УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 березня 2016 р.Справа № 820/11378/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Ральченка І.М.
Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,
за участю секретаря судового засідання - Кудіної Я. Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2016р. по справі № 820/11378/15
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбросія"
до Одеської митниці Державної фіскальної служби
про скасування рішення та картки відмови,
ВСТАНОВИЛА:
19.11.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Амбросія" звернулося до суду із позовом, в якому просило скасувати рішення Одеської митниці ДФС№ 500060703/2015/000043/2 від 05.11.2015 р. про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 500060703/2015/00137, прийнятих щодо нього.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 14.01.2016 року задовольнив позовні вимоги.
Скасував рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №500060703/2015/000043/2 від 05 листопада 2015 року, прийняте щодо товариства з обмеженою відповідальністю "Амбросія".
Скасував картку відмови Одеської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060703/2015/00137, прийняту стосовно товариства з обмеженою відповідальністю "Амбросія".
Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а саме: п. 2 ч. 6 ст. 54, ч. 1 ст. 55, ч.4, ч.5, ч.9, ч.10 ст. 58, ч.1-3 ст. 256, ч.1, ч.4 ст. 337 Митного кодексу України; стандартних правил 6.3, 6.4 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур (дата підписання - 18.05.1973 р., дата приєднання України - 15.02.2011 р., дата набрання чинності для України - 15.09.2011 р.); розділу VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю (затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2015 р. № 684); пунктів 1, 2.2, 2.5, 2.12 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України (затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 р. № 689); ч.4, ч.5 ст. 11, ст. 69, ст. 86, ч.1 ст.87, ч.1 ст.94, ст.161, ст. 162 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання 15.03.2016 року за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Як встановлено судовим розглядом, приватне підприємство "Національні традиції", яке відповідно до умов договору №29/07-15 від 29 липня 2015 року про надання послуг по декларуванню товарів, взяло на себе зобов'язання надати товариству з обмеженою відповідальністю "Амбросія" послуги по декларуванню товарів, майна, транспортних засобів та інших предметів, 05 листопада 2015 року звернулося до Одеської митниці ДФС з митною декларацією №500060703/23015/010362 для митного оформлення (випуску) товарів, які було поставлено згідно Контракту №27052015 від 27 травня 2015 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Амбросія" та SANPAS GROUP SARL, відповідно до умов якого SANPAS GROUP SARL продає, а ТОВ "Амбросія" купує - сардину, сардінелу, скумбрію, далі "товар", поставка якого буде здійснюватися окремими партіями у відповідності до специфікацій, які готуються відповідно до заявки товариства з обмеженою відповідальністю "Амбросія", згідно правил "Інкотермс-2010" і умовами контракту.
Партія товару, яку було поставлено на виконання умов Контракту №27052015 від 27 травня 2015 року та за митним оформленням (випуском) якої приватне підприємство "Національні традиції" звернулось до Одеської митниці ДФС, поставлялася на умовах, визначених інвойсом №UA10-15 від 17 вересня 2015 року, відповідно до якого товар поставляється за базисом поставки CFR Одеса. Тобто, SANPAS GROUP SARL взяло на себе зобов'язання сплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений порт призначення.
За наслідками розгляду документів, поданих позивачем для митного оформлення товарів, поставлених на виконання умов Контракту №27052015 від 27 травня 2015 року, Одеською митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060703/2015/000043/2 від 05 листопада 2015 року про збільшення суми митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів на 98 008,64 грн.
Водночас, за результатами розгляду митної декларації, поданої приватним підприємством "Національні традиції" 05 листопада 2015 року та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за умовами Контракту №27052015 від 27 травня 2015 року, Одеською митницею ДФС було прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060703/2015/00137).
Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Амбросія"звернулося до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 318 Митного кодексу України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України.
При цьому, однією із форм митного контролю є перевірка документів та відомостей, які відповідно, до ст. 335 МКУ надаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України (п. 1 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України).
Статтею 49 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України визначено перелік витрат (складові митної вартості), які, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, додаються при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, згідно до статті 2 Контракту №27052015 від 27 травня 2015 року поставка товару за даним Контрактом здійснюється у повній відповідності з "Інкотермс-2010". Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в комерційному інвойсі, що складається SANPAS GROUP SARL на кожне відвантаження.
Так, виходячи з інформації, зазначеної в інвойсі №UA10-15 від 17 вересня 2015 року та пакувальному листі до зазначеного інвойсу, партія товару, яка підлягає поставці складається з мороженої сардини тушка (sardine pilchardus) та мороженої скумбрії тушка (scomber colias) загальною вартістю 54 912,24 доларів США.
Товар, визначений інвойсом №UA10-15 від 17 вересня 2015 року, було передано перевізнику, що підтверджується коносаментом №SEJJ567582870 від 17 вересня 2015 року в якому вказується, що товар прибуде у місце призначення контейнерами MWCU6722259 ТА MNBU3003877, як і вказано в пакувальному листі до інвойсу №UA10-15 від 17 вересня 2015 року.
Кількість та вартість товару, що поставляється, підтверджується також видатковою накладною UA 09-15/F від 15 вересня 2015 року, яка визначає, що на виконання Контракту №27052015 від 27 травня 2015 року контейнерами MWCU6722259 ТА MNBU3003877 буде здійснено поставку товару загальною вартістю 54 912,76 доларів США.
До порту призначення товар, якій поставлено за Контрактом №27052015 від 27 травня 2015 року, прибув у листопаді 2015 року, та був отриманий приватним підприємством "Інтервід", яке відповідно до умов договору №09-02 на транспортно-експедиторське обслуговування від 01 вересня 2015 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Амбросія" та приватним підприємством "Інтервід", надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України, для доправлення його до митного оформлення (випуску) товарів.
Як вбачається з інвойсу №UA10-15 від 17 вересня 2015 року, відповідно до якого відбулася поставка товару, товар поставлявся за базисом поставки CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010".
Поставка товару на умовах CFR Одеса (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010" передбачає, що у фактурну вартість товару вже включені витрати, які впливають на митну вартість товару, а саме перевезення товару до порту призначення (фрахт). Вказана обставина підтверджується листом SANPAS GROUP SARL №2310155 від 23 вересня 2015 року, в якому чітко визначається, що вартість морського перевезення включена до ціни товару, вказаної у інвойсі №UA10-15 від 17 вересня 2015 року. Крім того, про включення до ціни товару вартості фрахту свідчать і калькуляції №2909152/1 та №2909152/2 від 29 вересня 2015 року , надані SANPAS GROUP SARL.
Умови поставки за базисом CFR (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010" не передбачають обов'язку страхування товару, SANPAS GROUP SARL як постачальником не здійснювалося морське страхування товару від ризику загибелі або пошкодження під час перевезення, що підтверджується повідомленням SANPAS GROUP SARL №231015 від 23 вересня 2015 року.
Згідно вказаного повідомлення, ТОВ "Амбросія" було зазначено, що у відношенні до товарів, відвантажених за інвойсом №UA10-15 від 17 вересня 2015 року, контейнером MWCU6722259 ТА MNBU3003877, страхування вантажу не здійснювалося.
За таких обставин, позивачем також не здійснювало страхування товару, що підтверджується листом №112 від 01 жовтня 2015 року.
Отже, судом першої інстанції вірно зазначено про те, що для цілей визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов Контракту №27052015 від 27 травня 2015 року за інвойсом №UA10-15 від 17 вересня 2015 року такі складові митної вартості товару, який було поставлено, як витрати на транспортування, навантаження/вивантаження та страхування не потребують додаткового підтвердження та коригування.
Таким чином, документи, подані до митного оформлення містили достовірні та повні дані про митну вартість товару і об'єктивно не могли не містити усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, оскільки митна вартість товарів визначається на рівні фактурної вартості, встановленої у інвойсі.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. При цьому, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Положеннями ч. 6 ст. 53 Митного кодексу України, яка вказує, що декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним та другорядними методами (ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України).
Так, згідно ч. 2 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Разом з тим, частиною 2 статті 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Аналізуючи наведені правові норми, колегія суддів приходить до висновку, що відомості стосовно товарів, які імпортуються, мають бути достовірними та підтвердженими документально. Тільки в такому випадку до них може бути застосований метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Амбросія" митну вартість товару було визначено за основним методом, тобто за ціною контракту.
На підтвердження заявленої митної вартості товарів, що поставлялися відповідно до умов Контракту №27052015 від 27 травня 2015 декларантом було подано копії наступних документів:
- Контракт №27052015 від 27 травня 2015 року
- Додаткову угоду №1 до Контракту №27052015 від 27 травня 2015 року від 03 липня 2015 року;
- Інвойс №UA10-15 від 17 вересня 2015 року;
- Видаткова накладна UA 09-15/F від 15 вересня 2015 року;
- Відвантажувальна специфікація №1 від 17 вересня 2015 року.
Разом з тим, скориставшись своїм правом відповідно до ч.6 ст. 53 Митного кодексу України, позивачем до Одеської митниці ДФС для митного оформлення було подано копії додаткових документів, на підтвердження заявленої митної вартості товарів, зокрема:
-Коносамент №SEJJ567582870 від 17 вересня 2015 року;
- Калькуляції №2909152/1 та №2909152/2 від 29 вересня 2015 року ;
- Пакувальний лист до інвойсу №UA10-15 від 17 вересня 2015 року;
- Видаткова накладна UA 09-15/F від 15 вересня 2015 року;
- Відвантажувальна специфікація №1 від 17 вересня 2015 року;
- Звіт про оцінку майна №Б-03/11/15/01 від 03 листопада 2015 року;
- Довідка про кон'юктуру ринку від 03 листопада 2015 року;
- Лист №112 від 01 жовтня 2015 року;
- Лист №113 від 01 жовтня 2015 року;
- Лист №114 від 01 жовтня 2015 року;
- Лист №119 від 04 листопада 2015 року;
- Лист №1092 від 05 листопада 2015 року;
- Лист №2310155 від 23 вересня 2015 року;
- Лист №231015 від 23 вересня 2015 року;
- Лист №231015 від 03 жовтня 2015 року;
- Лист №290915 від 29 вересня 2015 року;
- Прайс-лист №UA10-5/F від 05 вересня 2015 року.
Отже, ТОВ "Амбросія" було в повному обсязі виконано вимоги Митного кодексу України щодо надання документів для підтвердження митної вартості товару.
За таких обставин, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що висновки суду першої інстанції про надання достатнього для визначення митної вартості товару пакету документів суперечать фактичним обставинам справи.
Згідно з п.1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У відповідності до ч. 5 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (ч.3 вищевказаної статті).
Частиною 1 статті 55 Митного кодексу України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Разом з тим, частиною 3 статті 53 Митного кодексу України визначено додаткові документи, які декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані надати (за наявності) протягом 10 календарних днів, в тому випадку, якщо документи, які зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Одеська митниця ДФС, приймаючи рішення про коригування митної вартості товарів №500060703/2015/000043/2 від 05 листопада 2015 року, зазначила недоліки, які на її думку, перешкоджають визначенню митної вартості товарів, поставлених ТОВ "Амбросія" за умовами Контракту №27052015 від 27 травня 2015 року, до яких віднесла наступні обставини:
- спрацювання профілю ризику автоматизованої системи аналізу та управління ризиками щодо можливого заниження митної вартості товарів;
- в електронному інвойсі вказано виробника GOLD SEA FISH, хоча в документах, поданих до митного оформлення Goldseafish 3396;
- в прайс-листі від 14.08.2015 нема посилання на контракт чи інвойс, відсутній розмір тушок, вказана латинська назва товару sardine pichardus, а в поданих документах Sardina pilchardus;
- в графі 44 не вказано термін дії контракту від 27.05.2015 №27052015;
- звіт про оцінку майна від 03.11.2015 №Б-03/11/15/01 та довідка про кон'юктуру ринку від 03.11.2015 не дає можливості визначити розмірний ряд риби.
На спростування першого недоліку варто врахувати те, що згідно роз'яснень, наданих Міністерством доходів і зборів України у листі від 07 травня 2014 року № 10441/7/99-99-10-03-01-17, відомості з інформаційних баз даних Міндоходів мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митницею відповідних рішень та не є беззаперечним доказом для підтвердження висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару.
Стосовно другого недоліку судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідачем не повністю досліджено докази, заявлені для митного оформлення, оскільки виробником товару, який було поставлено товариству з обмеженою відповідальністю "Амбросія" на виконання умов Контракту №27052015 від 27 травня 2015 року, GOLD SEA FISH у встановленому порядку було проведено державну реєстрацію, в зв'язку з чим суб'єкту господарювання присвоєно реєстраційний номер 3396.
Крім того, правильним є твердження суду першої інстанції про те, що форма прайс-листа не передбачає обов'язкової наявності в ньому посилання на контракт чи інвойс, у зв'язку з чим відсутність такого посилання не є перешкодою для визначення митної вартості товарів, поставлених ТОВ "Амбросія".
Щодо тієї обставини, що прайс-лист та звіт про оцінку майна має обов'язково містити розмір тушок, які поставляються, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що положеннями Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності не передбачено окремої класифікації товарів в залежності від розміру тушок риби, а міститься єдиний код класифікації товару для мороженої риби, незалежно від її розміру.
Отже, колегія суддів вважає, що за наслідками розгляду документів, поданих позивачем для митного оформлення товарів, поставлених на виконання умов Контракту №27052015 від 27 травня 2015 року, Одеською митницею ДФС всупереч вимогам Митного кодексу України було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №500060703/2015/000043/2 від 05 листопада 2015 року про збільшення суми митних платежів, які підлягають сплаті при митному оформленні товарів на 98 008,64 грн.
Крім того, 05 листопада 2015 року за результатами розгляду митної декларації, поданої приватним підприємством "Національні традиції",та документів, які підтверджують митну вартість товару, поставленого за умовами Контракту №27052015 від 27 травня 2015 року, Одеською митницею ДФС було прийнято рішення про відмову у митному оформленні (випуску) товарів (картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500060703/2015/00137).
Згідно з ч. 6 ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Одеською митницею ДФС не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості щодо митної вартості товару, зокрема не вказано які саме складові митної вартості товарів є не підтвердженими, а також не зазначено чому саме з документів, які було подано декларантом неможливим є встановлення даних складових.
Таким чином, на думку колегії суддів, рішення відповідача про відмову у митному оформленні (випуску) товарів є протиправним.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог і, як наслідок, їх задоволення.
Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2016р. по справі № 820/11378/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В. Повний текст ухвали виготовлений 21.03.2016 р.
Судове рішення № 56583150, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 15.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/11378/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: