Ухвала суду № 56583229, 16.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2016 рокусправа № 804/15643/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.

за участю:

представника позивача: Кукуруза В.Ю.,

представника відповідача: Дерець Т.В..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі №804/15643/15 за позовом публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського» до Дніпропетровської митниці ДФС про визнання протиправними дій та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

12 листопада 2015 року публічне акціонерне товариство «Дніпропетровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило: скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №110010000/2015/20035 від 08.05.2015 року; визнати недійсним та скасувати рішення Дніпропетровської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600350/1 від 08.05.2015 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що при митному оформленні товарів, які ввозились на територію України, товариство задекларувало їх митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту), додавши до декларації документи, що в достатньому обсязі підтверджують їх вартість згідно з переліком, визначеним Митним кодексом України. Однак, на думку позивача, митний орган безпідставно дійшов висновку, що подані декларантом документи містять неточності та розбіжності щодо митної вартості товару, та витребував нові документи, які у позивача відсутні. За наслідком митного контролю відповідач не визнав заявлену декларантом митну вартість товару за ціною договору (контракту) та прийняв протиправні картку відмови та рішення про коригування митної вартості, які на думку позивача підлягають скасуванню в судовому порядку.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами адміністративного позову.

Від представника відповідача на адресу суду надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких Дніпропетровська митниця зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, просить оскаржувану постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що для митного оформлення товару ПАТ «ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського» подало до Дніпропетровської митниці вантажну митну декларацію №110010000/2015/020681 (відправник компанія «LIAONING DALMOND REFRACTORIES CO. «LTD»), в режимі ІМ 40 АА.

В графі 31 ВМД №110010000/2015/020681 наведено опис товару, а саме: вогнетривові вироби високо глиноземисті вироби марки Dalsial 701 BF (S1) 8,513 т., Dalsial 701 BF (S1D) - 0,433 т., з вмістом AL203-66,2%; FE203-2,7%; тип зв'язки керамічний, вогнетривковість виробів 1790 градусів за Цельсієм, використовується для арматурної футеровки сталерозливочних ковшів у конвертерному цеху.

За декларацією позивачем було подано документи щодо митного оформлення вантажу на суму 39586,05 доларів США (графа 22), вага нетто 8946 кг. (графа 38), а саме в графі 44 «Додаткова інформація / Подані документи / Сертифікати і дозволи» зазначені:

-контракт купівлі-продажу №DTH-025-14/14-0314-12 від 14 лютого 2014 року з додатком №23 від 24 грудня 2014 року та додатковими угодами №1 від 19 лютого 2015 року та №7 від 29 грудня 2014 року;

-рахунок фактуру (інвойс) DTH-025-14/14-0314-12-80080402 від 21 січня 2015 року;

-рахунок фактуру (інвойс) DTH-025-14/14-0314-12-80080403 від 21 січня 2015 року;

-коносамент №SZSCN1502010 від 8 лютого 2015 року;

-коносамент №Q561512 від 16 березня 2015 року;

-залізничну накладну №40127813 від 19 березня 2015 року;

-лист №062Д/647 від 24 березня 2015 року;

-сертифікат походження товару №G152109002470152 від 2 лютого 2015 року;

-сертифікат походження товару №G152109002470153 від 2 лютого 2015 року;

-пакувальний лист від 21 січня 2015 року із зазначенням номеру контракту, номерів інвойсів, кількості та ваги товару;

-три сертифікати якості на товар від 8 січня 2015 року;

-сертифікат якості на товар від 12 січня 2015 року;

-лист продавця №DTH-1246/2406/1 від 24 червня 2014 року;

-лист продавця №005/1008/DTH14 від 1 серпня 2014 року;

-лист продавця №044ТО/2503/DTH від 25 березня 2015 року;

-експортна митна декларація №090820150082766027 від 2 лютого 2015 року;

-дистрибюторський контракт від 1 січня 2013 року між виробником LIAONING DALMOND REFRACTORIES CO. LTD та дистрибютором компанією «Dalmond Trade House Limited» на поставку та продаж продукції;

-прейскурант (прайс-лист) виробника товару №074/1201/DMKD15 від 12 січня 2015 року;

-комерційний рахунок від виробника товару LIAONING DALMOND REFRACTORIES CO. LTD до продавця «Dalmond Trade House Limited» № DTH-025-14/14-031412-80080402 від 21 січня 2015 року;

-комерційний рахунок від виробника товару LIAONING DALMOND REFRACTORIES CO. LTD до продавця «Dalmond Trade House Limited» № DTH-025-14/14-031412-80080403 від 21 січня 2015 року.

Митна вартість товару заявлена за ціною контракту (основний метод) відповідно до статті 58 Митного кодексу України на рівні 0,915 дол. США за 1 кг. для товару №1 та №2, 0,87 дол. США та 1,195 дол. США за 1 кг. для товару для товару №3.

8 травня 2015 року відповідач надав позивачу повідомлення щодо необхідності надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару. Одночасно декларанта повідомлено, що частиною 6 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що він за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Листом від 8 травня 2015 року № 062Д/1119 декларантом проінформовано митницю про неможливість надання додаткових документів, зазначених у вимогах митного органу, в термін визначений частиною 3 статті 53 Митного кодексу України та повідомлено, що зазначені документи будуть надані в установлений законом термін відповідно частини 8 статті 55 Митного кодексу України.

8 травня 2015 року посадовою особою відповідача була складена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів №№110010000/2015/20035, а також винесено рішення про коригування митної вартості товарів №110010000/2015/600350/1, в якому митна вартість товару скоригована до 1,6242 дол. США/1кг для товару №1, до 1,5024 дол. США/1кг для товару №2, до 1,5024 та 1,4179 дол. США/1кг для товару №3 (метод 2ґ).

Правомірність та обґрунтованість рішення митного органу про коригування митної вартості товару №110010000/2015/600350/1 від 08.05.2015 року, а також картки відмови в митному оформленні №110010000/2015/20035 від 08.05.2015 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що документи подані декларантом до митного оформлення містять суперечності, а ненадання додаткових документів унеможливило підтвердження правомірності визначення митної вартості за ціною товару. В то й же час, відповідачем доведено у судовому порядку правомірність прийнятого ним рішення, що свідчить про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі, якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому, кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

З матеріалів справи вбачається проведення митницею необхідних консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. Ненадання декларантом витребуваних митницею документів унеможливило застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Так, за результатами контролю співставлення відповідно до ст. 337 МК України митним органом було проведено контроль співставлення - автоматичне порівняння даних, які містяться в митній декларації або інших документах, поданих до митного оформлення із даними, що містяться в електронних ресурсах органів ДФС. Так, заявленої декларантом дані щодо митної вартості товару №1 «високоглиноземнисті вироби марки: DALSAIL 701BF(S1),DALSIAL 701BF(S1D), код за УКТЗЕД 6902209900 - 0,915 дол. США/кг; товару №2 «алюмокарборундовуглецеві вироби марки: DALCAR ACB-55H» код за УКТЗЕД 6902209900 - 0.915 дол.США/кг; товар №3 «вогнетривкий мертель марки DALMOR ACB65» - 195 дол. США/кг.

У митного органу була відсутня інформація щодо митних оформлень, за якими ввезений ідентичний або подібний товар за посередницькими умовами, враховуючи торгову марку, виробника хімічний склад за основним компонентом, сферу застосування, час ввезення, розмір партії.

Однак, з урахуванням методології визначення митної вартості відповідно до положень МКУ у митного органу була наявна інформація стосовно ввезення ПАТ «ДМКД» ідентичних товарів на тих самих умовах, за цим самим контрактом з митною вартістю визначеною митним органом за рішенням від 03.12.2014 року №110010000/2014/600601/1 (товари 1,2 - за 6 методом визначення митної вартості, товари 3 - з метод визначення митної вартості товару). Враховуючи відмінності щодо хімічного складу порівняних товарів митним органом у відповідності до ч. 5 ст. 59, 60 МК України була скоригована з урахуванням розбіжностей за відсотковим вмістом основного елементу з використанням резервного методу визначення митної вартості.

Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та з посиланням на надані до митного контролю документи зазначає, що достатніми є підстави для використання першого методу визначення митної вартості товару, а саме за ціною контракту.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими доводами позивача та зазначає, що фактично використання першого методу визначення митної вартості товару на підстави поданих декларантом документів було неможливе в розрізі приписів МК України, оскільки вказані документи містять розбіжності та неточності щодо ціни товару.

Так, судом першої інстанції встановлено, що 14.02.2015 року між ПАТ «ДМК ім. Ф.Е. Дзержинського» (покупець) та компанією «Dalmond Trade House Limited», Кіпр (далі - продавець) укладено зовнішньоекономічний контракт №DTH-025-14/14-0314-12 (да згідно якого поставлено продукцію.

Додатком №23 від 24.12.2014 року сторони контракту визначили специфікацію на алюмокарборундовуглецеві вироби, алюмокарборундовуглецевий мертель, вогнетривковий мертель, високо глиноземисті вироби, теплоізоляційні плити на загальну суму постачання 41373,40 дол. США, пакування, маркування, умови та період поставки (DAP - станція Правда, Придніпровської залізниці (ІНКОТЕРМС 2010) при поставці залізничним транспортом, DAP ПАТ «Дніпропетровський меткомбінат ім. Ф.Е. Дзержинського» (Інкотермс 2010) при поставці автомобільним транспортом),строк поставки протягом 85 календарних днів з дати перерахування покупцем 95% передоплати.

Товар згідно контракту постачається на умовах, передбачених у відповідних Додатках (Специфікаціях) до Контракту, що є невідємними частинами.

Отже, умови поставки визначені наступні: DAP станція Правда, Придніпровська залізниця, (інкотермс-2010). Проте, декларація країни експорту від 05.02.2015 року №0908201500827б6027 містить відомості щодо умов поставки товару «FОВ - місце не визначене», що не відповідає умовам контракту та зазначеним додаткам. Також, пункт 12.2, 12.3 зовнішньоекономічного контракту від 14.02.2015 року №DTH-025-14/14-0314-12 передбачено, що покупець перераховує 95% вартості кожної замовленої партії товару шляхом здійснення авансового платежу згідно відповідного рахунку протягом 20 банківських днів з моменту отримання оригіналу такого рахунку від продавця. 5% покупець перераховує протягом 15 банківських днів з дати постачання такої партії товару.

Згідно штемпеля ст. Правда на залізничній накладній від 19.03.2015 № 40127813 - дата поставки товару 21.03.2015, відтак станом на час митного оформлення, а саме 29.04.2015 оплата імпортованої партії товару повинна бути здійснена в повному обсязі.

Але позивачем документи щодо проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом, незважаючи на вимоги пункти 2.4 та 2.5 статті 53 Митного кодексу України та відповідно до положень зазначеного зовнішньоекономічного контракту не надано, ані до митного оформлення, ані після оформлення гарантійних зобов'язань.

Також судом встановлено, що до митного оформлення надано також коносамент від 16.03.2015 року №0561512 стосовно перевезення зазначених контейнерів на судні Hammonia TOSCANA рейс 1512, що також підтверджується інформацією ЄАІС, яка отримана від морських агентів (Агентська організація ТОВ «МЕРСК Україна ЛТД.» Maersk Ukraine Ltd») та декларацією TP АА №500060702/2015/001731. Зазначене може свідчити про наявність додаткових витрат у транспортній складовій, проте пояснень щодо врахування транспортної складової у заявленій митній вартості декларантом підчас митного оформлення не надано. Крім того, вбачається невідповідність товарів заявлених у декларації країни відправлення від 05.02.2015 року №090820150082766027 за кодом 3816000000 до сертифікатів якості від 08.01.2015 року б/н 2 шт., вказані розбіжності підтверджені шляхом проведення лабораторних досліджень, а саме, підтверджено відомості сертифікатів якості (висновок від 10.04.2015 року №142008200-0185).

З огляду на викладене, на думку суду, митний орган після проведених консультацій дійшов вірного висновку про необхідність винесення рішення митного органу про коригування митної вартості товару, а також картки відмови в митному оформленні із якими не погоджується позивач.

При цьому, у відповідності до частини 7 статті 55 Митного кодексу України у випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів орган доходів і зборів за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів.

Протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.

Таким чином, Митним кодексом України надано декларанту право надати протягом 80 днів з дня випуску товарів додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів.

Як встановлено судом першої інстанції декларантом не було використано свого права у відповідності до ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України, та не було надано належних документів у встановлений законом термін для спростування рішення про коригування митної вартості товарів.

Зазначене, в сукупності з обставинами дослідженими в судовому засіданні свідчать на користь відсутності підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «ДМК ім.. Ф.Е. Дзержинського». Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що рішення митного органу про коригування митної вартості товару №110010000/2015/600350/1 від 08.05.2015 року, а також картки відмови в митному оформленні №110010000/2015/20035 від 08.05.2015 року є законними та обґрунтованим та підстави для їх скасування - відсутні.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з'ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим, підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний комбінат ім.. Ф.Е. Дзержинського» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2015 року у справі №804/15643/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко