Ухвала суду № 56582946, 16.03.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

16 березня 2016 рокусправа № 804/8870/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.

суддів: Юхименка О.В. Кругового О.О.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА"

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі № 804/8870/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" до Дніпропетровська митниця ДФС, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування карток відмови та рішень, зобов'язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У листопаді 2012 року Публічне акціонерне товариство "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" (далі - Позивач) звернулося з позовом до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби (далі - Відповідач), у якому просило, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог:

- визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: № 110010000/2012/01340 від 17.09.2012 року, № 110010000/2012/01341 від 17.09.2012 року, № 110010000/2012/01342 від 17.09.2012 року, № 110010000/2012/01343 від 17.09.2012 року, № 110010000/2012/01344 від 17.09.2012 року, № 110010000/2012/01369 від 01.10.2012 року, №110010000/2012/01370 від 01.10.2012 року, № 110010000/2012/01379 від 03.10.2012 року, №110010000/2012/01380 від 03.10.2012 року, № 110010000/2012/01384 від 03.10.2012 року, №110010000/2012/01392 від 05.10.2012 року, № 110010000/2012/01395 від 05.10.2012 року, №110010000/2012/01399 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/01400 від 08.10.2012 року, №110010000/2012/01401 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/01402 від 08.10.2012 року, №110010000/2012/01403 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/01406 від 08.10.2012 року, №110010000/2012/01407 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/01408 від 08.10.2012 року, №110010000/2012/01409 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/01410 від 08.10.2012 року, №110010000/2012/01411 від 09.10.2012 року, № 110010000/2012/01412 від 09.10.2012 року, №110010000/2012/01415 від 10.10.2012 року, № 110010000/2012/01416 від 10.10.2012 року, №110010000/2012/01417 від 11.10.2012 року, № 110010000/2012/01419 від 11.10.2012 року, №110010000/2012/01421 від 15.10.2012 року, № 110010000/2012/01423 від 16.10.2012 року, №110010000/2012/01424 від 16.10.2012 року, № 110010000/2012/01425 від 16.10.2012 року, №110010000/2012/20078 від 17.10.2012 року, № 110010000/2012/20079 від 17.10.2012 року, №110010000/2012/01431 від 18.10.2012 року, № 110010000/2012/01432 від 18.10.2012 року, №110010000/2012/01435 від 19.10.2012 року, № 110010000/2012/01438 від 19.10.2012 року, №110010000/2012/01441 від 22.10.2012 року, № 110010000/2012/01442 від 22.10.2012 року, №110010000/2012/01443 від 22.10.2012 року, № 110010000/2012/01445 від 22.10.2012 року, №110010000/2012/01446 від 23.10.2012 року, № 110010000/2012/01447 від 23.10.2012 року, №110010000/2012/01448 від 23.10.2012 року, № 110030000/2012/01452 від 23.10.2012 року, №110010000/2012/01453 від 24.10.2012 року, № 110010000/2012/01459 від 24.10.2012 року, №110010000/2012/01463 від 25.10.2012 року, № 110010000/2012/01466 від 26.10.2012 року, №110010000/2012/01494 від 02.11.2012 року;

- визнати протиправними та скасувати рішення Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості товарів: № 110010000/2012/600980/1 від 17.09.2012 року, №110010000/2012/600981/1 від 17.09.2012 року, № 110010000/2012/600982/1 від 17.09.2012 року, № 110010000/2012/600983/1 від 17.09.2012 року, № 100100000/2012/600984/1 від 17.09.2012 року, № 110010000/2012/601005/1 від 01.10.2012 року, № 110010000/2012/601006/1 від 01.10.2012 року, № 110010000/2012/601014/1 від 03.10.2012 року, № 110010000/2012/601015/1 від 03.10.2012 року, № 110010000/2012/601021/1 від 03.10.2012 року, № 110010000/2012/601029/1 від 05.10.2012 року, № 110010000/2012/601030/1 від 05.10.2012 року, № 110010000/2012/601034/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601035/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601036/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601037/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601038/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601041/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601040/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601039/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601043/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601044/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601045/1 від 09.10.2012 року, № 110010000/2012/601046/1 від 09.10.2012 року, № 110010000/2012/601049/1 від 10.10.2012 року, № 110010000/2012/601050/1 від 10.10.2012 року, № 110010000/2012/601051/1 від 11.10.2012 року, № 110010000/2012/601053/1 від 11.10.2012 року, № 110010000/2012/601057/1 від 15.10.2012 року, № 110010000/2012/601059/1 від 16.10.2012 року, № 110010000/2012/601060/1 від 16.10.2012 року, № 110010000/2012/601061/1 від 16.10.2012 року, № 110010000/2012/601067/1 від 17.10.2012 року, № 110010000/2012/601066/1 від 17.10.2012 року, № 110010000/2012/601069/1 від 18.10.2012 року, № 110010000/2012/601070/1 від 18.10.2012 року, № 110010000/2012/601073/1 від 19.10.2012 року, № 110010000/2012/601078/1 від 19.10.2012 року, № 110010000/2012/601080/1 від 22.10.2012 року, № 110010000/2012/601081/1 від 22.10.2012 року, № 110010000/2012/601082/1 від 22.10.2012 року, № 110010000/2012/601084/1 від 22.10.2012 року, № 110010000/2012/601085/1 від 23.10.2012 року, № 110010000/2012/601086/1 від 23.10.2012 року, № 110010000/2012/601087/1 від 23.10.2012 року, № 110010000/2012/601090/1 від 23.10.2012 року, № 110010000/2012/601093/1 від 24.10.2012 року, № 110010000/2012/601099/1 від 24.10.2012 року, № 110010000/2012/601102/1 від 25.10.2012 року, № 110010000/2012/601107/1 від 26.10.2012 року, № 110010000/2012/601135/1 від 02.11.2012 року;

- зобов'язати Дніпропетровську митницю надати висновок до Головного управління Державної казначейської служби України в Дніпропетровській області про повернення ПАТ „Євраз Суха Балка" надмірно сплаченої суми ПДВ у розмірі 6 304 006,52 грн. (2 064 633,84 грн. + 4 239 372,68 грн.) шляхом її зарахування на поточний рахунок позивача;

- зобов'язати Дніпропетровську митницю здійснити митне оформлення вантажу за ціною контракту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подані ними документи до митного оформлення в повній мірі підтверджували правомірність застосування першого методу при митному оформленні імпортованих товарів. При цьому, застосовуючи методу № 3 при митному оформлені товарів, а саме - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, митним органом не було доведено наявність підстав для застосування вказаного методу та обґрунтованість корегування вартості відповідно до ціни, яка наявна в Єдиній автоматизованій інформаційній системі ДМС України. Крім того, наявність такої інформації не може бути підставою для корегування митної вартості, оскільки не передбачена вимогами чинного законодавства. Звертають увагу на те, що повідомляли митний орган про те, що контракт № 22-01/11 від 12.10.2011 року , укладений між ТОВ «Торговий Дім «ЄвразРесурс» Україна» та ТОВ «Распадский уголь», є контрактом прямої поставки, у зв'язку з чим витребування Відповідачем договору з третіми особами, що пов'язаний з договором про поставку товару є безпідставним. Вважають сертифікати походження, видані Кузбаською Торгово-промисловою палатою (Російська Федерація) належним та достатнім доказом на підтвердження ціни вугільного концентрату за основним методом. Зазначають, що фактично єдиною підставою для відмови у оформленні імпортованого товару за основним методом стала відсутність у рахунках-фактурах умов поставки товару та реквізитів специфікацій до зовнішньоекономічного контракту № 22-01/11 від 11.10.2012 року, разом з тим вважають, що Митницею взагалі не було зазначено, яким чином вказаний недолік міг вплинути на достовірність відомостей щодо заявленої вартості товару, крім того, наявність таких реквізитів не є обов'язковими відповідно до вимог чинного законодавства. (том 1 а.с.3-16, 145-157)

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року у задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю. (том 5 а.с.201-212, том 6 а.с.131-138)

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2015 року касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" задоволено частково. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 січня 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 03 липня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення суду касаційної інстанції мотивоване тим, що судами попередніх інстанцій не з'ясовано, які саме обставини повинні підтвердити або у своїй сукупності спростувати чи вплинути на митну вартість товару витребовувані митницею документи, адже сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, яким чином вони можуть усунути сумніви щодо спірних відомостей, не може бути підставою для відмови у митному оформленні товару за обраним методом. (том 6 а.с.243-250)

При новому розгляді даної справи постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" до Дніпропетровська митниця ДФС, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування карток відмови та рішень, зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено у повному обсязі.

Постанову обґрунтовано тим, що рахунок-фактура (інвойс), відповідно до приписів ст.. 53 МК України, є обов'язковим документом, що подається до митного оформлення, а тому відсутність у них реквізитів унеможливлює чітку ідентифікацію рахунків на оплату із заявленою партією товару, у зв'язку з чим такі рахунки-інвойси не могли бути прийняті як докази на підтвердження заявленої Позивачем митної вартості товару. При цьому обов'язок доведення митної ціни товару лежить саме на декларанті, який свій обов'язок не виконав та не підтвердив заявлену митну вартість товару, а сумнів митного органу у зв'язку з відсутністю всіх відомостей, необхідних для здійснення обчислення, та наявності інформації щодо аналогічних митних оформлень є обґрунтованим. Додаткові документи, що було витребувано Відповідачем, входили до переліку, що міститься у п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження. При цьому відповідно до позиції Верховного Суду України наявність у ЄАІС ДМСУ інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості. (том 7 а.с.54-67)

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" подало апеляційну скаргу, відповідно до якої просило постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року, як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права, скасувати частково та прийняти нову постанову, якою задовольнити їх позовні вимоги в частині вимог щодо визнання протиправним та скасування карток відмови у прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішень про коригування митної вартості. (том 7 а.с.77-93)

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції, приймаючи рішення по справі, керувався нормативно-правовими актами, які втратили чинність, зокрема Порядком № 1766, який втратив чинність з 01 червня 2012 року на підставі Постанови КМУ від 21.03.2012 р. № 444, та Митним кодексом України в редакції від 2002 року. Звертають увагу на те, що всупереч вказівкам ухвали Вищого адміністративного суду від 23 червня 2015 року, не було враховано безпідставність витребування Відповідачем додаткових документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, здійснення коригування митної вартості поза межами повноважень Відповідача та з порушенням порядку, встановленого Митним кодексом України. Зауважують, що ними витрати на транспортування оцінюваного товару від станції Мєждурєченськ Російської Федерації до пункту пропуску на митній території України було додано до ціни контракту та внесено відповідні відомості до транспортних витрат до графи 20 ДМВ. Подані до митного контролю та оформлення рахунки-фактури містять усі обов'язкові реквізити та відповідають приписам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що спростовує сумніви Відповідача. Вважають, що митний орган, витребовуючи додаткові документи, не зазначив, яких саме даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості не містять подані до митного оформлення рахунки-фактури та яким саме чином відсутність таких даних впливає на числове визначення митної вартості товару. Крім того, Відповідачем було застосоване порівняння заявленої митної вартості товару із даними, що містяться в електронних ВМД. Разом з тим, відповідно до Митного кодексу України, вказане не може бути підставою для сумніву у заявленій митній вартості товару та витребуванні додаткових документів для її підтвердження. Застосовуючи метод № 3 визначення митної вартості товару, а саме - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, митним органом не було здійснено жодних пояснень відносно зроблених корегувань. При цьому звертають увагу на те, що митним органом було застосовано митну вартість за ціною подібних (аналогічних) товарів, виходячи із скоригованої митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, в той час, як у такому випадку має застосовуватись саме митна вартість , прийнята за основним методом визначення митної вартості, що відповідає приписам Угоди про застосування статті VIІ Генеральної угоди про тарифи і торгівлю 1994 року. (том 7 а.с.77-93)

Дніпропетровська митниця ДФС заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та зазначали, що відсутність необхідних реквізитів у рахунках-фактурах унеможливила ідентифікацію рахунків на оплату із заявленою вартістю товарів. Крім того, покупець та продавець є пов'язаними особами, у зв'язку з чим і витребувались додаткові документи, зокрема, договір (угода, контракт) із третіми особами тощо. Вважають, що діяли при прийнятті спірних рішень у межах наданих їм повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. (том 7 а.с.126-128)

Інші особи, які беруть участь у справі, заперечень на апеляційну скаргу до суду не подавали.

Заявник апеляційної скарги - ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" до судового засідання не з'явився, надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи так як їх представник зайнятий при розгляді іншої справи.

З огляду на зміст заявленого клопотання, та враховуючи, що на підприємстві наявний відповідний відділ юридичного забезпечення та не виключена можливість направлення до суду іншого представника, а відкладення розгляду справи не пов'язується з наданням додаткових доказів та дослідження додаткових матеріалів ( у клопотанні про це не зазначено), з огляду на дотримання строків розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача.

Представник відповідача - Дніпропетровської митниці також до судового засідання не з'явився, клопотань про перенесення розгляду справи до суду не заявляв.

