У Х В А Л А
14 березня 2016 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:
судді-доповідачаПанталієнка П.В., суддів:Прокопенка О.Б., Терлецького О.О., −
розглянувши заяву публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» (далі - ПАТ) про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2015 року у справі за позовом ПАТ до Національного банку України про скасування рішення,
в с т а н о в и л а:
Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 29 липня 2014 року, задовольнив позовні вимоги.
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд постановою від 28 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2015 року, скасував рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову відмовив.
28 січня 2016 року ПАТ звернулося до Верховного Суду України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до частини другої статті 2392 КАС України Верховний Суд України своєю ухвалою від 4 лютого 2016 року заяву залишив без руху, вказавши на недоліки та надав ПАТ строк до 29 лютого 2016 року для їх усунення.
2 березня 2016 року до Верховного Суду України надійшли матеріали на усунення недоліків заяви.
Подана заява відповідає вимогам, встановленим статтями 239 та 239-1 КАС.
На обґрунтування заяви додано копії судових рішень Вищого адміністративного суду України від 13 листопада 2014 року та 19 травня 2015 року (справи № № К/800/47677/14, К/800/24035/14 відповідно), які, на думку заявника підтверджують неоднакове застосування судом касаційної інстанції, зокрема, положення частини першої статті 73 Закону України «Про банки і банківську діяльність», що спричинило ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Проте аналіз зазначених судових рішень не дає підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права, оскільки прийняття різних за змістом судових рішень зумовлено різними фактичними обставинами, які були встановлені під час розгляду цих справ, перевірка правильності встановлення яких не входить до компетенції Верховного Суду України.
Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.
За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження у цій справі для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2015 року, оскільки заява ПАТ є необґрунтованою.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Відмовити у допуску до провадження справи за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» до Національного банку України про скасування рішення, за заявою публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2015 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач П.В. Панталієнко Судді: О.Б. Прокопенко О.О. Терлецький
Судове рішення № 56580868, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України) було прийнято 14.03.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 804/9939/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: