Постанова № 56582906, 21.03.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

21 березня 2016 року №826/875/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючої судді Літвінової А.В., суддів Келеберди В.І. та Мазур А.С., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особа головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка Максима Валерійовича (відповідач-1) Міністерства юстиції України (відповідач-2) Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)провизнання протиправною та скасування постанови від 29.12.2015 ВП№49203951,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка Максима Валерійовича від 29.12.2015 про закінчення виконавчого провадження ВП №49203951.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження винесена на підставі висновку, наданого Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 у справі №826/7054/15, який не відповідає приписам статті 186-1 Земельного кодексу України, а саме: при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Крім того, вказаними положеннями заборонено відмовляти у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин, ніж недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваної постанови, прийнятої у межах та на підставі наявних у державного виконавця повноважень.

Розгляд справи №826/875/16 здійснено у порядку письмового провадження на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейком Максимом Валерійовичем за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання виконавчого листа №826/7054/15, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 30.09.2015, про зобов'язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути та прийняти рішення по суті проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (замовник Баховська Влада Михалівна, розробник - товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга-Експерт», договір про надання послуг від 12.11.2013 №97) в межах законодавства України станом на дату його (проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) подання, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2015 (ВП №49203951), якою, зокрема, боржнику встановлено строк для самостійного виконання рішення.

На виконання вказаної постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) разом із супровідним листом від 26.11.2015 за вих.№16849/0/12/27-15 надійшов висновок №15-0064-В (від 23.11.2015 вих.№16289/12-3/27-15) про погодження проекту землеустрою, згідно з яким Департаментом не погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у Деснянському районі міста Києва.

На підставі викладеного, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейком М.В. у межах виконавчого провадження №49203951 встановлено фактичне виконання рішення суду, у зв'язку з чим винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2015.

Вважаючи вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.

Перевіряючи, чи діяв відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови обґрунтовано, на підставі та в межах повноважень, визначених законом, суд наголошує на наступному.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Приписами частини першої статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

При цьому, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону України «Про виконавче провадження»).

Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для закінчення виконавчого провадження із виконання виконавчого листа №826/7054/15, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 30.09.2015, слугували висновки державного виконавця про фактичне виконання рішення суду, що, за твердженням останнього, підтверджується листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.11.2015 .№16849/0/12/27-15.

Так, у силу пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

У відповідності до наявної у матеріалах справи копії постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 у справі №826/7054/15, на виконання якої видано відповідний виконавчий лист, за позовом ОСОБА_1 до головного управління Держземагентства у місті Києві та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування рішення адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним і скасовано рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (замовник ОСОБА_1, розробник - товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга-Експерт», договір про надання послуг від 12.11.2013 №97), зобов'язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути та прийняти рішення по суті проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (замовник ОСОБА_1, розробник - товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга-Експерт», договір про надання послуг від 12.11.2013 №97) в межах законодавства України станом на дату його (проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) подання, у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

У даній постанові судом встановлено, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мотивував свій висновок від 01.04.2015 відсутністю детального плану території селища Биківня, що в силу положень пункту 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забороняє передачу земельних ділянок у власність чи користування для містобудівних потреб. При цьому, при розгляді даної адміністративної справи судом зроблено висновок про те, що жодних мотивів та підстав поширення дії частини третьої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI на проект землеустрою, який було подано 26.12.2014 засобами поштового зв'язку, відповідачем суду не доведено. Відтак, суд вказав, що позов в частині висновку від 01.04.2015 підлягає задоволенню частково, оскільки відповідний проект землеустрою не був перевірений по суті на предмет наявності або відсутності недоліків, згідно з вимогами частини сімнадцятої статті 186 Земельного кодексу України, а тому судом зобов'язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути та прийняти рішення по суті відносно проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1

Таким чином, ухвалюючи дане рішення, суд керувався тим, що проект землеустрою не був перевірений на відповідність вимогам частини сімнадцятої статті 186 Земельного кодексу України (тобто на предмет наявності або відсутності недоліків), а тому останній, на думку суду, підлягає повторному розгляду Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по суті.

Відтак, твердження позивача про невідповідність повторного висновку положенням статті 186-1 Земельного кодексу України з посиланням на те, що повторний висновок містить інші причини відмови, аніж первинний, є необґрунтованими, оскільки первинний висновок визнано протиправним та скасовано у судовому порядку, з огляду на відсутність в останньому висновків про наявність або відсутність недоліків, на підставі чого судом і було зобов'язано надати новий висновок.

У свою чергу, висновок №15-0064-В про погодження проекту землеустрою (від 23.11.2015 вих.№16289/12-3/27-15) містить у собі посилання на відсутність у проекті землеустрою переліку обмежень у використанні земельної ділянки, що порушує норми статті 50 Закону України «Про землеустрій». Крім того, наголошено, що у проекті землеустрою відсутній актуалізований топоплан зйомки території у масштабі 1:500 з нанесенням меж земельної ділянки та підземних і наземних інженерних мереж, витяг з міського земельного кадастру із відомостями, що характеризують чинні на певній території містобудівні умови та обмеження, а також (у разі наявності) вимоги та обмеження щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об'єктів нерухомості, копії рішень уповноважених органів про передачу (надання) земельної ділянки в користування (у разі подачі клопотання щодо передачі (надання) земельної ділянки, яка надавалась в користування до 15.03.1991 - до ведення в дію Земельного кодексу Української РСР) або довідки Департаменту містобудування та архітектури про відсутність в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки, що порушує вимоги статті 28 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 28.02.2013 №63/9120 (в редакції, що діяла на момент подання та розгляду проекту землеустрою).

Так, приписами частини сімнадцятої статті 186 Земельного кодексу України (у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин), невиконання якої з боку Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) встановлено у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 у справі №826/7054/15, передбачено, що підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Як вбачається зі змісту висновку Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №15-0064-В про погодження проекту землеустрою (від 23.11.2015 вих.№16289/12-3/27-15), третьою особою не погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у Деснянському районі міста Києва, оскільки останнім встановлено невідповідність проектної документації положенням вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Таким чином, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 у справі №826/7054/15 надано державному виконавцю висновок №15-0064-В (від 23.11.2015 вих.№16289/12-3/27-15) про погодження проекту землеустрою, яким розглянуто по суті проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 із зазначенням недоліків останнього.

Вказане свідчить про фактичне виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 у справі №826/7054/15, згідно з виконавчим листом, виданим Окружним адміністративним судом міста Києва 30.09.2015, враховуючи наведені вище мотиви суду, якими останній керувався при ухваленні такої постанови.

При цьому, правомірність відповідної відмови Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у погодженні проекту землеустрою по суті не досліджується судом, оскільки відповідний висновок не є предметом оскарження в адміністративній справі №826/875/16.

Беручи до уваги все викладене вище, суд дійшов до висновку про відсутність законодавчо мотивованих підстав для визнання протиправною та скасування постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка Максима Валерійовича від 29.12.2015 про закінчення виконавчого провадження ВП №49203951, а, відтак, про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення останніх.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Літвінова А.В.

Суддя Келеберда В.І.

Суддя Мазур А.С.