За таких обставин та у відповідності до положень ст. 41 КАС України, фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "Торговий Дім "ЄвразРесурс"Україна" 08.09.2006 р. зареєстровано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, відповідно до свідоцтва серії А01 № 058028. (том 1 а.с.142)

В процесі подальшого судового розгляду ТОВ "Торговий Дім "ЄвразРесурс"Україна" було замінено правонаступником - ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА", відповідні зміни про зміни найменування юридичної особи було внесено Виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 13.01.1995 року. (том 5 а.с.255)

12.10.2011 року між TOB "Распадский Уголь"(Росія), (продавець) та TOB "Торговий Дім "ЄвразРесурс"Україна" (покупець) було укладено контракт № 22-01/11 на купівлю-продаж вугілля, відповідно до умов якого Продавець продає, а Покупець купує вугільний концентрат марки «ГЖ+ГЖО» виробництва ЗАТ «ОФ «Распадская» (Товар), що відвантажується у відповідності з якістю, визначеною даним контрактом. (том 1 а.с.17-21)

Пунктом 4.1 вказаного контракту визначено, що Продавець поставляє Товар на адресу Покупця на умовах FCA, ст.. Мєждурєченськ, Західно-Сибірської залізної дороги (Росія) згідно ІНКОТЕРСэМС у ред.. 2010 року.

Відповідно до умов додаткової угоди № 13 від 26.07.2012 року, додаткової угоди № 15 від 05.09.2012 року та додаткової угоди №16 від 02.10.2012 року, які є невід'ємною частино контракту № 22-01/11 від 12.10.2011 року, TOB "Распадский Уголь" здійснило поставку товару у липні - вересні 2012 року та на умовах FCA, станція Междуречинск Західно - Сибірської залізниці, відповідно до правил тлумачення міжнародних комерційних термінів - Інкотермс 2010. (том 1 а.с.22,23,158)

Протягом вересня - жовтня, жовтня - листопада 2012 року TOB "Торговий Дім "ЄвразРесурс"Україна" звернулося до Дніпропетровської митниці для оформлення вантажу за вищевказаним контрактом, шляхом подання вантажно-митних декларацій, наявні у справі разом із документами зазначеними в графі 44 ВМД.

Дніпропетровська митниця з визначенням митної вартості товару у вищевказаних вантажно-митних деклараціях не погодилась та відмовила в оформленні товару шляхом видачі карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 110010000/2012/01340 від 17.09.2012 року, № 110010000/2012/01341 від 17.09.2012 року, № 110010000/2012/01342 від 17.09.2012 року, № 110010000/2012/01343 від 17.09.2012 року, № 110010000/2012 01344 від 17.09.2012 року, № 110010000/2012 01369 від 01.10.2012 року, № 110010000/2012/01370 від 01.10.2012 року, № 110010000/2012/01379 від 03.10.20І2 року, № 110010000/2012/01380 від 03.10.2012 року, № 110010000/2012/01384 від 03.10.2012 року, № 110010000/2012/01392 від 05.10.2012 року, № 110010000/2012/01395 від 05.10.2012 року, № 110010000/2012/01399 від 08.10.2012 року,№ 110010000/2012/01400 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/01401 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/01402 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/01403 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/01406 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/01407 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/01408 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/01409 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/01410 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/01411 від 09.10.2012 року, № 110010000/2012/01412 від 09.10.2012 року, № 110010000/2012/01415 від 10.10.2012 року, № 110010000/2012/01416 від 10.10.2012 року, № 110010000/2012/01417 від 11.10.2012 року, № 110010000/2012/01419 від 11.102012 року, № 110010000/2012/01421 від 15.10.2012 року, № 110010000/2012/01423 від 16.10.2012 року, № 110010000/2012/01424 від 16.10.2012 року, № 110010000/2012/01425 від 16.10.2012 року, № 110010000/2012/20078 від 17.10.2012 року, № 110010000/2012/20079 від 17.10.2012 року, № 110010000/2012/01431 від 18.10.2012 року, № 110010000/2012/01432 від 18.10.2012 року, № 110010000/2012/01435 від 19.10.2012 року, № 110010000/2012/01438 від 19.10.2012 року, № 110010000/2012/01441 від 22.10.2012 року, № 110010000/2012/01442 від 22.10.2012 року, № 110010000/2012/01443 від 22.10.2012 року, № 110010000/2012/01445 від 22.10.2012 року, № 110010000/2012/01446 від 23.10.2012 року, № 110010000/2012/01447 від 23.10.2012 року, № 110010000/2012/01448 від 23.10.2012 року, № 110010000/2012/01452 від 23.10.2012 року, № 110010000/2012/01453 від 24.10.2012 року, № 110010000/2012/01459 від 24.10.2012 року, № 110010000/2012/01463 від 25.10.2012 року, № 110010000/2012/01466 від 26.10.2012 року, № 110010000/2012/01494 від 02.11.2012 року.

В обґрунтування відмови в прийнятті митної декларації та митному оформленні товару, Дніпропетровська митниця зазначила, що відповідно до ч. 2 ст. 53 Митного Кодексу України у наданих документах виявлені розбіжності, а саме - відсутні реквізити специфікацій до зовнішньоекономічного контракту № 22-01-11 від 11.10.2012 року та умови поставки продукції у рахунках - фактурах. Також, згідно п. 3 ст. 337 Митного кодексу України проведений контроль співставлення - порівняна заявлена митна вартість з даними, які містять в електронній копії ВМД (ВМД 110010000/2012/002800 від 10.04.2012. 11010000/2012/004219 (ІМ 40) від 28.05.2012 - 0,1848 дол. США/кг.), виявлені розбіжності: заявлена митна вартість, згідно наданих документів нижча, ніж в електронних документах, пов'язаних з перевіркою даних за ВМД. Додатково необхідно було надати: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, розрахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару.

Картками визначено, що митне оформлення може бути здійснено за умови подання нової ВМД, заповненої в установленому порядку, з урахуванням рішення про визначення митної вартості.

При цьому, Дніпропетровською митницею були видані рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 110010000/2012/600980/1 від 17.09.2012 року, № 110010000/2012/600981/1 від 17.09.2012 року, № 110010000/2012/600982/1 від 17.09.2012 року, № 110010000/2012/600983/1 від 17.09.2012 року, № 1100100000/2012/600984/1 від 19.09.2012 року, № 110010000/2012/601005/1 від 01.10.2012 року, №110010000/2012/601006/1 від 01.10.2012 року, № 110010000/2012/601014/1 від 03.10.2012 року, № 110010000/2012/601015/1 від 03.10.2012 року, № 110010000/2012/601021/1 від 03.10.2012 року, № 110010000/2012/601029/1 від 05.10.2012 року, № 110010000/2012/601030/1 від 05.10.2012 року, № 110010000/2012/601034/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601035/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601036/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601037/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601038/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601041/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601040/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601039/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601043/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601044/1 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/601045/1 від 09.10.2012 року, № 110010000/2012/601046/1 від 09.10.2012 року, № 110010000/2012/601049/1 від 10.10.2012 року, № 110010000/2012/601050/1 від 10.10.2012 року, № 110010000/2012/601051/1 від 11.10.2012 року, № 110010000/2012/601053/1 від 11.10.2012 року, № 110010000/2012/601057/1 від 15.10.2012 року, № 110010000/2012/601059/1 від 16.10.2012 року, № 110010000/2012/601060/1 від 16.10.2012 року, № 110010000/2012/601061/1 від 16.10.2012 року, № 110010000/2012/601067/1 від 17.10.2012 року, № 110010000/2012/601066/1 від 17.10.2012 року, № 110010000/2012/601069/1 від 18.10.2012 року, № 110010000/2012/601070/1 від 18.10.2012 року, № 110010000/2012/601073/1 від 19.10.2012 року, № 110010000/2012/601078/1 від 19.10.2012 року, № 110010000/2012/601080/1 від 22.10.2012 року, № 110010000/2012/601081/1 від 22.10.2012 року, № 110010000/2012/601082/1 від 22.10.2012 року, № 110010000/2012/601084/1 від 22.10.2012 року, № 110010000/2012/601085/1 від 23.10.2012 року, № 110010000/2012/601086/1 від 23.10.2012 року, № 110010000/2012/601087/1 від 23.10.2012 року, № 110010000/2012/601090/1 від 23.10.2012 року, № 110010000/2012/601093/1 від 24.10.2012 року, № 110010000/2012/601099/1 від 24.10.2012 року, № 110010000/2012/601102/1 від 25.10.2012 року, № 110010000/2012/601107/1 від 26.10.2012 року, № 110010000/2012/601135/1 від 02.11.2012 року, якими ціна товару визначена - 184.80 дол. США за тону.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ЄвразРесурс"Україна" для уникнення простою вагонів та накладення на останнього штрафу за простої вагонів, було оформлено нові вантажно-митні декларації, відповідно до ст.55 Митного кодексу України та Наказу Державної митної Служби України № 230 від 03.11.2011 року,а саме: № 110010000/2012/007864 від 17.09.2012 р., № 110010000/2012/007868 від 17.09.2012 року,№ 110010000/2012/007908 від 19.09.2012 року, № 110010000/2012/007909 від 19.09.2012 року, № 110010000/2012/007910 від 19.09.2012 року, № 110010000/2012/008272 від 02.10.20Ї2 року, № 110010000/2012/008273 від 02.10.2012 року, № 110010000/2012/008322 від 03.10.2012 року, № 110010000/2012/008315 від 03.10.2012 року, № 110010000/2012/008359 від 04.10.2012 року, № 110010000/2012/008403 від 05.10.2012 року, № 110010000/2012 008448 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/008451 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/008447 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/008453 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/008455 від 08.10.2012 року, № 110010000/2012/008444 від 08.10.2012 року, 110010000/2012/008480 від 09.10.2012 року, № 110010000/2012/008514 від 10.10.2012 року, № 110010000/2012/008485 від 09.10.2012 року, № 110010000/2012/008488 від 09.10.2012 року, № 110010000/2012/008481 від 09.10.2012 року, № 110010000/2012/008482 від 09.10.2012 року, № 110010000/2012/008487 від 09.10.2012 року, № 110010000/2012/008554 від 11.10.2012 року, № 110010000/2012/008555 від 11.10.2012 року, № 110010000/2012/008594 від 12.10.2012 року, № 110010000/2012/008584 від 12.10.2012 року, № 110010000/2012/008653 від 15.10.2012 року, № 110010000/2012/022216 від 17.10.2012 року, № 110010000/2012/022214 від 17.10.2012 року, № 110010000/2012/022217 від 17.10.2012 року, № 110010000/2012/008712 від 18.10.2012 року, № 110010000/2012/008711 від 18.10.2012 року, № 110010000/2012/008786 від 19.10.2012 року, № 110010000/2012/008779 від 19.10.2012 року, № 110010000/2012/008787 від 19.10.2012 року, № 110010000/2012/008852 від 22.10.2012 року, № 110010000/2012/008842 від 22.10.2012 року, № 110010000/2012/008850 від 22.10.2012 року, № 110010000/2012/008903 від 23.10.2012 року, № 110010000/2012/008901 від 23.10.2012 року, №110010000/2012/008893 від 23.10.2012 року, № 110010000/2012/008894 від 23.10.2012 року, № 110010000/2012/008900 від 23.10.2012 року, № 110010000/2012/008921 від 24.10.2012 року, № 110010000/2012/008949 від 25.10.2012 року. № 110010000/2012/008948 від 25.10.2012 року. № 110010000/2012/009004 від 26.10.2012 року, № 110010000/2012/009030 від 29.10.2012 року, № 110010000/2012/009092 від 02.11.2012 року.

Скасування рішень Дніпропетровської митниці про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації і було предметом судового розгляду.

Оскільки постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року оскаржується лише в частині визнання протиправними та скасування карток відмови та рішень Митниці про коригування митної вартості, тому судом апеляційної інстанції переглядається лише в оскаржкуваній частині.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА", суд першої інстанції дійшов висновку, що рахунок-фактура (інвойс) відповідно до приписів ст.. 53 МК України є обов'язковим документом, що подається до митного оформлення, а тому відсутність у них реквізитів унеможливлює чітку ідентифікацію рахунків на оплату із заявленою партією товару, у зв'язку з чим такі рахунки-інвойси не могли бути прийняті як докази на підтвердження заявленої Позивачем митної вартості товару. При цьому обов'язок доведення митної ціни товару лежить саме на декларанті, який свій обов'язок не виконав та не підтвердив заявлену митну вартість товару, а сумнів митного органу у зв'язку з відсутністю всіх відомостей, необхідних для здійснення обчислення, та наявності інформації щодо аналогічних митних оформлень є обґрунтованим. Додаткові документи, що було витребувано Відповідачем, входили до переліку, що міститься у п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження. При цьому відповідно до позиції Верховного Суду України наявність у ЄАІС ДМСУ інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

З позицією ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА", митний орган, витребовуючи додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, не надав обґрунтованих доказів щодо сумнівів правильності визначення задекларованої митної вартості, при цьому декларант надав до митного оформлення та контролю всі обов'язкові документи, визначені ст.. 53 МК України, які не містили жодних неточностей чи розбіжностей. Наявність реквізитів зовнішньоекономічного контракту на рахунках-фактурах не передбачено жодними нормативно-правовими актами, а наявні у них відомості у повній мірі дозволяють ідентифікувати задекларований товар. Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого Позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження Позивачем митної вартості товару та не є підставою для відмови у здійсненні митного оформлення.

За позицією митного органу, з якою погодився і суд апеляційної інстанції, документи, подані до митного оформлення відповідно до п.2 ст. 53 МК України не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, а саме - через відсутність у рахунках-фактурах реквізитів зовнішньоекономічного контракту № 22-01-11 від 11.10.2012 року, а у специфікаціях до зовнішньоекономічного контракту відсутні умови поставки товару. Крім того, за наслідками співставлення рівня заявленої митної вартості товарів з даними, які містяться в електронних документах, встановлено тенденцію до зменшення вартості товару відносно попередніх поставок, здійснених Позивачем згідно того ж самого контракту.

Як вбачається з матеріалів справи, стосовно чого спір між сторонами відсутній, Позивач звертався до Дніпропетровської митниці для митного оформлення товару - «вугілля кам'яне бітумінозне, коксівне, непиловидне, неагломероване: вугільний концентрат марки ГЖ», який надійшов на адресу ПАТ «Євраз ДМЗ імені Петровського» на підставі зовнішньоекономічного контракту від 12.10.2011р. № 22-01/11, укладеного з ООО «Распадский уголь», Россия.

Митна вартість товару була заявлена позивачем шляхом подання декларації митної вартості форми ДМВ-1 за ціною договору (метод 1) 0,115 доларів США / кг.

Щодо правомірності витребування митним органом додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості та наявності обґрунтованих сумнівів відносно правильності визначення митної вартості імпортованого товару.

Згідно ч.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Статтею 58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Згідно із ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Отже, вказаними нормами матеріального права визначено повноваження митного органу щодо контролю за правильністю визначення митної вартості, а також порядок та спосіб реалізації таких повноважень. Так, митний орган зобов'язаний перевіряти складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також у відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору. При цьому, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи, лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.

У разі відсутності даних, що підтверджують правильність визначення заявленої декларантом митної вартості товарів, або за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, митний орган може самостійно визначити митну вартість товарів, що декларуються, послідовно застосовуючи методи визначення митної вартості, встановлені цим Кодексом, на підставі наявних у нього відомостей, у тому числі цінової інформації щодо ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів з коригуванням, що здійснюється згідно з цим Кодексом.

Перевіривши надані сторонами докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що пропонуючи Позивачу надати додаткові документи, Митниця діяла правомірно, відповідно до приписів статті 53 МК України, оскільки подані декларантом документи не містили всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості, зокрема:

- рахунки-фактури не містили реквізитів зовнішньоекономічного контракту від 12.10.2011 року № 22-01-11;

- специфікації до зовнішньоекономічного контракту не містять умов поставки товару,( що напряму пов'язано з визначенням ціни товару);

- покупець та продавець за зовнішньоекономічним контрактом від 12.10.2011 року № 22-01-11 є пов'язаними особами.

Так, внаслідок дослідження долучених д матеріалів справи рахунків-фактур судом встановлено, що вони не містять умов поставки товару та посилань на специфікації до зовнішньоекономічного контракту від 12.10.2011 року № 22-01-11, відповідно до яких здійснювалась поставка. При цьому Позивачем факт відсутності вказаних відомостей на поданих документах не заперечується, разом з тим, ПАТ "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" вважає, що відсутність зазначених реквізитів не впливає на визначення митної вартості товару.

Колегія суддів не погоджується із таким твердженням Позивачем, оскільки рахунок-фактура належить до обов'язкових документів, які подаються до митного оформлення відповідно до приписів ст.. 53 МК України. Необхідність зазначення у рахунку-фактурі реквізитів тієї зовнішньоекономічної угоди, за якою здійснюється поставка товару, зумовлена важливістю ідентифікації поставленої партії товару саме у відповідності до умов контракту у кожному конкретному випадку, що визначається специфікаціями, які є невід'ємними частинами договору.

Наявність у поданих до митного оформлення рахунках-фактурах лише посилань на сам контракт без зазначення конкретної специфікації не може свідчити про недолік даного документу, але безумовно викликає обґрунтований сумнів при визначенні митної вартості товару. Більш того, умови зовнішньоекономічного контракту передбачають відстрочку платежу, у зв'язку з чим саме рахунки-фактури підтверджують ціну, яка підлягає сплаті, а тому посилання заявника апеляційної скарги на невизначеність числових значень, які б мали підтверджувати рахунки-фактури, є безпідставними.

Крім того, сумніви митного органу щодо правильності митної оцінки імпортованого товару обґрунтовані, зокрема і наявною у митного органу інформацією про те, що вартість подібного товару перевищує заявлений декларантом рівень митної вартості, що є достатньою підставою для витребування додаткових документів, що також відповідає і правовій позиції Верховного Суду України, відображеній у постанові від 22.10.2013 року (справа № 21-342а13).

Також, продавець та покупець є пов'язаними особами з огляду на прийняття участі компанією ЕВРАЗ участі в акціонерному капіталі (ефективний процент вкладення 40%) виробника коксівного вугілля в Росії - ОАО «Распадская», що Позивачем не заперечується.

Частиною 12 ст.58 МКУ передбачено, що той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції, як неприйнятної. У таких випадках, необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.

У зв'язку з наведеними обставинами, вимоги митниці про надання договору (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких, визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом) є правомірною та обґрунтованою.

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що в результаті проведеної перевірки документів, які подано для митного оформлення, встановлено тенденцію до зменшення вартості товару відносно попередніх поставок, здійснених підприємством згідно цього ж контракту.

Вищенаведені обставини у сукупності свідчать про те, що у Дніпропетровської митниці були наявними обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення митної вартості імпортованого товару, у зв'язку з чим витребування додаткових документів є правомірним.

При цьому колегія суддів звертає увагу на факт дотримання Відповідачем процедури витребовування таких документів, адже дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості.

Як вбачається із матеріалів справи, митний брокер ОСОБА_2 була ознайомлена із переліком витребовуваних додаткових документів та процедура консультацій була проведена.

Суд зазначає, що додаткові документи, які було витребувано Митницею (договір (угоду, контракт) із третіми особами, рахунки про здійснення платежів третім особам; виписку з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару), входять до переліку, що міститься у п.11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження (затв. постановою КМУ від 20.12.2006р. №1766)

Водночас вимоги відповідача щодо надання додаткових документів Позивачем не було виконано.

Недостатність інформації для підтвердження заявленої позивачем митної вартості у наданих ним документах, та наявність у митного органу іншої інформації про митну вартість товару, унеможливили застосування першого методу.

Щодо правомірності визначення Відповідачем митної вартості відповідно до ст. 60 МКУ: наявної інформації щодо митного оформлення подібних (аналогічних) товарів за наступними ознаками (схожі характеристики; якість та репутація на ринку; країна виробництва; виробник за одним договором № 22-01/11 від 12.10.11 року) ВМД 110100000/2012/002800 (ІМ. 40) від 10.04.2012 року, 110100000/2012/004219 (ІМ. 40) від 28.05.2012 року - 0, 1848 дол. США/кг, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 57 Митного кодексу України, передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в України відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); г) резервний.

Зважаючи на те, що позивачем не підтверджені заявлені відомості про митну вартість товарів, а саме: не надано договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких, визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; бухгалтерську документацію, відповідач не мав підстав для застосування першого методу визначення митної вартості.

Відсутність інформації про продаж ідентичних товарів унеможливила застосування цього методу для визначення митної вартості. Враховуючи, що у відповідача була в наявності інформація про продаж подібних (аналогічних) товарів, це обумовило застосування Дніпропетровською митницею, методу 3 (ст.60 МКУ) при визначенні митної вартості товарів.

З огляду на наведене відповідачем правомірно згідно положень ст. 55 Митного кодексу України, прийняті рішення про коригування заявленої митної вартості товару, відповідно яких, митна вартість скоригована до 0,1848 доларів/кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 2(б) відповідно до ст. 60 МКУ.

При цьому колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що по поставкам по зовнішньоекономічному контракту від 12.10.2011 р. № 22-01/11 вже є низка судових рішень, що набрали законної сили та якими визнано правомірним винесення митним органом карток відмови та рішень про коригування митної вартості за аналогічних обставин по іншим специфікаціям до договору, в тому числі і відповідно до ухвал Вищого адміністративного суду України від 03.02.2015 р. у справі № К/800/20153/13, від 29.10.2015 року у справі № К/800/52921/14 тощо.

За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ЄВРАЗ СУХА БАЛКА" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2015 року у справі № 804/8870/15 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені статтею 212 КАС України.

Головуючий: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко

Суддя: О.О. Круговий