Постанова № 56582640, 12.03.2016, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2016 року справа № П/811/3374/15

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" до Головного управління ДФС у Кіровоградській області третя особа про Товариство з обмеженою відповідальністю "Логіс-Київ" визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" (далі-позивач, ТОВ "Регіонпродукт-Україна") звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Кіровоградській області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ "Логіс-Київ", в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000212206 та №0000222206 від 15.09.2015року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що фахівцями ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено документальну невиїзну перевірку стану дотримання ТОВ "Регіонпродукт-Україна" законодавства України з питань митної справи, за результатами якої складено акт №0005/5/11-28-22-06/0032514044. За результатами проведеної перевірки, контролюючим органом винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які на думку позивача підлягають скасуванню, оскільки товариством порушень під час митного оформлення товару допущено не було.

Представник відповідача, в наданих до суду письмових запереченнях зазначив, що податкові повідомлення - рішення винесені в зв'язку з встановленими під час проведення перевірки порушеннями, а тому є законними та обґрунтованими, і, як наслідок, не підлягають скасуванню.

Відповідно ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 року подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов до наступних висновків.

Посадовими особами ГУ ДФС у Кіровоградській області проведено документальну невиїзну перевірку стану дотримання ТОВ "Регіонпродукт-Україна" законодавства України з питань державної митної справи, результати якої оформлено актом №0005/5/11-28-22-06/0032514044 від 28.08.2015 року (а.с.15-17).

В акті перевірки податковим органом зафіксовано порушення:

- Закону України "Про Митний тариф України", в частині визначення класифікації товару (Правила 1,3) (а) та 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД та в частині визначення ставки ввізного мита;

- п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, в частині визначення бази оподаткування товару.

ГУ ДФС у Кіровоградській області на підставі акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 15.09.2015 року:

- №0000222206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 53 467,56 грн., в тому числі за основним платежем - 42774,05 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10693,51 грн. (а.с.6);

- №000212206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 637181,00 грн., у тому числі 424787,00 грн. основного платежу та 212394,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (т.1,а.с.47, зв.бік).

Так, матеріалами справи встановлено, що на підставі зовнішньоекономічного контракту від 30.04.2013 року №20130405, укладеного ТОВ "Регіонпродукт-Україна" (покупець) з фірмою Big Dutchman International GmbH (продавець) (Auf der Lage2, 49377 Vechta-Calvaslage, Deuchland) на митну територію України на умовах поставки DAP м. Остер, підприємством імпортовано "обладнання фінішного напилення для приготування комбікормів" (а.с.19-35).

Судом встановлено, що 20 березня 2014 року, між ТОВ "ЛОГІС-КИЇВ" (Виконавець) та ТОВ "Регіонпродукт-Україна" (Замовник), укладено договір №032014 по декларуванню товарів Замовника, що переміщуються через митний кордон України та їх оформленню на митниці (а.с.73-77).

На підставі зовнішньоекономічного договору від 30.04.2013 року № 20130405, укладеного між ТОВ "Регіонпродукт-Україна" та фірмою Big Dutchman International GmbH (продавець) (Auf der Lage2, 49377 Vechta-Calvaslage, Deuchland), на митну територію України імпортовано "обладнання фінішного напилення для приготування комбікормів".

Згідно експортної митної декларації країни-виробника (відправлення), код товару 8436100000, що відповідає опису товару "машини та механізми для приготування кормів для тварин: обладнання для дозування компонентів та преміксів для приготування кормів, обладнання для фінішного напилення для приготування комбікормів для тварин, виробничою потужністю 20 тон на годину" (а.с.41-43).

Митне оформлення здійснено згідно наступних вантажних митних декларацій: №125130006/2014/584203 від 11.08.2014 (а.с.58-60); №125130006/2014/585287 від 06.10.2014 (а.с.52-55); №125130006/2014/585316 від 07.10.2014 (а.с.64-68); №125130006/2014/585317 від 07.10.2014 (а.с.45-49) та №125130006/2014/585319 від 07.10.2014 (а.с.36-40).

Суд зазначає, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 336 Митного кодексу України встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом: проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до положень статті 345 Митного кодексу України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Частиною 3 ст.345 Митного кодексу визначено, що органи доходів і зборів мають право здійснювати митний контроль шляхом проведення документальних виїзних (планових або позапланових) та документальних невиїзних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи щодо:

1) правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів;

2) обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування;

3) правильності класифікації згідно з УКТ ЗЕД товарів, щодо яких проведено митне оформлення;

4) відповідності фактичного використання переміщених через митний кордон України товарів заявленій меті такого переміщення та/або відповідності фінансових і бухгалтерських документів, звітів, договорів (контрактів), калькуляцій, інших документів підприємства, що перевіряється, інформації, зазначеній у митній декларації, декларації митної вартості, за якими проведено митне оформлення товарів у відповідному митному режимі;

5) законності переміщення товарів через митний кордон України, у тому числі ввезення товарів на територію вільної митної зони або їх вивезення з цієї території.

Згідно з приписами ч. 6 ст. 345 Митного кодексу України результати перевірки оформлюються актом (довідкою) та є підставою для самостійного визначення органом доходів і зборів суми податкового зобов'язання підприємства щодо сплати митних платежів, застосування заходів, передбачених законами України.

Частиною 7 ст. 345 Митного кодексу України встановлено, що у разі виявлення органом доходів і зборів під час проведення перевірки ознак порушень митних правил або контрабанди посадові особи органу доходів і зборів вживають передбачених законом заходів.

Пунктом 1 частини 2 ст.351 Митного кодексу України встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів.

Так, перевіряючими зроблено висновок, що під час митного оформлення товарів "обладнання фінішного напилення для приготування комбікормів" за митними деклараціями від 11.08.2014 року №125130006/2014/584203 (товар №2), від 06.10.2014 року №125130006/2014/585287 (товар №4), від 07.10.2014 року №125130006/2014/585316 (товар №4), від 07.10.2014 року №125130006/2014/585317 (товар №5), від 07.10.2014 року №125130006/2014/585319 (товар №3) позивачем порушено вимоги митного законодавства.

З огляду на акт перевірки судом встановлено, що згідно з ч.4 ст. 69 та ч.14 ст. 354 Митного кодексу України, у відповідності до Закону України "Про митний тариф України" (Правил 1,3 (а), 6 Основних правил інтерпретації УКТЗЕД), пояснень до товарної позицій 824 та 8436, товари "обладнання фінішного напилення для приготування комбікормів", оформленого митними деклараціями від 11.08.2014 року №125130006/2014/584203 (товар №2), від 06.10.2014 року №125130006/2014/585287 (товар №4), від 07.10.2014 року №125130006/2014/585316 (товар №4), від 07.10.2014 року №125130006/2014/585317 (товар №5), від 07.10.2014 року №125130006/2014/585319 (товар №3), згідно з висновками перевіряючих, має класифікуватись за кодом УКТЗЕД 8424 81 99 00, а не за кодом 8436 10 00 00 згідно УКТЗЕД.

Так, на думку перевіряючих, зміна коду товару, призвела до зміни ставок ввізного мита з 0% для товару за кодом згідно УКТЗЕД 8436100000, на 2% - для товару за кодом згідно УКТЗЕД 8424 81 99 00 і, як наслідок, до виникнення у ТОВ "Регіонпродукт-Україна" податкових зобов'язань на суму 51 328,87 грн. (ввізне мито 42 774,05 грн., ПДВ 8 554,82 грн.), які, на підставі положень п.4 ст. 289 та ч.2 ст. 293 Митного кодексу України, повинні бути сплачені платником податків до Державного бюджету України.

Згідно висновку Акту документальної виїзної перевірки від 28 серпня 2015 року № 0005/5/11-28-22-06/0032514044 (надалі - Акт перевірки), ТОВ "Регіонпродукт-Україна" допущено порушення чинного законодавства, а саме: "обладнання для фінішного напилення для приготування комбікормів повинно класифікуватись за кодом УКТЗЕД 8424819900, а не за кодом 8436100000". Посилання на Методичні вказівки або на класифікаційні рішення, обов'язкові до виконання, відсутні.

Товар задекларовано (у експортній декларації) за кодом 84361000 товарної номенклатури зовнішньоекономічної діяльності (ТН ЗЕД) країни експортера згідно Гармонізованої системи опису і кодування товарів ЄС, невід'ємною частиною якої є Номенклатура товарів.

Як зазначено в Акті перевірки, митні органи, у порушення положень Міжнародної системи опису та кодування товару, прийняли рішення про встановлення іншого коду - 8424819900, який не співпадає з ТН ЗЕД країни експортера.

Митним органам було надано повну інформацію, яка надійшла на митну територію України разом з товаром. Запитів, в процесі здійснення митного оформлення, на представлення додаткової інформації не надходило) Преамбулою Закону України від 5 квітня 2001 року № 2371-III "Про Митний тариф України" встановлено, що Митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, на які посилалися митні органи у справі, розроблені з метою забезпечення однакового тлумачення термінів класифікації.

Згідно з положеннями статті 3 Міжнародної конвенції про Гармонізовану систему опису та кодування товарів, до якої згідно з Указом Президента України від 17 травня 2002 року № 466/2002 приєдналась Україна, повноважень на зміну класифікації товарів в межах шестизначного коду, наведеного в додатку до Конвенції.

Статтею 1 Закону України від 5 квітня 2001 року № 23 71-III "Про Митний тариф України" затверджено Митний тариф України, згідно з яким до товарної позиції 8424 групи 84 (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) "інше обладнання для сільського господарства, садівництва, лісового господарства, птахівництва або бджільництва, включаючи обладнання для пророщування насіння з механічним або нагрівальним обладнанням; інкубатори та брудери для птахівництва". До цієї товарної позиції входять, зокрема, товарна підпозиція "8436100000 - машини та механізми для приготування кормів для тварин".

Як визначено статтею 3 Митного кодексу України, порядок переміщення через митний кордон товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.

Митна справа є складовою зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України. У митній справі Україна додержується визнаних у міжнародних відносинах систем класифікації та кодування товарів, єдиної форми декларування експорту та імпорту товарів, митної інформації, інших міжнародних норм і стандартів.

Відповідно до п.24 ч.1 ст.4 Митного кодексу України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктом 23 ч.1 ст.4 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи (п.29 ч.1 ст.4 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.5 ст.255 Митного кодексу України, митне оформлення вважається завершеним після виконання всіх митних формальностей, визначених цим Кодексом відповідно до заявленого митного режиму, що засвідчується органом доходів і зборів шляхом проставлення відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Згідно з ч.1 ст.266 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний:

1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом;

2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення;

3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей;

4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу;

5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Відповідно до ст.69 Митного кодексу України, товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Рішення органів доходів і зборів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням органу доходів і зборів щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер.

Системний аналіз зазначених норм дає суду підстави вважати, що якщо митні органи, приймаючи ВМД, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому вони не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань у зв'язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за винятком випадку, коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема зазначення у ВМД недостовірних відомостей.

Відповідно до ч.2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Слід зазначити, що аналогічних висновків дійшов Верховний суд України, викладених в постанові суду від 28.04.2015 року по справі №21-157а15.

Отже, при вирішення даного спору суд застосовує висновки Верховного суду України.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України встановлено, що податковий контроль у частині здійснення заходів, що вживаються митними органами з метою перевірки правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, є складовою частиною митного контролю.

Відповідно до ч. 4 ст. 69 Митного кодексу України у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Так, митне оформлення товару здійснювалось у зоні діяльності Київської митниці ДФС за кодом, згідно УКТ ЗЕД 8436 10 00 00 (ставка ввізного мита - 0 %) за наступними МД ІМ 40 ДЕ:

- від 11.08.2014 р. №125130006/2014/584203 (товар №2);

- від 06.10.2014 р. №125130006/2014/585287 (товар №4);

- від 07.10.2014 р. №125130006/2014/585316 (товар №4);

- від 07.10.2014 р. №125130006/2014/585317 (товар №5);

- від 07.10.2014 р. №125130006/2014/585319 (товар №3).

В графі 31 "вантажні місця та опис товару" зазначених митних декларацій визначена інформація наступного змісту: "Машини та механізми для приготування кормів для тварин: обладнання фінішного напилення для приготування комбікормів… призначене для нанесення олії, води та домішків на гранули комбікормів за допомогою форсуночних розбризкувачів, в умовах с/г виробничих підприємств. Поставляється в розібраному вигляді для зручності транспортування"

Як вже судом зазначалося, код товарів визначений представником позивача - ТОВ "Логіс-Київ" згідно експортної митної декларації країни-виробника (відправлення) , код товару 8436100000, що відповідає опису товару "машини та механізми для приготування кормів для тварин: обладнання для дозування компонентів та преміксів для приготування кормів, обладнання для приготування комбікормів для тварин, виробничою потужністю 20 тонн на годину".

Приписами Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року №651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 року за №1372/21684, встановлено, що в графі 31 МД зазначаються найменування та звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар (фізичні характеристики товару в обсязі, достатньому для однозначного віднесення його до коду згідно з УКТЗЕД, у кількості знаків, визначеній правилами заповнення графи 33 МД для відповідного митного режиму та особливостей переміщення.

Згідно з пп. 3.3 п.3 розділу І зазначеного Порядку графи A, C, D/J, E/J, F, G, I МД паперового примірника МД та її електронні копії або електронної МД заповнюються посадовими особами митних органів. Інші графи МД заповнюються декларантом. Тобто, графа 33 "код товару" заповнюється виключно декларантом. При всіх досліджених митних оформленнях визначення коду УКТЗЕД стосовно імпортованих товарів проводилось уповноваженою особою позивача - ТОВ "Логіс-Київ".

Суд зазначає, що класифікація товарів для митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД, що є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України від 05.04.2001 р. №2371-ІІІ "Про митний тариф" (зі змінами та доповненнями) та Законом України від 19.09.2013 року №548-VІІ "Про митний тариф України", з урахуванням Основних правил інтерпретації УКТЗЕД та визначальних для класифікації характеристик товару.

Правилом 1 Основних правил інтерпретації класифікації товарів визначено, що для юридичних цілей класифікації товарів проводиться виходячи з найменування товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп і, якщо такі тексти назв та примітки не вимагають іншого, відповідно до таких положень.

Відповідно до п.2. примітки Пояснення до УКТЗЕД за умови додержання положень Примітки 1 цього Розділу і Примітки 1 до груп 84 і 85 частини машин (крім частин виробів товарних позицій 8484, 8544, 8546 або 8547) повинні класифікуватися згідно з такими правилами:

(а) частини, що є виробами, включеними до будь-якої товарної позиції групи 84 або 85 (крім товарних позицій 8409, 8431, 8448, 8466, 8473, 8487, 8503, 8522, 8529, 8538 та 8548), у всіх випадках повинні класифікуватися у відповідних для них товарних позиціях.

Відповідно до п.3 примітки Пояснення до УКТЗЕД Комбіновані машини (комбайни), які складаються з двох або більше машин, що становлять єдиний агрегат, та інші машини, призначені виконувати дві або декілька доповнюючи, або не пов'язаних між собою різних функцій, повинні класифікуватися за машиною, або основною функцією, яка є головною у цьому виробі, якщо в контексті не зазначене інше

Відповідно до п.4. примітки Пояснення до УКТЗЕД у разі якщо машина (включаючи комбінацію машин) складається з окремих комплектуючих вузлів (незалежно від того, розміщені вони окремо чи з'єднані між собою трубопроводами, трансмісійними механізмами, електричними кабелями або і пристроями), призначених для забезпечення одночасного виконання чітко визначених функції включені до однієї з товарних позицій групи 84 або 85, таку машину потрібно класифікувати у тої позиції, що відповідає визначеній функції.

Допоміжні прилади та апаратура (наприклад, манометри, термометри, рівнеміри або вимірювальні чи контрольні прилади, лічильники продукції, перемикачі з годинниковим механізмом, г керування, автоматичні регулятори), подані разом з машиною чи апаратом, яким вони зазвичай належать класифікуються з цією машиною чи апаратом, якщо вони спеціально спроектовані для вимірю контролю, керування або регулювання однією конкретною машиною чи апаратом (які можуть комбінацією машин (див. пункт VI нижче) або функціональним блоком (див. пункт VII нижче)).

Для зручності транспортування багато машин і пристроїв транспортуються в не складеному вигляді. Хоча фактично товари в цьому випадку являють собою набір частин, вони класифікуються як відповідна машина, а не в будь-якій окремій товарній позиції, що відноситься до частин. Те ж стосується і до незавершених машин, які мають ознаки завершеної машини (див. пункт IV вище) і поданим у розібраному вигляді (див. також у цьому зв'язку Загальні положення до груп 84 та 85).

Загалом багатофункціональні машини класифікуються за основною функцією цієї машини.

Комбіновані машини (комбайни), які складаються з двох або більше машин чи пристроїв різного типу, об'єднаних у єдиний агрегат, які послідовно або одночасно виконують роздільні (різні) функції, які в цілому доповнюють одна одну, і описуваних у різних товарних позиціях Розділу XVI, також класифікуються за основною функцією комбінованої машини (комбайна).

Відповідно до розділу VII. загальних положень Пояснення до УКТЗЕД - Функціональні блоки (Примітка 4 до цього розділу).

Ця примітка застосовується, коли машина (включаючи комбінацію машин) складається з окремих і компонентів, які призначені для спільного виконання чітко визначеної функції, охопленою однією з товарних позицій групи 84 або, більш часто, групи 85. Тоді це єдине ціле повинне включатися до товарної позиції, що і відповідає цій функції, незалежно від того, чи розташовані ці компоненти (для зручності або за іншими І причинами) окремо чи з'єднані трубопроводами (по яких тече повітря, стиснутий газ, олива та ін.), трансмісійними пристроями, електричними кабелями чи іншими пристроями.

Для цілей цієї примітки вираз "призначені для спільного виконання чітко визначеної функції стосується лише тих машин і комбінацій машин, які необхідні для виконання функції, специфічної для і функціонального блоку в цілому, і тому не містить у собі машини чи пристрої, що виконують допоміжні функції і не впливають на функції системи в цілому.

Основною функцією та призначенням обладнання комбікормового заводу для виготовлення корму для тварин потужністю 20 тон на годину - машин та механізмів, що були предметом поставки по контракту від 30.04.2013 року №20130405, укладеного ТОВ "Регіонпродукт-Україна" в якості Покупця з фірмою Big Dutchman International GmbH в якості Продавця та формних митними деклараціями від 11.08.2014 №125130006/2014/584203 (товар №2), від 06.10.2014 №125130006/2014/585287 (товар №4), від 07.10.2014 ИИ25130006/2014/585316 (товар №4), від 07.10.2014 №125130006/2014/585317 (товар №5), від 07.10.2014 №125130006/2014/585319 (товар №3)за кодом УКТЗЕД 8436100000 - є приготування кормів для тварин.

Враховуючи основне призначення обладнання, відповідно до технічних характеристик та згідно з вимогами УКТЗЕД, суд вважає, що товар класифікується та за кодом згідно УКТЗЕД 8436 10 00 00 - машини та механізми для приготування кормів для тварин (ставка мита 0%).

Згідно з п.187.8 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Відповідно до п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України, базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до п.54.5 ст.54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

В постанові Верховного суду України від 20.02.2012р. у справі № 21-390а11 зазначено, що якщо митний орган, приймаючи вантажну митну декларацію, самостійно визначає митну вартість товару та пропускає товар на митну територію України (після сплати імпортером передбачених законом податків і зборів), то в подальшому він не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень про донарахування податкових зобов'язань, за винятком випадку коли за наслідками службової перевірки або розгляду кримінальної справи встановлено змову між декларантом і митним органом, спрямовану на заниження обов'язкових платежів. В інших випадках, за умови обґрунтованої підозри, що під час пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України було допущено порушення законодавства України, митний орган має право продовжити здійснення митного контролю, за наслідками якого донарахувати обов'язкові платежі, якщо протиправні дії декларанта спричинили їх недобір.

Аналогічні висновки містяться і в постанові Верховного суду України від 28.04.2015 року №21-157а15.

Отже, з огляду на зазначене, суд вважає, що у відповідача не було визначених правових підстав для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень, тому суд їх скасовує в повному обсязі.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які знаходяться у матеріалах справи, та не може ґрунтуватися припущеннями, крім цього, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Відповідно до ч. 3 ст. 86 КАС України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням встановлених у судовому засіданні обставин справи та наданих позивачем письмових доказів, з огляду на норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна" - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000222206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності в розмірі 53 467,56 грн., в тому числі за основним платежем - 42774,05 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 10693,51 грн.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №№000212206, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 637181,00 грн., у тому числі 424787,00 грн. основного платежу та 212394,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій

4.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіонпродукт-Україна " (код - 32514044) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код - 39484073).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Жук