та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 2 статті 50 КАС України визначено, що позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, підприємства, установи, організації, суб'єкти владних повноважень.

Згідно з вимогами частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано адміністративний позов, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. ( частини 2 та 3 вищевказаної статті).

В той же час, частинами 1 та 2 статті 6 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. У випадках, установлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

З наведених вище норм законодавства випливає, що особа на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте, ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки особи у сфері публічно-правових відносин, створюючи певні негативні праві (юридичні) наслідки для такої особи.

Таким чином, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа (юридична особа), яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, для того, щоб позивачу було надано судовий захист, суд встановлює, чи дійсно має місце порушення його прав, свободи чи інтересу, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Згідно з вищевказаними нормами права задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа (юридична особа) повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Разом з тим, ні у суді першої інстанції, ні у суді апеляційної інстанції ТОВ «Техенергохім» не було доведено, яким саме чином не розгляд звернень до Відповідачів працівника їх підприємства ОСОБА_1 вплинув саме на їх права та інтереси та які саме права були порушені.

Відсутність порушеного права в свою чергу є підставою для відмови у задоволенні позову.

Також колегія суддів зазначає, що у Позивача - ТОВ «Техенергохім» були відсутні законодавчо визначені підстави для звернення до суду і в інтересах ОСОБА_1

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, 18.06.2015 р. Ленінським ВДВС Запорізького міського управління юстиції направлено на адресу стягувача та боржника, тобто, і на адресу ОСОБА_1,безпосереднього заявника, який вважає не розглянутими саме його заяви, постанову про закінчення виконавчого провадження (а.с.67,68).

При цьому державним виконавцем також була винесена постанова про припинення розшуку майна ОСОБА_1 по ВП № 45134118 від 19.05.2015 р. (а.с.66)

За таких обставин колегія суду погоджується і з висновком суду першої інстанції про те, що на час розгляду справи у суді першої інстанції державним виконавцем вже було вчинено всі дії відносно порушених у листі ОСОБА_1 питань, що свідчить про фактичний їх розгляд по суті. З огляду на вказане задоволення позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії по розгляду звернень ОСОБА_1 по суті є недоцільним, адже не призведе до відновлення порушених прав у зв'язку з відсутністю факту порушення.

Стосовно поданої апеляційної скарги ТОВ «ТехноХімРеагент» колегія суддів зазначає, що відповідно до ч.1 ст.185 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ТехноХімРеагент» не брали участі у зазначеній справі та не надали до суду апеляційної інстанції доказів, яким саме чином оскаржуваною постановою суду першої інстанції вирішено питання про права, інтереси чи обов'язки ТОВ «ТехноХімРеагент» та що саме свідчить про їх порушення. Та обставина, що ОСОБА_1 є працівником їх підприємства, сама по собі не може свідчити про порушення прав заявника, адже предметом спору є визнання неправомірною бездіяльність Відповідачів щодо розгляду звернень саме ОСОБА_1 від 08.05.2015 року та на поновлення порушених прав - зобов'язання їх розглянути.

За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, 205,206 КАС України, суд,-

ухвалив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноХімРеагент"- залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 25 листопада 2015 року у справі № 808/6954/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.. 212 КАС України.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.О. Круговий

Суддя: О.В. Юхименко